вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.05.2025м. ДніпроСправа № 904/5556/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", м. Дніпро
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юдам", м. Дніпро
про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 123 435 грн 74 коп.
Представники:
від позивача: Запорожець Д.Б., довіреність, адвокат;
від відповідача: Антонов Є.М., ордер, адвокат.
Приватне акціонерне товариство "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юдам" вартості необлікованої електричної енергії у сумі 123 435 грн 74 коп.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2024 уповноваженими представниками Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія", в присутності представника Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юдам", було проведено технічну перевірку об'єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 172, за результатами якої складено акт про порушення №00000666 від 22.03.2024, яким зафіксовано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. За результатами розгляду акту комісією нараховано загальну вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 123 435 грн 74 коп.
Ухвалою суду від 25.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.
13.02.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву, в якій останній вказує про те, що 27.12.2024 року відбулася зміна керівництва ОСББ “Юдам». Попередній Голова ОСББ, яка фактично керувала об'єднанням на момент виникнення спірних правовідносин, не передала новому керівництву необхідну документацію, що унеможливило своєчасну підготовку та подання відзиву на позов.
Тому, відповідач просить поновити та встановити новий строк для подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням вищевказаних обставин.
Одночасно, відповідачем подано заяву про розгляд справи № 904/5556/24 в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування поданого клопотання останній вказує на те, що складність справи полягає у дослідженні великої кількості технічної та нормативної документації, необхідність проведення судової експертизи, значний для ОСББ розмір позовних вимог, а також вплив воєнного стану, що ускладнює управління ОСББ та облік електроенергії, обумовлюють потребу в детальному, повному та всебічному судовому розгляді.
Ухвалою суду від 18.02.2025 поновлено строк для подання відзиву на позов Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Юдам"; здійснено перехід до розгляду справи №904/5556/24 за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 18.03.2025.
28.02.2025 ОСББ "Юдам" до суду наданий відзив на позовну заяву, в якій останній вказує на те, що ОСББ «ЮДАМ» не здійснювало жодних самовільних підключень до електромереж і не змінювало схему підключення будинку до системи електропостачання. Чинна схема підключення функціонувала протягом десятиліть, ще в період, коли будинок перебував у комунальній власності та обслуговувався комунальним підприємством «Жилсервіс 1» Дніпровської міської ради. Відповідно, будь-які твердження про несанкціоноване втручання з боку ОСББ у схему електропостачання не мають під собою жодних правових або фактичних підстав.
З 1 січня 2019 року ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»» було офіційно повідомлене про наявність у межах його ліцензійної діяльності житлового будинку, який складається з дев'яти під'їздів та чотирьох поверхів. Усі мешканці будинку уклали індивідуальні договори про надання послуг з розподілу електроенергії, що передбачає наявність офіційно встановлених індивідуальних приладів обліку. Окрім того, у будинку функціонує система освітлення місць загального користування, що включає 47 точок освітлення. Усі ці підключення здійснені відповідно до існуючої схеми, яка не зазнавала змін і залишалася у тому ж вигляді, що і в період обслуговування будинку комунальним підприємством «Жилсервіс 1» ДМР.
Схема підключення освітлення сходових клітин не порушувалася та була виконана через встановлені прилади обліку. ОСББ «ЮДАМ» належить до категорії побутових споживачів і не здійснювало жодних самовільних підключень чи несанкціонованого втручання у схему електропостачання. Також відсутні будь-які докази, що вказують на зміну схеми обліку електроенергії всупереч проектним рішенням.
Крім того, відповідач вважає, що позовна заява не містить обґрунтування (доказів) у частині правомірності застосування Позивачем при розрахунку вартості необлікованої електроенергії такої складової ціни як середня ціна купівлі електроенергії на балансуючому ринку за господарськими договорами з ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» та ТОВ «Енера Вінниця».
Таким чином, на думку відповідача, позивачем здійснено неправильний розрахунок обсягів електроенергії по спірному Акту, що призвело до безпідставного завищення нарахувань у декілька разів. Враховуючи зазначене, наведені позивачем розрахунки є безпідставними, а заявлені до стягнення кошти визначені з порушенням норм матеріального права, що, у свою чергу, виключає можливість задоволення позовних вимог.
Також, відповідач звертає увагу суду на те, що представники оператора системи розподілу ОСР замість проведення прямих вимірювань використали розрахунковий метод, застосувавши формулу (8) пункту 8.4.12 ПРРЕЕ, при цьому використавши розрахункове значення потужності (Рс.п.), визначене шляхом непрямих вимірювань перерізу проводів та сили струму (І) відповідно до глави 1.3 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ). Такий метод, хоча й допускається для окремих випадків, є необґрунтованим у даній ситуації, оскільки реально підключене навантаження могло істотно відрізнятися у менший бік від визначеного таким способом показника.
Таким чином, дії представників ОСР свідчать про їх свідому незацікавленість у встановленні об'єктивних даних щодо обсягу спожитої електроенергії та спрямованість на штучне завищення розрахункового обсягу споживання. Це є порушенням встановленої процедури проведення контрольних оглядів, а також; підставою для визнання акту про порушення неналежним та таким, що не може бути допустимим доказом у судовому процесі, оскільки він не відповідає вимогам чинного законодавства.
Окрім вищезазначених порушень, слід наголосити на тому, що відповідно до пункту 8.2.7 ПРРЕЕ, якщо суд визнає акт про порушення неправомірним, оператор системи зобов'язаний скасувати цей акт. Враховуючи істотні порушення при його складанні, а також: відсутність достовірних даних щодо обсягу та способу споживання електроенергії, зазначений акт не може вважатися належним та допустимим доказом у судовому процесі, оскільки його зміст суперечить вимогам законодавства.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що розрахунки позивача, здійснені на підставі цього акту, є необґрунтованими, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Відтак, позовні вимоги ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» про стягнення вартості необлікованої електроенергії є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
07.03.2025 від ПАТ "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" до суду надійшла відповідь на відзив на позов, в якій останнє з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується, з огляду на таке.
Житловий будинок за адресою: м. Дніпро вул. Робоча, 172 знаходиться на території провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» і договірних відносин і до сьогоднішнього дня з ОСББ «ЮДАМ» у ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» за Об'єктом відсутні згідно вищезазначеного законодавства.
Хоча з 2016 на Об'єкті утворено ОСББ «ЮДАМ», договір про постачання електричної енергії на Об'єкт було розірвано з колишнім управителем Комунальним підприємством «ЖИЛСЕРВІС-1 (2)» Дніпровської міської ради (надалі - КП«ЖИЛСЕРВІС» ДМР) ще 15.12.2018 і Об'єкт був списаний з балансу згідно рішення Дніпровською міської ради 2018-2021 роках.
Відповідно до норм чинного законодавства, ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» у даному випадку (зміна споживача) є саме ОСББ «ЮДАМ» згідно вищезазначеного законодавства, так як воно використовувало (споживало) поставлену та розподілену електричну енергію після розірвання вищезазначеного договору з управителем, для задоволення своїх потреб для належного утримання та використання спільного майна на Об'єкті.
Позивач звертає увагу суду на те, що лише 18 березня 2024 року ОСББ «ЮДАМ» спромоглося подати заяву - приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі-договір), на яку ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» було підготовлено лист на ім'я голови ОСББ «ЮДАМ» від 22.05.2024 №1120/380-05, щодо необхідності додання згідно чинним законодавством документів для укладання договору. Цей лист було отримано ОСББ «ЮДАМ». При підготовці вищезазначеного листа ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» керувалось нормами чинного законодавства, які діяли на час подачі заяви-приєднання та підготовки листа, а саме щодо надання копії документів, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) (підпункт 3 пункту 2.1.8 глави 2.1. розділу II ПРРЕЕ в редакції до 19.06.2024) та щодо надання копій документів про призначення особи, відповідальної за технічний стан електрогосподарства або договору із спеціалізованою організацією (розділ IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживача який діє і до сьогодні). Так як згідно 7.5.розділу VII ПРРЕЕ, Припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється у разі відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок.
Тобто, вимоги ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», які були зазначені в вищезазначеному листі, не суперечать нормам які діяли на час подання заяви-приєднання ОСББ «ЮДАМ» і підготовки листа ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», у зв'язку з цим договір між ОСББ «ЮДАМ» та ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» не було укладено.
22 березня 2024 року уповноваженими працівниками ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», у зв'язку з отриманням ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» вищезазначеної заяви-приєднання до Договору від ОСББ «ЮДАМ» було здійснено обстеження Об'єкту і виявлено порушення споживачем - ОСББ «ЮДАМ» ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення освітлення сходів на Об'єкті - користування (споживання) електричної енергії без укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (підпункт 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ), про що складено Акт про порушення № 00000666 від 22.03.2024 (надалі-Акт про порушення), в якому зазначені всі необхідні дані для визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії із зображенням схема самовільного підключення. Додатком до Акту про порушення є акт обстеження № 220321 від 22.03.2024 (надалі-Акт обстеження), акт про усунення порушень та фото, про що зазначено на останній сторінці Акту про порушення.
Засоби обліку, які зазначені в Акті обстеження, відображені на «Схемі електроживлення споживача» Акту про порушення. А щодо відсутності даних у пунктах 1, 2 Акту про порушення про засоби вимірювання електричної енергії і пломб, то це спричинено тим, що ці засоби обліку не були введені в облік (не опломбовані ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»/не складений та не підписаний Сторонами (ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» та ОСБББ «ЮДАМ») акт пломбування) та не прийняти до розрахунку згідно глави 5.2 ККОЕЕ.
Крім того, позивач зазначає, що Акт про порушення є доказом вчинення порушення, що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2020 року по справі № 910/17955/17.
Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що за вказаним об'єктом з 2019 року та і по теперішній час споживачем ОСББ «ЮДАМ» не було укладено відповідні договори з постачання та розподілу електричної енергії згідно норм чинного законодавства. Тобто ОСББ «ЮДАМ» не виконувало свої зобов'язання, як споживач, щодо користування електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), а здійснювало крадіжку використання (споживання) електричної енергії без укладання вищезазначених договорів.
Позивач вважає, що Акт про порушення складений відповідно до норм чинного законодавства у присутності представника Споживача з зазначенням всіх необхідних даних для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно ПРРЕЕ і є належним, достовірним та допустимим доказом виконання ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» вимог пункту 8.2.5 ПРРЕЕ при проведені перевірки на території ліцензійної діяльності.
Такими чином, комісією ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» було здійснено обґрунтований розрахунок вартості безобліково спожитої електричної енергії відповідно до Акту про порушення та норм ПРРЕЕ.
Позивач зазначає, що враховуючи очевидне порушення відповідачем норм діючого законодавства, всі доводи, викладені представником ОСББ «ЮДАМ» у відзиві на позовну заяву, не спростовують факту наявності вини в непогодженому ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» підключенні електроустановок ОСББ «ЮДАМ» до електричної мережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, без укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з ліцензіатом на відповідній території ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК».
14.03.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує наступне.
Беручи до уваги положення абз. 2 п. 2.1.7 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/ передачі електричної енергії, зокрема, повернення (надання) підписаної Заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії. Подача ОСББ Заяви-приєднання є достатньою та свідчить про фактичне укладення договору, враховуючи його публічний характер відповідно до положень п.п. 2.1.5 ПРРЕЕ та норм ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України. Надалі всі інші дії покладаються на Позивача, як то подальше оформлення додатків, складення однолінійних схем тощо.
Відповідно, на думку відповідача, твердження позивача щодо відсутності договірних відносин між сторонами суперечить наведеним положенням законодавства та не може бути взято до уваги судом.
Посилаючись на правову позицію Верховного суду, відповідач зазначає про те, що викладені у відповіді на відзив аргументи позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують позицію відповідача, яка повністю відповідає нормам чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.
17.03.2025 від позивача до суду надійшли заперечення, в яких останній вказує на те, що для укладання публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Споживачу недостатньо лише подати заяву-приєднання за 20 робочих днів до бажаної дати початку отримання послуг з розподілу електричної енергії, а Споживач має ще надати оператору системи документи передбачені пунктом 2.1.8 глави 2.1. розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила або ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та розділом IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживача, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики від 25.07.2006 № 258 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 № 1143/13017, про що було зазначено і у листі ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» від 22.05.2024 №1120/380-05 (копія в матеріалах справи).
З 2016 року за адресою: м. Дніпро вул. Робоча, 172 в житловому будинку (надалі - Об'єкт) утворено ОСББ «ЮДАМ», 15.12.2018 колишній управитель Об'єкта розірвав договір про постачання електричної енергії на Об'єкт і Об'єкт був списаний з балансу (листи Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», Департаменту житлового господарства Дніпропетровської міської ради є в матеріалах справи).
Тобто ОСББ «ЮДАМ» з 2019 року, самовільно без укладання договорів відповідно до чинного законодавства, користувалось (споживало) електричну енергію, що є правопорушенням, згідно пунктів 4, 13 частини 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», крадіжка електричної енергії, самовільне підключення по об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог нього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що за Об'єкт з 2019 року та по теперішній час (у зв'язку не наданням 18.03.2024 повного пакету документів) споживач ОСББ «ЮДАМ» не уклав відповідні договори з постачання та розподілу електричної енергії згідно норм чинного законодавства. Тобто ОСББ «ЮДАМ» не виконувало свої зобов'язання, як споживач, щодо користування електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), а здійснювало крадіжку - використання (споживання) електричної енергії без укладання вищезазначених договорів, у зв'язку з цим уповноваженими представниками ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» був оформлений Акт про порушення № 00000666 від 22.03.2024 відповідно до норм чинного законодавства.
Враховуючи очевидне порушення відповідачем норм діючого законодавства, всі доводи, викладені представником ОСББ «ЮДАМ», не спростовують факту наявності вини в непогодженому ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» підключенні електроустановок ОСББ «ЮДАМ» до електричної мережі, без укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК».
18.03.2025 відповідачем до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копії заяви ОСББ “ЮДАМ» про отримання дублікатів платіжних доручень щодо здійснення платежів на користь ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго» (правонаступником якого є АТ “ДТЕК Дніпровські Електромережі»).
У підготовчому засіданні 18.03.2025 оголошено перерву до 03.04.2025.
28.03.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній звертає увагу суду на те, що Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, якою затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), передбачено конкретні зобов'язання саме операторів системи розподілу (ОСР), а не споживачів, щодо забезпечення можливості укладання договорів про розподіл електричної енергії.
Згідно з п. 5 зазначеної Постанови НКРЕКП № 312, протягом двох років з дати набрання чинності Правилами (тобто з 01.01.2019 року до 01.01.2021 року), саме ОСР (в даному випадку - ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»») зобов'язаний був оформити за всіма об'єктами побутових споживачів, у тому числі ОСББ «ЮДАМ», паспорти точок розподілу за формою, встановленою цими Правилами. При цьому прямо визначено, що оформлені паспорти точок розподілу є невід'ємною частиною договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та згодою споживача на надання таких послуг.
Таким чином, відповідач вважає, що саме позивач, як оператор системи розподілу, своєю бездіяльністю у період з 01.01.2019 року до 01.01.2021 року створив ситуацію, при якій формалізація договірних відносин унеможливилася, що фактично призвело до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 74 ГПК України саме позивач зобов'язаний надати належні та допустимі докази того, що він виконав встановлені для нього нормативні обов'язки по врегулюванню договірних відносин. Оскільки позивач не виконав зазначеного нормативного обов'язку, будь-які звинувачення на адресу ОСББ «ЮДАМ» щодо самовільного чи бездоговірного споживання електричної енергії є безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та встановленому порядку врегулювання договірних відносин у сфері розподілу електроенергії.
Крім того, відповідач вказує на те, що позивач, складаючи розрахунок необлікованої електричної енергії, порушив пункти 8.4.8 та 8.4.13 ПРРЕЕ, визначивши період порушення 12 місяців замість належних 6 місяців та застосувавши 12-годинний період використання замість передбаченого для побутових споживачів 8-годинного.
При цьому позивач не надав жодних доказів здійснення безпосередніх контрольних замірів навантаження обладнання, встановленого в будинку ОСББ «ЮДАМ».
На думку відповідача, це прямо суперечить вимогам пунктів 8.2.5, 8.4.12 ПРРЕЕ, що передбачають обов'язок оператора системи розподілу проводити реальні вимірювання потужності, які є обов'язковими для належного складання акту про порушення та визначення обсягів необлікованої електричної енергії.
Відсутність таких вимірювань свідчить про те, що позивач штучно завищив розрахунок обсягу необлікованої електроенергії, а його дії мають характер зловживання своїм правом оператора системи розподілу.
Також, відповідач звертає увагу на те, що позивач у своєму розрахунку використав ціну електроенергії, яку нібито придбав на балансуючому ринку у ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» та ТОВ «Енера Вінниця». При цьому, Позивачем не надано суду жодних документів (договорів, актів приймання-передачі, платіжних доручень, рахунків), які б підтверджували реальність таких закупівель і відповідно обґрунтованість ціни, застосованої у розрахунках.
31.03.2025 від позивача до суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: претензії від 10.07.2024 № 1790/010.01-04. та заяви-приєднання від 18.03.2024 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
У підготовчому засіданні 03.04.2025 представники позивача та відповідача не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду від 03.04.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 29.04.2024.
16.04.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 29.04.2025 оголошувалась перерва до 13.05.2025.
У судовому засіданні 13.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представник відповідача заперечував проти позовних вимог в повному обсязі.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є: наявність факту порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії; наявність підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії електричної енергії в заявленому позивачем розмірі.
Приватне акціонерне товариство “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія» є оператором системи розподілу, який розподіляє електричну енергію споживачам, які приєднані до його мереж, згідно з Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14.03.2018 № 312 (з наступними змінами та доповненнями, далі - ПРРЕЕ, Правила), та надає послуги комерційного обліку на своїй території ліцензованої діяльності з 01.01.2019 на підставі постанови НКРЕКП від 27.11.2018 № 1533 про видачу Приватному акціонерному товариству “Підприємство з експлуатації електричних мереж “Центральна енергетична компанія» ліцензії з розподілу електричної енергії.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що 22 березня 2024 року уповноваженими працівниками Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "Центральна енергетична компанія" у зв'язку з отриманням 18 березня 2024 року заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Юдам", було здійснено обстеження житлового будинку за адресою: вул. Робоча, 172, місто Дніпро, (надалі - Об'єкт) і виявлено порушення споживачем - ОСББ «ЮДАМ» Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ або Правила).
Так, за вищезазначеним Об'єктом з 2019 року згідно норм чинного законодавства, ОСББ «ЮДАМ» яке було створено у 2016 році, не було укладено договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу - ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», який є ліцензіатом на території розтушування Об'єкта.
Тобто, порушення ОСББ «ЮДАМ» полягає у тому, що було здійснено самовільне підключення освітлення сходів на Об'єкті до електричних мереж, що не є власністю оператора системи - без укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Самовільне підключення виконано проводами АПВ1 2,5 мм2 та АПВ 1,5 мм2 від електрощитової вищезазначеного житлового будинку, розташованій в 7 під'їзді - що призвело до несанкціонованого відбору електричної енергії (п.п.7 п. 8.4.2 глави 8.4 розділу ПРРЕЕ). Порушення було продемонстровано голові ОСББ «ЮДАМ».
За вищезазначеним фактом порушення Споживачем ПРРЕЕ працівниками ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» складено Акт про порушення № 00000666 від 22.03.2024.
Акт про порушення був складений відповідно до п. 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ уповноваженими представниками оператора системи в присутності особи, яка є представником відповідача і яка допустила на Об'єкт в двох примірниках. Один примірник Акту про порушення було отримано представником ОСББ «ЮДАМ» про що зазначено на сторінці 4. Акту про порушення.
В Акті про порушення зазначені усі необхідні дані для визначення обсягу необлікованої електроенергії із зображенням схема самовільного підключення, додатком до Акту про порушення є фото.
24 квітня 2024 року за адресою: місто Дніпро, вулиця Дмитра Кедріна, буд. 28, відбулось засідання Комісії без участі представника ОСББ «ЮДАМ» (належним чином був повідомлений, про що зазначено у пункті 11 Акту про порушення).
Рішення Комісії за результатами розгляду вищезазначеного Акту про порушення, оформлено протоколом № 140/2024 засідання Комісії, в якому зазначено про правомірність складеного Акту про порушення та про виконання розрахунку вартості необлікованої електроенергії, згідно з положеннями глави 8.4 ПРРЕЕ.
ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» було виконано нарахування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Споживачем ПРРЕЕ згідно п. 8.4.7., п.п. 4. п. 8.4.8., п. 8.4.12 глави 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ в обсязі 19 099 кіловат годин (кВт год.) на загальну суму 123 435 грн 74 коп.
На підставі розрахунку вартості безоблікової спожитої електроенергії по Акт про порушення, відповідачу був сформований рахунок на оплату № 8194282181836 від 24.04.2024.
07 травня 2024 року на адресу відповідача були направлені Протокол №140/2024 з розрахунком та рахунком на оплату, які відповідач не отримав (повернено за зворотною адресою - закінчення встановленого терміну зберігання, що підтверджується відомостями Укрпошти).
31 липня 2024 року на адресу відповідача додатково було направлено претензію від 10.07.2024 вх. № 1790/010.01-04 з копіями документів: Протокол №140/2024, розрахунок та оригіналом рахунку на оплату, які відповідач не отримав (повернене за зворотною адресою - закінчення встановленого терміну зберігання.
На день звернення до суду з позовною заявою, відповідачем не здійснена оплата вищезазначеного Рахунку на оплату виставлений на підставі Акту про порушення, у зв'язку з чим ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» звернулося до суду для стягнення збитків у вигляді вартості необлікованої електричної енергії.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до частини 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Пунктом 6 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, якою затверджені ПРРЕЕ, визначено, що у разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
В силу підпунктів 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
В силу приписів статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики тощо.
Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
При цьому, господарським судом було враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, відповідно до якої нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Підпунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:
меж балансової належності;
перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред'являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
З наведених вище положень ПРРЕЕ вбачається, що на оператора системи покладено обов'язок кваліфікувати виявлене порушення та правильно скласти акт про порушення, вказавши в ньому вид, обставини і суть порушення однозначно.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії згідно з Правилами здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, договору про постачання електричної енергії), укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формами, наведеними в додатках до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Згідно з абз. 2 п. 2.1.1 ПРРЕЕ оператор системи здійснює розподіл/передачу електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу (для оператора системи розподілу, оператора малої системи розподілу) або в точку передачі (для оператора системи передачі) до електроустановок споживачів на території діяльності відповідного оператора системи згідно з Кодексом систем розподілу/Кодексом системи передачі та на підставі договорів про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, що укладаються відповідно до цих Правил.
Згідно з п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Згідно з абз.абз. 1-5 п. 2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
Оператор системи зобов'язаний розміщувати актуальну редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії та роз'яснення щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії на сторінці свого офіційного вебсайту із розміщенням посилання на головній сторінці та у власних центрах обслуговування споживачів.
Оператор системи зобов'язаний забезпечити можливість укладення/приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації та розмістити на сторінці свого офіційного вебсайту роз'яснення щодо порядку укладення цього договору з використанням електронної ідентифікації.
Якщо за об'єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу/передачі, оператор системи не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, у яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу/передачі електричної енергії, за умови надання споживачем документів, передбачених Правилами для укладення договору та підписання відповідних додатків до договору.
На вимогу споживача оператор системи протягом трьох робочих днів від дати звернення повинен надати споживачу підписаний оператором системи примірник укладеного договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії у паперовій формі.
Згідно з абз. 2 п. 2.1.7 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.
Відповідно до п. 2.1.8 ПРРЕЕ для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи визначений Правилами пакет документів.
Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку заявник має надати оператору системи, зокрема, копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком або копію рішення відповідного органу про обрання управителя багатоквартирного будинку - у разі якщо функції з управління багатоквартирним будинком здійснюються фізичною особою - підприємцем або юридичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, яка за договором чи на підставі рішення відповідного органу забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Так господарським судом було встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮДАМ» було утворено 15 березня 2016 року, а його державну реєстрацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проведено 23 травня 2016 року.
19 вересня 2018 року Дніпровською міською радою було ухвалено рішення № 46/35, яким погоджено списання будинку з балансу КП «Жилсервіс-1» Дніпровської міської ради, однак фактичне оформлення списання відбулося лише 22 січня 2021 року відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 658.
При цьому, як убачається з листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 15 жовтня 2024 року № 3/12, підтвердження факту списання було надано виключно у відповідь на звернення ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»» від 4 жовтня 2024 року № 1503/010.01-03.
Зазначені обставини свідчать про суттєву затримку у процедурі передачі будинку, внаслідок чого технічна документація, така, як технічний паспорт будівлі, інвентарна справа, акти приймання, план мереж та інші документи не були передані відповідачу.
Вказана обставина унеможливлювала належне оформлення правовідносин відповідача із постачальниками комунальних послуг, зокрема в частині укладення договорів розподілу та постачання електроенергії, що вимагало наявності відповідних технічних матеріалів.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про будь-які зміни, здійснені відповідачем у схемі підключення електропостачання будинку, оскільки, як вбачається з пояснень сторін і з листа АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» від 05 листопада 2024 року № 66179/1001, будинок був переданий до зони ліцензованої діяльності ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»» з 01 січня 2019 року після розірвання договору між КП «Жилсервіс- 1» та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
Таким чином, чинна схема підключення використовувалась ще з часів обслуговування будинку комунальним підприємством і залишалася незмінною після створення ОСББ «ЮДАМ». Докази, що підтверджують самовільне або несанкціоноване підключення до електромережі, відсутні, так само відсутні докази відключення відповідача від електромережі, у зв'язку з розірванням договору між КП «Жилсервіс- 1» та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».
З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги твердження позивача щодо самовільного або несанкціонованого підключення до електромережі відповідача.
Згідно з актом обстеження № 220321, складеним ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» 22 березня 2024 року, у житловому будинку, розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 172, зафіксовано наявність загальнобудинкових засобів вимірювальної техніки. Як зазначено у вказаному акті, на кожному поверсі будинку встановлено світлодіодні лампи, а також додаткові лампи у підвальному приміщенні. У третьому під'їзді функціонує прилад обліку електроенергії NIK 2301 № 0060926, а у сьомому - NIK 2301 АК1 № 0010935.
Живлення будинку здійснюється через кабель АВ6Б ШБ 4х185 ммІ довжиною 321,4 метра, підключений до розподільчого пункту РБ-2 РП-0,4 кВ ТП-109, який перебуває у власності ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»».
Таким чином, починаючи з 1 січня 2019 року, зазначений будинок увійшов до меж ліцензійної діяльності позивача. З огляду на дев'ятипід'їздну чотириповерхову будівлю, усі мешканці уклали індивідуальні договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, що передбачає наявність офіційно встановлених приладів обліку.
Крім того, в будинку функціонує система освітлення місць загального користування, яка складається з 47 точок освітлення. Всі елементи освітлення підключено за схемою, що залишалася незмінною з часів обслуговування об'єкта комунальним підприємством «Жилсервіс 1» Дніпровської міської ради.
Позивачем не надано до суду доказав, на підставі яких можливо встановити обставини, які б свідчили про зміну схеми підключення або втручання у неї з боку відповідача.
Як убачається з матеріалів справи, ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»» протягом тривалого часу не вживало заходів для належного врегулювання договірних відносин щодо надання послуг з розподілу електричної енергії в межах зазначеного об'єкта. Суд вважає, що у позивача було право відключити освітлення місць загального користування відповідача від електромережі за відсутності договірних відносин, але позивач цим правом не скористався.
Слід зазначити, що відповідно до підпункту 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, самовільне підключення - це підключення до електричних мереж, що не є власністю оператора системи розподілу, з порушенням схеми обліку. Водночас, як вбачається з наданих матеріалів справи, схема підключення житлового будинку ОСББ «ЮДАМ» залишалася незмінною протягом тривалого періоду часу, починаючи з моменту обслуговування будинку ще комунальним підприємством.
Судом прийнято до уваги, що підключення освітлення місць загального користування здійснювалося через встановлені прилади обліку, про наявність яких було відомо оператору системи. Це підтверджується платіжним інструкціями які надав відповідач. До моменту складання акту про порушення № 00000666 від 22.03.2024 року ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»» не заперечувало існування таких приладів, не оскаржувало їх технічну справність або правомірність використання, а також не ініціювало жодної технічної перевірки для встановлення відповідності схеми обліку вимогам чинного законодавства.
Таким чином, твердження позивача про самовільне підключення суперечать наявним у справі доказам і не ґрунтуються на фактичних обставинах. Відсутність змін у схемі підключення, використання приладів обліку, що діяли до моменту передачі будинку ОСББ та відсутність будь-яких технічних актів, які б фіксували втручання у схему обліку, свідчить про відсутність складу порушення, передбаченого підпунктом 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що позивач як оператор системи розподілу, вживав заходів для проведення технічної перевірки, контрольного огляду або іншої фіксації стану електроустановок, які експлуатувалися раніше комунальним підприємством «Жилсервіс- 1» ДМР, а згодом - ОСББ «ЮДАМ». Встановлені у будинку прилади обліку не проходили перевірку на предмет придатності до застосування як розрахункових, а фактичне функціонування системи обліку з боку позивача не перевірялося.
Суд звертає увагу, що лише після складення акту про порушення № 00000666 від 22.03.2024 року позивач розпочав дії, спрямовані на оформлення договірних відносин та з'ясування технічного стану будинку. Зокрема, до матеріалів справи долучено листи ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»» до Дніпровської міської ради та АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з відповідними запитами, датовані жовтнем 2024 року.
Надані позивачем документи містять лист без реєстраційного номера і дати, зміст якого, за твердженням позивача, стосується необхідності повторного подання Заяви-приєднання та додаткових документів. Однак, відсутнє підтвердження факту направлення цього листа відповідачу.
Суд також зазначає, що акт про порушення № 00000666 від 22.03.2024 складено з посиланням на підпункт 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення об'єкта споживача до електричних мереж без договору на розподіл або з порушенням схеми обліку. Водночас, зазначене порушення не узгоджується з фактичними обставинами справи. Як встановлено, освітлення сходових клітин здійснювалося через прилади обліку, зазначені в акті обстеження № 220321, складеному того ж дня, що й акт про порушення - 22.03.2024.
Акт про порушення № 00000666 від 22.03.2024, у свою чергу, не містить посилання на акт обстеження № 220321, не враховує наявність засобів вимірювальної техніки та не містить повної інформації щодо фактичного навантаження, точки підключення та стану електроустановок.
Крім того, суд бере до уваги доводи відповідача щодо необґрунтованості та неправильності розрахунку обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, здійсненого позивачем на підставі протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 24.04.2024 № 140/2024.
Також, суд звертає увагу на необґрунтоване визначення вартості 1 кВт·год електроенергії у спірному розрахунку. Позивач посилається на пункт 8.4.7 ПРРЕЕ, згідно з яким береться до уваги середня ціна купівлі на балансуючому ринку. Проте у матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують обґрунтованість застосування саме таких показників, зокрема - договорів з ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» та ТОВ «Енера Вінниця», а також актів приймання-передачі електроенергії чи платіжних доручень.
Поряд з цим, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 453, для побутових споживачів передбачено фіксовану ціну. З огляду на те, що відповідач є колективним побутовим споживачем, до нього мали застосовуватися саме ці тарифи, що підтверджується усталеною судовою практикою.
Крім того, судом взято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 910/7896/22, згідно з якою розрахунок вартості необлікованої електроенергії має здійснюватися виключно з дотриманням вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та за умови наявності беззаперечних доказів фактичного порушення. У цій постанові Верховний Суд зазначив, що:
- оператор системи розподілу зобов'язаний довести факт безоблікового споживання електроенергії належними і допустимими доказами, а не лише шляхом складання акту про порушення;
- сам по собі акт про порушення не може бути достатнім доказом без проведення відповідних технічних вимірювань та документального підтвердження факту порушення, зокрема за участі експертів;
- будь-які сумніви щодо правильності розрахунків вартості необлікованої електроенергії мають тлумачитися на користь споживача (принцип in dubio pro reo);
- неправильне застосування методики розрахунку обсягу споживаної електроенергії є підставою для визнання таких нарахувань необґрунтованими.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що розрахунок вартості та обсягів необлікованої електроенергії, здійснений позивачем, є необґрунтованим, не підтвердженими належними доказами.
Відповідач обґрунтовано посилається на положення матеріального права, що регулює порядку укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оператор системи розподілу зобов'язаний укладати договори з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до його мереж. Згідно з пунктом 2.1.7 ПРРЕЕ, такий договір вважається укладеним з моменту подання споживачем заяви-приєднання або здійснення першої оплати за розподіл електроенергії.
Як встановлено судом, відповідач подав заяву-приєднання 18.03.2023 року, що свідчить про належне волевиявлення на укладення договору з оператором системи. Такий факт виключає можливість кваліфікації споживання електричної енергії як бездоговірного.
Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1.8 ПРРЕЕ, колективний побутовий споживач, зокрема об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не зобов'язаний додатково надавати документи про право власності або користування об'єктом, оскільки обсяг наданої приєднувальної інформації є вичерпним для укладення договору.
Відтак, вимоги позивача щодо повторного подання заяви-приєднання та надання додаткових документів не ґрунтуються на положеннях нормативно-правових актів і не можуть братися судом до уваги як підстава для визнання актуального договору неукладеним.
У сукупності наведені обставини підтверджують правомірність дій відповідача щодо споживання електроенергії та спростовують доводи позивача про наявність порушення, передбаченого пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ. Як наслідок, відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії.
Суд враховує доводи відповідача щодо неправомірного застосування позивачем при розрахунку вартості необлікованої електроенергії окремих положень Правил роздрібного ринку електричної енергії, що призвело до завищення обсягу та вартості начебто спожитої електроенергії.
Так, ОСББ «ЮДАМ» обґрунтовано зазначає, що ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»» безпідставно застосувало підпункт 4 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ, відповідно до якого період порушення визначено як 12 календарних місяців. Водночас, з огляду на те, що між сторонами укладено публічний договір шляхом приєднання, що встановлено судом, до спірної ситуації підлягає застосуванню підпункт 2 пункту 8.4.8 ПРРЕЕ. Вказаною нормою передбачено, що у разі наявності факту укладення договору, період порушення становить 6 календарних місяців.
Крім того, суд погоджується з твердженням відповідача щодо помилкового застосування позивачем положень пункту 8.4.12 ПРРЕЕ, який передбачає використання коефіцієнта часу споживання t вик.с.п. = 12 годин. Вказана норма стосується непобутових споживачів, тоді як ОСББ є колективним побутовим споживачем. Відповідно до пункту 8.4.13 ПРРЕЕ, у таких випадках підлягає застосуванню коефіцієнт t вик.с.п. = 8 годин.
Щодо дотримання позивачем вимог до складання акту про порушення відповідно до пункту 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).
Судом встановлено, що представники відповідача не були належним чином повідомлені про проведення перевірки, а сам акт складений без зазначення обсягу технічних параметрів, які мали бути зафіксовані відповідно до встановленої форми. Зокрема, в акті відсутні дані про навантаження, параметри ламп, реальні заміри потужності тощо. Більшість граф залишено порожніми або заповнено умовними прочерками. У пункті 5 акта не наведено паспортних даних на встановлені світлодіодні лампи. Водночас, як вказано відповідачем, у будинку встановлено 47 ламп потужністю 5- 10 Вт, що підтверджується технічною документацією.
Відтак, суд вважає, що здійснений позивачем розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії ґрунтується на неналежному доказі, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З приписами частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно із частинию першою статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
При цьому, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.05.2025.
Суддя І.А. Рудь