вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2144/24
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Гладуна Ігоря Петровича від 10.03.2025 (вх. № 2275/25 від 10.03.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2144/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Гладуна Ігора Петровича, с. Руська Поляна
Черкаського району
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Валсан Транс»,
м. Боярка Києво-Святошинського району
про стягнення 694 789,76 грн
представники учасників справи не з'явились
обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.03.2025 у справі №911/21441/24 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Гладун Ігора Петровича були задоволені частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Валсан Транс» на користь Фізичної особи-підприємця Гладун Ігора Петровича 667 460,43 грн збитків та 10 011,91 грн судового збору; в іншій частині в позові відмовлено.
10.03.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заяв Фізичної особи-підприємця Гладуна Ігоря Петровича від 10.03.2025 (вх. № 2275/25 від 10.03.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2144/24 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Так, фізична особі-підприємець Гладун І.П. просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Інтер Валсан Транс» судові витрати на надання професійної правничої допомоги в сумі 29 000,00 грн.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2144/24 було подано у строки встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому ухвалою суду від 11.03.2025 її прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 19.03.2025.
17.03.2025 через систему «Електронний суд» від ФОП Гладуна І.П. надійшли заяви вх. № 3544/25 та № 3545/24, в якихх позивач просить суд здійснювати розгляд заяви від 10.03.2025 (вх. № 2275/25 від 10.03.2025) без участі його повноважних представників, адвокатів Трояна Ю.О. та Кравчука С.І.
Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви, не забезпечив участі свого повноважного представника в судовому засіданні, письмових пояснень з приводу зави від 10.03.2025 (вх. № 2275/25 від 10.03.2025), яка підлягає розгляду до суду не надіслав.
Зважаючи на те, що неявка представників учасників справи у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання щодо розподілу судових витрат, суд здійснив розгляд заяви від 10.03.2025 (вх. № 2275/25 від 10.03.2025) ФОП Гладуна І.П. про винесення додаткового рішення за наявними матеріалами справи.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як “форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Отже, судом встановлено, що 02.08.2024 між Адвокатом Троян Юрієм Олександровичем (далі-адвокат) та Фізичної особою-підприємцем Гладун Ігорем Петровичем (далі-клієнт) був укладений Договір про надання правничої допомоги (далі-договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у формі, обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу клієнту за його дорученням, яка полягає у підготовці позовної заяви про стягнення коштів за Договором № 2 від 25.03.2024 з ТОВ «Інтер Валсан Транс» та заяви про забезпечення такого позову до Господарського суду Київської області, а також забезпечення представництва інтересів клієнта у Господарському суду Київської області (п. 1.2 договору).
Умовами п. 4.2 договору визначено, що гонорар адвоката складається виходячи з обсягу наданих послуг:
підготовка позовної заяви - 13 000,00 грн;
підготовка заяви про забезпечення позову - 2 000,00 грн;
участь с судовому засіданні - 2 000,00 грн за кожне судове засідання.
При виконанні договору адвокат надає клієнту акт наданих послуг, в якому зазначаються перелік наданих адвокатом послуг за цим договором (п. 4.3 договору).
Умовами п. 7.2 договору визначено, що договір діє до моменту фактичного виконання умов договору або до моменту його розірвання.
06.08.2024 між Адвокатом Троян Юрієм Олександровичем та Фізичної особою-підприємцем Гладун Ігорем Петровичем підписаний Акт приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги до Договору від 02.08.2024, в якому сторони погодили, що адвокатом надані, а клієнтом прийняті послуги з правничої дороги, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення коштів за Договором № 2 від 25.03.2024 з ТОВ «Інтер Валсан Транс» та заяви про забезпечення такого позову до Господарського суду Київської області, вартість яких становить 15 000,00 грн.
10.03.2025 між Адвокатом Троян Юрієм Олександровичем та Фізичної особою-підприємцем Гладун Ігорем Петровичем підписаний Акт приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги до Договору від 02.08.2024, в якому сторони погодили, що адвокатом надані, а клієнтом прийняті послуги з правничої дороги, яка полягає в участі у судових засіданнях: 16.10.2024, 30.10.2024, 20.11.2024, 02.12.12.2024, 04.12.2024, 18.12.2024, 10.03.2025 в Господарському суді Київської області. Вартість наданих послуг становить 14 000,00 грн.
Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих ФОП Гладун І.П. доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Троян Ю.О. професійної правничої допомоги позивачу в цій справі, а отже такі підлягають розподілу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, норми, якими встановлено, що “суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та “суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Суд звертає увагу на те, що надані відповідачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.
Окремо, суд звертає увагу, що при дослідженні Акту приймання-передачі послуг з надання правничої допомоги від 02.08.2024 судом було встановлено, що сторонами погоджено надання адвокатом послуги з підготовки позовної заяви про стягнення коштів за Договором № 2 від 25.03.2024 з ТОВ «Інтер Валсан Транс» та заяви про забезпечення такого позову до Господарського суду Київської області.
Так, 12.08.2024 до Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Гладуна Ігоря Петровича надійшла заява від 06.08.2024 (вх. № 79/24 від 12.08.2024), в порядку ст. ст. 136 - 140 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 694 789,76 грн, які обліковуються на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Валсан Транс».
Ухвалою суду від 14.08.2024 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Гладуну Ігорю Петровичу в задоволенні заяви від 06.08.2024 (вх. № 79/24 від 12.08.2024) про вжиття заходів забезпечення позову.
При цьому, при розгляді згаданої заяви, судом було встановлено необґрунтованість її подання, за відсутності доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як відсутність документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Також на думку суду, враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для справи, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, часткове задоволення позову, витрати на правничу допомогу у розмірі 29 000,00 грн не відповідають принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованими та пропорційними до предмета спірних правовідносин.
На думку суду, розумним, співмірним та справедливим у цьому випадку буде зменшення заявленої суми компенсації витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
На підстави викладеного та керуючись ст. ст. 73-74, 86, 123, 126, 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Гладуна Ігоря Петровича від 10.03.2025 (вх. № 2275/25 від 10.03.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/2144/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Валсан Транс» (08154, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Івана Коваленка, 8, код ЄДРПОУ 43591996) на користь Фізичної особи-підприємця Гладун Ігора Петровича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано - 15.05.2025.
Суддя О.О. Христенко