Справа № 444/2634/21 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В. Є.
Провадження № 22-ц/811/1270/24 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
16 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та за апеляційною скаргою Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська райдержадміністрація Львівської області, Жовківська міська рада про визнання незаконними та скасування рішень, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок, -
01.09.2021 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Куликівської селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020р., яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,10 га, кадастровий № 4622755600:02:016:0093 в смт. Куликів;
- скасувати рішення №55136818 від 13.11.2020р. Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Г.П. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) площею 0,10 га та припинити право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 09.11.2020р.;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,10 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 зареєстрованого щодо неї 09.11.2020р.;
- визнати незаконним та скасувати рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017р., яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2061 га, кадастровий № 4622755600:02:016:0060 в смт. Куликів;
- визнати недійсним рішення ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,2061 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0060), яке оформлене у вигляді нотаріально посвідченої заяви №1390 від 31.07.2018р.
- скасувати рішення №43750636 від 30.10.2018р. Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку в смт. Куликів (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068), площею 0,1732 га та припинити право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 26.10.2018р.
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,1732 га (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 , зареєстрованого щодо неї 26.10.2018р.;
- стягнути з відповідачів судові витрати.
Позов обґрунтовував тим, що він є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 , якому 26.08.2005 року було видано Державний акт серії ЯА №725363 на право власності на земельну ділянку площею 0,5515 га в смт. Куликів з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Після смерті спадкодавця він звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В. з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадкове майно, зокрема земельну ділянку площею 0,5515 га в смт. Куликів. В подальшому його повідомили, що для оформлення права власності на зазначене спадкове майно йому необхідно отримати витяг з Державного земельного кадастру щодо зазначеної земельної ділянки та розробити технічну документацію про її нормативну грошову оцінку. Однак, на початковій стадії виготовлення технічної документації йому стало відомо про наявність обставин, що роблять неможливими завершення такої процедури. Так, згідно листа інженера-землевпорядника ОСОБА_5 № 264 від 19.08.2021 року згідно відомостей державного земельного кадастру на земельну ділянку померлого ОСОБА_4 накладається земельна ділянка ОСОБА_2 (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) та земельна ділянка ОСОБА_1 (кадастровий № 4622755600:02:016:0068).При цьому, земельну ділянку площею 0,10 га з кадастровим № 4622755600:02:016:0093 ОСОБА_2 отримав у власність на підставі рішення Куликівської селищної ради № 9 від 04.08.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в смт. Куликів, гр. ОСОБА_2 ». Право власності на цю земельну ділянку ним було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Г.П. №55136818 від 13.11.2020 року.Що стосується земельної ділянки ОСОБА_1 , площею 0,1732 га (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068), то така була утворена та набута ним у власність шляхом поділу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2061 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0060), наданої ОСОБА_1 на підставі рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в смт. Куликів, гр. ОСОБА_1 ». Право власності на земельну ділянку площею 0,1732 га (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068) ОСОБА_1 зареєстрував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно рішення Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. №43750636 від 30.10.2018 року.
Вважав, що прийняття Куликівською селищною радою оскаржуваних рішень та оформлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки є незаконним, оскільки набуті ними у власність земельні ділянки в значній мірі було сформовано за рахунок його земельної ділянки, чим за відсутності для цього правових підстав та у непередбачений законом спосіб фактично позбавлено його права власності на частину земельної ділянки. При цьому, зазначені рішення Куликівської селищної ради суперечать положенням ч. 5 ст. 116 ЗК України (надання земельних ділянок у власність третіх осіб, без попереднього їх вилучення з користування власника) та порушують його право на оформлення права власності на прийняту спадщину.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020 р., яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку в смт. Куликів для ведення садівництва площею 0,10 га, кадастровий № 4622755600:02:016:0093.
Скасовано рішення Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Г.П. №55136818 від 13.11.2020 р. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,10 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0093), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2221323246227 та припинити право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 09.11.2020 р.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,10 га (кадастровий номер 4622755600:02:016:0093) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_2 на неї, яке зареєстроване 09.11.2020 р.
Визнано незаконним та скасовано рішення Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017 р., яким затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку в смт. Куликів для ведення особистого селянського господарства площею 0,2061 га., кадастровий № 4622755600:02:016:0060.
Визнано недійсним рішення ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,2061 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0060) на земельну ділянку площею 0,1732 га (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068), оформлене у вигляді нотаріально посвідченої заяви №1390 від 31.07.2018р.
Скасовано рішення Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. №43750636 від 30.10.2018р. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,1732 га (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1679434446227 та припинити право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, яке зареєстроване 26.10.2018 р.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,1732 га. (кадастровий номер 4622755600:02:016:0068) в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї, яке зареєстроване 26.10.2018р.
Клопотання позивача про стягнення судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області в користь ОСОБА_3 судовий збір сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок; витрати пов'язані з розглядом справи №444/2634/21 у розмірі 4 263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) гривні 00 копійок; витрати на правову допомогу у розмірі 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок; витрати пов'язані з розглядом справи №444/2634/21 у розмірі 10 646 (десять тисяч шістсот сорок шість) гривень 00 копійок; витрати на правову допомогу у розмірі 7 140 (сім тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви у розмірі 3 178 (три тисячі сто сімдесят вісім) гривень 00 копійок; витрати пов'язані з розглядом справи №444/2634/21 у розмірі 14 910 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот десять) гривень 00 копійок; витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В решті у задоволенні клопотання позивача про стягнення судових витрат - відмовлено.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Куликівська селищна рада Львівського району Львівської області.
Вважають оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначають, що в матеріалах справи міститься технічна документація з видачі ОСОБА_4 державного акта на право власності на землю для ведення особистого селянського господарства на території Куликівської селищної ради, в якій відсутня карточка закладки межових знаків та чітка прив'язка земельної ділянки на місцевості. З плану земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4 розміщена безпосередньо на каналі. На виконання ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 13.05.2022 року було проведено земельно-технічну експертизу. З висновку експерта вбачається, що для обстеження земельної ділянки ОСОБА_4 було залучено сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_6 , який провів кадастрову зйомку фактичних меж земельної ділянки в смт. Куликів площею 0,5515 га. З виготовленого ОСОБА_6 кадастрового плану земельної ділянки вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_4 уже не розміщена на каналі, а зсунута вниз. Саме зміна сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_6 місця розташування земельної ділянки і спричинила накладення цієї земельної ділянки на земельні ділянки відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Через відсутність у технічній документації прив'язки земельної ділянки на місцевості неможливо винести її межі в натурі правильно. Каталог координат земельної ділянки ОСОБА_4 в технічній документації на земельну ділянку зазначений в місцевій системі координат. Крім того у висновку експерта, яким суд обґрунтовує оскаржуване рішення, відсутній ключ переходу з місцевої системи координат станом на 2005 рік до системи координат, в якій виготовлено кадастровий план земельної ділянки. Обстеження земельної ділянки проводилося без участі та повідомлення Куликівської селищної ради та відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_2 як суміжних землекористувачів. Межі земельної ділянки були визначені зі слів позивача, тому вони є неточними. Для з'ясування неповноти висновку експерта та суперечностей у ньому Куликівською селищною радою було заявлено клопотання про допит експерта та допит у якості свідка сертифікованого землевпорядника ОСОБА_8 . Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 26.02.2024 року клопотання Куликівської селищної ради було задоволено, однак про ухвалення судового рішення сторонам було не відомо, у зв'язку з чим вони були позбавлені можливості поставити експерту уточнюючі питання. Таким чином, не було з'ясовано у експерта спірних питань та неточностей, що мали місце у висновку експерта, який суд першої інстанції вважає належним та достатнім доказом у справі. Враховуючи наведене, вважають, що оскаржуване рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з невідповідністю висновків суду наданим сторонами доказам. При цьому, задовольняючи позов ОСОБА_3 , суд не врахував, що витребувана у ОСОБА_1 спірна земельна ділянка надана йому як учаснику АТО, що свідчить про невідповідність висновків суду вимогам чинного закону.
Просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та представник Куликівської селищної ради - Скіра Н.М. подані ними скарги підтримали з підстав, наведених у них, просили скарги задоволити.
Представники ОСОБА_3 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 проти скарги заперечили.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 31.05.2023 року у справі №515/1315/18, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.
Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції, чинній станом на час видачі спадкодавцю ОСОБА_4 державного акта на право власності на землю - 26.08.2005 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр» №3613-VI від 07.07.2011 року, який встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
За змістом п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Перенесення відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.
Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади.
Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частинами 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Пунктом г) ч. 3 ст. 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушується права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належної їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ч. 1 ст. 155 ЗК України).
Відповідно до частин 2, 5 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).
У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз'яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положеннями ч. 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину оформити право на спадщину та звернутися до нотаріуса за відповідним свідоцтвом якщо у складі спадщини є нерухоме майно або інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація. Разом з тим, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Встановлено,що рішенням Куликівської селищної ради №5 від 20.10.2004 року вирішено передати ОСОБА_4 безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 0,5515 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного рішення Західним НДІ землеустрою та земельного кадастру в 2004 році було виготовлено Технічну документацію з видачі державного акту на право власності на землю.
26.08.2005 року ОСОБА_4 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №725363, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №01:05:455:000553.
Державний акт ОСОБА_4 на право власності на землю від 26.08.2005 року було зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів за №01:05:455:000553, яка згідно п.1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, зареєстрованого в Мін'юсті 25.07.2003 року за №641/7962, була складовою частиною Державного реєстру земель, тому відомості про належну йому земельну ділянку площею 0,5515 га підлягали перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання ним відповідної заяви.
При цьому, судом встановлено, що центральним органом виконавчої влади, який реалізовував державну політику у сфері земельних відносин відомостей про належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,5515 га до кадастру не перенесено, у зв'язку з чим відомості про спірну земельну ділянку на публічній кадастровій карті України відсутні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 14.01.2019 року.
16.04.2021 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Кобзар Л.В. за заявою ОСОБА_3 заведено спадкову справу №34/2021 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки приватного нотаріуса Кобзар Л.В. №89/01-16 від 30.08.2021 року, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв його син - позивач ОСОБА_3
25.05.2021 року позивач отримав від приватного нотаріуса Кобзар Л.В. лист №85/01-16, який також було адресовано у всі компетентні органи з проханням присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, власником якої був померлий ОСОБА_4 і яка входить у спадкову масу після смерті останнього, та видати витяг з Державного земельного кадастру та витяг з технічної документації про її нормативну грошову оцінку.
Згідно листа інженера-землевпорядника ОСОБА_5 №264 від 19.08.2021 року, виготовлення витребуваних приватним нотаріусом документів є неможливим, оскільки в Державному земельному кадастрі на успадковану земельну ділянку накладається земельна ділянка ОСОБА_2 (кадастровий №4622755600:02:016:0093) та земельна ділянка ОСОБА_1 (кадастровий №4622755600:02:016:0068).
Матеріалами справи встановлено, що земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в смт. Куликів площею 0,10 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) передано у власність ОСОБА_2 на підставі рішення Куликівської селищної ради № 25 від 28.02.2020 року «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 в смт. Куликів».
Рішенням Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) у приватну власність, виготовлений ФОП ОСОБА_11 на замовлення ОСОБА_2 , та передано ОСОБА_2 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0093).
09.11.2020 року відповідач ОСОБА_2 на підставі рішення Куликівської селищної ради №9 від 04.08.2020 року зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на зазначену вище земельну ділянку, що підтверджується Інформаційною довідкою №271605627 від 21.08.2021 року. Підставою внесення запису про право власності зазначено рішення Державного реєстратора Жовківської міської ради Вненкевич Н.П. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) №55136818 від 13.11.2020 року.
Рішенням Куликівської селищної ради №20 від 05.07.2017 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 » відповідачу ОСОБА_1 передано безоплатно у власність земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,2061 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0060).
В подальшому, ОСОБА_1 вирішив розділити земельну ділянку в смт. Куликів площею 0,2061 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0060), яка перебувала у його власності, на дві земельні ділянки, а саме: площею 0,0329 га (кадастровий №4622755600:02:016:0067) та площею 0,1732 (кадастровий №4622755600:02:016:0068). При цьому, земельну ділянку ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в смт. Куликів площею 0,1732 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0068) було утворено на підставі його рішення, оформленого у формі заяви про розподіл земельної ділянки №1390 від 31.07.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В.Р. Підставою внесення запису про право власності зазначено рішення Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) №43750636 від 30.10.2018 року.
На підставі заяви про розподіл земельної ділянки №1390 від 31.07.2018 року ОСОБА_1 замовив в СПД ОСОБА_12 виготовлення Технічної документації з землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Як убачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру на нерухоме майно №271605644 від 21.08.2021 року, 26.10.2018 року на підставі відомостей з ДЗК №4946972 від 26.10.2018 року та заяви про розподіл земельної ділянки №1390 від 31.07.2018 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,1732 га (кадастровий № 4622755600:02:016:0068). Підставою внесення запису про право власності зазначено рішення Державного реєстратора Жовківської районної державної адміністрації Дмитрієнко Н.Т. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) №43750636 від 30.10.2018 року.
У ході розгляду даної справи з метою з'ясування обставин, які б свідчили про накладення земельних ділянок відповідачів (кадастровий № 4622755600:02:016:0093 та кадастровий № 4622755600:02:016:0068) на земельну ділянку, яку успадкував позивач, ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 13.05.2022 року було призначено судову земельно-технічну експертизу.
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №1559-Е від 27.10.2023 року встановлено, що земельна ділянка в смт. Куликів площею 0,5515 га, яка на підставі Державного акту ЯА №725363 від 26.05.2005 року надана у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 , має наступні фактичні геометричні розміри по периметру в метрах: 61,8; 69,79; 89,79; 78,70; земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,10 га в смт. Куликів (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) накладається зі земельною ділянкою ОСОБА_4 площею 0,5515 га в смт. Куликів, надану йому у власність на підставі Державного акту ЯА №725363 від 26.05.2005 року. Площа накладання становить 0,0549 га. Земельні ділянки накладаються наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 42,41; 7,79; 46,77; 17,39; земельна ділянка ОСОБА_1 площею 0,1732 га в смт. Куликів (кадастровий № 4622755600:02:016:0068) накладається зі земельною ділянкою ОСОБА_4 площею 0,5515 га в смт. Куликів, надану йому у власність на підставі Державного акту ЯА №725363 від 26.05.2005 року. Площа накладання становить 0,0491 га. Земельні ділянки накладаються наступними геометричними розмірами по периметру в метрах: 10,44; 32,88; 19,22; 34,09.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації земельних ділянок, суд першої інстанції виходив з доведеності факту накладання спірної земельної ділянки, власником якої з 26.08.2005 року був спадкодавець ОСОБА_3 , на земельні ділянки відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , набуті ними у власність 26.10.2018 року та 09.11.2020 року відповідно, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати витяг з Державного земельного кадастру, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в смт. Куликів, площею 0,5515 га та завершити процедуру оформлення права на спадщину. При цьому, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про припинення права власності ОСОБА_4 на всю чи частину земельної ділянки (кадастровий № 4622755600:02:016:0093) станом на час прийняття Куликівською селищною радою оскаржуваних рішень. Враховуючи, що земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які сформовано після набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,5515 га в смт. Куликів, частково накладаються на земельну ділянку останнього і площа такого накладання становить відповідно 0,0549 га та 0,0491 га, районний суд прийшов до висновку, що внаслідок прийняття оскаржуваних рішень Куликівської селищної ради відповідачі набули права власності на свої земельні ділянки шляхом позбавлення цього права позивача за відсутності правових підстав і не в передбачений законом спосіб, у зв'язку з чим оскаржувані позивачем рішення селищної ради суперечать положенням ч. 5 ст. 116 ЗК України, так як надання земельних ділянок у власність відповідачів відбулося без попереднього їх вилучення з користування ОСОБА_4 . При цьому та обставина, що земельна ділянка позивача не була відображена в Державному земельному кадастрі та на Публічній кадастровій карті України не впливає на незаконність оскаржуваних рішень, оскільки невнесення таких відомостей було зумовлене невиконанням обов'язку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та його територіальними органами, а не ОСОБА_4 чи позивачем.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується повністю, оскільки наявними у справі доказам встановлено часткове накладення спірної земельної ділянки, успадкованої позивачем, на земельні ділянки відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку судової земельно-технічної експертизи №1559-Е від 27.10.2023 року вимогам закону колегією суддів не враховуються, оскільки такі не спростовують правильних висновків суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_13 , обгрунтованість яких оцінено судом в сукупності з іншими доказами у справі.
При цьому, колегія суддів враховує надані судовим експертом Годлевським Д. суду апеляційної інстанції усні та письмові роз'яснення висновку судової земельно-технічної експертизи №1559-Е від 27.10.2023 року, відповідно до яких при огляді на місцевості судовим експертом було встановлено наявність природних межових знаків (рубежів) земельної ділянки ОСОБА_4 площею 0,5515 га в смт. Куликів у вигляді дерев, канав (міліоративних каналів), дороги. Наявність зазначених природних межових знаків підтверджується також технічним звітом № 568/23 від 21.08.2023 року по проведених геодезичних роботах, складеним сертифікованим інженером-землевпорядником Науково-дослідного Інституту судових експертиз та права ОСОБА_6 , а також у фотофіксацією, наведеною у додатку 1 до висновку експерта. Природні рубежі на місцевості (канава, дорога) відповідають даним, відображеним у технічній документації на земельну ділянку ОСОБА_4 , враховуючи лінійні розміри меж земельної ділянки, та те, що межі земельної ділянки не можуть накладатися на меліоративний канал та дорогу, інше місце розташування на місцевості земельної ділянки ОСОБА_4 є неможливим, оскільки обмежується з північної та східної сторони (від «А» до «Б») канавою, а з південної сторони (від «А» до «Б») дорогою. Конфігурація та площа накладання земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з кадастровим номером 4622755600:02:016:0093 та ОСОБА_1 з кадастровим номером 4622755600:02:016:0068 визначена шляхом обробки за допомогою програмного комплексу для цифрової картографії та землеустрою «DIGITALS» каталогів координат поворотних точок меж земельних ділянок, відображених у технічному звіті №568/23 від 21.08.2023 по проведених геодезичних роботах.
Разом з тим, доказів, які б спростовували висновок судової земельно-технічної експертизи про накладення земельних ділянок позивача та відповідачів, відповідачі не надали.
Доводи апеляційних скарг правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарг та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Куликівської селищної ради Львівського району Львівської області залишити без задоволення.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 16 травня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра