Справа № 273/2360/24
Провадження № 2/273/97/25
29 квітня 2025 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Бєлкіної Д.С., секретаря судового засідання Стаднюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» Кравчук Марія Андріївна звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором . Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за Кредитним договором №8374716 від 29.11.2022 року в розмірі 16760,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 29.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8374716. Згідно умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 4 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором. Кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 28.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги №93-МЛ, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» , зокрема і до відповідача ОСОБА_1 . Заборгованість відповідача становить 16790,00 грн., з яких 4000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 12000,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 760 грн. - прострочена заборгованість за комісією. 14.10.2024 року відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості. Позивач посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору не виконує, чим порушує його права, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 31.01.2025 року по даній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін .
Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував щодо винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, в установлений строк відзив на позов не подав, суд вважає за можливе на підставі ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності сторін, що відповідає положенню ст. ст. 280, 281 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.11.2023 року ОСОБА_1 підписав договір про споживчий кредит №8374716, згідно якого спосіб надання кредиту: безготівково на рахунок з використання карти; сума кредиту: 4000,00 грн; строк кредиту: 105 днів з 29.11.2023 року по 14.12.2023 року, пільговий період 15 днів, поточний період 90 днів. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1200,00 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду, та протягом поточного періоду - 10800,00 грн, які нараховуються за ставкою 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Комісія за надання кредиту - 760,00 грн., що нараховується одноразово в момент видачі кредиту( а.с. 8-13). Відповідачем також підписано Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту . Кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, особу ідентифіковано, що підтверджується довідкою про ідентифікацію ( а.с.15 зворотня сторона).
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок з використанням платіжної картки позичальника № НОМЕР_1 . Проте позивачем на підтвердження даних умов договору доказів не додано. Платіжне доручення, що долучено до матеріалів справи датовано від 08.11.2022 року, де отримувачем суми коштів 5000,00 гривень є ОСОБА_2 , що не узгоджується з датою , сумою кредиту і особою відповідача даного позову (а.с. 17) .
Долучена позивачем копія відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором містить номер договору №8326152, що не є номером договору, який укладав відповідач ОСОБА_1 .
Тому суд не приймає в якості належних доказів отримання коштів вищевказане платіжне доручення та відомості.
Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
У Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20 викладена правова позиція стосовно належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорам. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У Постанові Верховного Суду від 20.05.2022 у справі №336/4796/18 вказано, що для стягнення боргу недостатньо надати кредитний договір та розрахунок заборгованості, потрібно надати і докази видачі кредиту. Це може бути: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Такі документи повинні відповідати положенням Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Якщо кредитор не подає такі документи з позовною заявою, то суд повинен відмовити в задоволенні позову через недоведеність наявності заборгованості.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів (меморіального ордеру, виписки по рахунку, заяви на видачу готівки, платіжного доручення тощо) на підтвердження факту перерахування ОСОБА_1 коштів за Кредитним договором.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що наявність заборгованості відповідача ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимими доказами у справі, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12-13, 76- 81, 141, 259, 263- 265, 352-355 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Бєлкіна Д.С.