ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.05.2025Справа № 910/1559/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Приватного акціонерного товариства "F&C Realty"
про стягнення 404 386, 66 грн
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) до Приватного акціонерного товариства "F&C Realty" (далі - ПрАТ "F&C Realty", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 404 386, 66 грн за договором постачання теплової енергії № 521356-02 від 23.05.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань з повної та своєчасної оплати послуг з постачання теплової енергії, зі сплати внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання централізованого опалення, а також сплати послуг з абонентського обслуговування постачання теплової енергії та гарячої води.
У позові КП "Київтеплоенерго" просить стягнути з ПрАТ "F&C Realty":
- заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2024 у сумі 310 494,84 грн, пеню у сумі 13 649,81 грн, інфляційну складову боргу у сумі 61 238,49 грн, 3% річних у сумі 17 193,05 грн;
- заборгованість зі сплати внесків за послуги з обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання централізованого опалення за період з вересня 2020 по жовтень 2024 у сумі 57,80 грн;
- плату за послуги з абонентського обслуговування постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2024 у сумі 1 158,12 грн;
- плату за послуги з абонентського обслуговування постачання гарячої води за період з січня 2024 по жовтень 2024 (фактично з листопада 2021 по жовтень 2024) у сумі 594,55 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017 «Про деякі питання припинення угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Згідно з п. 2.2.1 статуту КП «Київтеплоенерго», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 323 від 13.05.2016 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1160 від 27.06.2019) предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
У свою чергу, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 20.05.2003, Закрите акціонерне товариство «Фінанси та Кредит Ріелті» (яке змінилося на ПрАТ "F&C Realty") є власником нежилого приміщення № 482 загальною площею 366,20 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 24, який з 20.05.2003 року має обов'язок утримувати майно згідно з приписами ст. 319, 322 Цивільного кодексу України.
Також судом встановлено, що 23.05.2017 між ПАТ «Київенерго» (енергопостачальна організація) та ПрАТ "F&C Realty" (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії № 521356-02 (далі - договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правила), нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 договору).
Згідно з пп. 2.2.1 договору теплопостачальна організація (КП «Київтеплоенерго») зобов'язується, зокрема, постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
За змістом пп. 2.3.1, 2.3.2 пункту 2.3 договору на споживача покладені обов'язки: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені у додатку № 4 до договору.
Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з 01.08.2014 та діє до 15.04.2018. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4 договору).
У додатку № 8 до договору погодили, що об'єктом постачання за вказаним договором є нежитлове приміщення № 482, загальною площею 366,20 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 24.
У подальшому позивач направив на адресу відповідача аналогічний попередньому проект договору на постачання теплової енергії - № 521356-02 від 24.06.2020 (лист № 30/5/3/5584 від 07.07.2020).
Указаний договір зі сторони відповідача не був підписаний, проте вважається укладеним на умовах, визначених ст. 634 ЦК України.
Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2021. Керуючись ст. 631 ЦК України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 8.5 договору).
Також з набранням чинності Закону України № 1060 від 03.12.2020 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесено зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме - запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021.
Оскільки постачання теплової енергії є видом житлово-комунальних послуг, то на ці правовідносини розповсюджуються також положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Цим законом, зокрема, передбачено, що споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина 2 пункт 1 та 5 статті 7).
Такі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчать про обов'язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість споживача відмовитися від укладення договору (за виключенням випадків та у порядку, встановленими законом), зокрема, договору на постачання теплової енергії.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз. 2 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
З огляду на викладене судом встановлено, що договір про надання послуги з постачання теплової енергії між ПАТ «Київенерго» та ПрАТ "F&C Realty" був укладений та абоненту присвоєно особовий рахунок № 052135614820100.
Додатком № 1 до укладеного договору сторони передбачили, що теплопостачальна організація відпускає абоненту теплову енергію в гарячій воді у межах Q рік = 80,88 Гкал/рік з приєднаним тепловим навантаженням EQ = 0,0413 Гкал/годину, в тому числі: на опалення Qо = 0,0413 Гкал/годину.
Згідно з п. 1 додатку № 3 до договору розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку для КП «Київтеплоенерго» (без урахування ПДВ): на опалення - 1 214,23 грн./Гкал.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Кодексу).
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Також відносини між позивачем та відповідачем регулюються спеціальним законодавством у сфері енергопостачання, а саме - Законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007.
Частинами 4, 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно з п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) та Методики розподілу, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що на виконання своїх зобов'язань КП «Київтеплоенерго» у період з листопада 2021 по жовтень 2024 надало обумовлені договором послуги на загальну суму 310 494,84 грн, що підтверджується актами надання послуг з постачання теплової енергії, копіями корінців нарядів на включення та відключення об'єктів тепло споживання, відомостями споживання теплової енергії, а також рахунком на оплату послуг з постачання теплової енергії від 31.10.2024.
При цьому акти надання послуг з постачання теплової енергії за спірний період підписані тільки з боку позивача, проте матеріали справи не містять доказів мотивованої відмови споживача від підписання цих актів або ж заперечень щодо відомостей відображених у облікових картках фактичного споживання теплової енергії.
Отже факт відсутності підписаних сторонами актів надання послуг з постачання теплової енергії не є підставою для висновку про невиконання позивачем своїх зобов'язань щодо постачання теплової енергії.
Таким чином надані позивачем докази суд вважає належними, вірогідними та допустимими у даній справі, оскільки відповідають вимогам статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/17662/19, від 28.03.2018 у справі № 910/6652/17, від 12.07.2018 у справі № 910/6654/17 та від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15.
Відтак матеріали справи свідчать про належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо постачання відповідачу теплової енергії.
У той же час судом встановлено, що відповідач допустив порушення зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію за договором, тому за період з листопада 2021 по жовтень 2024 у нього утворилася заборгованість в сумі 310 494,84 грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки доказів належної оплати вартості поставленої теплової енергії відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПрАТ "F&C Realty" основного боргу за послугу з постачання теплової енергії у сумі 310 494,84 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 13 649,81 грн, нараховану на заборгованість за використану теплову енергію за період з 01.11.2023 по 31.10.2024.
Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до норм частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За змістом пункту 45 договору про надання послуг з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Водночас частиною 5 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
Згідно з ч. 7 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Приймаючи до уваги наведені приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо наявності у позивача права вимагати сплати відповідачем пені за прострочення сплати комунальної послуги у розмірі не вище 0,01 відсотка суми боргу, суд встановив, що в цій частині нарахування позивачем здійснено неправильно, оскільки при відповідному розрахунку позивач застосував подвійну облікову ставку НБУ.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 764,98 грн.
Крім того позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 61 328,49 та 3% річних у сумі 17 193,05 грн, нараховані на заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2021 по 31.10.2024.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Зважаючи на вищенаведене, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних є такими, що заявлені позивачем правомірно.
Здійснивши власний розрахунок матеріальних втрат, суд встановив, що розрахунки позивача є обґрунтованими та арифметично правильними, а тому з відповідача слід стягнути інфляційну складову боргу в сумі 61 238,49 грн та 3% річних у сумі 17 193,05 грн.
Окрім усього позивач просить стягнути з ПрАТ "F&C Realty" заборгованість зі сплати внесків за послугу з обслуговування будинкового вузла комерційного обліку з постачання централізованого опалення за період з вересня 2020 по жовтень 2024 у сумі 57,80 грн, заборгованість зі сплати за послуги абонентського обслуговування постачання теплової енергії за період з листопада 2021 по жовтень 2024 у сумі 1 158,12 грн та гарячої води за період з січня 2024 по жовтень 2024 у сумі 594,55 грн.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено плату за абонентське обслуговування, яка нараховується при наданні комунальних послуг.
Плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов'язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Отже плата за абонентське обслуговування є складовою частиною ціни публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та публічного типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, відтак, є відповідно істотною умовою такого договору.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
Таким чином у відповідача існує обов'язок зі сплати позивачу комунальної послуги за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та гарячої води і абонентське обслуговування будинкового вузла комерційного обліку нежилого приміщення № 482, загальною площею 366,20 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 24.
На підтвердження факту виконання вказаних послуг позивач надав акти виконання робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії на суму 57,80 грн за період з вересня 2020 по жовтень 2024, рахунок на оплату на суму 57,80 грн; акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постання теплової енергії на суму 1 158,12 грн за період з листопада 2021 по жовтень 2024, рахунок на оплату на суму 1 158,12 грн та акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постання гарячої води на суму 594,55 грн за період з січня 2024 по жовтень 2024, рахунок на оплату на суму 594, 55 грн.
Водночас, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вказаних видів оплати: плати за послуги з обслуговування будинкового вузла комерційного обліку, плати за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та гарячої води, як і не містять будь-яких заперечень щодо нарахованих сум та наданих послуг.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків з обслуговування будинкового вузла комерційного обліку в сумі 57,80 грн, заборгованості зі сплати абонентського обслуговування постачання теплової енергії в сумі 1 158,12 грн та гарячої води - у сумі 594,55 грн підлягають задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Приватного акціонерного товариства "F&C Realty" про стягнення 404 386, 66 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "F&C Realty" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, ідентифікаційний код 23496142) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 40538421) заборгованість за послуги: з постачання теплової енергії в сумі 310 494 (триста десять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн 84 коп.; з обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання централізованого опалення в сумі 57 (п'ятдесят сім) грн 80 коп.; з абонентського обслуговування постачання теплової енергії в сумі 1 158 (одна тисяча сто п'ятдесят вісім) грн 12 коп.; з абонентського обслуговування постачання гарячої води в сумі 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) грн 55 коп.; пеню в сумі 1 764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн. 98 коп., інфляційну складову боргу в сумі 61 238 (шістдесят одна тисяча двісті тридцять вісім) грн 49 коп., 3% річних у сумі 17 193 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто три) грн 05 коп. та судовий збір у сумі 5 878 (п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 80 коп.
Повне рішення складене 15 травня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.
Суддя Головіна К.І.