ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2025Справа № 910/3316/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Бевзи А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/3316/25 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсігнія Резорт» про стягнення грошових коштів, за участю представників позивача Пилипчук В.І. та відповідача Цуканова В.В.,
1.СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач просить суд стягнути заборгованість з оплати нафти на підставі договору купівлі-продажу, а також відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на несвоєчасно сплачену суму за транспортування нафти та на суму прострочення оплати нафти.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. За результатами проведення аукціону, 28.07.2022 між ПАТ «Укрнафта», як продавцем, та ТОВ «Інсігнія Резорт», як покупцем, укладено за участю ТОВ «Українська енергетична біржа», як біржею, договір № А284ДНГК-УЕБ/1-Н купівлі-продажу нафти (далі договір) за умовами п. п. 1.1. якого покупець купує у продавця нафту власного видобутку.
2.2. 31.08.2022 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 (далі додаткова угода) до договору, якою сторони домовилися пункти 2.1, 2.2, 3.1. та 3.2 договору викласти в новій редакції.
2.3. Так, відповідно до п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди вартість нафти за договором становить 266 819 042, 85 грн з ПДВ, а вартість витрат на транспортування 1 560 620, 32 грн з ПДВ.
2.4. Згідно з п. 2.2. договору в редакції додаткової угоди вартість нафти, що поставляється включає в себе вартість втрат при транспортуванні нафти, придбаної покупцем за договором, від товарного парку до пункту передачі.
2.5. У розділі 4 договору передбачено обов'язки сторін, зокрема: продавець зобов'язаний здійснити поставку нафти покупцю відповідно до графіку поставки в додатку 1 до договору після отримання продавцем оплати за нафту відповідно до п. 5.2. договору, при забезпеченні покупцем умов для відвантаження нафти трубопровідним, залізничним чи автомобільним транспортом відповідно до п. 4.2.2. договору; покупець зобов'язаний сплатити на рахунок продавця, вказаний в розділі 10 договору, вартість нафти відповідно до п. 5.2. договору; біржа зобов'язана перерахувати продавцю гарантійний внесок, який біржа отримала від покупця для участі в аукціоні, тільки згідно з термінами оплати та реквізитами, вказаними в листах продавця, що надаються продавцем відповідно до п. 4.1.4. договору.
2.6. У п. 5.2. договору, в редакції додаткової угоди визначено, що покупець здійснює попередню оплату за нафту відповідно до п. 5.1. договору за наступним графіком: термін передачі - 3 декада серпня 2022 року - 3 декада вересня 2022 року; кількість нафти - 16 167,500 тонн; дата оплати нафти - попередня оплата в загальній сумі 266 819 042,85 грн; дата оплати транспортних витрат - 30 банківських днів з дати підписання акту приймання передачі в сумі 1 560 620,32 грн. Остання сума, перераховується з врахуванням сплаченого біржі гарантійного внеску в сумі 13 335 010,59 грн.
2.7. Відповідно до п. 6.5 договору, якщо покупець не перерахував кошти у повному обсязі на рахунок продавця в терміни, визначені п. 5.2 договору, гарантійний внесок покупця (отриманий продавцем відповідно до п. 4.3.1. договору у сумі, зазначеній у п. 5.2. договору) як штраф (компенсація) за неналежне виконання ним своїх зобов'язань залишається у продавця. Зарахування продавцем зазначених коштів як штрафу не звільняє покупця від відповідальності за виконання цього договору згідно з умовами договору і законодавством.
2.8. Відповідно до п. 9.1. договору договір вступає в дію з дати його підписання сторонами та реєстрації біржею і діє до 30.09.2022, з можливою пролонгацією в окремих випадках за згодою сторін при умові укладення додаткової угоди, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.
2.9. Підписання договору біржею здійснюється лише за умови перерахування покупцем комісійного збору біржі згідно з п. 3 аукціонного свідоцтва (п. 9.2. договору).
2.10. За доводами позивача, 29.07.2022, біржа перерахувала на рахунок ПАТ «Укрнафта» кошти у сумі 13 335 010, 59 грн, як гарантійний внесок ТОВ «Інсігнія Резорт», що підтверджується платіжною інструкцією № 2207082773, складеною ТОВ «УЕБ» цього дня і цього ж дня проведеною АТ «Ощадбанк».
2.11. Вказані грошові кошти повинні враховуватися під час проведення розрахунків між ПАТ «Укрнафта» та ТОВ «Інсігнія Резорт» як останній платіж ТОВ «Інсігнія Резорт» по договору, як це передбачено п. 5.2 договору.
2.12. 01.08.2022 та 19.08.2022 на виконання своїх грошових зобов'язань за договором, відповідач здійснив чотири платежі на користь ПАТ «Укрнафта» в наступних сумах: 68 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 598 від 01.08.2022; 95 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 599 від 01.08.2022; 80 000 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 616 від 19.08.2022; 10 365 201,13 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 618 від 19.08.2022.
2.13. 31.08.2022 позивач та відповідач підписали акт прийому-передачі нафти № 08-А284Д/1 за яким позивач передав, а відповідач прийняв по договору нафту кількістю 16 160, 299 тонн, по ціні, згідно з додатковою угодою до договору, на загальну суму 266 700 201,72 грн. Крім того, відповідач відшкодовує витрати позивача, пов'язані з транспортуванням нафти згідно з додатковою угодою в сумі 1 559 925, 22 грн.
2.14. В подальшому, як зазначає позивач, 31.10.2022 ТОВ «Інсігнія Резорт» склало і подало до ПАТ «Укрнафта» заяву № 20 «Про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог», на підставі якої, в рахунок певних зустрічних грошових зобов'язань ПАТ «Укрнафта», грошові зобов'язання ТОВ «Інсігнія Резорт» перед ПАТ «Укрнафта» з відшкодування витрат на транспортування нафти були зараховані на суму 1 559 925,22 грн (тобто у повному розмірі). Будь-яких інших зарахувань (як і оплат) за договором не відбулося.
2.15. Відтак, за твердженнями позивача, відповідач, всупереч умовам договору, здійснив прострочення в оплаті витрат на транспортування нафти. Оскільки, оплата мала бути здійснена протягом 30 банківських днів з дня підписання акту, тобто, до 12.10.2022 включно (акт підписано 31.08.2022), проте, така оплата відбулась 31.10.2022 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
2.16. У зв'язку з порушенням обов'язку в частині строку проведення оплати за транспортування нафти, позивач зарахував гарантійний внесок на суму 13 335 010, 59 грн як штраф. З цих підстав, гарантійний внесок набув правового режиму штрафу, тобто більше не враховувався в основну суму договору, в т.ч. як оплата за нафту. А тому, за відповідачем обліковується заборгованість з оплати нафти за договором на суму зарахованого гарантійного внеску.
2.17. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних на суму прострочення оплати за транспортування нафти та на суму боргу з оплати нафти (сума гарантійного внеску, яка у зв'язку із порушенням строків оплати перестала бути зарахованою як оплата за товар).
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом позову є стягнення з відповідача 13 335 010, 59 грн основного боргу, 3 341 741, 62 грн інфляційних втрат та 967 909, 77 грн 3% річних.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 509, 526, 530, 532, 598, 599, 601, 610, 612, 625, 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині здійснення своєчасної оплати за договором.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Під час розгляду справи до суду від відповідача надходили: 22.04.2025 клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку на подання відзиву; 06.05.2025 клопотання про відкладення розгляду справи.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
5.2. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 22.04.2025, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
5.3. У судовому засіданні 06.05.2025, у відповідності до частини першої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено скорочене судове рішення та повідомлено присутніх представників сторін, коли буде складено повне судове рішення.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
- Чи правильно виконані розрахунки відсотків річних та інфляційних втрат?
6.2. У відповідності до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають позитивну відповідь на ключові запитання, а відповідач - протилежне.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.
7.1. Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
7.2. Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
7.3. Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
7.4. Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
7.5. У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
7.6. Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
7.7. Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.8. Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.9. Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
7.10. Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
7.11. Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
7.12. Ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорі застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
7.13. Ч. 2 ст.193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
7.14. Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
7.15. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
7.16. Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
7.17. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
7.18. З матеріалів справи вбачається, що п.5.2. договору передбачено обов'язок покупця здійснити оплату за транспортування нафти протягом 30 банківських днів з дати підписання акту приймання передачі в сумі 1 560 620, 32 грн.
7.19. В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі нафти від 31.08.2022 за яким позивач поставив, а відповідач прийняв нафту на загальну суму 266 700 207, 72 грн з ПДВ. Окрім того, вартість транспортних витрат становить 1 559 925, 22 грн з ПДВ.
7.20. Таким чином, враховуючи дату підписання акту, обов'язок покупця сплатити витрати за транспортування нафти мав бути здійснений у строк до 12.10.2022 включно (30 банківських днів).
7.21. Втім, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за транспортування нафти, була припинена між сторонами 31.10.2022 шляхом направлення Інсігнія Резорт заяви про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
7.22. Отже, прострочення оплати відповідача за транспортування нафти на суму 1 560 620, 32 грн (як погоджено між сторонами) становить з 13.10.10.2022 по 30.10.2022 (день, що передує дню зарахування зустрічних однорідних вимог).
7.23. Як вже було зазначено, біржею було перераховано на рахунок позивача кошти у сумі 13 335 010, 59 грн, як гарантійний внесок Інсігнія Резорт по аукціону.
7.24. Вказані грошові кошти мали враховуватися під час проведення розрахунків між Укрнафта та Інсігнія Резорт у складі останнього платежу відповідача за нафту, як це передбачено пунктом 5.2 договору, за умови відсутності порушень строків внесення оплат.
7.25. Пунктом 6.5 договору сторони визначили, що у випадку порушення відповідачем строків оплати встановлених пунктом 5.2. договору, в даному випадку це як і невчасне здійснення передоплати за нафту, так і не оплата вартості витрат з транспортування нафти, гарантійний внесок залишається у позивача як штраф і зарахування зазначених коштів як штрафу, не звільняє відповідача від відповідальності за виконання договору.
7.26. Таким чином, порушивши умови п. 5.2. договору в частині здійснення своєчасної оплати за транспортування нафти, гарантійний внесок набув правової природи штрафу, та його (внесок) не було зараховано в якості оплати за товар, а тому за відповідачем обліковується заборгованість з оплати за договором на суму 13 335 010,59 грн.
7.27. З огляду на наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що всупереч умовам укладеного договору відповідачем договірні зобов'язання не виконано, попередню оплату у визначений п. 5.2. договору строк позивачу не перераховано у повному обсязі.
7.28. Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
7.29. Згідно із ч. 1 ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.
7.30. Щодо черговості погашення грошового зобов'язання, то в даному випадку підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 534 Цивільного кодексу України, відповідно до яких у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
7.31. З огляду на встановлені вище обставини та враховуючи наведені норми права та умови договору, суд погоджується з твердженнями позивача, про наявність у відповідача перед позивачем боргу за договором з оплати переданої йому нафти у розмірі 13 335 010,59 грн.
7.32. Ч. 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
7.33. Відповідно до ч.1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
7.34. Ч.1 ст. 527 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
7.35. Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення попередньої оплати за договором є таким, що настав.
7.36. В той же час, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми попередньої плати за нафту у визначеному розмірі та строк.
7.37. З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу нафти та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати за нафту, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 13 335 010,59 грн.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.
8.1. Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
8.2. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
8.3. Як встановлено судом, позивачем належним чином та у строки визначені умовами договору поставлено відповідачу нафту, однак відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати за товар та відшкодування витрат на транспортування не здійснено у строки, визначені умовами договору.
8.4. А тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат.
8.5. Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку, що останні є обґрунтованими та арифметично правильними. Зокрема, на суму прострочення транспортування нафти 1 560 620, 17 грн (сума визначена позивачем, що не перевищує договірну) підлягають нарахуванню 3% річних за період з 13.10.2022 по 30.10.2022 у розмірі 2 308, 86 грн, та інфляційні втрати за період жовтень 2022 року у розмірі 39 015, 50 грн.
8.6. Водночас на суму прострочення оплати нафти 13 335 010, 59 грн підлягають нарахуванню 3% річних за період з 13.10.2022 по 12.03.2025 у розмірі 965 600, 91 грн, та інфляційні втрати за період жовтень 2022 року - лютий 2025 року у розмірі 3 302 726, 12 грн.
8.7. З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 211 735,94 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсігнія Резорт» (03066, місто Київ, вул.Журавлина, будинок 2, приміщення 113, код ЄДРПОУ 39682453) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 13 335 010,59 грн основного боргу, 3 341 741,62 грн інфляційних втрат, 967 909,77 грн 3% річних та 211 735,94 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.05.2025.
Суддя Ігор Курдельчук