Єдиний унікальний номер: 378/384/25
Провадження № 2-з/378/2/25
16 травня 2025 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Скороход Т. Н.
за участю секретаря: Соколової О.А.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище Київської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", третя особа: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання права оренди таким, що припинене, -
До суду з вищевказаною позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , просить суд визнати право оренди земельної ділянки, яка знаходиться на території Василиської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 3,649 га, кадастровий номер: 3224281600:02:001:0051, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 905097732242, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29308129 від 19 квітня 2016 року, прийняте приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області Овраменко JI.B., номер запису про інше речове право: 14217245 від 19 квітня 2016 року зі змінами від 25 березня 2021 року, у ТОВ "Інтерагроінвест", код ЄДРПОУ: 32855584, таким, що припинене, у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки від 06 квітня 2016 року №247, з 01 січня 2025 року.
15 травня 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Інтерагроінвест" проводити будь-які, в тому числі - сільськогосподарські роботи, на земельній ділянці № НОМЕР_1 , яка розташована на території Василиської Ставищенського району Київської області, площею 3,649 га, кадастровий номер: 3224281600:02:001:0051, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 905097732242, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В обґрунтування заяви зазначив, що незастосування даних заходів не просто може, а реально утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Розглянувши вказану заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Разом із тим, позивачем не зазначено доводів та не надано відповідних доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заявник у своїй заяві не обґрунтовує, чому просить суд забезпечити позов саме вказаним видом забезпечення позову, хоча ч. 1 статті 150 ЦПК України передбачені інші його види, всупереч вимогам п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заявник в заяві не вказує ціну позову, про забезпечення якого просить, пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
За таких умов, суд приходить до висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.
Керуючись статтями ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест", третя особа: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області, про визнання права оренди таким, що припинене.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 16.05.2025.
Суддя Т. Н. Скороход