"06" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5070/24
За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» (65102, м.Одеса, Миколаївська дорога, буд.144, код ЄДРПОУ 32120543); Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС» (65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, буд.144, код ЄДРПОУ 40339704)
про визнання недійсним протоколу та рішення, скасування записів
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Шпак І.А.
Представники сторін:
Від позивача: Лях Р.М. - на підставі ордера серії ВТ №10545514 від 15.11.2024р.;
Від відповідача: ТОВ«СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» - Петрова А.М. - на підставі ордера серії ВН №1444855 від 10.12.2024р.
Від відповідача: ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС»- Петрова А.М. - на підставі ордера серії ВН №1444856 від 10.12.2024р.
Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «КАРДІКА АСІСТАНС» про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу №03/2023 від 16.11.2023р.; визнання недійсним рішення учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» у формі протоколу від 16.11.2023р.; скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» : державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1005561070007057524 від 17.11.2023р. ; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/5070/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.12.2024р.
Протокольною ухвалою від 19.12.2024р. відкладено підготовче засідання на 09.01.2025р. Протокольною ухвалою від 09.01.2025р. відкладено підготовче засідання на 24.01.2025р. Протокольною ухвалою від 24.01.2025р. відкладено підготовче засідання на 04.02.2025р. Протокольною ухвалою від 04.02.2025р. відкладено підготовче засідання на 13.02.2025р. Протокольною ухвалою від 13.02.2025р. відкладено підготовче засідання на 28.02.2025р. Ухвалою суду від 28.02.2025р. повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 20.03.2025р. Протокольною ухвалою від 20.03.2025р. закрито підготовче провадження у справі №916/5070/24 та призначено розгляд справи по суті на 15.04.2025р. Протокольною ухвалою від 15.04.2025р. відкладено розгляд справи на 06.05.2025р.
Представник позивачки в судовому засіданні позовну заяву підтримує у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, відповіді на відзиви.
Відповідач - ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 11.12.2024р.
Відповідач - ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 11.12.2024р.
Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи все викладене вище, матеріали справи, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Як зазначила позивачка у справі, ОСОБА_1 , вона є учасником ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», яке в свою чергу є одноосібним учасником ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» в розмірі 100 % статутного капіталу, яке було створене у 2016 році. Станом на 15.11.2024 року статутний капітал ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» становить 30 000 грн.
Частки учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», яке є засновником ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», у статутному капіталі Товариства були поділені наступним чином: 50,08 % - ОСОБА_2 , 19,92 % - ОСОБА_3 , 15 % - ОСОБА_1 , 15 % - ОСОБА_4 .
Крім того, ОСОБА_1 була директором ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС».
Позивачка зазначає, що 16.11.2023 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА»,, на яких були присутні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що складає 85 % голосів усіх учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА», з порядком денним: Про обрання голови загальних зборів учасників Товариства; Про визначення особи, яка відповідає за ведення протоколу загальних зборів учасників Товариства; Про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора Товариства ОСОБА_1 ; Про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства; Про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про Товариство.
Зборами було прийнято рішення по всіх питаннях та, зокрема, відсторонено від виконання обов'язків директора Товариства ОСОБА_1 та призначено ОСОБА_5 тимчасово виконуючим обов'язки ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА».
Рішення оформлені протоколом № 03/2023 від 16.11.2023 року
Крім того, 16.11.2023 р. ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» в особі ОСОБА_5 , як єдиного учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», за результатами проведення загальних зборів учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» прийнято наступні рішення: «по першому питанню вирішили тимчасово відсторонити з 16 листопада 2023 року від виконання обов'язків директора Товариства ОСОБА_1 та по другому питанню прийнято призначити тимчасово виконуючим обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 .
Рішення з усіх питань порядку денного прийнято 100 % голосів від учасника Товариства та оформлено рішенням № б/н учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС» від 16.11.2023 р.
ОСОБА_1 вважає рішення, що були прийняті на загальних зборах учасника Товариства такими, що прийняті з грубим порушенням норм чинного законодавства та положень Статуту, а тому протокол загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу № 03/2023 від 16.11.2023 р. та рішення учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» № б/н від 16.11.2023 р. мають бути визнані судом недійсними.
Зокрема, позивачка вважає, що рішення були прийняті з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, передбачених законодавством та установчим документом Товариства; з порушенням корпоративних прав учасника Товариства, що був відсутній на Зборах.
Позивачка зазначила, що станом на момент проведення позачергових Загальних зборів учасників та, відповідно, прийняття рішень, діяв Статут, затверджений протоколом загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» № 06/2019 від 05.03.2019 р., тому скликання та проведення зборів повинно було відбуватись відповідно до чинної редакції Статуту, з урахуванням положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», і, відповідно, порушення протоколу скликання приводить і до порушень прийняття рішення учасником ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», де діяла редакція Статуту, затвердженого рішенням оформленим протоколом № 8 від 24.07.2018 р.
Так, як зазначає позивачка, за змістом частин 1, 5, 6 та 9 ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п'яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.
У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов'язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.
Порядок скликання загальних зборів учасників унормовано статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства.
Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про збори кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20, позивачка зазначає, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Також, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.09.2022 у справі № 906/461/19, у постанові від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1807/17, позивачка зазначає, що позивачу не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників рішень, оскільки вплив учасника на прийняття загальним зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Участь позивача у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням з питань порядку денного. Голосуванню передують обговорення між учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій відносно порядку денного, виступи учасників, що за певних обставин можуть істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце за відсутності на загальних зборах неповідомленого учасника. Можливою є ситуація, коли учасник, який володіє невеликою часткою у статутному капіталі товариства, своїми пропозиціями до порядку денного, виступом відносно пропозицій з голосування питань порядку денного, тощо, переконавши іншого (інших) учасника в правоті своєї позиції, шляхом голосування, при наявності необхідного кворуму голосів у таких учасників для прийняття рішень, може змінити хід голосування.
Крім того, позивачка зазначила, що відповідно до п. 11.2.5 Статуту ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА» (у новій редакції від 05.03.2019 року), загальні збори скликаються Виконавчим органом Товариства у строк не менше ніж 30 днів до дня проведення таких зборів та повинні бути надіслані рекомендованим поштовим повідомленням.
Відповідно до п. 11.2.5 Статуту ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» (у новій редакції від 24.07.2018 року), загальні збори скликаються Виконавчим органом Товариства у строк не менше ніж 30 днів до дня проведення таких зборів та повинні бути надіслані рекомендованим поштовим повідомленням.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст. 31, 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положень Статуту Товариств, позивачка вважає, що її корпоративні права як учасника Товариства, були порушені, оскільки внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, вона не змогла взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного та зареєструватися для участі у загальних зборах.
При цьому, позивачка зазначає, що жодних повідомлень про проведення загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» та ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», які відбулись 16.11.2023 року, вона не отримувала, не знала про факт скликання таких зборів, не була ознайомлена із порядком денним та участі у зазначених зборах не брала, що є підставою для визнання протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу № 03/2023 від 16.11.2023 року та рішення Учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» № б/н від 16.11.2023 року недійсними.
Щодо припинення повноважень від виконання обов'язків директора Товариства позивачка зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності.
Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
Отже, як зазначає позивачка, зміст положень ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.
Згідно із ч. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Таким чином, позивачка дійшла висновку, що за змістом наведеної норми, повноваження директора Товариства можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язкі, а виходячи з приписів п.7 ч.2, ч.3 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вирішення питання про припинення повноважень директора Товариства відноситься до виключної компетенції загальних зборів Товариства.
Отже, звертаючись з позовом у цій справі, позивачка стверджує, що як учасник Товариства, яка володіє часткою у розмірі 15% статутного капіталу, вона не була повідомлена про скликання загальних зборів на 16.11.2023 року, у зв'язку з чим не була обізнана із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мала змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, а тому її права як учасника ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», відповідно яке є учасником ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», на участь в управлінні Товариствами та одержанні інформації про Товариства, є порушеними.
В обгрунтування позову позивачка також зазначила, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою тадодатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник Товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Таким чином, право брати участь в управлінні Товариством може бути реалізовано учасником Товариства при прийнятті участі у загальних зборах Товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності Товариства.
Враховуючи все викладене, позивачка вважає, що наявні підстави для визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу №03/2023 від 16.11.2023р.; визнання недійсним рішення учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» у формі протоколу від 16.11.2023р.; скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» : державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1005561070007057524 від 17.11.2023р. ; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Відповідач - ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», проти позову заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обіймала посаду керівника ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» (код ЄДРОПУ 32120543) на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених Протоколом №7 від « 16» травня 2007 р., та Наказу №6.1-ок від « 17» травня 2007 р.
У листопаді 2023 р. засновникам ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», які сукупно володіють 85% статутного капіталу Товариства, від патентного повіреного України ОСОБА_6 стало відомо, що майнові права на торговельні марки Товариства було незаконно відчужено директором ОСОБА_1 на власне ім'я, що стало підставою для проведення внутрішньої перевірки господарсько- фінансової діяльності ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» та негайного відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора Товариства.
Так, 15.11.2023 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», які вирішили тимчасово відсторонити з 15 листопада 2023 від виконання обов'язків директора товариства ОСОБА_1 та призначити тимчасово виконуючим обов'язки директора товариства ОСОБА_7 .
Зазначені відомості про зміну керівника Товариства були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1005561070028007496).
В свою чергу, ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» є одноосібним учасником ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» в розмірі 100 % статутного капіталу. Директором ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» також впродовж довгого часу була ОСОБА_1
16 листопада 2023 року відбулись загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», оформлені протоколом № 03/2023 року від 16.11.2023 року, на яких були присутні: ОСОБА_2 , який володіє 50,08 % частки статутного капіталу Товариства, ОСОБА_3 , який володіє 19,92 % частки статутного капіталу Товариства, ОСОБА_4 , який володіє 15 % частки статутного капіталу Товариства, що складає 85 % голосів усіх учасників Товариства «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА».
Згідно до зазначеного Протоколу, засновниками прийнято рішення, зокрема: Про уповноваження тимчасово виконуючого обовязки директора Товариства ОСОБА_5 на тимчасове відсторонення від виконання обовязків директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 ; Про уповноваження тимчасово виконуючого обов?язки директора Товариства ОСОБА_5 на призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» Фетісова Дмитра Львовича; Про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС».
Крім того, 16.11.2023 року ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» в особі ОСОБА_5 , як єдиного учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» прийнято рішення про тимчасове відсторонення з 16.11.2023 р. від виконання обов'язків директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 ; призначення тимчасово виконуючим обов'язки директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_5 ; доручення тимчасово виконуючому обов'язки директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» провести державну реєстрацію вказаних змін до відомостей про ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
На підставі зазначених рішень 17.11.2023 р. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміну керівника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» на ОСОБА_5 , запис №1005561070007057524.
При цьому, відповідач звертає увагу на те, що 15.01.2024 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», на яких було прийнято рішення про зміну керівника товариства з громадянки ОСОБА_1 на громадянина ОСОБА_5 , що було оформлено протоколом № 01/2024 від 15 січня 2024 р.
У подальшому, 16.01.2024 р. ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» в особі ОСОБА_5 , як єдиного учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» прийнято рішення про припинити повноважень (звільнення ) директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 з16 січня 2024 року; Обрання директором ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_5 , шляхом переведення його з посади тимчасово виконуючого обовязки директора на посаду директора з 17 січня 2024 року; Доручення ОСОБА_5 проведення державної реєстрації вказаних змін до відомостей про ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» в Єдиному державному ресстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В подальшому товариством було внесено відповідні зміни до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», номер реєстраційного запису: 1005561070008057524 від 17.01.2024 р.
Відповідач вважає, що позивачкою не доведено порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, адже, порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Так, в обґрунтування наявності у неї порушеного права, що підлягає судовому захисту, позивачка посилається лише на порушення її права на участь у загальних зборах та не зазначає, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить.
Разом з тим, як зазначає відповідач, про проведення загальних зборів ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» 15.01.2024 р. ОСОБА_1 була повідомлена належним чином, у звязку із чим, на думку відповідача, своє «порушене право» на участь у прийнятті рішення, щодо зняття, або залишення її в якості директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 могла відновити прийшовши на загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» 15 січня 2024 р., однак не зробила цього.
За таких обставин, відповідач вважає, що у даній справі визнання недійсним акта (рішення загальних зборів) - є метою оскарження рішення органу юридичної особи, тоді як метою оскарження рішення має бути захист порушених прав.
Відповідач також вважає, що заявляючи позовні вимоги ОСОБА_1 насправді захищає не свої корпоративні права як учасника, а намагається скасувати рішення про відсторонення її від виконання повноважень, як директора.
Також, відповідач вважає, що заявлений ОСОБА_1 спосіб захисту не є ефективним, адже оскаржуване рішення ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» вичерпало свою дію фактом його виконання у рішенні ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» від 17.11.2023 року та внесення відповідних змін у державний реєстр.
Тим паче, що 15.01.2024 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», на яких було прийнято рішення про зміну керівника товариства з громадянки ОСОБА_1 на громадянина ОСОБА_5 , що було оформлено протоколом № 01/2024 від 15 січня 2024 р.
Факт прийняття рішення про звільнення громадянки ОСОБА_1 з посади ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» свідчить про те, що скасування рішення про тимчасове відсторонення позивачки з посади директора вже не є ефективним способом захисту її прав.
Таким чином, відповідач вважає, що задоволення позову не призведе до очікуваного позивачкою результату, враховуючи наявність іншого рішення загальних зборів товариства, яке є чинним, та на підставі якого обрано іншу особу на посаду директора товариства, зокрема, чинного керівника відповідача.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав, на думку відповідача, є самостійною підставою для відмови в позові, враховуючи висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021р. у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021р. у справі №925/642/19, від 22.06.2021р. у справі №200/606/18, від 23.11.2021р. у справі №359/3373/16-ц.
Крім того, на думку відповідача, обраний позивачкою спосіб захисту порушує баланс інтересів сторін, адже, оскаржуване рішення ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА» було прийнято учасниками, які володіють 85 % голосів усіх учасників Товариства. Прийняття рішення і загалом терміновість його скликання було пов'язано із тим, учасникам Товариства, які володіють 85% голосів стало відомо про те, що позивачка, знаходячись на посаді директора ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА» та ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» з 2016р., без відома інших учасників, із перевищенням своїх повноважень, безоплатно відчужила на своє імя всі торговельні марки підприємства за Договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності від 16.09.2016 року.
Надалі, ці ж торговельні марки були передані у користування ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА» за Ліцензійним Договором про надання права на використання торгівельної марки №01 від 25.01.2017 р., за що Товариством було сплачено особисто ОСОБА_1 роялті на загальну суму 13 180 467 грн. 90 коп.
Відповідач зазначає, що вирішуючи питання про захист порушеного права, суд має враховувати інтереси і самого товариства і його інших учасників, крім позивача, тобто дотримуватися балансу інтересів учасників Товариства і самого Товариства. Тому важливо встановити не абстрактне, а конкретне порушене право чи інтерес учасника Товариства для його співставлення з інтересами інших учасників Товариства та Товариства, які можуть бути порушені визнанням недійсним ухваленого рішення. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 28.03.2023 у справі №916/213/22, від 30.05.2023 у справі №916/212/22, від 27.03.2023 у справі №906/908/21, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.
Відповідач - ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС», проти позову заперечує та повністю підтримує позицію ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА», додатково зазначає, що вимогу про визнання недійсним рішення Учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» № б/н від 16.11.2023 р. позивачка вважає похідною від вимоги про визнання недійсним протоколу Загальних зборів Учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу № 03/2023 від 16.11.2023 р.
Щодо позовної вимоги про скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» (код ЄДРПОУ - 40339704): державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу № 1005561070007057524 від 17.11.2023 року; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, відповідач звернув увагу, що позивачка не зазначає жодного обґрунтування, в тому числі правових підстав скасування такої реєстрації.
Крім того, відповідач зауважив, що 14.11.2023 р. за місцезнаходженням Товариства між усіма учасниками ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» було проведено перемовини, на яких ОСОБА_1 , як керівнику ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» було доведено інформацію про виявлені факти розтрати та привласнення майна Товариства, та висунуто вимогу про проведення загальних зборів учасників Товариства з метою зміни керівника Товариства, проте ОСОБА_1 , як керівник Товариства, виявила явну незгоду та відмовилась усно від скликання та участі у загальних зборах Товариства. У зв'язку із викладеним, з метою недопущення подальшого ймовірного розкрадання майна Товариства, ОСОБА_1 14.11.2023 р. було повідомлено про намір проведення загальних зборів учасників Товариства, яке мало відбутись за місцезнаходженням Товариства 15.11.2023 р. з єдиним фактично питанням - відсторонення ОСОБА_1 від обов'язків керівника Товариства.
Таким чином, відповідач вважає, що ОСОБА_1 фактично була обізнана із фактом проведення загальних зборів Товариства, місцем, датою та часом його проведення та порядком денним загальних зборів.
Також, відповідач вважає, що позивачка в обґрунтування недійсності спірних рішень не посилалася на наявність інших підстав для визнання їх недійсними, ніж неповідомлення її про місце, дату, час та порядок денний загальних зборів, що вважає порушенням її права на участь у загальних зборах, але не зазначає, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить.
Відповідач також звернув увагу на те, що факт прийняття рішення про звільнення громадянки ОСОБА_1 з посади ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» свідчить про те, що скасування рішення про тимчасове відсторонення позивачки з посади директора вже не є ефективним способом захисту її прав.
Так, після прийняття загальними зборами учасників відповідача оспорюваного рішення щодо тимчасового відсторонення керівника (протокол від 03/2023 від 16.11.2023 року), ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» змінило керівника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» на підставі рішення від 16.01.2024, про що було внесено відповідний запис до ЄДР від 17.01.2024 р. Це рішення не оскаржено, а тому його правомірність презюмується.
За таких обставин, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Розглянув матеріали справи, на підставі норм чинного законодавства України, пояснень представників сторін, судом встановлено, що ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» було створене рішенням засновників та державну реєстрацію юридичної особи проведено 18.07.2002р. Протоколом загальних зборів учасників №06/2019 від 05.03.2019 затверджено нову редакцію Статуту ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», згідно якої учасники мають право, крім іншого, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах товариства та законами України ( п.3.1 Статуту)
В товаристві створюються органи управління і контролю: вищий орган управління - Загальні збори учасників товариства; виконавчий орган - директор (п. 11.1).
Вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник має право передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника (п. 11.2).
Учасники мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі (п. 11.2.1).
Збори учасників товариства обирають директора (п. 11.2.2).
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників, зокрема, належить: а) визначення основних напрямків діяльності товариства; б) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності на підставі модельного статуту; б) зміна розміру статутного капіталу; г) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; д) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; е) обрання та відкликання директора товариства, встановлення розміру його винагороди; є) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; ж) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; з) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; и) затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків інших органів управління і контролю товариства, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; к) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень; л) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства; м) прийняття рішення про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; н) встановлення розміру, форми, порядку і строків внесення учасниками додаткових вкладів (внесків); о) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; п) прийняття інших рішень, віднесених до компетенції загальних зборів учасників (п. 11.2.3)
Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених законом, або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (п. 11.2.4).
Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників товариства. Таке повідомлення надсилається рекомендованим поштовим відправлення або вручається наручно (п. 11.2.5).
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (п. 11.2.6).
Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників (п. 11.2.7).
Після надсилання повідомлення забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань заявлених учасниками товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства (п. 11.2.8).
Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників (п. 11.2.9).
До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства (п. 11.2.10).
Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства (п. 11.2.11).
Певні особливості порядку скликання загальних зборів учасників можуть бути встановлені законодавством (п. 11.2.12).
Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників (п. 11.3.1).
Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно (п. 11.3.1).
На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол (п. 11.3.2).
Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю (п. 11.3.3).
Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства або за адресою, зазначеною у повідомленні про скликання загальних зборів (п. 11.3.4).
Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням (п. 11.3.5).
Рішення з питань, передбачених пунктами "б", "в", "м" п. 11.2.3 цього Статуту, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.6).
Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами "г", "д", "ж", "н" п. 11.2.3 цього статуту, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.7).
Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (п. 11.3.8).
Інші види голосування або прийняття рішення (заочне голосування та прийняття рішення шляхом опитування) здійснюються відповідно до законодавства (п. 11.3.9).
У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. При цьому положення щодо порядку скликання, проведення та голосування загальних зборів не застосовуються (п. 11.3.10).
Поточне керівництво діяльністю товариства здійснює виконавчий орган - Директор, який призначається загальними зборами учасників. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень (п.п. 11.4, 11.4.1, 11.4.3).
Учасниками ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» є ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі 50,08 %, ОСОБА_3 із часткою у статутному капіталі 19,92 %, ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі 15 %, ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі 15 %.
Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , обіймала посаду директора ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених Протоколом №7 від « 16» травня 2007 р. та Наказу №6.1-ок від « 17» травня 2007 р.
Крім того, судом встановлено, що ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» в свою чергу є одноосібним учасником ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» в розмірі 100 % статутного капіталу, яке було створене у 2016 році.
Директором ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» також впродовж довгого часу була ОСОБА_1
15 листопала 2023 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА»,, на яких були присутні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що складає 85 % голосів усіх учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА», з порядком денним, зокрема, Про тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора Товариства ОСОБА_1 ; Про призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства; Про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про Товариство.
Зборами було прийнято рішення по всіх питаннях та, зокрема, щодо відстороненння від виконання обов'язків директора ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_5 тимчасово виконуючим обов'язки ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА».
Рішення оформлені протоколом № 02/2023 від 15.11.2023 р.
Слід зауважити, що рішення ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», оформлені протоколом № 02/2023 від 15.11.2023 р., були предметом оскарження у справі №916/203/24, але, позовні вимоги ОСОБА_8 залишено без задоволення ( постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025р. та постанова Верховного суду від 16.04.2025р. ).
Зазначені відомості про зміну керівника товариства були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (запис №1005561070028007496).
Судом також встановлено, що 16.11.2023р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», оформлені протоколом № 03/2023 року від 16.11.2023 року, на яких були присутні: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що складає 85 % голосів усіх учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА- ОДЕСА», з порядком денним, зокрема: Про уповноваження тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 на тимчасове відсторонення від виконання обов'язків директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 ; Про уповноваження тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 на призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» Фетісова Дмитра Львовича; Про державну реєстрацію змін щодо відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС».
Згідно Протоколу, по всіх питаннях порядку денного учасниками було прийнято рішення, зокрема, уповноважено тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 з 16.11.2023р. тимчасово відсторонити від виконання обов'язків директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_1 ; уповноважено тимчасово виконуючого обов'язки директора Товариства ОСОБА_5 на призначення тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» Фетісова Дмитра Львовича з 17.11.2023р.; доручено здійснити державну реєстрацію змін відомостей про ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» тимчасово виконуючому обов'язки директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» ОСОБА_5 .
Крім того, 16.11.2023р. одноосібним учасником ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» в особі тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» було прийнято рішення про тимчасове відсторонення з 16 листопада 2023 року ОСОБА_1 від виконання обов'язків директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС»; призначення тимчасово виконуючим обов'язки директора ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» з 17.11.2023р. ОСОБА_5 та доручення йому провести державну реєстрацію вказаних змін до відомостей про ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.
17 листопада 2023 р. проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме - зміну керівника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» на ОСОБА_5 , запис №1005561070007057524.
Позивачка в обгрунтування позову щодо визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу №03/2023 від 16.11.2023р.; визнання недійсним рішення учасника ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» у формі протоколу від 16.11.2023р.; скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «КАРДІКА АСІСТАНС» : державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1005561070007057524 від 17.11.2023р. ; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, посилається на порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у зв'язку із неповідомленням її як учасника товариства про загальні збори та проведення таких зборів без участі вказаної особи, що свідчить про порушення корпоративних прав позивачки, визначених ч.2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"; прийняттям спірного рішення за відсутності позивачки, неповідомленої про проведення зборів, що позбавило позивачку можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного, надати свої пропозиції і вплинути на прийняте рішення, у тому числі внести альтернативну кандидатуру на посаду директора тощо.
Суд вважає за необхідне зауважити, що дійсно, відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина перша ст. 15 Цивільного кодексу України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із нормами ч.ч.1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ч.1 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Відповідно до ст. 113 Цивільного кодексу України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Статтею 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (ч.2 ст.116 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
За приписами ст. 28 вказаного Закону органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Отже, право учасника товариства з обмеженою відповідальністю брати участь в управлінні справами товариства у порядку, визначеному законом та установчими документами (статутом) товариства, що охоплює собою, зокрема, і права учасника бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, гарантоване законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.12.2019р. у справі №904/10956/16 зазначала, що відповідно до ст.167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг узяти участі у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.".
Наведена позиція також була врахована у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020р. у справі №924/641/17 та Верховного Суду від 15.09.2022р. у справі №906/461/19, від 06.03.2018р. у справі №907/167/17, від 19.02.2019р. у справі №924/156/18.
Проте, усталена на сьогоднішній день судова практика, яка не суперечить зазначекним вище правовим позиціям, розмежовує порушення, які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств.
Так, у постанові від 01.09.2023р. у справі №909/1154/21 палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що «Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; - відсутність протоколу загальних зборів.
Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.05.2019р. у справі №911/1798/18, від 06.03.2019р. у справі №910/16715/17, від 22.01.2020р. у справі №915/99/19, від 16.10.2019р. у справі №912/430/19, від 31.07.2019р. у справі №910/7633/18, від 16.07.2019р. у справі №914/484/18, від 21.12.2021р. у справі №902/1256/20, від 17.11.2022р. у справі №917/1523/21 та інших.
Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Верховний Суд зазначає про те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.
Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: - існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або - факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та / або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх.
Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22.10.2019р. у справі №923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019р. у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів.".
З урахуванням викладених вище позицій Верховного суду, суд вважає за необхідне зауважити, що у даній справі позивачкою не наведено обставин, які у сукупності із порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів, що, за твердженнями позивачки, позбавило її можливості належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного загальних зборів, призвели до порушення її прав та/або охоронюваних законом інтересів.
Крім того, позивачка не зазначила, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить, саме як учасника товариства, адже, уповноваження тимчасово виконуючого обовязки директора ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» на вчинення певних дій ніяким чином не позбавляє позивачку права на участь в загальних зборах товариства та в управлінні товариством.
При цьому, позивачка в обґрунтування наявності у неї порушеного права, що підлягає судовому захисту, посилалась лише на порушення її права на участь у загальних зборах, на участь в управлінні товариством, тобто на порушення її прав не самим спірним рішенням, а фактом його прийняття.
За таких обставин, у звязку із недоведенням позивачкою, які саме її права та / або інтереси порушені кожним окремим пунктом оспорюваного рішенням загальних зборів та яким чином задоволення позову їх відновить саме як учасниці товариства, а не як особи, яка обіймала посаду директора товариства, на думку суду, у задоволенні позову слід відмовити.
При цьому суд відзначає, що бажаючи повідомити іншим учасникам інформацію про законність дій позивачки як директора та надати докази на спростування інформації, в якій її звинувачують, а також запропонувати іншого кандидата на посаду директора товариства, позивачка, яка володіє 15% статутного капіталу товариства, не позбавлена права ініціювати проведення загальних зборів товариства з включенням відповідних питань до порядку денного.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити про неякісну підготовку позовної заяви, у кій зокрема, позивачкою зазначено, що предметом оскарження є протокол загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу №03/2023 від 16.11.2023р., натомість як згідно сталої судової практики предметом оскарження може бути рішення загальних зборів, оформлене протоколом.
Також, суд звертає увагу на невірне визначення позивачкою у тексті позовної заяви порядку денного загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», що відбулися 16.11.2023р., адже наведений позивачкою порядок денний відповідає порядку денному загальних зборів учасників ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА», що відбулися 15.11.2023р. та були оформлені протоколом №02/2023 від 15.11.2023р.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, у зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові втрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС» про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» у формі протоколу №03/2023 від 16.11.2023р.; визнання недійсним рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС» у формі протоколу від 16.11.2023р.; скасування реєстраційного запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРДІКА АСІСТАНС» : державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу №1005561070007057524 від 17.11.2023р. ; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Повне рішення складено 16 травня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога