вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.05.2025м. ДніпроСправа № 904/5561/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Павлоградської міської ради, м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларец", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, м. Павлоград, Дніпропетровська обл.,
про зобов'язання вчинення певних дій
Представники:
від позивача: Снєгирьова С.О., посвідчення, виписка з ЄДР;
від відповідача: Братцева Н.С., ордер, адвокат;
від третьої особи: не з'явився.
Павлоградська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ларец" вчинити певні дії: - за власний кошт здійснити демонтаж (знесення) самочинного будівництва на земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 82; загальна площа 0,0500 га. кадастровий номер 1212400000:02:035:0066, а саме:
- демонтувати з боку вул. Незалежності (Горького) самочинну прибудову (стіна цегла) розміром 12,5 м х 2,03 м до Будівлі літера "А" Квіткового ринку;
- демонтувати з боку житлового будинку № 90 по вул. Центральна (Карла Маркса) самочинну прибудову (стіна цегла) розміром 12,5 м х 2,03 м до Будівлі літера "А" Квіткового ринку;
- демонтувати з боку житлового будинку № 90 по вул. Центральна (Карла Маркса) самочинну прибудову з вивіскою "Ломбард" (стіна цегла) розміром 6,7 м х 4,0 м до Будівлі літера "А" Квіткового ринку;
- демонтувати перегородки мансардного поверху Будівлі літера "А" Квіткового ринку і зобов'язати повернути мансардний поверх Будівлі літера "А" Квіткового ринку у стан відповідно до акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта до експлуатації від 09.03.2004 та заборонити використання мансардного поверху Будівлі літера "А" всупереч його цільовому призначенню.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.09.2024 виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, на підставі розпорядження міського голови від 16.09.2024 №Р-127/0/4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки», було проведено обстеження земельної ділянки та складено відповідний акт за участю інженера-землевпорядника ПП «Геолайф». Вказаним актом було зафіксовано здійснення самочинного будівництва відповідачем.
Отже, на думку позивача, відповідачем порушено права останнього, як власника спірної земельної ділянки, який має законний інтерес, щоб будівництво об'єктів нерухомості що проводиться на ній, здійснювалося за будівельними нормами і правилами, а не з істотним порушенням останніх, бо це безпосередньо впливає на безпечність і комфортність користування власною земельною ділянкою, суперечить суспільним інтересам та порушує права інших осіб.
В той же час, експлуатація Відповідачем будівлі літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) здійснюється з порушенням умов оренди земельної ділянки, зокрема, на земельній ділянці триває самочинне будівництво, що уже вийшло за межі відведеної земельної ділянки, призводить до суттєвого обмеження у користуванні земельною ділянкою комунальної власності, а також: порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог пожежної та санітарної безпеки, створює загрози серйозних наслідків для життя і здоров'я власників та орендарів суміжних земельних ділянок, а також: знищення чи пошкодження їхнього майна, заподіяння інших тяжких наслідків.
Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Ларец" здійснювати реєстрацію права власності на наступне нерухоме майно: будівля літера "А" Квіткового ринку, розташованого на розі вул. Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) (поштова адреса: вул. Карла Маркса (вул. Центральна) № 82, м. Павлоград, Дніпропетровська обл.), загальною площею 386,7 кв.м., або загальною площею - 504 кв.м. самочинного будівництва, що розташоване на земельній ділянці, власником якої є Павлоградська міська рада; площа 0,0500 га, кадастровий номер 1212400000:02:035:0066.
Ухвалою суду від 23.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви Павлоградської міської ради про забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 04.02.2025.
29.01.2025 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якій останній просить суд:
- визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позов;
- відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У відзиві на позов відповідач вказує на те, що 07.04.2023 ФОП Пазій Олександром Леонідовичем було здійснено технічну інвентаризацію об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Центральна, 82, що підтверджується Технічним паспортом від 23.04.2023.
Так, відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, загальна площа будівлі Квіткового ринку складає 504 кв.м.
У розділі примітки зазначається: об'єкт, який підлягає введенню в експлуатацію, нове будівництво квітковий ранок літ. А1 з мансардою літ. мс А1 та прибудовами літ. а 2, а 3, а 4.
Ґанок № 1 - зведений без влаштування фундаментів та підпадає під категорія «тимчасова споруда».
Вказані зміни не є самочинно збудованими, згідно Постанови № 406 від 07.06.2017 (зі зміни та доповненнями) «Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняття в експлуатацію».
Отже, на думку відповідача, зазначене вище підтверджує, що останнім здійснювалось будівництво з повним дотриманням процедур, послідовності, поетапності із суворим дотриманням вимог чинного законодавства.
Натомість, позивач у своєму позові стверджує про те, що відповідач здійснює самочинне будівництво, що на думку останнього підтверджується актом обстеження земельної ділянки, що був складений комісією виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 30.09.2024.
Однак, відповідач звертає увагу суду на те, що зазначений акт обстеження не може бути належним та допустимим доказом, що підтверджує начебто здійснення відповідачем самочинного будівництва, з огляду на наступне.
Позивачем до позовної заяви долучено розпорядження міського голови від 16.09.2024 № р-127/0-4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 84», у якому міський голова м. Павлограда А. Вершина зазначає про створення комісії з обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 84 та доручає робочій групі: - провести перевірку законності розміщення нерухомих об'єктів та елементів благоустрою по вул. Центральна, 84;
- провести перевірку законності використання земельної ділянки : 1212400000:02:035:0066; про що скласти відповідний акт.
За аналізом контексту зазначеного вище розпорядження, розпорядження міським головою м. Павлоград було винесено за результатами розгляду колективної скарги ТОВ «Ларец», від 30.08.2024, направленої на адресу Павлоградської міської ради, у якій йшлося про проведення перевірки щодо законності розміщення бетонних блоків біля квіткового ринку.
Однак, у Акті обстеження земельної ділянки, що був складений комісією виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 30.09.2024, зазначається про те, що комісією проведено обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 82 було проведено на підставі розпорядження міського голови від 16.09.2024 № Р-127/0/4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки» відповідно до змісту якого міський голова м. Павлограда А. Вершина надає розпорядження провести обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 84.
З огляду на наведене, відповідач вважає, що комісія, яка склала акт обстеження земельної ділянки від 30.09.2024, діяла з перевищенням повноважень, отже її висновки не ґрунтуються на дотриманні закону, оскільки розпорядження міського голови від 16.09.2024 р. № р-127/0-4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 84» стосувалось проведення обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 84, у той час як комісією проведено обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 82, про що зазначено у Акті обстеження земельної ділянки, від 30.09.2024.
Основна аргументація позивача на підтвердження своїх доводів ґрунтується на тому, що у Акті обстеження земельної ділянки від 30.09.2024, комісія дійшла до висновків, викладених в Акті за візуальним оглядом земельної ділянки, що перебуває у користуванні відповідача, однак, до повноважень комісії не входить здійснення архітектурно-будівельного та візуальний огляд земельної ділянки не можна вважати належним способом перевірки. Отже, при наданні висновків, комісія явно вийшла за межі своїх повноважень.
Акт обстеження за своєю суттю, формою та змістом не може бути документом, що підтверджує здійснення самочинного будівництва та порушення відповідачем містобудівних вимог, тим більше, що перевірка проводилась у вигляді візуального огляду.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) у пункті 1 постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згідно з п.2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Отже, з викладених норм вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин між Позивачем та Відповідачем заборонено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, крім випадку зазначених у п. 2 Постанови.
Таким чином, враховуючи наведене вище, на період воєнного стану проведення будь-яких заходів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду заборонено.
Додатково відповідач зазначає про те, що позивачем до позовної заяви долучено лист ПП «Геолайф» без номеру та дати, адресований Голові Павлоградської міської ради Вершині А.О., у якому зазначено, що в результаті обстеження земельної ділянки кадастровий номер: 1212400000:02:035:0066 за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна,82 встановлено, що межі земельної ділянки не відповідають межам об'єкту нерухомості, що також підтверджується тим, що в технічному паспорті будівлі проміри не відповідають промірам меж земельної ділянки, площа забудови складає 504 м кв., а площа земельної ділянки 500 кв.м.
Однак, зазначений лист також не підпадає під критерії належності та допустимості доказів, оскільки у листі дата обстеження земельної ділянки кадастровий номер: 1212400000:02:035:0066, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна,82 відсутня, до того ж лист не може бути результатом оформлення дослідження землевпорядної організації.
Ще одним аргументом позивача, на якому будується правова позиція, є посилання на лист КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 02.10.2024 р. № 465, надісланий на адресу Павлоградського міського голови, у якому зазначається, що право власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Центральній № 82 в м. Павлоград Дніпропетровської області не зареєстроване. Дані по реєстрації права власності надані станом на 31.12.2012.
Отже, на думку відповідача, інформація, на яку посилається позивач, датується даними, що були у наявності у КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації 13 річної давнини. Таким чином, про актуальність, достовірність та належність цього доказу взагалі не може йти мова.
Відповідач вважає, що ним, на спростування позиції позивача, доведено дотримання обов'язкових етапів проектування та будівництва, що підтвердження доказами, долученими до відзиву, в той час, як позивачем не доведено самочинне будівництво з боку відповідача.
До того ж, сам по собі факт невідповідності фактичного розташування на земельній ділянці Відповідача державним будівельним нормам, не може бути підставою для задоволення позову, адже демонтаж споруд не забезпечить справедливу рівновагу між інтересами суспільства та інтересами власника, що узгоджується з положеннями статей 6,13 Конвенції про захист прав й основоположних свобод.
Факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил, начебто допущених відповідачем, має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва.
Однак позивач не надав жодного доказу, що відповідач порушив його права чи права інших осіб, а також не довів тих обставин, на які посилається у позовній заяві.
Крім того, ані відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Павлоградської міської ради, ані Павлоградським РУ ГУ ДСНС України не було підтверджено порушення з боку відповідача вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва, розташованому за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 84 та не встановлено порушень пожежної безпеки з боку відповідача.
Твердження позивача відносно того, що начебто відповідачем були встановлені бетонні блоки, що перешкоджають позивачу не відповідає дійсності, оскільки з приводу встановлення бетонних блоків біля квіткового ринку невідомими особами саме відповідач та орендарі квіткового ринку 30.08.2024 звертались до Павлоградської міської ради із колективною скаргою щодо проведення перевірки законності встановлення цих блоків та прибирання цих блоків, яка була долучена позивачем до свого позову.
Твердження позивача щодо стихійної торгівлі, що здійснюють начебто орендарі відповідача, є припущенням позивача, оскільки позивач не зазначає ані конкретних даних щодо орендарів відповідача, ані конкретної інформації (дата, час, конкретне місце, наслідки тощо щодо стихійної торгівлі), у той час як обвинувачення не повинно ґрунтуватись на припущеннях.
Разом із цим, позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки та правил добросусідства.
В матеріалах справи відсутні висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо спірної споруди та притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за порушення.
З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні даного позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.02.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Виконавчий комітет Павлоградської міської ради; підготовче засідання відкладено на 11.03.2025.
10.02.2025 позивачем до суду подана відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується з огляду на таке.
Під час проведення технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, яка була проведена на замовлення відповідача сертифікованим інженером Пазій О.Л. було встановлено що об'єкти нового будівництва Квітковий ринок літ. А1 з мансардою літ. Мс А1 та прибудовами літ. а 2, а 3, а 4 підлягають введенню в експлуатацію.
Тобто, у відповідача відсутні дозвільні документи на здійснення нового будівництва та реконструкції існуючої будівлі, та докази введення в експлуатацію будівлі після закінчення будівництва.
Позивач звертає увагу суду на те, що згідно акту введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Квітковий ринок» від 09.03.2004, загальна площа першого поверху -386,7м2, а згідно технічної інвентаризації проведеної ФОП Пазій О.Л. на замовлення відповідача, загальна площа будівлі становить 504м2.
Тобто, після того як об'єкт був введений в експлуатацію в 2004 і на теперішній час його загальна площа збільшилась за рахунок здійснення прибудови а2, а3, а4 та реконструкції мансардного поверху мс А1.
На зазначені прибудови відповідач не надає жодних доказів отримання ним дозвільних документів.
Відповідач зазначає, що ним дотримано обов'язкових етапів проектування та будівництва, що підтверджується наданими до відзиву доказами, такими доказами, на думку відповідача, є проект перепланування критого ринку від 08.01.2004, акти приймання установки автоматичної пожежної сигналізації, завдання на проектування об'єкта та листи на ім'я міського голови від 2004, 2006.
Позивач не згоден з даними твердженнями та вказує на таке:
- по-перше, згідно листа №10 від 13.10.2004р. на ім'я міського голови відповідач звернувся для погодження будівництва котельні на квітковому ринку, лист не містить ні номеру ні дати вхідного документа, тому відсутні докази отримання зазначеного листа позивачем. Лист №8 від 01.06.2006 про дозвіл реконструкції квіткового ринку з облаштуванням другого поверху та реконструкцію навісів під торгові площі та прибудову котельної, аналогічно як і перший лист не містить номеру і дати вхідного документа;
- по-друге, якщо виходити з поданих заяв відповідачем, ним мали б бути отримані архітектурно-планувальне завдання на планування об'єкту, дозвіл на початок будівельних робіт від структурних органів Державного будівельного контролю, чого відповідачем не надано.
Також слід зазначити, що в проекті перепланування, наданого відповідачем, відсутня прибудова топочної (котельні), хоча відповідач надає завдання на її проектування і яка по факту прибудована, але використовується як торгова площа, на даний час там розміщений Ломбард.
Однозначно, відповідач не надав доказів введення об'єкта в експлуатацію після здійсненої реконструкції;
- по-третє, акти приймання установки автоматичної пожежної сигналізації не містять ні номера ні дати документа, крім того, адреса розташування об'єкта, на якому встановлюється автоматична пожежна сигналізація в актах зазначена м. Павлоград, вул.Котовського, 194а, приміщення магазину продуктів.
Таким чином, позивач вважає, що можна зробити висновок, що ці акти взагалі не стосуються предмету спору і не мають розглядатись судом як доказ.
Також позивач звертає увагу суду на те, що з метою встановлення дійсних обставин по справі, на підставі розпорядження міського голови була створена комісія з обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 84, як було зазначено у зверненні ТОВ «Ларец», на предмет наявності бетонних блоків, які перешкоджають користуванню будівлею квіткового ринку.
Під час комісійного обстеження було виявлено, що бетонні блоки знаходяться на земельній ділянці кадастровий №1212400000:02:03560066, за адресою вул. Центральна, 82 в М.Павлоград і тому обстеження здійснювалось за адресою вул. Центральна, 82, про що і було зазначено в акті.
Крім того, під час обстеження здійснювалась геодезична зйомка представником землевпорядної організації ПП «Геолайф», який був залучений до участі в комісійному обстеженні. В акті було зазначено, що під час обстеження здійснювалась фото фіксація і фото долучені до акту. Тож, висновки, які зроблені в акті обстеження, ґрунтуються не тільки на візуальному огляді земельної ділянки, як зауважив відповідач, а й на даних геодезичної зйомки, про що складені відповідні документи.
Позивач вважає, що довідка МБТІ підтверджує відсутність державної реєстрації на нерухоме майно станом на 31.12.2012.
На підтвердження відсутності реєстрації права власності після 2013 року позивачем додана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.09.2024, згідно якої за відповідачем зареєстроване лише право користування земельною ділянкою кадастровий номер 1212400000:02:035:0066 на підставі договору оренди, право власності на нерухоме майно за адресою вул. Центральна, 82 м. Павлоград не зареєстровано.
Враховуючи вищевикладене, позивач надав достатню кількість доказів, які підтверджують здійснення самочинного будівництва відповідачем без отримання дозвільних документів та в порушення умов містобудівного законодавства.
В той час, як відповідач, на доведення протилежного не надав жодного документа, який би відповідав його позиції, що ним дотримано обов'язкових етапів проектування та будівництва, передбачених ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
10.03.2025 відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.03.2025 представник відповідача просила суд долучити подані ТОВ "Ларец" додаткові докази від 10.03.2025 до матеріалів справи, обґрунтовуючи причини несвоєчасного подання клопотання фактом переміщенням документації підприємства та необхідністю часу для їх передачі адвокату по даній справі.
Судом задоволено клопотання відповідача, долучено подані докази до справи.
Ухвалою суду від 11.03.2025 підготовче засідання відкладено на 01.04.2025.
Ухвалою суду від 01.04.2025 підготовче засідання відкладено на 08.04.2025.
У підготовче засідання 08.04.2025 позивач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, витребуванні судом документи не надали.
У судовому засіданні 08.04.2025 представник відповідача не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду від 08.04.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 01.05.2025.
У судовому засіданні, що відбулося 01.05.2025 оголошувалась перерва до 12.05.2025.
У судове засідання представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні 12.05.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позов, просив їх задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларец" вчинити певні дії - за власний кошт здійснити демонтаж (знесення) самочинного будівництва на земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 82; загальна площа 0,0500 га. кадастровий номер 1212400000:02:035:0066.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, 09.03.2004 директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРЕЦ» було подано заяву про прийняття до експлуатації Квіткового ринку, розташованого на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького.
14.04.2004 рішенням № 307 виконавчого комітету Павлоградської міської ради було затверджено акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 09.03.2004 та прийняття до експлуатації Квіткового ринку відповідачем, розташованого на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), загальною площею 386,7 кв.м., торговою площею 357,3 кв.м., з присвоєнням поштової адреси - вулиця Карла Маркса (вулиця Центральна) № 82.
Умовами, на підставі яких, виконавчим комітетом Павлоградської міської ради приймалася до експлуатації будівля літера «А» Квіткового ринку є обов'язок відповідача здійснити державну реєстрацію будівлі літера «А» Квіткового ринку розташованого на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) в Павлоградському міському бюро технічної інвентаризації, чого відповідачем здійснено не було.
Планом будівлі літера «А» Квіткового ринку, розташованого на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), експлікацією внутрішніх площ до плану будівлі літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), планом Благоустрою прилеглих територій до будівлі літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), встановлено межі будівлі літера «А» Квіткового ринку на місцевості, загальну площу будівлі літера «А» Квіткового ринку - 386,7 кв.м., поверховість будівлі літера «А» Квіткового ринку - 1 поверх; номера частин приміщень - 14 на 1 поверсі та їх площа.
29.04.2005 Павлоградською міською радою, на підставі рішення сесії Павлоградської міської ради № 588-29/ІV, надано відповідачу в оренду земельну ділянку (адреса - Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 82; загальна площа - 0,0500 га, кадастровий номер: 1212400000:02:035:0066; код цільового використання землі (УКЦВЗ) - 1.11.6 (інша комерційна діяльність) (далі - земельна ділянка), з метою обслуговування будівлі літера «А» «Квіткового ринку» на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) Умовами на підставі, яких позивачем надавалася земельна ділянка в оренду відповідачу - це обов'язок відповідача протягом 2 (двох) місяців з моменту прийняття рішення сесії Павлоградської міської ради № 588-29/ІV від 29.04.2005 укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки.
10.06.2005 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки № 040500900165 (далі - договір оренди), предметом якого є вищезазначена земельна ділянка, строком дії на 3 (три) роки.
06.11.2008 строк дії договору оренди було пролонговано на 5(п'ять) років.
28.11.2013 строк дії Договору оренди було пролонговано на 15(п'ятнадцять) років.
В подальшому, 30.08.2024 на адресу позивача надійшла колективна скарга від відповідача та орендарів будівлі літера «А» «Квіткового ринку», в якій повідомлялося про незаконне розміщення бетонних блоків біля будівлі літера «А» «Квіткового ринку».
16.09.2024 Розпорядженням міського голови № Р-127/0/4-24 було створено комісію з обстеження земельної ділянки по вул. Центральна,84 та доручено провести перевірку обставин, викладених у колективному зверненні Відповідача та підприємців; проведення перевірки законності розміщення нерухомих об'єктів та елементів благоустрою по вул. Центральна,84; проведення перевірки законності використання земельної ділянки.
19.09.2024 на адресу виконавчого комітету Павлоградської міської ради надійшла заява від Симоненко Наталії Леонідівни, в якій повідомлялося про незаконне розміщення нерухомих об'єктів та елементів благоустрою по вул. Центральна, 84.
Позивач зазначає, що за інформацією КП «Павлоградське МБТІ» право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (вулиця Центральна) та Горького (вулиця Незалежності) (поштова адреса: вул. Центральна, 82 в м. Павлоград, Дніпропетровської області) станом на 31.12.2012 року не зареєстровано.
Інформація щодо реєстрації права власності на будівлю літера «А» «Квіткового ринку» на розі вулиць Карла Маркса (вулиця Центральна) та Горького (вулиця Незалежності) (поштова адреса: вул. Центральна, 82 в м. Павлоград, Дніпропетровської області) відсутня у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, (копію наведено у додатку №17).
Так, 30.09.2024 виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, на підставі розпорядження міського голови від 16.09.2024 №Р-127/0/4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки» було, проведено обстеження земельної ділянки на складено відповідний Акт за участю інженера-землевпорядника ПП «Геолайф».
30.09.2024 актом обстеження земельної ділянки, було встановлено здійснення самочинного будівництва, а саме:
- при обстежені земельної ділянки, а також виносу в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки, геодезичної зйомки земельної ділянки за фактичним її використанням та розміщенням об'єкту нерухомості - будівлі літера «А» «Квіткового ринку» на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) (поштова адреса: вул. Центральна, 82 в м. Павлоград, Дніпропетровської області) на ній, було виявлено, що винесені в натуру поворотні точки земельної ділянки не відповідають її фактичному використанню та розміщенню об'єкту нерухомого майна на ній ;
- при лінійному переносі меж земельної ділянки зі збереженням внутрішніх кутів, лінійних промірів та було виявлено, що при переносі земельної ділянки її межі все одно не відповідають межам об'єкту нерухомості - будівлі літера «А» «Квіткового ринку» на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) (поштова адреса: вул. Центральна, 82 в м. Павлоград, Дніпропетровської області) на ній, що також: підтверджується тим, що в технічному паспорті об'єкту нерухомості проміри не відповідають промірам меле Земельної ділянки, площа самочинної забудови складає - 504 кв.м. + додатковий 2 (другий) мансардний поверх, а площа земельної ділянки - 500 кв.м. (0,05 га);
- при візуальному обстежені будівлі літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) (поштова адреса: вул. Центральна, 82 в м. Павлоград, Дніпропетровської області), було виявлено невідповідність Плану будівлі літера «А» Квіткового линку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), Експлікації внутрішніх площ до Плану будівлі літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), Плану Благоустрою прилеглих територій до будівлі літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), що виявляється у на ступному: 1) з боку комплексу «Резон» довжина стіни Будівлі літера «А» Квіткового ринку -32,45м, включаючи навіси з обох боків Будівлі літера «А» Квіткового ринку (на вересень 2024 року, відповідно до обмірів інженера - землевпорядника - 34,37 м, додатково самочинно прибудовано 2,03 м капітальної прибудови та 6,7 м прибудови з цегли з вивіскою «Ломбард»); 2) з боку житлового будинку №90 по вулиці Центральна навіс розміром 12,5 м х 1,85 м (на вересень 2024 року, відповідно до обмірів інженера-землевпорядника-існують дві самочинні капітальні прибудови до Будівлі літера «А» Квіткового ринку з цегли, розміром 12,5 х 2,03 м та 6,7 м х 4,0 м з вивіскою «Ломбард»); 3) з боку вулиці Незалежності (Горького) навіс Будівлі літера «А» Квіткового ринку розміром 12,5 м х 1,85 м (на вересень 2024 року, відповідно до обмірів інженера-землевпорядника, на місці навісу існує самочинна капітальна прибудова до Будівлі літера «А» Квіткового ринку розміром 12,5 м х 2,03 м); 4) в об'ємі мансардного поверху Будівлі літера «А» Квіткового ринку утворився 2 (другий) додатковий поверх, що складається з приміщення, які використовуються як салон краси «Ірина» та службові та господарські приміщення, які не обстежувались у березні 2004 року та не приймались в експлуатацію державною технічною комісією.
Отже, на думку позивача, відповідачем порушено права Павлоградської міської ради, як власника спірної земельної ділянки, який має законний інтерес, щоб будівництво об'єктів нерухомості, що проводиться на ній, здійснювалося за будівельними нормами і правилами, а не з істотним порушенням останніх, бо це безпосередньо впливає на безпечність і комфортність користування власною земельною ділянкою, суперечить суспільним інтересам та порушує права інших осіб.
В той же час, експлуатація відповідачем будівлі літера «А» Квіткового ринку на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), здійснюється з порушенням умов оренди земельної ділянки, зокрема, на земельній ділянці триває самочинне будівництво, що уже вийшло за межі відведеної земельної ділянки, призводить до суттєвого обмеження у користуванні земельною ділянкою комунальної власності, а також: порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог пожежної та санітарної безпеки, створює загрози серйозних наслідків для життя і здоров'я власників та орендарів суміжних земельних ділянок, а також: знищення чи пошкодження їхнього майна, заподіяння інших тяжких наслідків.
Позивач зазначає, що відповідачем при обстежені 30.09.2024 будівлі літера «А» «Квіткового ринку» на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) (поштова адреса: вул. Центральна, 82 в м. Павлоград, Дніпропетровської області) - не надано жодних доказів дотримання останнім порядку проектування та будівництва об'єкта - будівлі літера «А» Квіткового ринку розташованого на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності), встановленого ч.5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Зокрема, отримання Відповідачем як замовником або проектувальником вихідних даних, розроблення та затвердження проектної документації, виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Отже, з огляду на те, що об'єкт нерухомого майна - будівля літера «А» «Квіткового ринку» на розі вулиць Карла Маркса (Центральна) та Горького (Незалежності) (поштова адреса: вул. Центральна, 82 в м. Павлоград, Дніпропетровської області), збудований на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, але без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи і без належно затвердженого проекту, він вважається самочинним будівництвом згідно із нормами частини першої статті 376 ЦК України.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 15 та частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Наведені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Предметом позову у цій справі є зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларец" вчинити певні дії: за власний кошт здійснити демонтаж (знесення) самочинного будівництва на земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 82; загальна площа 0,0500 га. кадастровий номер 1212400000:02:035:0066.
Суд, дослідивши надані учасниками спору докази, дійшов наступних висновків.
Територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо (п. 1 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
У комунальний власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Частинами другою та третьою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Згідно із ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Суд враховує, що стаття 376 Цивільного кодексу України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", а тому правовий режим самочинного будівництва пов'язаний із відносинами власності на землю.
Відповідно до висновку Великої Палати у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22, застосування положень частини третьої або п'ятої статті 376 Цивільного кодексу України призводить до вирішення спору між особою власником земельної ділянки та особою, що здійснила самочинне будівництво, і, зокрема, захищає права власника земельної ділянки.
Відповідно до статей 316, 317 та 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 3-4 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Частина 4 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.
Частиною 3 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Господарським судом встановлено, що 11.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларец" та Павлоградською міською радою було укладено договір на право тимчасового користування землею, в тому числі, на умовах оренди від 11.07.2000 року, що був укладений між ТОВ «Ларец» та Павлоградською міською радою, відповідно до п.1.1. якого Павлоградська міська рада надала відповідачу у тимчасове користування земельну ділянку, яка розташована на розі вул. Горького та К.Маркса, загальною площею 400 кв.м. на 1 рік для проектування та будівництва критого ринку.
12.07.2001 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Павлограда ТОВ «Ларец» було видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 23 від 12.07.2001 з будівництва квіткового ринку в м. Павлограді по вул. К.Маркса.
Відповідно до комплексного висновку Обласної служби Української державної інвестиційної експертизи від 09.07.2001 № 92-126 по робочому проекту «Критий квітковий ринок по вул. К.Маркса-Горького в м. Павлограді», конструктивна частина робочого проекту.
Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, а саме з Інвентаризаційної справи № 38864 на будівлю павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7, а - ганок, а1 -сходи, Г - навіс, що розташована за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а, першим документом вказаної справи є довідка датована 1999 роком про належність будівлі та її реєстрації інвентаризаційним бюро в реєстраційній книзі домоволодінь під реєстраційним номером № 48юн - 2309-119 к.р. НОМЕР_1 .
Даний факт свідчить про те, що спірний об'єкт нерухомості був зареєстрований в БТІ станом на 1999 рік.
Згідно з листом заступника Голови Фонду державного майна України від 08.11.2002 № 10-21-13774 та доданими до нього документами, а саме: Перелік нерухомого майна переданого у власність ВАТ “Дніпропетровський “Торгрічтранс» та Акту прийому передачі основних засобів у власність ВАТ “Дніпропетровський “Торгрічтранс», об'єкт нерухомого майна (торгівельний павільйон) було введено в експлуатацію ще в 1988 році.
Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану будови - загальна площа спірного об'єкту нерухомого майна станом на 10.02.2004 становила 12,7 кв.м.
31.10.2001 між ТОВ «Ларец» та Павлоградською міською радою було укладено договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди, відповідно до п. 1.1. якого Павлоградська міська рада надала Відповідачу у тимчасове користування земельну ділянку, яка розташована на розі АДРЕСА_1 , загальною площею 400 кв.м., на 1 рік для установки торгівельного повільйону.
25.02.2003 між ТОВ «Ларец» та Павлоградською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1. якого Павлоградська міська рада надала відповідачу у тимчасове користування земельну ділянку, яка розташована на розі АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0430 га на 1 рік для будівництва та обслуговування ринку для продажу квітів.
Відповідно до Акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 09.03.2004, затвердженого рішенням Павлоградського виконкому № 307 від 14.04.2004 р., квітковий ринок по вул. Карла Маркса, 82 готовий до введення в експлуатацію.
Згідно рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 14.04.2004 № 307 «Про прийняття до експлуатацій Квіткового ринку» було затверджено акт Державної технічної комісії з прийняття до експлуатації квіткового ринку ТОВ «Ларец», розташованого на розі вулиці Карла Маркса та Горького, загальною площею 386, 7 м кв., торговою площею 357,3 м кв., з присвоєнням поштової адреси-вулиця Карла Маркса № 82.
Павлоградська міська рада, на підставі рішення 29 сесії IV скликання за № 588 від 29.04.2005, надала ТОВ «Ларец» в оренду земельну ділянку для обслуговування будівлі квіткового ринку, строком на 3 роки та у подальшому, термін дії договору оренди земельної ділянки продовжено на підставі рішення 36 сесії IV скликання від 06.08.2013 № 982-36/VI Павлоградської міської ради на 15 років. Цільове призначення-для обслуговування квіткового ринку.
Відомості про земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна (колишня Карла Маркса), 82 внесені до Державного земельного кадастру, кадастровий номер 1212400000:02:035:0066, площа земельної ділянки 0,0500 га, форма власності - комунальна, категорія земель-землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ДІЛЯНКИ-03.07- ДЛЯ будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
10.06.2005 між ТОВ «Ларец» та Павлоградською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1.1. якого Павлоградська міська рада надала Відповідачу у тимчасове користування земельну ділянку, яка розташована на розі вул. Горького та К.Маркса, загальною площею 0,0500 га для комерційного використання-обслуговування будівлі квіткового ринку по вул. К. Маркса, 82, до якого у подальшому укладались додаткові угоди.
06.11.2008 строк дії Договору оренди було пролонговано на 5 років. 28.11.2013 строк дії Договору оренди було пролонговано на 15 років.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 14212943 від 09.12.2013 р., у графі: відомості про суб'єкта іншого речового права зазначено: Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларец», зміст характеристики речового права: для обслуговування квіткового ринку строк дії до 10.06.2028., вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки підстава для виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер:040500900165, виданий 10.06.2005 р., видавник Павлоградська міська рада Дніпропетровської області, опис об'єкта іншого речового права: земельна ділянка загальною площею 0,0500 га., кадастровий номер: 1212400000:02:035:0066, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
07.04.2023 ФОП Пазій Олександром Леонідовичем було здійснено технічну інвентаризацію нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Центральна, 82, що підтверджується Технічним паспортом від 23.04.2023.
Відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, загальна площа будівлі Квіткового ринку складає 504 кв.м.
У розділі примітки зазначається: об'єкт, який підлягає введенню в експлуатацію, нове будівництво квітковий ранок літ. А1 з мансардою літ. мс А1 та прибудовами літ. а2, а3, а4.
Ґанок № 1 - зведений без влаштованих фундаментів та підпадає під категорія «тимчасова споруда».
Господарським судом встановлено, що на підставі договорів оренди, відповідачу було передано в оренду, а потім продовжено строк її оренди до 2028 року, земельну ділянку кадастровий номер 1212400000:02:035:0066, загальною площею 0,0500 га.
Втім, з матеріалів справи вбачається, що площа об'єкту відповідача, який розташований на вказаній земельній ділянці складає 504 кв.м., що дає підстави вважати, що відповідач займає більшу площу землі, ніж йому було виділено під оренду.
Так, звертаючись з даним позовом позивач вказує на те, що 30.09.2024 виконавчим комітетом Павлоградської міської ради, на підставі розпорядження міського голови від 16.09.2024 №Р-127/0/4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки», було проведено обстеження земельної ділянки та складено відповідний Акт за участю інженера-землевпорядника ПП «Геолайф».
30.09.2024 актом обстеження земельної ділянки було встановлено здійснення самочинного будівництва.
В свою чергу господарським судом взято до уваги наступне.
Позивачем до позовної заяви долучено розпорядження міського голови від 16.09.2024 № р-127/0-4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 84», у якому міський голова м. Павлограда А. Вершина зазначає про створення комісії з обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 84 та доручає робочій групі у строк з 16.09.2024 до 20.09.2024:
- провести перевірку законності розміщення нерухомих об'єктів та елементів благоустрою по вул. Центральна, 84;
- провести перевірку законності використання земельної ділянки : 1212400000:02:035:0066; про що скласти відповідний акт.
За аналізом контексту зазначеного вище розпорядження, розпорядження міським головою м. Павлоград було винесено за результатами розгляду колективної скарги ТОВ «Ларец», від 30.08.2024, направленої на адресу Павлоградської міської ради, у якій йшлося про проведення перевірки у строк з 16.09.2024 до 20.09.2024 щодо законності розміщення бетонних блоків біля квиткового ринку.
Однак, робочою групою було здійснено перевірку з пропуском встановленого сртоку. Крім того, у Акті обстеження земельної ділянки, що був складений комісією виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 30.09.2024, зазначається про те, що комісією проведено обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 82 на підставі розпорядження міського голови від 16.09.2024 № Р-127/0/4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки» відповідно, до змісту якого міський голова м. Павлограда А. Вершина надає розпорядження провести обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Павлоград, вул. Центральна, 84.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комісія, яка склала акт обстеження земельної ділянки від 30.09.2024 діяла з перевищенням повноважень та з порушенням встановлено стоку, отже її висновки не ґрунтуються на дотриманні закону, оскільки розпорядження міського голови від 16.09.2024 р. № р-127/0-4-24 «Про створення комісії з обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 84» стосувалось проведення обстеження земельної ділянки по вул. Центральна, 84 та у строк з 16.09.2024 по 20.09.2024, у той час як комісією проведено обстеження земельної ділянки 30.09.2024 по вул. Центральна, 82, про що зазначено у Акті обстеження земельної ділянки, від 30.09.2024.
Водночас, господарським судом взято до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 303) у пункті 1 постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згідно з п.2 Постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Отже, з викладених норм вбачається, що на час виникнення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, заборонено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, крім випадку наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України та за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
З приводу правової позиції позивача, наданих ним доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити також наступне.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Крім того, слід відзначити, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з наявних в матеріалах справи доказів не можливо встановити об'єкт та загальну площу забудови, що вийшла за межі земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:02:035:0066, загальною площею 0,0500 га, який позивач просить суд зобов'язати відповідача демонтувати, як і не можливо встановити, чи є вказана споруда самочинним будівництвом, чи відноситься до категорії «тимчасова споруда», яка не підлягає введенню в експлуатацію.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що підстави для застосування ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України у суду відсутні, вимога позивача до відповідача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларец" вчинити певні дії : за власний кошт здійснити демонтаж (знесення) самочинного будівництва на земельній ділянці за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Центральна (Карла Маркса), 82; загальна площа 0,0500 га. кадастровий номер 1212400000:02:035:0066, задоволенню не підлягає.
При цьому суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат вирішення спору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Павлоградської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларец" про зобов'язання вчинення певних дій відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.05.2025.
Суддя І.А. Рудь