15 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/2770/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Чумак Ю. Я.
перевіривши матеріали касаційної скарги Кредитної спілки "Орізон"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025
у справі № 914/2770/24
за позовом: Кредитної спілки "Орізон"
до: ОСОБА_1 ; Бродівського відділу Державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про скасування електронних торгів, визнання їх недійсними, компенсацію матеріальних втрат і витребування майна із чужого незаконного володіння,
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Кредитної спілки "Орізон" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24, сформована в системі "Електронний суд" 28.03.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Чумак Ю.Я., Мачульський Г. М.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 зазначену касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Чумак Ю. Я.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.04.2025 касаційну скаргу Кредитної спілки "Орізон" залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано на необхідність: 1) уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги у відповідності до статті 308 ГПК України; 2)надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 2 422,40 грн; 3) надати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску цього строку та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
Зазначену ухвалу скаржнику доставлено в електронний кабінет 15.04.2025 о 23:39, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду.
На виконання вимог вказаної вище ухвали Кредитною спілкою "Орізон" через систему "Електронний суд" 24.04.2025 подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги з касаційною скаргою в новій редакції та заявою про поновлення процесуального строку, в якій скаржник зазначає про те, що відмова Великою Палатою Верховного Суду у реєстрації поданої ним касаційної скарги спричинило пропущення строку на касаційне оскарження.
Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, Суд наголошує на тому, що підстави, наведені скаржником у заяві не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною третьою статті 288 ГПК України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 7 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Верховним Судом встановлено, що оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/2770/24 ухвалена 24.02.2025.
Згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» документ в електронному вигляді - постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24 доставлено в електронний кабінет Кредитної спілки "Орізон" та її представника Чумак Оксани Володимирівни 05.03.2025 о 19:06.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24 вважається врученим Кредитній спілці "Орізон" 06.03.2025, а з огляду на приписи частини другої статті 288 ГПК України, скаржник мав би право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана ним протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 26.03.2025 включно, у той час як касаційну скаргу було подано 28.03.2025.
В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржником зазначено, що 07.03.2025 Кредитною спілкою "Орізон" через систему "Електронний суд" подано касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24. Як стверджує заявник в клопотанні, вищевказана касаційна скарга була направлена на адресу Великої Палати Верховного Суду і була зареєстрована у системі "Електронний суд" та повернута із визначенням «Документ відхиллено. Відхиллено, як помилково надісланий на адресу Великої Палати Верховного Суду. Заяву просимо надіслати на адресу Касаційного господарського у складі Верховного суду», на підтвердження вказаних доводів додано знімки екрану із системи "Електронний суд".
Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02).
Згідно із п.6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1 ст.118 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.
При цьому ГПК не пов'язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 3 та 4 ст.13 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ГПК України касаційна скарга реєструється у день її надходження до суду касаційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Посилання скаржника на те, що скаржником направлено касаційну скаргу 07.03.2025 за неналежною адресою, не є поважними, оскільки згідно ч. 3 ст. 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги, зазначений строк є загально відомими, а з урахуванням наведеного Кредитна спілка "Орізон" мало правомірні очікування та в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а особливо у випадку, коли скаржник зацікавлений у вирішенні питання про відкриття провадження у справі, оскільки саме він не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій і ставить під сумнів їх законність.
Відповідно до частини першої ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Доводи скаржника стосовно направлення касаційної скарги неналежному адресату, що призвело до порушення скаржником строків на касаційне оскарження, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у скаржника для своєчасного подання касаційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Отже вказані обставини, покладені в основу доводів клопотання про поновлення строку мають суб'єктивний характер і не свідчать про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків, оскільки своєчасне усунення виявлених недоліків (звернення з касаційною скаргою належному адресату) у повному обсязі залежало виключно від волевиявлення самого скаржника.
Тому, у цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого скаржника та/або його представника.
Тобто, скаржником не вказано непереборних та об'єктивних перешкод, труднощів, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення з касаційною скаргою.
Зважаючи на викладене, розглянувши клопотання Кредитної спілки "Орізон" про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24, Верховний Суд не встановив наявності об'єктивно непереборних та пов'язаних з дійсними істотними труднощами обставин, що перешкоджали Кредитній спілці "Орізон" своєчасно реалізувати своє право на оскарження судових рішень в касаційному порядку у встановлений процесуальним законом строк.
Таким чином, наведені Кредитною спілкою "Орізон" підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24 Верховний Суд визнає неповажними.
Частиною третьою статті 292 ГПК України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені Кредитною спілкою "Орізон" у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кредитної спілки "Орізон" та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 119, 234, 292, 293 ГПК України Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кредитної спілки "Орізон" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 у справі № 914/2770/24.
Ухвала у справі набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Чумак Ю. Я.