15 травня 2025 року
місто Київ
справа № 932/3641/22
провадження № 61-6042ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Сергійовича, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , Обласне комунальне підприємство «Софійське бюро технічної інвентаризації», правонаступником якого є Комунальне підприємство «,Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради», про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора,
У травні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва П. С., на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що предмет позову спрямований на захист житлових прав родини позивача, який не працює.
Також клопотання містить посилання на підпункт г) пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони.
Водночас, додані до клопотання на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 докази, а саме відсутність доходів у заявника за попередній календарний 2024 рік взагалі, Верховний Суд не враховує, оскільки зазначення особою про відсутність у неї доходів взагалі, очевидно не свідчить про дійсність такого майнового стану, враховуючи загальні потреби життєдіяльності кожної фізичної особи та необхідність їх матеріального забезпечення.
Отже, ОСОБА_1 не надано дійсних відомостей про джерела доходів за попередній календарний рік, одержання доходів від майна, наявність самого майна, що зумовлює обов'язок власника у його утримані, відкриття банківських рахунків (депозитних), тощо. Також не надано доказів, що заявник є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї і його майновий стан пов'язаний із вказаною обставиною.
Посилання заявника на те, що предметом позову є захист його житлових прав, Верховний Суд відхиляє, оскільки предметом в цій справі є оскарження рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо майна (домоволодіння, земельної ділянки), що не є тотожним визнанню або припиненню права власності, такий спір не стосується буквального розуміння житлових прав, як то витребування (повернення) майна, вселення, виселення, визнання права користування.
Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
За наведених обставин Верховний Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Заявник оскаржує судові рішення першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позову щодо визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо домоволодіння та земельної ділянки.
Отже, за подання касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті в розмірі 3 175,68 грн (2 481,00 х 0,4 х 2 х 200 % х 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору)).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, відповідно до пункту 1 частини четвертій статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Проте, до касаційної скарги не додано доказів надсилання скарги з описом вкладення третій особі ОСОБА_2 , яка, відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України, реєструє свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику необхідно надати докази надсилання скарги ОСОБА_2 з описом вкладення відповідно пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, з урахуванням статей 14, 43 ЦПК України.
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору підлягатиме застосуванню лише у випадку подання доказів надсилання скарги з описом вкладення учасникам справи, які не мають обов'язку реєструвати електронний кабінет.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Сергійовича, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 05 червня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара