15 травня 2025 року
м. Київ
справа № 490/625/25
провадження № 51-1209 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 25 березня 2025 року,
установив:
Відповідно до змісту касаційної скарги, ухвалою Миколаївського апеляційного суду відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2025 року, постановлену в порядку ст. 380 КПК України.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду ОСОБА_4 оскаржив її у касаційному порядку.
Колегія суддів Касаційного кримінального суду перевірила касаційну скаргу ОСОБА_4 на відповідність її вимогам п. 4, 5 ч. 2 та ч. 5 ст. 427 КПК України та встановила, що скарга цим положенням не відповідає, оскільки заявник не обґрунтовував незаконність ухвали апеляційного суду, не навів конкретних порушень закону, натомість просив переглянути ухвалу слідчого судді, яка не є предметом касаційного розгляду, також до скарги не додав копій оскаржуваних судових рішень та зазначив прохання - зобов'язати слідчого або прокурора визнати його потерпілим, яка не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Тому, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів касаційного суду своєю ухвалою від 03 квітня 2025 року залишила без руху цю касаційну скаргу і встановила ОСОБА_4 строк для усунення недоліків, роз'яснивши, що у разі їх неусунення скарга буде йому повернена.
У межах наданого судом строку ОСОБА_4 надіслав до суду касаційної інстанції повторну касаційну скаргу, проте недоліків, зазначених в ухвалі касаційного суду не усунув та допустив нові.
Так, відповідно до змісту повторної касаційної скарги, ОСОБА_4 порушує питання про скасування не лише ухвали Миколаївського апеляційного суду від 25 березня 2025 року, але й іншої - ухвали цього суду від 18 березня 2025 року, знову не наводячи нормативних підстав для перегляду саме першої із них.
Тобто він повторно просить переглянути ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, яка не є предметом касаційного розгляду, про що вже було зазначено колегією суддів Касаційного кримінального суду в ухвалі від 10 квітня 2025 року, постановленої за результатами розгляду іншої касаційної скарги ОСОБА_4 .
Також копію оскаржуваного судового рішення скаржник знову не надав.
Належить звернути увагу скаржника на те, що він ототожнює ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 25 березня 2025 рокуз відмовою у визнанні його потерпілим, хоча вона ухвалена з інших підстав, про які у скарзі взагалі не зазначається.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями визначати або змінювати процесуальний статус особи у кримінальному провадженні. Інших обґрунтованих доводів щодо незаконності саме ухвали Миколаївського апеляційного суду від 25 березня 2025 року ОСОБА_4 не навів. У зв'язку з цим колегія суддів Касаційного кримінального суду дійшла висновку, що недоліки касаційної скарги не усунуті, тому вона підлягає поверненню.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України, залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Повернути ОСОБА_4 касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 25 березня 2025 року, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3