вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.05.2025м. ДніпроСправа № 904/4867/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Цибульської К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл. в інтересах держави
до відповідача-1: Лозуватської сільської ради, с. Лозуватка, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.
відповідача-2: Обслуговуючий кооператив "Садово-городнє товариство "Інгулець", с. Карачунівка, вул. Вільна, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.
про визнання незаконним, скасування рішення та повернення майна
Представники:
від прокурора: Бурлаченко О.Л., службове посвідчення, прокурор;
від відповідача-1: Монастирний Д.В., довіреність, представник;
від відповідача-2: Старостіна Л.В., довіреність, виписка з ЄДР.
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 за № 121 "Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні";
- зобов'язати Обслуговуючий кооператив "Садово-городнє товариство "Інгулець" повернути Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради будівлю насосної станції з обладнанням (електродвигун, агрегат електронасосний) загальною площею 130 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна.
Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.
Позов мотивовано тим, що виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради 05.07.2023 прийнято рішення № 121 "Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні", яким спірну будівлю насосної станції з обладнанням включено до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні.
У подальшому, Лозуватська сільська рада на підставі незаконного рішення утвореного нею виконавчого комітету, який їй підзвітний та підконтрольний, та не є юридичною особою, розпорядилася комунальним майном всупереч вимогам чинного законодавства, передавши в оренду майно, яке не може бути об'єктом оренди.
Ухвалою суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 03.12.2024.
14.11.2024 прокурором через систему "Електронний суд" надійшла заява на виконання вимог ухвали, в якій визначив статус третьої особи, та просить залучити до участі у справі в якості третьої особи виконавчий комітет Лозуватської сільської ради на стороні відповідача-1.
Ухвалою суду від 03.12.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Виконавчий комітет Лозуватської сільської ради. Підготовче засідання відкладено на 17.12.2024.
Ухвалою суду від 17.12.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.01.2025.
Ухвалою суду від 21.01.2025 підготовче засідання відкладено на 13.02.2025, з його проведенням в режимі відеоконференції.
12.02.2025 прокуратурою до суду подане клопотання про виключення Виконавчого комітету Лозуватської сільської ради зі складу учасників справи.
Ухвалою суду від 13.02.2025 виключено зі складу учасників справи Виконавчий комітет Лозуватської сільської ради; застосовано розумні строки при розгляді даної справи та відкладено підготовче засідання на 13.03.2025.
12.03.2025 Лозуватською сільською радою до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому остання вказує таке.
Враховуючи те, що у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 4 вищевказаного договору, об'єктом оренди є лише приміщення насосної станції з обладнанням (електродвигуном та агрегатом електронасосним). які не мають особливого статусу та не відносяться до об'єктів, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єктів права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема: об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод проведення аукціону та укладання договору оренди здійснювалося в порядку передбаченому Законом України «Про оренду державного та комунального майна» без проведення процедури погодження умов конкурсу з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Також, відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України "Про особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", в якому прописана вимога погодження умов конкурсу з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства, зазначається: дія Закону поширюється на відносини, пов'язані з передачею в оренду цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності.
В свою чергу відповідач-1 звертає увагу на те, що закон не містить визначення поняття цілісного майнового комплексу, порядок і склад його формування.
Окремо відповідач-1 зазначає про те, що, укладаючи вищевказаний договір, сторони керувалися безпосередньо чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Законом України «Про особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», зокрема частиною другою останнього передбачено «Зазначені у частині першій цієї статті відносини у частині, не врегульовані цим Законом, регулюються Цивільним, Господарським, Земельним кодексами України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", іншими законодавчими актами», тому вважаю порушення будь яких норм законів повністю відсутні, а твердження позивача хибними.
Також, відповідач-1 заперечує стосовно тверджень позивача щодо рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні», яке на думку останнього, підлягає визнанню незаконним та скасуванню, в зв'язку з неправомірним визначенням статусу майна.
Стверджуючи про неправомірну зміну статусу майна, позивач не надає жодних доказів щодо первинного та кінцевого статусу майна, без яких твердження про будь-яку зміну залишається лише припущеннями, адже поняття "зміна" згідно тлумачень, становить собою перетворення в інше, перехід із одного якісно визначеного буття в якісно інше визначене буття.
В свою чергу, за результатами проведеної в 2020 році інвентаризації, на баланс Лозуватської сільської ради було взято та віднесено до субрахунку бухгалтерського обліку №1013 "Будівлі, споруди та передавальні пристрої" основних засобів та інвестиційної нерухомості розпорядників бюджетних коштів" насосну станцію (тобто будівлю), згідно довідки Лозуватської сільської ради №126 від 03 серпня 2023 року до об'єкту нерухомого майна "Насосна станція" входить: 1. будівля насосної станції, 2.електродвигун, 3.Агрегат електронасосний 4.муфт, згідно акту приймання передачі Орендадодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: приміщення насосної станції з обладнанням.
Таким чином, враховуючи те, що, як станом на момент прийняття на баланс Лозуватської сільської ради так і станом на сьогоднішній день, на балансі сільської ради перебуває насосна станція (будівля) та обладнання, можна чітко стверджувати що змін статусу майна не відбувалося.
Щодо нікчемності правочину та застосування його наслідків у вигляді повернення орендованого майна власнику Лозуватськіи сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради, відповідач-1 зазначає про те, що відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Враховуючи те, що укладаючи вищевказаний договір, сторони керувалися безпосередньо чинним законодавством України, та діяли безпосередньо в інтересах суспільства, які полягають в забезпечені людей найнеобхіднішим засобом для існування - водою, підстав для визнання правочину нікчемним, не має.
Укладений договір оренди №15 від 24.08.2023 спрямований на використання майна комунальної власності безпосередньо в інтересах громадян України, предмет договору не відноситься до обмежених з обігу об'єктів цивільного права, та не є таким, що порушує публічний порядок, а саме визнання його нікчемним на підставі статті 228 ЦК України призведе до повернення Обслуговуючим кооперативом «Садово-городнє товариство «Інгулець» орендованого майна - приміщення насосної станції з обладнанням за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна, власнику - Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради та призведе до повного припинення водопостачання трьох населених пунктів Лозуватської територіальної громади, внаслідок чого люди будуть позбавлені можливості задовольняти найпростіші потреби. Також основним заняттям та засобом заробітку для існування населення що проживає в сільській місцевості є городинна та тваринництво, а це саме ті заняття які без води просто не можуть існувати. Головним питанням при вищевказаних обставинах є наступне питання: Укладаючи договір оренди Лозуватська сільська рада діяла в інтересах чи в супереч інтересів свого населення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, взявши до уваги відсутність альтернативного способу забезпечення стабільним та безперебійним водопостачанням дев'ятсот жителів населених пунктів Дружба, Радіонівка, Лозуватська сільська рада, як представницький орган населення громади, просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
24.03.2025 прокуратурою до суду подана відповідь на відзив на позов відповідача-1, в якій останній вказує на те, що, безпідставними є доводи відповідача, що спірні правовідносини регулюються одночасно Законом України «Про оренду державного та комунального майна» і Законом України «Про особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
Відповідно до договору оренди майна №15 від 24.08.2023 вбачається, що об'єктом оренди є саме окреме індивідуально визначене майно, а не єдиний майновий комплекс у складі підприємства чи структурного підрозділу.
Крім того, Законом України «Про особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» передбачений спеціальний порядок передачі об'єктів в оренду, серед іншого, передбачено порядок погодження умов конкурсу з Мінрегіоном.
Разом з тим, як вбачається з відзиву відповідача, передача майна не проводилася за спеціальним порядком передачі об'єктів в оренду, визначеним Законом України «Про особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності», а отже, доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин Закону України «Про особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» є необґрунтованими.
Прокурор вважає, що безпідставними є твердження відповідача про те, що включення об'єкта оренди до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні. є правомірним.
Так, у розділі позовної заяви «Обґрунтування належності обраного способу захисту» прокурором зазначено, що рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради від 05.07.2023 №121 прийняте з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна», внаслідок чого неправомірно визначено статус спірного майна, як такого, що підлягає включенню до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради та передачі в оренду на аукціоні, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.
Як зазначалось у позовній заяві, статус спірного об'єкту як майна, обмеженого у цивільному обороті, виключає можливість будь якого розпорядження цим майном на весь час існування у нього такого статусу.
Представник відповідача-1 намагається штучно занизити цінність будівлі насосної станції з обладнанням у процесі виконання її основного призначення, зазначаючи, що вищевказаний об'єкт не має особливого статусу та не відноситься до об'єктів, які забезпечують виконання державою своїх функцій. Представником Відповідача-1 ігноруються прямі заборони законодавства щодо передання приміщення насосної станції з обладнання у оренду.
Отже, вищевказаним рішенням виконавчого комітету Лозуватської сільської ради від 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні», неправомірно визначено статус комунального майна, що вказує на неодноразовість застосування такого рішення, а його нескасування може призвести до майбутніх намагань органу місцевого саврядування передати вказане майно в оренду.
Тобто перебування цього майна в Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні, є порушенням і на майбутнє також.
На думку прокурора, безпідставними є доводи відповідача про те, що передача в оренду об'єкта, в порушення вимог чинного законодавства, відповідає інтересам жителів сіл, оскільки Лозуватська сільська територіальна громада, як власник спірного об'єкта, делегує Лозуватській сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, а також Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20).
Враховуючи викладене, здійснення Лозуватською сільською радою розпорядження майном з підстав, не передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.
Крім того, Обслуговуючий кооператив «Садово-городнє товариство «Інгулець» здійснює забір води з водного об'єкту та передає споживачам воду без дозволу на спеціальне водокористування, а отже в порушення вимог природоохоронного законодавства, що вказує на припинення в будь-який момент незаконної діяльності у сфері водопостачання.
Також, незаконна передача в оренду комунального майна, породжує негативні наслідки для Лозуватськоі сільської територіальної громади, зокрема до пришвидшеного виведення з ладу орендованого комунального майна, до ризику завдання шкоди життю та здоров'ю користувачів насосного та допоміжного обладнання через відсутність належного та кваліфікованого його обслуговування, та, як наслідок, до небезпечного та неякісного надання послуг з водопостачання.
Таким чином, Лозуватська сільська рада, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також в порушення вимог ст. 19 Конституції України, передала в оренду обмежено обороноздатний об'єкт - об'єкти водопостачання, чим також сприяла незаконній діяльності щодо постачання води населенню, яка може бути припинена, як така, що завдає шкоди водам та призводить до порушення інтересів Лозуватської сільської територіальної громади в частині втрати можливості забезпечення водою внаслідок порушень вимог чинного законодавства.
27.03.2025 відповідачем-2 до суду подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме дозволу на спеціальне водокористування від 23.10.2024 № 134/ДП/49д-24.
У судовому засіданні 27.03.2025 оголошена перерва до 10.04.2025, з його проведенням в режимі відеоконференції.
У підготовче засідання 10.04.2025 представники відповідачів 1 та 2 явку повноважних представників не забезпечили, будучи належним чином повідомленими.
Від відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
У судовому засіданні 10.04.2025 прокурор заперечувала проти відкладення підготовчого засідання; крім того, не заперечувала щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою господарського суду від 10.04.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 06.05.2025.
У судовому засіданні 06.05.2025 прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позов, просив їх задовольнити; представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 за № 121 "Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні", та зобов'язання Обслуговуючий кооператив "Садово-городнє товариство "Інгулець" повернути Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради будівлю насосної станції з обладнанням (електродвигун, агрегат електронасосний) загальною площею 130 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна.
Звертаючись з даним позовом, прокурор вказує на те, що Криворізькою центральною окружною прокуратурою, під час здійснення представницьких повноважень, встановлено факт незаконної передачі в оренду об'єктів інженерної інфраструктури, пов'язаних з постачанням споживачам води, що перебувають у комунальній власності, а саме: насосну станцію (будівля) з обладнанням (електродвигун, агрегат електронасосний), за наступних обставин.
Так, встановлено, що виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради 05.07.2023 прийнято рішення №121 «Про включення об'єкту до Переліку Першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні», яким спірну будівлю насосної станції з обладнанням включено до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні.
Згідно інформації, розміщеної в системі онлайн аукціонів з продажу та передачі в оренду майна «Прозорро.Продажі», з'ясовано, що 03.08.2023 Лозуватською сільською радою проведено аукціон з передачі в оренду приміщення насосної станції з обладнанням по вул. Набережна в с. Інгулець, за цільовим призначенням об'єкта - для перекачування води з річки Інгулець для потреб населення села Інгулець, села Дружба, села Радіонівка (номер аукціону - LLE001-UA-20230724-38767).
За наслідками аукціону з переможцем - Обслуговуючим кооперативом «Садово-городнє товариство «Інгулець» 24.08.2023 укладено договір №15 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Лозуватської сільської ради (а.с. 28-35 том 1).
За вказаним договором оренди та додатків до нього вбачається, що об'єктом оренди є насосна станція з обладнанням - електродвигуном та агрегатом електронасосним загальною площею 130 кв.м.
Згідно розділу 7.1 договору щодо цільового призначення майна вбачається, що насосна станція з обладнанням надається в оренду тільки для перекачування води з р. Інгулець для потреб населення с. Інгулець, с. Дружба, с. Радіонівка.
Цей договір укладено строком на 5 років, тобто до 23.08.2028 включно, (п.12.1 розділу 1 договору) та в силу ч. 2 ст. 793 ЦК України не підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 2.1 розділу II незмінюваних умов спірного договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Орендодавцем (балансоутримувачем) одночасно з підписанням цього договору.
На виконання вказаного договору орендодавець - Лозуватська сільська рада передала, а орендар - Обслуговуючий кооператив «Садово-городнє товариство «Інгулець» прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності, а саме: приміщення насосної станції з обладнанням (електродвигуном та агрегатом електронасосним) за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна, що підтверджується підписаним сторонами договору Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 24.08.2023 (а.с. 35-36 том 1).
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на те, що будівля насосної станції з обладнанням за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна в силу вимог п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна» є об'єктом обмежено обороноздатним та не може передаватися в оренду.
Статус спірного об'єкту як майна обмеженого у цивільному обороті виключає можливість будь-якого розпорядження цим майном на весь час існування у нього такого статусу.
Однак, Лозуватська сільська рада, на підставі незаконного рішення утвореного нею виконавчого комітету, який їй є підзвітним та підконтрольним та, як встановлено, не є юридичною особою, всупереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 19 Конституції України, реалізувала вказане протиправне рішення шляхом проведення аукціону та подальшого укладення Договору оренди №15 від 24.08.2023, відповідно до якого передала в оренду обмежено обороноздатний об'єкт.
Крім того, сільська рада і на теперішній час не вбачає порушень вимог чинного законодавства, що підтверджується листами Лозуватської сільської ради від 02.05.2024 за вих. №1699/0/2-24, від 30.05.2024 за вих. №2010/0/2-24 та від 08.08.2024 за вих. №59-7250вих-24.
Прокурор вважає, що вищевказаним рішенням виконавчого комітету Лозуватської сільської ради від 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні», неправомірно визначено статус комунального майна, що вказує на неодноразовість застосування такого рішення, а його нескасування може призвести до майбутніх намагань органу місцевого саврядування передати вказане майно в оренду.
Тобто перебування цього майна в Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні, є порушенням і на майбутнє також.
На підставі вищевикладеного, рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні» підлягає визнанню незаконним та скасуванню.
Крім того, прокурор вказує на те, що відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 29.05.2024 за вих. №550/ДП/21-24 вбачається, що у Обслуговуючого кооператива «Садово-городнє товариство «Інгулець» відсутній дозвіл на спеціальне водокористування.
Таким чином, Обслуговуючий кооператив «Садово-городнє товариство «Інгулець» в розумінні норм чинного законодавства є водокористувачем, оскільки здійснює забір води з водного об'єкту та передає споживачам воду, а отже не має права використовувати орендоване майно за цільовим призначенням - для перекачування води з р. Інгулець для потреб населення с. Інгулець, с. Дружба, с. Радіонівка без дозволу на спеціальне водокористування.
Також, незаконна передача в оренду комунального майна, породжує негативні наслідки для Лозуватської сільської територіальної громади, зокрема до пришвидшеного виведення з ладу орендованого комунального майна, до ризику завдання шкоди життю та здоров'ю користувачів насосного та допоміжного обладнання через відсутність належного та кваліфікованого його обслуговування, та як наслідок до небезпечного та неякісного надання послуг з водопостачання.
Таким чином, внаслідок неналежної експлуатації переданого в оренду обладнання, а також діяльності, що порушує вимоги природоохоронного законодавства, існує постійний ризик припинення водопостачання, що є життєво необхідною сферою для населення сіл с. Інгулець, с. Дружба, с. Радіонівка.
Отже, рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні» прийнято з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 19 Конституції України, порушує права та інтереси Лозуватської сільської територіальної громади, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
В свою чергу, укладений договір оренди №15 від 24.08.2023 спрямований на використання всупереч закону майна комунальної власності, порушує правовий режим обмежених з обігу об'єктів цивільного права, тобто є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним на підставі статті 228 ЦК України, а відтак наслідком недійсності нікчемного правочину є повернення Обслуговуючим кооперативом «Садово-городнє товариство «Інгулець» орендованого майна - приміщення насосної станції з обладнанням за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна, власнику - Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради.
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає наступне.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3- рп/99 прокурори мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Оскільки «інтерес держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей), є обов'язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової, економічно розвиненої держави.
Слід звернути увагу, що згідно із п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».
За положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно із ст. 327 ЦК України та ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Частиною 5 ст. 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Лозуватська сільська рада.
Лозуватська сільська територіальна громада, як власник спірного об'єкта, делегує Лозуватській сільській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади (такої ж позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, а також Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20).
Враховуючи викладене, здійснення Лозуватською сільською радою розпорядження майном з підстав, не передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15.
Згідно з ч. 7 ст. 41 Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина сьома статті 41 Конституції України).
Отже, Лозуватська сільська територіальна громада заінтересована у законному, безпечному та якісному водопостачанні.
Сфера водопостачання та водовідведення є важливою сферою економіки і сферою життєзабезпечення населення держави. Регулювання сфери водопостачання та водовідведення є питанням державної політики як сукупності ціннісних цілей, державно-управлінських заходів, рішень і дій, порядку реалізації державно-політичних рішень (поставлених державною владою цілей) і системи державного управління розвитком країни.
Передача в оренду об'єктів комунальної власності з особливим статусом з порушенням вимог чинного законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
Таким чином, Лозуватська сільська рада, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також в порушення вимог ст. 19 Конституції України, передала в оренду обмежено обороноздатний об'єкт - об'єкти водопостачання, чим також сприяла незаконній діяльності щодо постачання води населенню, яка може бути припинена, як така, що завдає шкоди водам та призводить до порушення інтересів Лозуватськоі сільської територіальної громади в частині втрати можливості забезпечення водою внаслідок порушень вимог чинного законодавства.
У даному випадку порушення інтересів держави полягають у порушенні встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у комунальній власності, незаконній передачі в користування об'єкта комунальної власності, який не може бути об'єктом оренди згідно чинного законодавства.
Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про належне розпорядження об'єктами комунальної форми власності.
Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд прийшов до висновку, що у прокурора наявні передбачені законом підстави для звернення до суду в інтересах держави.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Щодо вимог прокурора про визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 за № 121 "Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні" господарський суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядуванняв Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Частиною ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Положеннями статей 328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до п. 4 ч. 6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади.
Так, за результатом проведеної адміністративно-територіальної реформи в Україні та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області» утворено Лозуватську територіальну громаду, до складу якої увійшли деякі територіальні громади Криворізького району, у т.ч. Чкаловська сільська територіальна громада.
У подальшому, Лозуватською сільською радою прийнято рішення № 17-І/VIII від 11.12.2020 «Про реорганізацію юридичних осіб сільських та селищних рад шляхом приєднання до Лозуватськоі сільської ради» відповідно до якого почато процедуру реорганізації, зокрема, Чкаловської сільської ради (код ЄДРПОУ 04339907), створено комісії з реорганізації, на які покладено повноваження щодо здійснення повної інвентаризації основних засобів, затверджено форму передавального акту.
Рішенням Лозуватської сільської ради від 19.02.2021 № 71 «Про припинення юридичних осіб сільських та селищних рад в результаті реорганізації шляхом приєднання до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області» припинено юридичні особи, зокрема Чкаловську сільську раду, шляхом її приєднання до юридичної особи Лозуватської сільської ради, яка є правонаступником прав та обов'язків Чкаловської сільської ради.
Згідно п.п. 2-3 вищевказаного рішення затверджено передавальні акти щодо передачі усіх майнових і немайнових прав Вільненської, Гейківської, Грузької, Данилівської, Софіївської, Чкаловської сільських та Христофорівської селищної рад, а юридичну особу - Лозуватську сільську раду вирішено вважати правонаступником прав та обов'язків, зазначених в п.1 цього рішення сільських та селищної рад.
Як вбачається із затвердженого головою Лозуватської сільської ради акту приймання-передачі балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Чкаловської сільської ради до Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 18.01.2021, майно, що переходить до Лозуватської сільської ради перебуває у задовільному стані, а також з вказаного акту вбачається, що активи, які передаються, розшифровано в інвентаризаційних описах, що є додатками до акту.
З інвентаризаційного опису до акту приймання-передачі від 18.01.2021 встановлено, що за субрахунком 1013 з інвентарним номером 10130014 значиться насосна станція с. Інгулець, за субрахунком 1014 з інвентарним номером 10148004 - електродвигун, за інвентарним номером 10148021 агрегат елетронасосний, за субрахунком 1113 з інвентарним номером 1113021718 - муфти (2 шт.).
Таким чином, факт взяття на баланс Лозуватської сільської ради майна, зокрема будівлі насосної станції с. Інгулець та обладнання (електродвигун, агрегат елетронасосний, муфти (2 шт.)), підтверджується також рішенням Лозуватської сільської ради №17-І/VIII від 11.12.2020 «Про реорганізацію юридичних осіб сільських та селищних рад шляхом приєднання до Лозуватської сільської ради» та копіями інвентаризаційних описів (лист Лозуватської сільської ради від 17.07.2024 за вих. №2643/0/2-24).
Згідно відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 09.07.2024 за №10-09-03069 вбачається, що будівля насосної станції за адресою: вул. Набережна, село Інгулець, Криворізький район, Дніпропетровська область, відсутня в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності.
Також в архіві КП «Криворізьке РБТІ'ДОР» відсутні будь-які дані стосовно реєстрації права власності на нежитлову будівлю - насосну станцію за адресою: вул. Набережна, село Інгулець Криворізького району Дніпропетровської області (лист КП «Криворізьке БТІ'ДОР за №763 від 06.08.2024).
Отже, право власності на будівлю насосної станції с. Інгулець та на обладнання (електродвигун, агрегат елетронасосний, муфти (2 шт.)) набуто Лозуватською сільською територіальної громадою в особі Лозуватської сільської ради у зв'язку з переходом права власності на них від Чкаловської сільської територіальної громади до Лозуватської сільської територіальної громади в силу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Цивільного кодексу України.
В подальшому, виконавчим комітетом Лозуватської сільської ради 05.07.2023 прийнято рішення №121 «Про включення об'єкту до Переліку Першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні», яким спірну будівлю насосної станції з обладнанням включено до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні.
Згідно інформації, розміщеної в системі онлайн аукціонів з продажу та передачі в оренду майна «Прозорро.Продажі», з'ясовано, що 03.08.2023 Лозуватською сільською радою проведено аукціон з передачі в оренду приміщення насосної станції з обладнанням по вул. Набережна в с. Інгулець, за цільовим призначенням об'єкта - для перекачування води з річки Інгулець для потреб населення села Інгулець, села Дружба, села Радіонівка (номер аукціону - LLE001-UA-20230724-38767).
За наслідками аукціону з переможцем - Обслуговуючим кооперативом «Садово-городнє товариство «Інгулець» 24.08.2023 укладено договір №15 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Лозуватської сільської ради (а.с. 28-35 том 1).
За вказаним договором оренди та додатків до нього вбачається, що об'єктом оренди є насосна станція з обладнанням - електродвигуном та агрегатом електронасосним загальною площею 130 кв.м.
Згідно розділу 7.1 договору щодо цільового призначення майна вбачається, що насосна станція з обладнанням надається в оренду тільки для перекачування води з р. Інгулець для потреб населення с. Інгулець, с. Дружба, с. Радіонівка.
Цей договір укладено строком на 5 років, тобто до 23.08.2028 включно, (п.12.1 розділу 1 договору) та в силу ч. 2 ст. 793 ЦК України не підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п. 2.1 розділу II незмінюваних умов спірного договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Акт приймання-передачі підписується між Орендарем і Орендодавцем (балансоутримувачем) одночасно з підписанням цього договору.
Звертаючись з даним позовом, прокурор вважає, що рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні» прийнято з порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. З Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 19 Конституції України, порушує права та інтереси Лозуватської сільської територіальної громади, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що способом реалізації компетенції органу місцевого самоврядування є нормативні та інші акти (ненормативні) у формі рішень.
Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин тощо.
Ненормативними актами є індивідуально-правові акти (юридичні факти), на підставі яких у конкретних суб'єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) виникають, змінюються або припиняються конкретні права і обов'язки.
Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що пред'явлення вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29).
У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц відступила від висновку у своїй постанові від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.17), де зазначалося про можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності як належного способу захисту права або інтересу.
У пункті 8.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 зроблено правовий висновок про те, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20.
Оскільки визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 за № 121 "Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні" не дозволить позивачу ефективно відновити володіння спірним майном, такі вимоги не підлягають задоволенню.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 906/1052/22, від 11.12.2024 у справі № 927/1089/23.
Щодо вимог прокурора про зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "Садово-городнє товариство "Інгулець" повернути Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради будівлю насосної станції з обладнанням (електродвигун, агрегат електронасосний) загальною площею 130 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про особливості передачі в оренду об'єктів у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності» рішення про передачу в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, приймають: стосовно об'єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади села, селища, міста, - відповідні сільські, селищні, міські ради.
Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку Першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні» включено до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні спірну будівлю насосної станції з обладнанням включено.
На підставі вказаного рішення 24.08.2023 укладено договір №15 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Лозуватської сільської ради
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору орендодавець - Лозуватська сільська рада передала, а орендар - Обслуговуючий кооператив «Садово-городнє товариство «Інгулець» прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до комунальної власності, а саме: приміщення насосної станції з обладнанням (електродвигуном та агрегатом електронасосним) за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна, що підтверджується підписаним сторонами договору Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 24.08.2023 (а.с. 35-36 том 1).
Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині прокурор вказує на те, що відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 29.05.2024 за вих. №550/ДП/21-24 вбачається, що у Обслуговуючого кооператива «Садово-городнє товариство «Інгулець» відсутній дозвіл на спеціальне водокористування.
Таким чином, Обслуговуючий кооператив «Садово-городнє товариство «Інгулець» в розумінні норм чинного законодавства є водокористувачем, оскільки здійснює забір води з водного об'єкту та передає споживачам воду, а отже не має права використовувати орендоване майно за цільовим призначенням - для перекачування води з р. Інгулець для потреб населення с. Інгулець, с. Дружба, с. Радіонівка без дозволу на спеціальне водокористування.
Вказані доводи прокурора судом оцінюються критично, оскільки під час розгляду даної справи відповідачем-2 було долучено до матеріалів справи дозвіл на спеціальне водокористування № 134/ДП/49д-24 від 23.10.2024 наданий Державним агентством водних ресурсів України (а.с. 78-79).
Також, прокурор зазначає, що укладений договір оренди №15 від 24.08.2023 спрямований на використання всупереч закону майна комунальної власності, порушує правовий режим обмежених з обігу об'єктів цивільного права, тобто є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним на підставі статті 228 ЦК України, а відтак наслідком недійсності нікчемного правочину є повернення Обслуговуючим кооперативом «Садово-городнє товариство «Інгулець» орендованого майна - приміщення насосної станції з обладнанням за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна, власнику - Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради.
Суд бере до уваги, що, за нормами частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Разом із тим, у постанові від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, вказав, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства (див. висновки Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/6271/17).
У цій справі відсутні відомості про те, що відповідачі мали умисел на порушення правового господарського порядку.
Господарським судом встановлено, що укладаючи вищевказаний договір, сторони керувалися безпосередньо нормами чинного законодавства України, зокрема Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Законом України «Про особливості передачі в оренду об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності».
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод, крім випадків, передбачених законодавством.
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно із складу єдиного майнового комплексу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди, якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
Також, господарським судом взято до уваги заперечення відповідач-1 стосовно тверджень позивача щодо рішення виконавчого комітету Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 05.07.2023 №121 «Про включення об'єкту до Переліку першого типу об'єктів комунальної власності Лозуватської сільської ради, що підлягають передачі в оренду на аукціоні», яке на думку останнього підлягає визнанню незаконним та скасуванню в зв'язку з неправомірним визначенням статусу майна.
Оскільки, стверджуючи про неправомірну зміну статусу майна, позивач не надає жодних доказів щодо первинного та кінцевого статусу майна, без яких твердження про будь-яку зміну залишається лише припущеннями, адже поняття "зміна" згідно тлумачень, становить собою перетворення в інше, перехід із одного якісно визначеного буття в якісно інше визначене буття.
В свою чергу, за результатами проведеної в 2020 році інвентаризації на баланс Лозуватської сільської ради було взято та віднесено до субрахунку бухгалтерського обліку №1013 "Будівлі, споруди та передавальні пристрої" основних засобів та інвестиційної нерухомості розпорядників бюджетних коштів" насосну станцію (тобто будівлю), згідно довідки Лозуватської сільської ради №126 від 03 серпня 2023 року до об'єкту нерухомого майна "Насосна станція" входить: 1. будівля насосної станції, 2.електродвигун, 3.Агрегат електронасосний 4.муфт, згідно акту приймання передачі Орендадодавець передає а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: приміщення насосної станції з обладнанням.
Таким чином, враховуючи те, що як станом на момент прийняття на баланс Лозуватської сільської ради так і станом на сьогоднішній день на балансі сільської ради перебуває насосна станція (будівля) та обладнання, доводи прокурора стосовно зміни статусу майна судом до уваги не приймаються, оскільки останнім не доведено зміну статусу спірного майна.
Отже, враховуючи те, що укладаючи вищевказаний договір, сторони керувалися безпосередньо чинним законодавством України, та діяли безпосередньо в інтересах суспільства, які полягають в забезпечені людей найнеобхіднішим засобом для існування - водою, підстав для визнання правочину нікчемним не має.
Крім того, судом взято до уваги, що укладений договір оренди №15 від 24.08.2023 спрямований на використання майна комунальної власності безпосередньо в інтересах громадян України, предмет договору не відноситься до обмежених з обігу об'єктів цивільного права, та не є таким, що порушує публічний порядок, а саме визнання його нікчемним на підставі статті 228 ЦК України призведе до повернення Обслуговуючим кооперативом «Садово-городнє товариство «Інгулець» орендованого майна - приміщення насосної станції з обладнанням за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна, власнику - Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради та призведе до повного припинення водопостачання трьох населених пунктів Лозуватської територіальної громади, внаслідок чого люди будуть позбавлені можливості задовольняти найпростіші потреби. Також основним заняттям та засобом заробітку для існування населення що проживає в сільській місцевості є городинна та тваринництво, а це саме ті заняття які без води просто не можуть існувати.
У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах “Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, “Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, “Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, “Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, “Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, “Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, “Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, “East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті “суспільний», “публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип “пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. “Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що “надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах “Zubac v. Croatia», “Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та “Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У даному випадку прокурор, обґрунтовуючи необхідність зобов'язання Обслуговуючого кооперативу "Садово-городнє товариство "Інгулець" повернути Лозуватській сільській територіальній громаді в особі Лозуватської сільської ради будівлю насосної станції з обладнанням (електродвигун, агрегат електронасосний) загальною площею 130 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Інгулець, вул. Набережна припускається надмірного формалізму. Задоволення позовних вимог у цій справі буде мати ознаки неправомірного втручання держави у право відповідача-2 на "мирне володіння майном" та не є виправданим з огляду на обставини цієї справи.
А отже, позовні вимоги прокурора є необґрунтованими у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З огляду на викладене, оцінивши усі наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають з підстав, наведених судом у даному рішенні.
Усі інші доводи, посилання та обґрунтування учасників справи судом враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду щодо спірних правовідносин учасників справи, і судом надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи, і за результатами чого ухвалюється рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю за наведених судом підстав.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви залишаються за прокурором.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 185, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області до Лозуватської сільської ради та до Обслуговуючого кооперативу "Садово-городнє товариство "Інгулець" про визнання незаконним, скасування рішення та повернення майна відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.05.2025.
Суддя І.А. Рудь