Постанова від 13.05.2025 по справі 922/1977/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/1977/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - Андрійко О. В.,

відповідача - Яковлева М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Масалітіна Василя Васильовича

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Буракової А. М.

від 12.09.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Білоусова Я. О., Лакіза В. В., Пуль О. А.

від 19.12.2024

за позовом Фізичної особи-підприємця Масалітіна Василя Васильовича

до Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про скасування оперативно-господарської санкції,

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/787 від 07.05.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 922/1977/24 у зв'язку із запланованою відпусткою судді Кролевець О. А.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025 для розгляду справи № 922/1977/24 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н. М., судді: Баранець О. М., Кондратова І. Д.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Фізична особа-підприємець Масалітін Василь Васильович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої Акціонерним товариством "Харківобленерго" до Фізичної особи-підприємця Масалітіна Василя Васильовича, зі сплати за необліковану електричну енергію внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 744 113,53 грн, оформленого протоколом № 122272 від 15.04.2024 засідання комісії по розгляду акту № 122272 від 09.11.2023 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що:

- запис в акті про порушення про те, що представник споживача не надав можливості (не допустив) для перевірки виміру максимальної потужності всіх струмоприймачів, не відповідає дійсності;

- співробітниками відповідача не було внесено до акта про порушення дані документів, що посвідчують особу представника та надають повноваження діяти від імені позивача;

- співробітниками відповідача не було встановлено осіб, що вчинили правопорушення (крадіжку електричної енергії), які зафіксовані на фото/відеозйомці, не викликано поліцію;

- відмову Темнохуда В.В. від підписання акта про порушення не було зафіксовано відеозйомкою, незаінтересовану особу (свідка) не було залучено, а тому вважає, що відповідно до норм пункту 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення №122272 від 09.11.2023 вважається недійсним;

- відповідач застосував до позивача оперативно-господарські санкції, не встановивши при цьому факту порушення господарського зобов'язання саме позивачем або його співробітниками;

- позивачу належить на праві власності лише будівля за літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_1, тоді як виявлене співробітниками відповідача самовільне підключення здійснено до інших приміщень, які позивачу не належать;

- акт про порушення №122272 від 09.11.2023 розглянутий комісією на 158 календарний день від дня його складення, про необхідність проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення ні в акті, а ні в протоколі не зазначено, тому цей акт вважається недійсним та підлягає скасуванню на підставі норм ПРРЕЕ.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

30.09.1998 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Околиця" та Масалітіним Василем Васильовичем було укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень підвалу № 1-3, 1 поверху № 1-6 в будівлі літ. "А-1" загальною площею 192,4 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Реєстраційним посвідченням від 25.01.1999 Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" посвідчило, що нежитлові приміщення підвалу № 1-3, 1 поверху, № 1-6, загальною площею 192,4 кв.м., в будівлі літ. "А-1", розташовані в АДРЕСА_1 , зареєстровані за Масалітіним В.В. на праві приватної власності згідно із договором купівлі - продажу від 30.09.1998.

Позивач підписав заяву-приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.01.2019, яким встановлюється порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Відомості про засоби вимірювання обсягів електричної енергії, що використовуються на об'єктах споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку до цього договору.

Позивачу належать чотири об'єкти споживання, в тому числі нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-1" загальною площею 192,4 кв. м., що заходяться в АДРЕСА_1, номер приладу обліку 44961, ЕІС код 62Z6406332831642, та зазначений у цьому додатку вид об'єкту, як офіс.

Дані нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-1", які складаються з підвалу №1-3 та 1-го поверху №1-6, належать позивачу на праві приватної власності згідно із договором купівлі-продажу від 30.09.1998. Технічні характеристики нежитлових приміщень зафіксовані у технічному паспорті від 21.06.1999 за інвентаризаційним номером 79838.

Крім нежитлових приміщень, що належать позивачу за адресою: АДРЕСА_1 розташовані інші об'єкти нерухомості, зокрема гаражні бокси, господарчі споруди, житлові будинки (бараки).

24.02.2022 сталося повномасштабне російське вторгнення на територію України та зокрема до міста Харкова, а 23 березня 2022 року у належну позивачу КТП-3513 влучив ворожий снаряд та повністю зруйнував її, що підтверджується протоколом огляду місця події співробітниками поліції СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області від 27.09.2022 (т.1, а.с.25-26). Тому нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-1" за адресою: АДРЕСА_1 з 23 березня 2022 року є повністю знеструмлені.

З протоколу огляду місця події від 27 вересня 2022 року, за участю представника позивача вбачається, що місцем проведення огляду є ділянка місцевості розташована на території нежитлової будівлі належної позивачу, за адресою: АДРЕСА_1. В ході огляду встановлено, що територія огороджена широким парканом.

Із-за постійних обстрілів тільки в червні 2022 року була змога зняти показники з приладу обліку в нежитлових приміщеннях будівлі літ. "А-1", за адресою АДРЕСА_1; згідно із актом про обсяги розподіленої електричної енергії за червень 2022 року зафіксовані показники приладу обліку - 134626.

11.07.2022 позивач листом № 03/07-2022 звернувся до відповідача, в якому посилаючись на те, що у зв'язку з влучанням снаряду та осколків у КТП за адресою: АДРЕСА_1 усе обладнання було пошкоджено, підприємство не працює у зв'язку із відсутністю напруги, просив не нараховувати втрати в ТМ і ЛЕП з 23 березня 2022 року, тому що КТП по вул. Буковій, 26-Б знищено і працювати не може, знеструмлене. Відповідач задовольнив це прохання позивача. Вказаний лист підписаний Масалітіним В.В. та містить відтиск печатки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Масалітіна В.В. Водночас, в цьому листі зазначено особу Темнохуд В.В. та його номер телефону.

Акт про обсяги розподіленої електричної енергії за квітень 2024 року зафіксував ті ж самі дані приладу обліку, які були у червні 2022 року - 134626,5, на підтвердження чого до позовної заяви додано відповідні фото, наведене також свідчить про те, що прилад обліку був опломбований належним чином інспектором АТ "Харківобленерго".

23.11.2023 позивач отримав повідомлення про засідання комісії з розгляду актів про порушення №56-РРЕ/18-2880 від 15.11.2023, лист №06-56к/13-4780 від 17.11.2023 щодо виявленого порушення та акт про порушення №122272 від 09.11.2023.

Так, 09.11.2023 працівниками Служби контролю та обліку (СКО) відповідача було складено акт про порушення №122272, в якому зазначено, що позивач в нежитловому приміщенні, ЕІС код 62Z6406332831642, склад, АДРЕСА_1 порушив ПРРЕЕ, а саме виконав самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку шляхом підключення електропроводів на ПЛ-0,4кВ. Самовільне підключення виконав відкрито. Виявлене порушення передбачено пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ.

У пункті 5 акта зазначено, що представник споживача не забезпечив доступ для складання переліку всіх струмоприймачів, та не надав паспортні дані всіх наявних струмоприймачів. Представник споживача не надав можливості (не допустив) для перевірки виміру максимальної потужності всіх струмоприймачів.

Згідно із пунктом 8 акта, який передбачає перелік об'єктів або струмоприймачів, відключених від електроживлення, зазначено, що відключення не виконувалось у зв'язку з необхідністю проведення робіт на висоті. У зв'язку з цим в пункті 9 акта зазначено про необхідність Північному РЕМ Акціонерного товариства "Харківобленерго" виконати відключення приєднань Т1, Т2, які є самовільним підключенням.

Також, в даному акті було зазначено про проведення фото та відеозйомки.

Представник позивача, який був присутнім при складанні акта, підтвердив факт того, що нерухоме майно до якого було здійснено самовільне підключення належить саме позивачу, що підтверджується відеозйомкою, яку надано до суду. Крім того, з даної відеозйомки вбачається, що представник Темнохуд В.В. під час телефонної розмови з позивачем повідомляв йому, що самовільне підключення здійснено до нерухомого майна, що належить позивачу.

Повідомленням від 15.11.2023 №56-РРЕ/18-2880 позивача повідомлено про проведення засідання комісії АТ "Харківобленерго" 15.01.2024 з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) №122272 від 09.11.2023.

Проте засідання комісії з розгляду вказаного акта було перенесено на 15.04.2024 о 9:30 год, про що позивачу надіслано відповідне повідомлення від 26.02.2024 № 56-РРЕ/18-584.

Відповідно до наданих відповідачу пояснень від 21.02.2024 позивач стверджував про те, що з початку воєнного стану та станом на час подання цих пояснень нежитлове приміщення не використовується, електроенергією не забезпечується; позивач не проводив самовільного підключення до електричної мережі для забезпечення електроенергією своєї нежитлової будівлі, інформацією стосовно самовільного підключення не володіє; вузол обліку спожитої електроенергії знаходиться всередині будівлі, яка недоступна для входу сторонніх осіб; споживач неодноразово звертався із заявами про злом та крадіжки майна зі свого нежитлового приміщення, проте зловмисники не встановлені. В цих поясненнях позивач не заперечував факт присутності свого представника Темнохуд В.В. при складанні акту про порушення.

15.04.2024 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення у присутності працівників відповідача та представника позивача Пилипенко Я.А.

Представник позивача на комісії заперечував вину позивача у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу до нежитлового приміщення, що належить позивачу та споживання необлікованої електричної енергії.

За результатами засідання було прийнято рішення, оформлене протоколом № 122272 від 15.04.2024, відповідно до якого порушення вказане в акті №122272 від 09.11.2023 відповідає підпункту 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ; розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії провести згідно з пунктом 8.4.12 ПРРЕЕ за період з 09.05.2023 по 09.11.2023 (за останні шість місяців); обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 98368 кВт*год на суму 744 113,53 грн.

У пункті 10 цього протоколу викладено заперечення представника споживача, а саме: не встановлено особу правопорушника; за цією адресою знаходиться декілька нежитлових будівель, незаконне підключення було здійснено до будівлі, що не належить позивачу; особа, що представляла позивача не була встановлена та не було надано документів, що посвідчують особу представника.

Також матеріали справи містять відомість нарахувань по акту перевірки порушень ПРРЕЕ по позивачу, в якій нараховані обсяг та вартість не облікованої електричної енергії, а саме 98368 кВт*год. на суму 744 113,53 грн (з ПДВ); рахунок № 3042 за квітень 2024 року на відповідну суму.

02.05.2024 позивач отримав акт приймання-передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за квітень 2024 року, від підпису якого він відмовився.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 у справі № 922/1977/24, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- акт про порушення від 09.11.2023 №122272 складено за участю представника позивача Темнохуд Віталія, як особи, яка має можливість допуску представників оператора системи до об'єкта, що належить на праві споживачу, або до території, на якій розміщено об'єкт, що належить на праві власності споживачу, для проведення перевірки. Про вказані обставини свідчить лист позивача від 11.07.2022 №03/07-2022, в якому зазначено особу Темноход В.В. та номер телефона цієї особи; матеріали відеозйомки, з яких вбачається, що представники відповідача телефонували за вказаним у цьому листі номером телефону задля виклику представника на місце виявлення порушення. До того ж, як вбачається з даної відеозйомки працівники відповідача після приїзду представника споживача Темнохуд Віталія встановили його особу та перевірили документи; в свою чергу представник позивача просив не складати акт про порушення та в телефонному режимі повідомив позивача про виявлені порушення. Крім того, на прохання представників відповідача відчинити паркан та надати доступ до приміщення представник позивача повідомив, що в нього на даний час із собою відсутні ключі, оскільки він поспішав, а відтак останнім не було забезпечено доступ до приміщень/електроустановок споживача. При цьому, від підписання та отримання примірника акта про порушення представник позивача відмовився, що підтверджується відеозйомкою;

- враховуючи, що акт про порушення підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи (чотири представника), а відмова представника споживача підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою, відхиляються доводи позивача про те, що акт про порушення від 09.11.2023 №122272 в порушення норм пункту 8.2.5 ПРРЕЕ складений за відсутності споживача/його представника;

- в акті про порушення від 09.11.2023 №122272 працівниками Служби контролю та обліку (СКО) АТ "Харківобленерго" за результатами перевірки за адресою: АДРЕСА_1 (характеристика об'єкта нежитлові приміщення, ЕІС код 62Z6406332831642), встановлено порушення ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку шляхом підключення електропроводів на ПЛ-0,4кВ. Самовільне підключення виконано відкрито. Виявлене порушення передбачено пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ;

- в акті від 09.11.2023 №122272 міститься посилання на пункт 8.2.4 ПРРЕЕ, та чітко вказано зміст виявленого порушення - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, самовільне підключення виконано споживачем не приховано, що свідчить про віднесення вказаного порушення до підпункту 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Також в акті про порушення вказано необхідні вихідні дані для розрахунку необлікованої електричної енергії, схема електроживлення споживача (схема порушення) та її графічне зображення із позначенням місця самовільного підключення на схемі точками Т1, Т2, Т3; вказані дані про засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснювалась перевірка. Всі графи та рядки в акті заповнені без прогалин. До акта про порушення представники відповідача долучили докази - пакет, опломбований пломбою №SH0001992, зі зразком кабелю, вилученим представниками ОСР, про що зазначено у п.10 цього акта. До того ж, у пункті 5 акта зазначено, що представник споживача не забезпечив доступ для складання переліку всіх струмоприймачів, та не надав паспортні дані всіх наявних струмоприймачів. Представник споживача не надав можливості (не допустив) для перевірки виміру максимальної потужності всіх струмоприймачів. З огляду на встановлення вищенаведених обставин, представники оператора системи виконали вимоги ПРРЕЕ щодо виявлення та зазначення в акті місця самовільного підключення до відповідних мереж та позначення його на схемі, а також зазначення усіх необхідних параметрів. Отже, у даному випадку текст складеного відповідачем акта про порушення дає можливість ідентифікувати порушення споживачем підпункту 6 пункту 8.4.2, не призводить до його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, та, відповідно, відсутні підстави вважати акт таким, що містить недоліки;

- під час перевірки здійснювалась фото- та відеофіксація, цифровий носій якої долучено до матеріалів справи, з яких вбачається позаоблікове підведення проводів електричного струму від електричної мережі оператора до нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1;

- доводи позивача щодо належності йому на праві власності лише однієї будівлі літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_1, тоді як виявлене співробітниками відповідача самовільне підключення здійснено до інших приміщень, оцінюються критично з огляду на таке. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 385055998 відомості щодо об'єктів, що розташовані з адресою: АДРЕСА_1 відсутні. З протоколу огляду місця події від 27 вересня 2022 року, за участю представника позивача вбачається, що місцем проведення огляду є ділянка місцевості розташована на території нежитлової будівлі належної позивачу, за адресою: АДРЕСА_1; в ході огляду встановлено, що територія огороджена широким парканом. У листі від 11.07.2022 № 03/07-2022, адресованому відповідачу, позивач вказує на те, що у зв'язку з влучанням снаряду та осколків у КТП за адресою: АДРЕСА_1 усе обладнання було пошкоджено і просить не нараховувати втрати в ТМ і ЛЕП. Будь-яких інших відомостей про наявність об'єктів за адресою: АДРЕСА_1, що належать іншим особам, матеріали справи не містять, та як вказує відповідач в нього відсутні відповідні відомості про інших споживачів за вказаною адресою. Разом з тим, присутній на місці виявлення порушення (самовільного підключення) представник позивача Темнохуд В.В. підтвердив факт того, що нерухоме майно, до якого було здійснено самовільне підключення (приміщення магазину та склад) належить саме позивачу, проте наголошував на тому, що не обізнаний з відповідними обставинами та на вчиненні відповідних дій іншими невстановленими особами, проте на неодноразову пропозицію працівника відповідача щодо виклику правоохоронних органів відповіді не надав, що підтверджується наявною в матеріалах справи відеозйомкою. Крім того, відповідно до матеріалів відеозйомки представник Темнохуд В.В. в телефонному режимі повідомляв позивача про те, що самовільне підключення здійснено до нерухомого майна, що належить саме позивачу. Окремо слід зауважити, що відповідно до додатку до заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.12.2018 адреса споживання позивачем електричної енергії є, зокрема, м. Харків, АДРЕСА_1. У письмових поясненнях до акта про порушення №122272 від 09.11.2023 позивач, посилаючись на те, що він не проводив самовільного підключення до електричної мережі для забезпечення електроенергією своєї будівлі, повідомив, зокрема, про неодноразові звернення до поліції із заявами про злом та крадіжки зі свого нежитлового приміщення, проте зловмисники не встановлені. Доказів на підтвердження відповідних звернень позивача до правоохоронних органів або фіксації останніми таких обставин матеріали справи не містять, як й доказів надання позивачем в користування цього приміщення іншим особам. Водночас, як вже було зазначено територія позивача за адресою: АДРЕСА_1, огороджена широким парканом та потрапити на територію без відкриття воріт не вбачається за можливе, проте представник позивача не забезпечив доступ до цього приміщення, у тому числі задля спростування обставин самовільного підключення приміщення позивача до електричної мережі відповідача. Вищенаведене в сукупності свідчить, що позивачем не спростовано зафіксовані в акті порушення та не доведено здійснення самовільного підключення до інших приміщень за вказаною адресою, що не належать позивачу;

- щодо доводів позивача, викладених у позовній заяві, про порушення строків розгляду акта, то відповідно до пункту 7 постанови НКРЕКП № 393 від 20.04.2022 "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану" строки, визначені абзацами шостим та сьомим пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, зупиняються на час дії цієї постанови. Відтак, позивачем не порушено строк розгляду акта про порушення (60 календарних днів від дня його складання), оскільки строки розгляду актів про порушення було зупинено згідно із постановою НКРЕКП № 393 від 20.04.2022 "Про врегулювання деяких питань на роздрібному ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану".

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

Фізична особа-підприємець Масалітін Василь Васильович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/1977/24, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/1977/24 скаржник зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

- пункту 1.1.2 Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та пунктів 6.2.1-6.2.4, 6.5.1-6.5.5, 6.5.7, 6.5.10-6.5.13 Розділу VІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, щодо дотримання вимог порядку призначення і проведення контрольного огляду/технічної перевірки та складання відповідних актів;

- пункту 8.2.5 розділу VІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії в ситуації коли: фабула акта про порушення є неоднозначною або може мати подвійне тлумачення; за відсутності визначення у ПРРЕЕ, поняття "інша особа", яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, наведеного у абзацах 1 і 8 пункту 8.2.5. ПРРЕЕ, у випадку допуску представників оператора системи розподілу до приміщення особою, яку не було ідентифіковано за документами;

- статті 328 Цивільного кодексу України - щодо належності права власності на нерухоме майно, зокрема, у цій справі важливо визначити, чи можуть пояснення представника (особа якого не встановлена належним чином) бути підставою для встановлення належності об'єкта самовільного підключення певному власнику.

Крім того, Фізична особа-підприємець Масалітін Василь Васильович зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому підставою касаційного оскарження є також обставини, визначені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України). Так, скаржник зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновки на підставі акта про порушення № 122272 від 09.11.2023, складеного Акціонерним товариством "Харківобленерго", не дослідивши належним чином надані відео- та фотодокази. Скаржник вважає, що залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у своїй постанові вказала на наявність фото- та відеофіксації, які мали б підтвердити позаоблікове підключення електроенергії до нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, однак, ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не дослідили ці матеріали в повному обсязі, зокрема, не врахували та не надали належної оцінки обставинами: - відсутності належного підтвердження того, що підключення проводів здійснено саме до належних позивачу приміщень; - відео містять докази того, що правопорушення вчинено невстановленими особами в приміщеннях, які не належать позивачу та розташовані за іншою адресою.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії".

Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором (частина 4 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з пунктами 1 та 3 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок, визначені Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП № 310 від 14 березня 2018 року.

Відповідно до пунктів 11.9.1, 11.9.3, 11.9.4 Кодексу систем розподілу безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу не допускається; оператор системи розподілу повинен вживати заходів щодо виявлення та попередження несанкціонованого відбору електричної енергії з системи розподілу; фіксація та визначення обсягів несанкціонованого відбору електричної енергії з системи розподілу здійснюється відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою № 312 від 14 березня 2018 року затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту - ПРРЕЕ). Зазначені Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Додатком 3 до ПРРЕЕ є Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, пунктами 1.1 та 1.2 якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднанням. Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ та є однаковими для всіх споживачів.

Згідно з пунктом 2.1.12 ПРРЕЕ невід'ємними частинами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є: 1) паспорти точок розподілу, акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) заява-приєднання у разі її надання споживачем; 3) інші додатки, оформлені сторонами за взаємною згодою.

У пункті 1.1.2 ПРРЕЕ наведені, зокрема, наступні визначення: - паспорт точки розподілу/передачі - акт (документ), складений оператором системи, в якому зазначаються технічні параметри точки підключення споживача; - площадка вимірювання - забезпечена точкою комерційного обліку або точками комерційного обліку електроустановка або сукупність електроустановок, виключно між якими можливі перетікання електричної енергії технологічними електричними мережами власника електроустановок, у які надходить або з яких віддається електрична енергія; - точка розподілу/передачі електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку.

У пункті 1.2.4 ПРРЕЕ визначено, що точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.

Відповідно до пункту 2.1.11 ПРРЕЕ під час оформлення заяви-приєднання, паспорта точки розподілу/передачі оператор системи використовує наявну у нього інформацію за об'єктом розподілу, достатню для проведення розрахунків, зокрема: 1) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) щодо однолінійної схеми електропостачання об'єкта; 3) щодо розрахункових засобів вимірювальної техніки обсягу активної та реактивної електричної енергії та рівня потужності (тип, марка, технічні характеристики тощо); 4) щодо дозволеної (договірної) величини електричної потужності;5) щодо технічних даних силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі/розподілу електричної енергії, якими здійснюється розподіл електричної енергії (для об'єктів споживачів, для яких розрахункові засоби вимірювальної техніки встановлені не на межі балансової належності).

Згідно із підпунктами 4, 5, 6, 10, 12, 20, 22 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний:

- здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;

- узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності;

- забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок, у тому числі генеруючих установок, установок зберігання енергії та їх налаштувань, та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) в установленому цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень;

- не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії;

- утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.

Порядок оформлення виявлених оператором системи порушень ПРРЕЕ, допущених споживачем визначений у пункті 8.2.5 ПРРЕЕ.

Відповідно до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ (у редакції, чинній станом на 21 грудня 2021 року - дату складання акту про порушення № 001896) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил (абзац 1 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ).

За висновками Верховного Суду, наведеними у постановах від 17.05.2022 у справі № 910/18902/20, від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21 у подібних правовідносинах, за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття «інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)», наведеного в абзацах першому і восьмому пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об'єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об'єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об'єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об'єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому ПРРЕЕ не передбачено обов'язку зазначати в акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень (абзац 2 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ).

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення (абзац 3 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ).

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення (абзац 4 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ).

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві (абзац 7 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ).

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи) (абзац 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою (абзац 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ).

Аналіз наведених положень свідчить про те, що в абзаці 8 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ закріплене загальне правило дійсності акту про порушення: цей акт має бути обов'язково підписаний як представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, так і споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

При цьому, в цій нормі відсутнє застереження про необхідність підписання акту про порушення виключно усіма представниками оператора системи, які брали участь у перевірці.

Разом з цим, в абзаці 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ закріплені положення, що визначають правила дійсності акту про порушення у випадку відмови споживача від його підписання.

Враховуючи встановлену судами попередніх інстанцій обставину того, що представник позивача відмовився від підписання акта про порушення, Верховний Суд зазначає про те, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, мають місце обставини, які підпадають під урегулювання саме абзацу 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ.

Відповідно до абзацу 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення у разі відмови споживача від його підписання може вважатися дійсним у двох випадках:

1) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи

або

2) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Зазначена норма також не передбачає необхідності підписання акта про порушення усіма представниками оператора системи, які брали участь у перевірці. Натомість містить застереження про обов'язкову наявність підписів більше одного уповноваженого представника оператора системи, за умови наявності додатково: або підпису іншої незаінтересованої особи або ж відеозйомки з фіксацією на ній факту відмови споживача від підписання акта про порушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- акт про порушення від 09.11.2023 №122272 складено за участю представника позивача Темнохуд Віталія, як особи, яка має можливість допуску представників оператора системи до об'єкта, що належить на праві споживачу, або до території, на якій розміщено об'єкт, що належить на праві власності споживачу, для проведення перевірки. Про вказані обставини свідчить лист позивача від 11.07.2022 №03/07-2022, в якому зазначено особу Темноход В.В. та номер телефона цієї особи; матеріали відеозйомки, з яких вбачається, що представники відповідача телефонували за вказаним у цьому листі номером телефону задля виклику представника на місце виявлення порушення. До того ж, як вбачається з даної відеозйомки працівники відповідача після приїзду представника споживача Темнохуд Віталія встановили його особу та перевірили документи; в свою чергу представник позивача просив не складати акт про порушення та в телефонному режимі повідомив позивача про виявлені порушення. Крім того, на прохання представників відповідача відчинити паркан та надати доступ до приміщення представник позивача повідомив, що в нього на даний час із собою відсутні ключі, оскільки він поспішав, а відтак останнім не було забезпечено доступ до приміщень/електроустановок споживача. При цьому, від підписання та отримання примірника акта про порушення представник позивача відмовився, що підтверджується відеозйомкою;

- враховуючи, що акт про порушення підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи (чотири представника), а відмова представника споживача підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою, доводи позивача, що акт про порушення від 09.11.2023 №122272 в порушення норм пункту 8.2.5 ПРРЕЕ складений за відсутності споживача/його представника є безпідставними;

- в акті про порушення від 09.11.2023 №122272 працівниками Служби контролю та обліку (СКО) АТ "Харківобленерго" за результатами перевірки за адресою: АДРЕСА_1 (характеристика об'єкта нежитлові приміщення, ЕІС код 62Z6406332831642), встановлено порушення ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку шляхом підключення електропроводів на ПЛ-0,4кВ. Самовільне підключення виконано відкрито. Виявлене порушення передбачено пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ;

- в акті від 09.11.2023 №122272 міститься посилання на пункт 8.2.4 ПРРЕЕ, та чітко вказано зміст виявленого порушення - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку, самовільне підключення виконано споживачем не приховано, що свідчить про віднесення вказаного порушення до підпункту 6 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Також в акті про порушення вказано необхідні вихідні дані для розрахунку необлікованої електричної енергії, схема електроживлення споживача (схема порушення) та її графічне зображення із позначенням місця самовільного підключення на схемі точками Т1, Т2, Т3; вказані дані про засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснювалась перевірка. Всі графи та рядки в акті заповнені без прогалин. До акта про порушення представники відповідача долучили докази - пакет, опломбований пломбою №SH0001992, зі зразком кабелю, вилученим представниками ОСР, про що зазначено у п.10 цього акта. До того ж, у пункті 5 акта зазначено, що представник споживача не забезпечив доступ для складання переліку всіх струмоприймачів, та не надав паспортні дані всіх наявних струмоприймачів. Представник споживача не надав можливості (не допустив) для перевірки виміру максимальної потужності всіх струмоприймачів. З огляду на встановлення вищенаведених обставин, представники оператора системи виконали вимоги ПРРЕЕ щодо виявлення та зазначення в акті місця самовільного підключення до відповідних мереж та позначення його на схемі, а також зазначення усіх необхідних параметрів. Отже, у даному випадку текст складеного відповідачем акта про порушення дає можливість ідентифікувати порушення споживачем підпункту 6 пункту 8.4.2, не призводить до його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення, та, відповідно, відсутні підстави вважати акт таким, що містить недоліки;

- під час перевірки здійснювалась фото- та відеофіксація, цифровий носій якої долучено до матеріалів справи, з яких вбачається позаоблікове підведення проводів електричного струму від електричної мережі оператора до нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем не спростовано зафіксовані в акті порушення та не доведено здійснення самовільного підключення до інших приміщень за вказаною адресою, що не належать позивачу, та відповідно про відмову у позові.

При цьому, суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про те, що йому належить на праві власності лише будівля за літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_1, тоді як виявлене співробітниками відповідача самовільне підключення здійснено до інших приміщень, які позивачу не належать, оскільки дійшли висновку, що позивачем не спростовано зафіксовані в акті порушення та не доведено здійснення самовільного підключення до інших приміщень за вказаною адресою, що не належать позивачу.

Колегія суддів вважає передчасним такий висновок судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Відхиляючи будь-які доводи сторін (учасників справи) чи спростовуючи подані докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зверталося увагу на те, що в національному рішенні мають бути викладені причини, достатні для відповіді на фактичні та правові (матеріально-правові або процесуальні) доводи сторін у всіх суттєвих аспектах. Суди мають вивчити основні аргументи сторін (див. пункт 67 рішення у справі "Бузеску проти Румунії", заява № 61302/00, пункт 35 рішення у справі "Донадзе проти Грузії", заява № 74644/01). Отже, судове рішення з точки зору статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має дати відповіді на основні й важливі для сторони аргументи, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Якщо заява чи доказ, на який посилається сторона, є вирішальним для результату проваджень, він вимагає конкретної та прямої відповіді (рішення ЄСПЛ у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91 (пункт 30), "Хіро Балані проти Іспанії", заява № 18064/91) (пункт 28).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Звертаючись із даним позовом позивач зазначив, що йому належить на праві власності лише будівля за літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_1. Нежитлові приміщення в будівлі літ. "А-1", складаються з підвалу №1-3 та 1-го поверху №1-6, належать позивачу на праві приватної власності згідно із договором купівлі-продажу від 30.09.1998.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначив, що крім нежитлових приміщень, що йому належать, за адресою АДРЕСА_1 розташовані інші об'єкти нерухомості, зокрема гаражні бокси, господарчі споруди, житлові будинки (бараки), що не належать позивачу.

У доданій до позовної заяви копії додатку до заяви про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, позивачем визначено вид об'єкта за адресою АДРЕСА_1 - офіс.

Як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивач звертав увагу судів на те, що:

- на схемі електроживлення споживача, зазначеній в акті про порушення, вказано три нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1;

- позивач єдиний у кого є договори на постачання та розподіл електричної енергії у нежитлові приміщення в будівлі за літ. "А-1" за адресою АДРЕСА_1, що належать позивачу на праві приватної власності, хоча за цією адресою знаходяться також інші житлові і нежитлові будівлі. При цьому згідно із ПРРЕЕ позивач не зобов'язаний укладати договори на постачання, розподіл електричної енергії та контролювати її споживання іншими об'єктами та особами, що мешкають або ведуть свою господарську діяльність за адресою АДРЕСА_1;

- в схемі електроживлення споживача, зазначеній в акті про порушення, відсутнє зображення нежитлових приміщень, до яких було здійснено самовільне підключення електропроводів;

- в акті про порушення співробітники споживача мали чітко зафіксувати приміщення, до якого (яких) було зроблено самовільне підключення;

- з відеоматеріалів, наданих відповідачем, чітко вбачається, що самовільне підключення здійснено до нежитлових приміщень, які не належать позивачу.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій належним чином не надано оцінки зазначеним аргументам позивача.

Так, з оскаржуваних судових рішень не вбачається на підставі яких належних та допустимих доказів суди дійшли висновку про те, що серед зазначених в акті про порушення трьох нежитлових приміщень, самовільне підключення здійснено саме до приміщення, яке належить позивачу на праві власності.

Натомість, як встановлено судами, територія за адресою: АДРЕСА_1 огороджена широким парканом і представникам відповідача не було забезпечено доступ на зазначену територію. При цьому, оскаржувані судові рішення не містять аргументів того, яким чином представники відповідача встановили, що самовільне підключення здійснено саме до приміщення, яке належить позивачу, враховуючи відомості в акті про порушення щодо наявності трьох нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1.

Водночас, зазначаючи в оскаржуваних судових рішеннях про те, що територія позивача за адресою: АДРЕСА_1 огороджена широким парканом, не аргументували на підставі яких наявних у матеріалах справи правоустановчих документів суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що вся територія за адресою: АДРЕСА_1 є у власності позивача або у його користуванні.

Також, судами попередніх інстанцій не спростовано та не відхилено аргументів позивача про те, що в схемі, зазначеній в акті про порушення, відсутнє зображення нежитлових приміщень, до яких було здійснено самовільне підключення електропроводів та те, що з відеоматеріалів, наданих відповідачем, чітко вбачається, що самовільне підключення здійснено до нежитлових приміщень, які не належать позивачу.

За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд звертає увагу на те, що хоча поняття "обґрунтованого" рішення не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент учасників справи, а міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення, проте суд у будь-якому випадку, навіть без відображення окремих аргументів у своєму рішенні (якщо він вважає їх такими, що не впливають на правильне рішення спору або не відносяться до суті справи), повинен, під час розгляду справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи в силу імперативних приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України, особливо тим, оцінка яких є необхідною для правильного вирішення спору.

З огляду на викладене, висновок судів про наявність підстав для відмови в позові є передчасним, оскільки суди не дослідили усіх обставин справи з наданням оцінки наявним у ній доказам, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті, порушили принцип змагальності та стандарти доказування, тому ухвалені у справі судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Порушення судами норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки за результатами касаційного розгляду частково підтвердилась обґрунтованість заявлених у скарзі підстав касаційного оскарження щодо порушення норм процесуального права щодо здійснення оцінки (дослідження доказів у справі), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також беручи до уваги, що відповідно до положень частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також надати належну правову оцінку доводам сторін та наданим на їх підтвердження доказам з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а отже, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного розгляду даної справи.

7. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Масалітіна Василя Васильовича задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 922/1977/24.

3. Справу № 922/1977/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова