ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.03.2025Справа № 910/12737/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна"
до 1. Фізичної особи-підприємця Фіцак Оксани Миколаївни
2. ОСОБА_1
про стягнення 7 367 499,78 грн
Представники учасників процесу згідно з протоколом від 24.03.2025,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Фіцак Оксани Миколаївни (далі - відповідач 1, ФОП, Покупець) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, Поручитель) про стягнення 7 367 499,78 грн, з яких: 5 862 789,66 грн становить основна заборгованість, 930 302,91 грн - пеня, 348 051,59 грн - 10% річних та 226 355,62 грн - інфляційні збитки. Також позивач просить стягнути з відповідачів солідарно витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн та 88 410,00 грн судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю прострочення з боку відповідача 1 здійснення оплат за договором купівлі-продажу медичного обладнання № 30062023/ЧТ від 30.06.2023, виконання зобов'язань за яким забезпечено договором поруки № 30062023/ЧТ-1 від 30.06.2023, укладеним між позивачем, відповідачем та ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/12737/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2024 та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 підготовче засідання у справі відкладено на 25.12.2024.
Підготовче засідання, призначене на 25.12.2024 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Джарти В. В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 підготовче засідання у справі призначено на 16.01.2025.
За наслідками підготовчого засідання 16.01.2025 суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача 1 та відкласти підготовче засідання у справі на 05.02.2025.
У підготовчому засіданні 05.02.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення засідання та постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні 17.03.2025.
14.03.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
У судове засідання 17.03.2025 прибула адвокат позивача.
Відповідачі представників у засідання не направили.
ФОП Фіцак Оксана Миколаївна втретє подала до суду через систему "Електронний суд" заяву від 17.03.2025 про відкладення розгляду засідання у зв'язку з перебуванням на лікарняному. Представник позивача заперечила проти відкладення судового засідання.
За наслідками судового засідання 17.03.2025 судом була постановлена ухвала про відкладення судового засідання на 24.03.2025.
24.03.2025 через систему «Електронний суд» ФОП Фіцак Оксаною Миколаївною вкотре було подане клопотання про відкладення судового засідання.
У судовому засіданні 24.03.2025, розглянувши подане ФОП Фіцак Оксаною Миколаївною клопотання суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Подані ФОП Фіцак Оксаною Миколаївною клопотання від 16.01.2025, 05.02.2025, 17.03.2025 та 24.03.2025 обґрунтовані тимчасовою непрацездатністю відповідача 1 та містять номер електронного листка непрацездатності, проте з зазначеного номеру електронного листка непрацездатності суд не може встановити його зміст.
Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини 1, 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, суд враховує, що відповідно до частини1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду та, беручи до уваги неодноразові клопотання про відкладення судових засідань відповідача 1, суд дійшов висновку про те, що з боку відповідача має місце затягування розгляду справи.
Щодо повідомлення ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 17.03.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача 2 - 77300, Україна, місто Калуш, вулиця Залісся, будинок 1. Однак, поштове відправлення № 0610240252859 було повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за зазначеною адресою.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом частин 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що ОСОБА_1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом вчинені необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу про відкладення підготовчого засідання у справі.
У судовому засіданні 24.03.2025 представник позивача просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від сторін суду не представлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ УКРАЇНА», як продавцем, та Фізичною особою-підприємцем Фіцак Оксаною Миколаївною, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу медичного обладнання № 30062023/ЧТ (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Систему ультразвукову діагностичну Voluson E8 в комплекті, названі в подальшому Товар, у кількості відповідно до Специфікації (додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із пунктом 3.1. договору загальна вартість Товару за даним договором визначається в національній грошовій одиниці - гривні та є еквівалентом 143 136,00 доларів США, що станом на день укладення договору складає 5 286 627,97 грн без ПДВ, згідно з курсом 1 Долар СШA дорівнює 36,9343 грн, станом на 12 год.00 хв.
Відповідно до пункту 4.2. договору оплата Покупцем здійснюється наступним чином: 143 136,00 доларів США, що станом на день укладення договору складає 5 286 627,97 грн (100% від вартості Товару, визначеної у пункті 3.1), шляхом здійснення щомісячних періодичних платежів згідно наступного графіка платежів:
до 30.06.2023 - 73 868,60 грн - валютний еквівалент - 2000,00;
до 30.07.2023 - 73 868,60 грн - валютний еквівалент - 2000,00;
до 30.08.2023 - 73 868,60 грн - валютний еквівалент - 2000,00;
до 30.09.2023 - 1 585 958,842 грн - валютний еквівалент - 42 940,00;
до 30.10.2023 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.11.2023 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.12.2023 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.01.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 29.02.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.03.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.04.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.05.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.06.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.07.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.08.2024 - 289 897,3207 грн - валютний еквівалент - 7 849,00;
до 30.09.2029 - 290 192,7951 грн - валютний еквівалент - 7 857,00.
Відповідно до пункту 4.3. договору Покупець здійснює оплату сум, визначених у розділах ІІІ та ІV даного договору, в гривнях, що визначається за офіційним курсом купівлі долара США до гривні, встановленим день платежу на міжбанківському валютному ринку України (згідно даних сайту https://minfin.com.ua/currency/mb/ на 12:00 годин дня), але не нижче, ніж 1 Долар США дорівнює 36,9343 грн.
Відповідно до пункту 5.1. договору Продавець зобов'язується поставити товар згідно Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору, до 07.07.2023.
Товар мав бути поставлений за адресою Покупця, а саме: Україна, м. Тернопіль, вул. Степана Бандери, буд. 36 (пункт 5.2. договору).
У забезпечення виконання зобов'язань за договором 30.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕК СОЛЮШНЗ УКРАЇНА», Фізичною особою-підприємцем Фіцак Оксаною Миколаївною та ОСОБА_1 , як поручителем, був укладений договір поруки № 30062023/ЧТ-1.
Згідно з пунктом 1 договору поруки Поручитель зобов'язується перед Продавцем відповідати за виконання обов'язку Покупця щодо оплати, у встановленому розмірі та строки, Товару, придбаного Покупцем відповідно до договору купівлі-продажу медичного обладнання №30062023/ЧТ від 30.06.2023 на суму 143 136,00 доларів США, що станом на день укладення Договору складає 5 286 627,97 грн.
Відповідно до пункту 4 договору поруки Поручитель несе солідарну відповідальність з Покупцем перед Продавцем за виконання Покупцем умов Основного зобов'язання усім належним йому майном та грошовими коштами. Виконання Основного зобов'язання Поручителем здійснюється у тому ж обсязі, що й Покупцем, включаючи сплату основного боргу, процентів, інфляційних втрат, неустойки, пені, штрафів та інших виплат на користь Продавця, які містяться в Основному зобов'язанні.
У разі невиконання Покупцем умов Основного зобов'язання у строк, Поручитель зобов'язаний сплатити на користь Продавця суму боргу, а також проценти, штрафні санкції, інфляційні втрати, якщо такі нараховані Продавцем, за першою вимогою Продавця, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання Поручителем надісланої йому Продавцем письмової заяви-вимоги про невиконання Покупцем свого обов'язку (пункт 5 договору поруки).
Позивач стверджує, що Товариство належним чином виконало умови договору купівлі-продажу та вчасно поставило товар Покупцю, що підтверджується відповідною Видатковою накладною № ЛО03009 від 30.06.2023 та Актом прийому-передачі обладнання від « 30.06.2023.
Проте, Покупець у порушення умов укладеного договору неналежним чином виконала своє зобов'язання зі сплати вартості придбаного обладнання і здійснила наступні оплати: 30.06.2023 - оплата у розмірі 10 000,00 грн, що на день оплати еквівалентно 270,7510 доларів США (по курсу 36,9343); 22.01.2024 - оплата у розмірі 10 000,00 грн, що на день оплати еквівалентно 266,8801 доларів США (по курсу 37,4700); 25.05.2024 оплата у розмірі 10 000,00 грн, що на день оплати еквівалентно 249,4387 доларів США (по курсу 40,0900).
Отже, ФОП Фіцак Оксаною Миколаївною сплачено лише 787,0698 доларів США, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 142 248,9302 доларів США, що станом на 04.10.2024 еквівалентно 5 862 789,66 грн, згідно з курсом 1 долар СШA дорівнює 41,215 грн., станом на 12 год.00 хв. 04.10.2024 відповідно до даних купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку України (згідно даних сайту https://minfin.com.ua/currency/mb).
Вищенаведені обставини стали підставою звернення Товариством із позовом до суду, в межах якого позивач просить солідарно стягнути з відповідачів 5 862 789,66 грн основної заборгованості, 930 302,91 грн пені, 348 051,59 грн 10% річних та 226 355,62 грн інфляційних втрат за період прострочення кожного чергового платежу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
У силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, умовами пункту 4.1-4.4 договору сторонами погоджена оплата шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства згідно з обумовленим графіком платежів.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що товар поставлений позивачем ФОП Фіцак Оксані Миколаївні, що підтверджується наявними в матеріалах справи доками, та відповідачем 1 не спростований вказаний факт, граничний строк виконання Покупцем своїх зобов'язань за спірним договором є таким, що настав.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок невиконання обов'язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, за відповідачем 1 обліковується заборгованість спірним договором в сумі 5 862 789,66 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, позивач просив стягнути на свою користь 930 302,91 грн пені, 348 051,59 грн 10% річних та 226 355,62 грн інфляційних втрат за період прострочення кожного чергового платежу.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Так, пунктом 9.3. договору передбачено, що у разі затримки оплати Товару з боку Покупця більш, ніж на 10 робочих днів, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня), що є невід'ємною частиною даного договору, за кожен день прострочки.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та за розрахунком суду до стягнення на користь Товариства підлягає пеня у розмірі 930 302,91 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, пунктом 9.4 договору змінений розмір процентів річних за порушення грошового зобов'язання та вони встановлюються у розмірі 10% (десяти).
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Перевіривши розрахунки процентів річних, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню у розмірі 348 051,59 грн.
Разом з тим, відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Проте оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц.
Беручи до уваги умови укладеного договору, а саме пункт 4.3, яким передбачено, що Покупець здійснює оплату сум, визначених у розділах ІІІ та ІV даного договору, в гривнях, що визначається за офіційним курсом купівлі долара США до гривні, встановленим день платежу на міжбанківському валютному ринку України (згідно даних сайту https://minfin.com.ua/currency/mb/ на 12:00 годин дня), але не нижче, ніж 1 Долар США дорівнює 36,9343 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав стягнення на користь позивача інфляційні втрати.
Водночас, як вказано судом вище виконання зобов'язання ФОП Фіцак Оксани Миколаївни за договором було забезпечено порукою, укладеною з ОСОБА_1 .
Разом з тим, згідно частиною 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до частини 2 статті 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з нормами статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (стаття 543 ЦК України).
За приписами статей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності у ФОП Фіцак Оксани Миколаївни заборгованості за договором купівлі-продажу належним чином доведений, документально підтверджений, Покупцем та Поручителем не спростований, та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором між позивачем та відповідачем 2, укладено договір поруки, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням вказаного вище.
Приписами статей 76-77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.
Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача 1 та відповідача 2 порівну, а саме в розмірі 42 846,86 грн.
Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" до Фізичної особи-підприємця Фіцак Оксани Миколаївни та ОСОБА_1 про стягнення 7 367 499,78 грн задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Фіцак Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" (01042, Україна, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок, 18, офіс 32; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36519759) 5 862 789,66 грн (п'ять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять гривень 66 копійок) основного боргу, 930 302,91 грн пені (дев'ятсот тридцять тисяч триста дві гривні 91 копійку) та 348 051,59 грн (триста сорок вісім тисяч п'ятдесят одну гривню 59 копійок) десять процентів річних.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фіцак Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" (01042, Україна, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок, 18, офіс 32; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36519759) 42 846,86 грн (сорок дві тисячі вісімсот сорок шість гривень 86 копійок) судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" (01042, Україна, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок, 18, офіс 32; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36519759) 42 846,86 грн (сорок дві тисячі вісімсот сорок шість гривень 86 копійок) судового збору.
5. У іншій частині позовних вимог про стягнення 226 355,62 грн інфляційних втрат та 2 716,28 грн судового збору відмовити.
6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 16.05.2025.