15 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/770/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
прокуратури - Коломійчук І.О., прокурора,
позивача 1- Південного офісу Держаудитслужби - не з'явився,
позивача 2 - Одеської міської ради - не з'явився,
відповідача 1 - Комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - « 077»)» - Магазинник М.Н. (у порядку самопредставництва),
відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженіринг-Аналітика» - Олексів Н.М., адвоката (ордер від 15.04.2025),
третьої особи позивачів - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області - не з'явився,
третьої особи відповідача 1 - Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради - Харіщака В.З., керівника (у порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 (суддя Сулімовська М.Б.)
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 (головуючий суддя Філінюк І.Г., судді: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.)
у справі № 916/770/24
за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, позивач 1) та Одеської міської ради (далі - Одеська міськрада, позивач 2)
до: Комунальної установи «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси (Центр - « 077»)» (далі - Комунальна установа, відповідач 1);
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженіринг-Аналітика» (далі - Товариство, відповідач 2),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - ДСНС, третя особа позивачів),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради (далі - Департамент безпеки, третя особа відповідача 1),
про визнання недійсними договору про закупівлю і додаткової угоди № 1 до нього та стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів у сумі 24 637 726 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Одеської міськради до: Комунальної установи та Товариства про: визнання недійсними договору про закупівлю від 25.09.2023 № 20 та додаткової угоди до нього від 18.12.2023 № 1; - стягнення безпідставно отриманих бюджетних коштів у сумі 24 637 726 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами приписів чинного законодавства щодо проведення процедури відкритих торгів на закупівлю товарів та послідуючого укладання договору про закупівлю з наступними змінами, викладеними в додатковій угоді № 1.
В ході розгляду справи судом залучено третю особу позивачів (ДСНС) та третю особу відповідача 1 (Департамент безпеки).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 у справі № 916/770/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовані тим, що відкриті торги на придбання засобів оповіщення та інформування населення (придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання) проведені з дотриманням, зокрема приписів Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 27.09.2017 № 733 (далі - постанова КМУ № 733), а також з дотриманням основних принципів цивільного захисту - гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі прокуратура, з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції касаційну скаргу задовольнити, спірні судові акти скасувати, позовні вимоги задовольнити повністю.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах відносно статей 5, 31 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 22 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), Закону України «Про оборону України», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Настанови з визначення вартості будівництва, статей 86, 236 ГПК України.
Так, скаржник вказує на відсутність висновків Верховного Суду з аналогічних правовідносин та необхідність його формування Верховним Судом у питаннях: 1) можливості фінансування договору про закупівлю товару (приладів гучного мовлення) з різних пунктів міської цільової програми (пункту 1.4 «Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання» та пункту 1.5. «Послуги з організації каналів зв'язку, електроживлення, встановлення обладнання, монтажного комплекту та обслуговування системи оповіщення населення»), тоді як надання послуг з організації каналів зв'язку тощо договором не передбачено; 2) можливості передбачення у договорі про закупівлю товару одночасного проведення фактично робіт, а саме встановлення пристроїв; 3) наслідків порушення сторонами договору Настанови визначення вартості будівництва при визначенні вартості робіт щодо налаштування (а фактично встановлення) закупленого товару; 4) можливості розміщення пристроїв гучного мовлення (як частини міської автоматизованої системи централізованого оповіщення міста Одеси, далі - МАСЦО) за відсутності проектної (проектно-кошторисної) документації для створення системи оповіщення; 5) чи є зміна адрес встановлення обладнання оповіщення згідно зі специфікації додаткової угоди, які ґрунтовно відрізняються від специфікації договору, зміною суттєвих умов договору про закупівлю за державні кошти, враховуючи що такі зміни ініційовані навіть не стороною договору.
Доводи інших учасників справи
Комунальна установа у відзиві на касаційну скаргу, поданому через Електронний Суд 24.04.2025, проти доводів касаційної скарги заперечило, з посиланням, зокрема на дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та просило у задоволенні касаційної скарги прокуратури відмовити, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
Товариство 24.04.2025 через Електронний суд подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги прокуратури та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Департамент безпеки у додаткових поясненнях по справі, поданих через Електронний суд 25.04.2025, просив Суд у задоволенні касаційної скарги прокуратури відмовити у повному обсязі, з посиланням, зокрема на безпідставність та хибність її доводів, а спірні рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції залишити без змін.
Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.05.2025 32.2-01/803 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 916/770/24 у зв'язку з відпусткою судді Булгакової І.В.
Розгляд клопотань учасників справи
Згідно з ухвалами Суду від: 15.04.2025, 02.05.2025, 06.05.2025, 08.05.2025 зі справи, задоволено заяви Департаменту безпеки, Товариства, Комунальної установи та прокуратури відповідно про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.05.2025 у справі № 916/770/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішення судів попередніх судових інстанцій мотивовані такими фактичними встановленими обставинами та висновками:
- рішенням Одеської міськради від 05.04.2022 № 40 (з урахуванням змін, внесених рішенням Одеської міськради від 25.08.2023 № 1452-VIІI - далі рішення Одеської міськради № 1452-VIІI) затверджено Міську цільову програму цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території міста Одеси на 2022-2026 роки (далі - Програма), по напряму «І. Забезпечення виконання заходів цивільного захисту», зокрема передбачено наступні заходи: - пункт 1.4. «Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання» зі загальним обсягом фінансування на 2023 рік - 16 931 000 грн; - пункт 1.5. «Послуги з організації каналів зв'язку, електроживлення, встановлення обладнання, монтажного комплекту та обслуговування системи оповіщення населення» зі загальним обсягом фінансування на 2023 рік - 11 117 500 грн, а всього із загальним обсягом фінансування на 2023 рік по пунктам 1.4. та 1.5. передбачено 28048 500 грн;
- рішенням Одеської міської ради № 1454-VIІI внесені зміни до рішення Одеської міськради від 30.11.2022 № 1012-VІІІ «Про бюджет Одеської міської територіальної громади на 2023 рік», на підставі якого головним розпорядником бюджетних коштів - Департаментом безпеки внесено зміни до паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2023 рік, якими, зокрема на реалізацію вказаних заходів Програми (пунктів 1.4. та 1.5.) у 2023 році за Кодом 2218230 «Інші заходи громадського порядку та безпеки» передбачено 28 048 500 грн, з яких: по загальному фонду передбачено - 10 500 500 грн, по спеціальному фонду передбачено - 17 548 500 грн;
- в електронну платформу системи закупівель Комунальною установою (замовник) 29.08.2023 завантажено оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію (далі - ТД) на закупівлю товару: «Придбання засобів оповіщення та інформування населення: придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання» з очікуваною вартістю 25 500 000 млн. грн за КЕКВ: 3110-Придбання обладнання і предметів довгострокового користування та КЕКВ: 2240-Оплата послуг (крім комунальних). Предметом закупівлі за ДК 021:2015:31620000-8 є «Прилади звукової та візуальної сигналізації», джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету;
- 04.09.2023 через авторизований електронний майданчик замовником оприлюднені зміни до ТД у вигляді нової її редакції додатково до початкової редакції та 09.09.2023 о 08:30 ним визначено кінцевим строком подання тендерних пропозицій;
- 08.09.2023 Товариство подало тендерну пропозицію з метою участі у відкритих торгах з первинною ціновою пропозицією 25 281 000 грн, яка у подальшому залишилася незмінною;
- згідно з даними протоколу розкриття тендерних пропозицій від 09.09.2023 за ID UА-2023-08-29-004917-а, інформація та документи Товариства відповідають кваліфікаційним критеріям, встановленим у ТД, а тому за результатами оцінки тендерних пропозицій замовником акцептовано тендерну пропозицію Товариства;
- за результатами відкритих торгів з особливостями між Комунальною установою (покупець) та Товариством (постачальник) 25.09.2023 укладено договір № 20 про закупівлю товару, згідно з яким постачальник зобов'язався своїми силами і засобами на власний ризик за завданням покупця поставити і передати у власність покупця обладнання (далі - товар): надати послуги, пов'язані з монтажем та пусконалагодженням обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації (далі - послуги), а покупець зобов'язався прийняти товар і послуги та своєчасно їх оплатити на умовах, визначених договором (пункт 1.1. договору);
- загальна ціна договору становить - 24 637 726 грн (з ПДВ), яка включає в себе всі витрати, пов'язані з поставкою товару, наданням пов'язаних послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації, а також всіх можливих податків, зборів та інших обов'язкових платежів (пункт 3.1., 3.2. договору);
- оплата здійснюється на підставі частини першої статті 49 БК України. Оплата буде проводитися з урахуванням реального фінансування видатків на 2023 рік за рахунок коштів бюджету Одеської міської територіальної громади на зазначені цілі покупця (пункти 4.1., 4.3. договору);
- строк поставки до 30.11.2023. Моментом поставки товару вважається дата підписання покупцем (його уповноваженим представником) видаткової накладної на товар, що поставляється (пункти 5.1.2., 5.1.3. договору);
- 17.11.2023 сторонами підписано видаткову накладну № 199 на поставку товару, а 23.11.2023 на підставі платіжної інструкції № 2 здійснена оплата за обладнання (товар);
- надання послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання здійснюється на місцях його безпосередньої експлуатації відповідно до переліку локацій, що зазначені у таблиці 1 технічної специфікації до договору у строк не пізніше 25.12.2023 (додаток № 3) (пункти 5.2.2., 5.3.8. договору);
- договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а у частині зобов'язань до повного їх виконання сторонами (пункт 10.1. договору);
- 18.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою передбачено внесення змін у таблицю 1 технічної специфікації (додаток 3) до спірного договору на закупівлю товару за державні кошти, яку викладено у новій редакції;
- за результатами надання послуг з монтажу та пусконалагодження обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації відповідачами складено акт приймання-передачі наданих послуг від 18.12.2023 № 198, а 27.12.2023 здійснено оплату вказаних послуг, що підтверджується платіжною інструкцію від 25.12.2023 № 846;
- прокуратурою за результатами опрацювання інформації за цією закупівлею встановлено, що відкриті торги за ID UА-2023-08-29-004917-а проведені з порушеннями діючого, зокрема закупівельного, бюджетного, оборонного законодавства щодо придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення і допоміжного обладнання, а також надання послуг з організації каналів зв'язку, електроживлення, монтажного комплекту та обслуговування системи оповіщення населення, а саме: взято платіжні зобов'язання щодо закупівлі та налаштування зазначеного обладнання без наявного бюджетного призначення (бюджетного асигнування).
Звертаючись із зазначеним позовом прокуратура, обґрунтовуючи підстави для звернення в інтересах держави з цим позовом вказала, що виконання оспорюваного договору здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету, тому виявлені порушення допущені як під час проведення процедури відкритих торгів, так і при укладенні договору з наступними змінами, призводять до порушення майнових прав Одеської міської територіальної громади, за рахунок якої останній (бюджет) і формується. Натомість орган місцевого самоврядування (Одеська міськрада), маючи відповідні повноваження для звернення із цим позовом, не використовує їх. У свою чергу на запит прокуратури до Держаудитслужби щодо нецільового використання бюджетних коштів, фактичної наявності встановленого обладнання на місцях, його відповідності умовам тендерної документації та укладеному договору остання відповіді не надала. Вказане свідчить про усвідомлену пасивну поведінку і неналежне здійснення захисту порушених інтересів держави вказаними органами та спонукає прокуратуру до звернення з відповідним позовом.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності/відсутності правових підстав для визнання недійсним договору, додаткової угоди № 1 до нього та застосування наслідків недійсності правочину.
У поданій касаційній скарзі прокуратура посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
Слід зазначити, що висновки Верховного Суду відносно питання застосування норми матеріального права, яка зазначені скаржником, у подібних правовідносинах, ураховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, відсутні.
Крім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Отже, з'ясуванню підлягає наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд виходить з того, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
У зазначеному контексті Верховний Суд зазначає таке.
В аспекті доводів прокуратури про взяття розпорядниками бюджетних коштів платіжних зобов'язань щодо закупівлі та налаштування зазначеного обладнання без наявного бюджетного призначення (бюджетного асигнування) та невідповідності предмета закупівлі, визначеного бюджетом міста і Програмою цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на 2023 рік із предметом тендерної пропозиції закупівлі та договором, укладеним в результаті проведених торгів, Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 22 БК України головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Частина перша статті 48 БК України встановлює, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
Розпорядженням Одеського міського голови від 08.11.2016 № 1115 затверджено Порядок розроблення міських цільових та комплексних програм, моніторингу та звітності про їх виконання.
Пунктом 5.3. вказаного Порядку передбачено, що фінансування такої міської програми здійснюється виключно за умови затвердження бюджетних призначень на її виконання рішенням Одеської міськради про бюджет міста Одеси на відповідний рік (рішенням про внесення змін до бюджету міста Одеси на відповідний рік) згідно з розписом бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до Програми цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території міста Одеси на 2022-2026 роки від 05.04.2022 № 40 (далі рішення № 40), Департаменту безпеки, як головному розпоряднику бюджетних коштів, на «Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання» передбачено обсяг фінансування на 2023 рік (з урахуванням змін, які внесенні 25.08.2023 рішеннями Одеської міськради № 1452-VIІI стосовно змін у бюджет Одеської міської територіальної громади на 2023 рік та № 1454-VIІI стосовно внесення змін до Програми по напряму «І. Забезпечення виконання заходів цивільного захисту»), по заходам: - пункт 1.4. «Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання» - 16 931 000 грн; - пункт 1.5. «Послуги з організації каналів зв'язку, електроживлення, встановлення обладнання, монтажного комплекту та обслуговування системи оповіщення населення» - 11 117 500 грн, а всього на 2023 рік по пунктам 1.4. та 1.5., (станом на початок проведення процедури спірної закупівлі) закладено 28 048 500 грн, з яких по загальному фонду передбачено - 10 500 000 грн, а по спеціальному фонду (за рахунок коштів бюджету розвитку) передбачено - 17 548 500 грн. При цьому рішенням Одеської міськради від 08.02.2023 № 1112-VIІI внесені зміни до рішення № 40, якими, зокрема, Комунальну установу визначено виконавцем пунктів 1.4. та 1.5. заходів такої Програми.
Пізніше Одеською міськрадою 29.11.2023 ухвалено рішення про внесення змін до бюджету Одеської міської територіальної громади на 2023 рік № 1617-VIІI, відповідно до якого видатки на реалізацію вказаних вище заходів Програми у 2023 році за («Інші заходи громадського порядку та безпеки») склали 27 848 500 грн, у т.ч. по загальному фонду бюджету - 10 500 000 грн, по спеціальному фонду бюджету - 17 348 500 грн. При цьому у той же день ухвалено рішення Одеської міськради №1643-VIІI, яким внесено зміни до зазначеної вище Програми, а саме до пункту 1.4. обсяг фінансування на 2023 рік склав - 16 731 000 грн; до пункту 1.5. обсяг фінансування на 2023 рік склав - 11 117 500 грн, а всього за пунктами 1.4. та 1.5 фінансування на 2013 рік склало 27 848 500 грн (тобто зміни до бюджету зазначеної Програми залишився не нижче суми закупівлі, проведеної раніше).
На підставі вказаних вище документів Комунальною установою складено та затверджено довідки про зміни до кошторису на 2023 рік від 29.08.2023 за кодом 3110 на суму 15 000 000 грн та за кодом 2240 на суму 10 500 000 грн, а також довідки про зміни до плану спеціального фонду та асигнувань загального фонду на 2023 рік, а Департаментом безпеки внесені зміни до Паспорту бюджетної програми місцевого бюджету на 2023 рік на забезпечення виконання міських цільових Програм, відповідно до якого передбачено усього 28 048 500 грн, з яких 10 500 500 грн за загальним фондом та 17 548 500 грн за спеціальним фондом.
Судами також встановлено, що відповідно до відповіді Департаменту фінансів Одеської Міськради (який безпосередньо здійснює контроль за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами бюджету міста) від 10.01.2024 № 03-13/3/62 на запит прокуратури підтверджено, що з 25.09.2023 по 31.12.2023 головним розпорядником бюджетних коштів - Департаментом безпеки за кодом 2218230 «Інші заходи громадського порядку та безпеки» на виконання вказаних заходів Програми на 2023 рік надано заявки на фінансування на загальну суму 24 637 726 грн, у т.ч.: - за рахунок коштів загального фонду бюджету за КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» - 9 837 900 грн. (14.12.2023); - за рахунок коштів спеціального фонду (бюджету розвитку) за КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» - 14 799 826 грн (21.11.2023). Фінансування здійснено в межах бюджетних призначень, передбачених на виконання Програми.
Разом з тим бюджетні зобов'язання за договором № 20 зареєстровано в органі Казначейства 26.09.2023 на суму 24 637 726 грн, що підтверджується відмітками «зареєстровано та взято на облік» у Реєстрах бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 25.09.2023 № 126 та № 127, згідно з вимогами Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (у редакції, діючої на момент виникнення спірних правовідносин). Означене також підтверджується листами Управління державної казначейської служби України у місті Одесі від 03.11.2023 № 02-06-25-06/2133, від 28.11.2023 № 02-06-25-06/2304 та від 11.01.2024 № 02-06-25-06/87.
Крім того, суди встановили, що за результатами проведення моніторингу процедури закупівлі UА-2023-08-29-004917-а Держаудитслужбою 17.11.2023 надано висновок щодо результатів перевірки процедури зазначеної закупівлі, яким порушень не установлено. За результатами аналізу питання дотримання замовником (Комунальною установою) законодавства у сфері публічних закупівель щодо: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам діючого законодавства, зокрема Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (далі - постанова КМУ № 1178), надання роз'яснень на звернення щодо тендерної документації, внесення змін до тендерної документації, надання роз'яснень на звернення щодо усунення порушення під час проведення тендеру, розгляду тендерної пропозиції, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, - порушень не встановлено.
Відповідно до пунктів 21, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації, а предмет закупівлі це - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Судами встановлено, що умовами оспорюваного договору про закупівлю визначено, що Товариство взяло на себе зобов'язання поставити і передати у власність Комунальної установи обладнання (товар), а також надати послуги пов'язані з монтажем та пусконалагодженням обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації (послуги), а Комунальна установа, в свою чергу, зобов'язується прийняти товар і послуги та своєчасно оплатити їх на умовах, визначених договором. Найменування, комплектність, кількість, ціна товару зазначені у специфікації до договору (додаток № 1), найменування, обсяг, ціна послуг - у кошторисі на послуги зі встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання до договору (додаток № 2).
Таким чином суди виснували, що взятті бюджетні зобов'язання за договором № 20 та відповідно здійсненні платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, що підтверджено вказаними вище документами та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах цієї справи. Зазначене підтверджено компетентними органами, зокрема Департаментом фінансів Одеської міськради, Управлінням державної казначейської служби України у місті Одесі (які безпосередньо в межах своїх повноважень здійснювали контроль за виділенням, витрачанням таких бюджетних коштів розпорядниками бюджетних коштів) та Держаудитслужбою (яка здійснила моніторинг процедури закупівлі, послідуючого укладання спірного правочину та додатків до нього з метою перевірки порушень бюджетного законодавства, які у зазначених спірних правовідносинах органом фінансової перевірки не виявлено).
При цьому предметом закупівлі UA-2023-08-29-004917-а та спірного договору, укладеного в результаті зазначених торгів, - є придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання, що узгоджується з бюджетними призначеннями, передбаченими на виконання Програми пунктів 1.4., 1.5. стосовно придбання обладнання та супутніх послуг, пов'язаних з монтажем та пусконалагодженням обладнання на місцях його безпосередньої експлуатації, що узгоджується з вимогами Закону України «Про публічні закупівлі».
Верховний Суд вважає, що зазначені висновки судами попередніх інстанцій зроблено на підставі доказів, які ними оцінено та досліджено і на підставі встановлених обставин справи, відповідно до яких з'ясовано, що взятті бюджетні зобов'язання за договором від 25.09.2023 № 20 у межах затвердженого бюджетом і програмою предмета закупівлі та відповідно до таких умов тендерної пропозиції та умов договору і здійснення платежів у межах бюджетних асигнувань, передбачених кошторисами, що підтверджено вказаними вище документами та іншими ретельно дослідженими письмовими доказами наявними у матеріалах цієї справи, чим спростовуються доводи прокуратури про проведення замовником відкритих торгів за відсутності повного бюджетного асигнування невідповідності предмета закупівлі та з порушенням вимог статей 22, 48 БК України (вказаним спростовуються також доводи прокуратури щодо необхідності формування висновків для встановлених судами безпосередньо у цій справі обставин справи, зокрема, у питаннях: - можливості фінансування договору про закупівлю товару (приладів гучного мовлення) з різних пунктів міської цільової програми (пункту 1.4 «Придбання та налаштування пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання» та пункту 1.5. «Послуги з організації каналів зв'язку, електроживлення, встановлення обладнання, монтажного комплекту та обслуговування системи оповіщення населення»), тоді як надання послуг з організації каналів зв'язку тощо договором не передбачено; - можливості передбачення у договорі про закупівлю товару одночасного проведення фактично робіт, а саме встановлення пристроїв; - наслідків порушення сторонами договору Настанови визначення вартості будівництва при визначенні вартості робіт щодо налаштування (а фактично встановлення) закупленого товару).
Стосовно доводів скаржника щодо можливості договором про закупівлю товару передбачати одночасно проведення фактично робіт, а саме встановлення пристроїв Верховний Суд зазначає, що в силу приписів статті 6 ЦК сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства (зокрема, змішаний); сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Водночас імперативні положення норм чинного законодавства, які б забороняли для спірних правовідносин укладення договору згідно з визначеного пунктом 1.1. договору предмету, відсутні.
В аспекті доводів прокуратури щодо можливості розміщення пристроїв гучного мовлення (як частини МАСЦО) та проведення процедури відкритих торгів за відсутності проектної (проектно-кошторисної) та технічної документації для створення системи оповіщення міста Одеси і за відсутності інших обов'язкових умов, визначених законодавством, колегія суддів зважає на таке.
Згідно із частинами другою, третьою статті 30 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ) оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій забезпечується шляхом: 1) функціонування загальнодержавної, територіальних, місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, спеціальних, локальних та об'єктових систем оповіщення; 2) централізованого використання електронних комунікаційних мереж загального користування, у т.ч. мобільного (рухомого) зв'язку, відомчих електронних комунікаційних мереж і електронних комунікаційних мереж суб'єктів господарювання в порядку, встановленому КМУ, а також мереж загальнонаціонального, регіонального та місцевого радіомовлення і телебачення та інших технічних засобів передавання (відображення) інформації; 3) автоматизації процесу передачі сигналів і повідомлень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій; 4) функціонування на об'єктах підвищеної небезпеки автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; 5) організаційно-технічної інтеграції різних систем централізованого оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; 6) функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту. Встановлення сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло, а також визначення місць їх встановлення покладається на органи місцевого самоврядування.
Отже, диспозиція зазначеної норми вказує на наявність МАСЦО, як однієї з шести можливих (альтернативних, тобто таких, що допускають використання як одного з перелічених або кількох одночасно) способів оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій. При цьому закон виділяє окремим способом оповіщення - функціонування в населених пунктах, а також місцях масового перебування людей сигнально-гучномовних пристроїв та електронних інформаційних табло для передачі інформації з питань цивільного захисту (пункт 6 частини другої статті 30 КЦЗУ).
Частиною п'ятою статті 30 КЦЗУ унормовано, що порядок організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту визначається положенням, яке затверджується КМУ.
Відповідно до пунктів 3, 25 Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.09.2017 № 733 (далі - Положення № 733 у редакції, чинній станом на 25.10.2022 (на момент спірних правовідносин) технічні засоби оповіщення та інформування - пристрої для звуко- і відеовідтворення інформації, зокрема абонентські радіоточки, вуличні гучномовні пристрої (сигнально-гучномовні пристрої), електронні інформаційні табло, пристрої для запуску електросирен і електросирени, системи автоматизованого виклику та інші технічні засоби, які можна використати для оповіщення або інформування населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації. Керівники органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, власники об'єктів з масовим перебуванням людей зобов'язані встановлювати у населених пунктах, на підприємствах, в установах і організаціях, у місцях масового перебування людей технічні засоби оповіщення та інформування, а також у службових і виробничих приміщеннях (у т.ч. у навчальних та інтернатних закладах, закладах охорони здоров'я, пенітенціарних установах, на підприємствах, в установах і організаціях, що надають послуги особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення, або за місцем роботи зазначених осіб) - радіотрансляційні точки для передачі інформації з питань цивільного захисту.
Наказом Одеської обласної військової адміністрації від 16.02.2023 № 1/2023 (далі - наказ Одеської ОВА № 1/2023) «Про продовження строку дії режиму функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області» ухвалено районним державним (військовим) адміністраціям, сільським, селищним та міським радам забезпечити виконання завдань щодо: додаткової установки сигнально-гучномовних пристроїв (сирен та гучномовців), створення, модернізації та підтримання в постійній готовності системи оповіщення та інформування населення. Аналогічні положення містить і розпорядження Одеського міського голови від 17.02.2023 № 61 «Про продовження в місті Одесі строку дії режиму функціонування міської ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Одеської області в умовах воєнного стану» (далі - розпорядження Одеського міського голови № 61), яким, зокрема встановлено виконавчим органам Одеської міськради, спеціалізованим службам цивільного захисту забезпечити виконання завдань щодо додаткової установки сигнально-гучномовних пристроїв (сирен та гучномовців), а також створення, модернізації та підтримання в постійній готовності системи оповіщення та інформування населення відповідно до норм, визначених Положенням № 733.
Судами попередніх інстанцій встановлено, спірна закупівля на договір, укладений за результатом її проведення (з урахуванням додаткових угод до договору) щодо придбання та встановлення пристроїв гучного мовлення та допоміжного обладнання проведені на виконання наказу Одеської ОВА № 1/2023 та розпорядження Одеського міського голови № 61, з дотриманням приписів КЦЗУ та Положення № 733, а також принципів цивільного захисту - гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян. При цьому судами також встановлено, що станом на дату укладення оспорюваного договору у місті Одесі відсутня система МАСЦО. Відповідно, здійснювати оповіщення населення у місті Одесі, окрім як через обладнання закупленого за умовами спірного договору (яке здійснює оповіщення за 150 локаціями), можливості не має. При цьому доводи прокуратури як у першій, так і в апеляційній інстанції не містять посилань на несправність вказаного обладнання чи не можливості його використання за призначення з метою оповіщення населення у місті Одесі, як і не зазначається яким чином (в який спосіб) має здійснюватися оповіщення населення у місті Одесі, з урахуванням дії воєнного стану та постійних загроз через обстріли для населення, у випадку демонтажу поставленого обладнання за спірним договором.
Верховний Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що обладнання, яке є предметом спірної закупівлі, не є частиною МАСЦО та не потребує відповідної проектної (проектно-кошторисної) та технічної документації для створення системи оповіщення міста Одеси, оскільки є не частиною МАСЦО, а альтернативним (не аналоговим) способом оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій зроблені з вірним застосуванням, зокрема положень КЦЗУ та Положення № 733 (вказаним спростовуються також доводи прокуратури стосовно необхідності формування висновків у питанні щодо можливості розміщення пристроїв гучного мовлення (як частини МАСЦО) за відсутності проектної (проектно-кошторисної) документації).
З огляду на вказане вище, Верховний Суд відхиляє і доводи скаржника щодо незастосування судами у спірних правовідносинах постанови КМУ від 30.04.2014 № 197, якою затверджено кошторисні норми у будівництві та, зокрема, Настанов з визначення вартості будівництва. Правовідносини будівельного підряду регулюються параграфом 3 Глави 61 ЦК України. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Поняття будівництва включає у себе нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва - підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта, зокрема у сфері містобудування. Водночас у цій справі, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, відсутні підстави вважати, що спірні правовідносини стосуються саме об'єкта містобудування і такі регулюють відносини будівельного підряду, на які розповсюджуються норми законодавства України щодо будівельного підряду, містобудування та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання (включно з Настановами на які посилається скаржник).
Крім того, Верховний Суд зазначає, що у своїх посиланнях на Положення 733 у сукупності з Міською цільовою програмою «Безпечне місто Одеса» на 2020-2022 роки, затвердженою рішенням Одеської міськради від 18.03.2020 № 5797-VII, а також рішенням виконавчого комітету Одеської міськради від 05.04.2022 № 40, яким затверджено Міську цільову програму цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, забезпечення пожежної безпеки на території міста Одеса на 2022-2026 роки, в контексті відповідних аргументів касаційної скарги скаржником не береться до уваги чинність наведеної ним редакції відповідних норм Положення 733 у часі. Зокрема те, норми Положення 733 на які посилається скаржник набули чинності 25.10.2022, отже висновки скаржника щодо того що вказана Міська цільова програма цивільного захисту населення передбачає встановлення сирен та систем оповіщення в рамках саме місцевої автоматизованої системи, а не окремо від МАСЦО з посиланням на зазначені норми Положення 733 є помилковими, так як скаржник не бере до уваги дату затвердження відповідної Міської цільової програми - 05.04.2022 та Міською цільовою програмою «Безпечне місто Одеса» 18.03.2020 (тобто до набуття чинності відповідними нормами Положення 733), що не відповідає принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Також необхідно відзначити, що нормативно-правові акти, на які посилалися суди попередніх інстанцій (зокрема, наказ Одеської ОВА № 1/2023 від 16.02.2023 та розпорядження Одеського міського голови № 61 від 17.02.2023, рішення Одеської міськради від 29.11.2023 про внесення змін до бюджету Одеської міської територіальної громади на 2023 рік № 1617-VIІI, рішення Одеської міськради № 1452-VIІI від 25.08.2023 стосовно змін у бюджет Одеської міської територіальної громади на 2023 рік та № 1454-VIІI, тощо) у встановленому порядку недійсними не визнавалися.
В аспекті доводів прокуратури про порушення сторонами правочину вимог бюджетного законодавства при укладенні додаткової угоди № 1 до договору, якою зміно адреси встановлення обладнання оповіщення згідно зі специфікацією, які ґрунтовно відрізняються від специфікації договору, що, на думку прокуратури, свідчить про зміну суттєвих умов договору про закупівлю за державні кошти та є підставою для визнання її недійсною, Верховний Суд вказує на таке.
Істотними умовами договору є: умови про предмет договору (частина перша статті 638 ЦК України) і найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості, ціни договору та строку дії договору (частина третя статті 180 Господарського кодексу України, далі - ГК України).
Отже, при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Водночас, постановою КМУ № 1178 встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Пунктом 17 постанови КМУ № 1178, зокрема унормовано, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається відповідно до ЦК України, ГК України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої-п'ятої, сьомої-дев'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та постанови КМУ № 1178 (чим спростовуються доводи прокуратури про порушення таких Комунальною установою під час проведення закупівлі UA-2023-08-29-004917а та укладення спірного договору, оскільки такі не застосовуються згідно з пунктом 17 постанови КМУ № 1178, які правильно застосовано судами).
Відповідно до пункту 4.3. договору істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм ЦК України та ГК України.
Згідно зі частиною першою статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Наявність згоди між відповідачами на укладення спірної додаткової угоди № 1 підтверджується її підписанням та засвідченням печатками сторін.
Попередніми судовими інстанціями також встановлено, що спірними змінами, викладеними в угоді № 1, відповідачами внесено зміни у таблицю 1 технічної специфікації (додаток 3) до спірного договору, яку викладено у новій редакції, а саме: змінено місця безпосередньої експлуатації обладнання (точок оповіщення) за позиціями у таблиці під № № 7, 15, 23, 25, 38, 118, 119, 121, 143. Означені обставини мали місце через уточнення фактичних адрес та зміну назв навчальних закладів комунальної форми власності; уточнення опису локацій з метою встановлення конкретного місця встановлення; у зв'язку з неможливістю підключення до каналів зв'язку на окремих будівлях та відсутністю інших технічних можливостей; через неможливість встановлення гучномовних засобів оповіщення населення на закладі, який є пам'ятником архітектури ХІХ століття. При цьому зміна локацій відбулася на місця масового скупчення людей, в райони житлової забудови, в зону можливого хімічного забруднення, тощо. В свою чергу, вказані зміни у таблиці 1 технічної специфікації не призвели до змін предмета (найменування, кількість, якість), ціни та строку дії договору, які визначені істотними умовами такого договору. Погодження ж локацій Департаментом безпеки не можна розцінювати як ініціювання останнім питання щодо внесення змін до договору, оскільки аналіз місць розміщення засобів оповіщення здійснено третьою особою відповідача 1 з урахуванням його основних функцій та на виконання доручення Одеського міського голови від 10.07.2023 на робочій нараді з питань організації забезпечення оперативного оповіщення (інформування) населення міста Одеси про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
Отже, внесені додатковою угодою № 1 зміни не призвели до змін істотних умов оспорюваного договору, що також свідчить про правильне застосування попередніми інстанціями вимог статей 638, 651 ЦК України, статті 180 ГК України, положень постанови КМУ № 1178, з урахуванням погодженого сторонами пункту 4.3. договору. Твердження ж прокуратури щодо внесення «суттєвих змін», «істотних змін» до договору не відповідають дійсним обставинам справи (вказаним спростовуються також доводи прокуратури стосовно необхідності формування висновків у питанні про те, чи є зміна адрес встановлення обладнання оповіщення згідно зі специфікації додаткової угоди, які ґрунтовно відрізняються від специфікації договору, зміною суттєвих умов договору про закупівлю за державні кошти, враховуючи що такі зміни ініційовані навіть не стороною договору).
Водночас Суд звертає увагу прокуратури, що за Законом України «Про публічні закупівлі» вимагається, щоб умови договору про закупівлю не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції (частина четверта статті 41), а його істотні умови не змінювалися після підписання (за винятками, передбаченими у частині п'ятій статті 41). Умови договору про закупівлю не повинні саме сутнісно, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачає Закон України «Про публічні закупівлі»). Несуттєві відмінності умов договору про закупівлю від його проєкту, які за своїм наповненням не визначають нових договірних зобов'язань, не звужують чи, навпаки, не розширюють договірних зобов'язань сторін, які витікають з тендерних пропозицій і тендерної документації, й не суперечать останнім, не можуть мати наслідком недійсності договору про закупівлю (вказане узгоджується зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 04.05.2022 у справі № 160/6513/21; від 06.04.2023 № 910/18417/21; від 21.06.2023 № 910/18423/21).
Натомість як встановлено судами попередніх інстанцій внесені додатковою угодою № 1 зміни не призвели до змін істотних умов оспорюваного договору, а тому суди правомірно виснували, що уточнення адрес встановлення гучномовних пристроїв не є зміною істотних умов договору, та не свідчить про порушення приписів статті 41 Закону «Про публічні закупівлі».
Таким чином поставлені скаржником питання перед Верховним Судом знаходяться виключно у площині суб'єктивної оцінки доказів і положень чинного законодавства без урахування встановлених судами обставин справи, а доводи прокуратури фактично зводяться до спонукання Верховного Суду здійснити переоцінку доказів та обставин справи, що з огляду на вимоги статті 300 ГПК України стосовно меж розгляду справи судом касаційної інстанції не належить до повноважень касаційної інстанції.
За таких обставин, відповідно підстава касаційного оскарження, обґрунтована з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження, а тому Суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування судових рішень попередніх інстанцій.
Водночас Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзивах відповідачів та третьої особи відповідача 1 на касаційну скаргу у тій частині, в якій вони не суперечать викладеному у цій постанові.
Верховний Суд, враховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» та від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України», зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані судові акти ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Судові витрати
Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу прокуратури без задоволення, а рішення місцевого суду та постанову апеляційного господарського суду - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 31.10.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 916/770/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя А. Ємець
Суддя Т. Малашенкова