(додаткова)
15 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/6845/23
Провадження № 22-з/820/93/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., Костенка А.М.
секретар судового засідання: Кошельник В. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Громик Іваном Миколайовичем, про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрату цивільній справі № 676/6845/23 за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 501115017 у розмірі 50435,5 грн та суму сплаченого судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 квітня 2025 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишено без задоволення, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2025 року залишено без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
Від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Громика І.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Узагальнення доводів заяви про ухвалення додаткового рішення
Заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Громика І.М. мотивована тим, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.04.2025 судом не вирішено питання про судові витрати. Між ОСОБА_1 та адвокатом Громиком І.М. 18.09.2023 було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги адвокатом Громиком І.М. 02.04.2025 укладено додаткову угоді № 3 до даного договору. Сторонами договору про надання правничої (правової) допомоги передбачено фіксований розмір гонорару адвоката. Факт надання правової допомоги в апеляційному суді підтверджується звітом про надання правничої допомоги від 14.04.2025. Оскільки ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу, пов'язану з представництвом її інтересів в Хмельницькому апеляційному суді в розмірі 6000,00 грн, тому просила суд стягнути їх з позивача.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 09 травня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Громика І.М. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено заяву до розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на заву не надійшов.
Позивач - представник Акціонерного товариства «Сенс Банк» повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Громик І.М. про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлені, в судове засідання не з'явились, представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 вересня 2023 року адвокат Громик Іван Миколайович надає правничу допомогу ОСОБА_1 .
В пункті 1.1. адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, представляти інтереси клієнта в судах першої і апеляційної інстанції, а клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки обумовленні сторонами у договорі.
Відповідно до умов даного договору, в п.4.1. сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену в п. 1.1., п. 1.2., договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
Відповідно до додаткової угоди № 3 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.09.2023 від 02 квітня 2025 року сторони дійшли згоди про визначення умов та розміру оплати клієнтом гонорару (винагороди) адвокату за надання правової допомоги щодо представництва інтересів клієнта у цивільній справі № 676/6845/23 в Хмельницькому апеляційному суді. Клієнт сплачує адвокату гонорар за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції в сумі 6000 грн (п.п. 1,1.3.)
Згідно із звітом про надання правничої (правової) допомоги згідно договору від 18.09.2023 і додаткової угоди № 3 від 02.04.2025 до нього адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу: ознайомлення з апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.01.2025 у справі № 676/6845/23; консультація клієнта; аналіз судової практики; підготовка відзиву на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк», що разом складає варість за надані послуги в розмірі 6000,00грн.
Відповідно до ордера на надання правничої допомоги від 19.08.2023 адвокат Громик І.М. на підставі договору про надання правничої допомоги надає правничу допомогу ОСОБА_1 в Кам'янець-Подільському міськрайонному суду Хмельницької області та в Хмельницькому апеляційному суді.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22.04.2025 апеляційну скаргу акціонерного товариства «Сенс Банк» залишено без задоволення, рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2025 року залишено без змін.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з ч.ч. 3, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При подачі відзиву на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Громик І.М. також заявив клопотання про стягнення з позивача на користь відповідачки судових витрат, які відповідачка понесла у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, розмір яких складає 6000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції при вирішенні справи по суті позовних вимог не вирішив даного клопотання.
В межах встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України представник відповідачки - адвокат Громик І.М. подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та тін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №143/173/19 зроблено висновок про те, що згідно з частинами п'ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно з п.п. 1-2 частини 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в матеріалах справи міститься договір про надання правничої допомоги від 18 вересня 2023 року, додаткова угода № 3 до договору від 02 квітня 2025 року, ордер на надання правничої допомоги звіт про надання правничої допомоги згідно договору від 18.09.2023 і додаткової угоди № 3 від 02.04.2025.
Відповідно звіту про надання правничої (правової) допомоги сторони підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу: ознайомлення з апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.01.2025 у справі № 676/6845/23; консультація клієнта; аналіз судової практики; підготовка відзиву на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк», що разом складає вартість за надані послуги в розмірі 6000,00 грн.
До суду апеляційної інстанції адвокатом Громиком І.М. було подано відзив на апеляційну скаргу на 3 аркушах.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції враховує конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерій реальності адвокатських витрат, ту обставину, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірності у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 у справі №211/3113/16-ц).
Проаналізувавши детальний опис наданих позивачу послуг з професійної правничої допомоги, а також подані документи, з урахуванням відсутності заперечення від позивача щодо зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що заявлена для відшкодування сума понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідає критерію розумності та є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.
Таким чином, зважаючи на складність справи, предмет доказування у даній справі, застосування норм права, колегія суддів вважає, що розмір правничої допомоги, заявленої до відшкодування в розмірі 6000 грн є таким, що відповідає об'єму фактично наданої адвокатом клієнту правової допомоги, та підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Враховуючи вищевикладене, заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити та стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 6000 грн судових витрат, понесених у зв'язку із наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 381 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яка подана її адвокатом Громиком Іваном Миколайовичем, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» ( код ЄДРПОУ: 23494714, місце знаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 6000 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 травня 2025 року.
Судді Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко