Справа №943/1631/24 Головуючий у 1 інстанції:Шендрікова Г.О.
Провадження №22-ц/811/3621/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
16 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретар: Чиж Л.М.,
за участі в судовому засіданні в залі суду представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в режимі відео конференції представниці заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відео-конференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Буського районного суду Львівської області в складі судді Шендрікової Г.О. від 11 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Буського районного суду Львівської області від 05 серпня 2024 року у справі №943/1631/24, -
ухвалою Буського районного суду Львівської області від 11 листопада 2024 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Буського районного суду Львівської області від 05 серпня 2024 року у справі №943/1631/24 - задоволено.
Скасовано судовий наказ №943/1631/24 від 05 серпня 2024 року, виданий Буським районним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце праці: не встановлено, на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму дитину відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 25 липня 2024 року та стягнення користь держави 302,80 гривень судового збору.
Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить ухвалу Буського районного суду Львівської області від 11 листопада 2024 року скасувати та винести постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Буського районного суду Львівської області від 05.08.2024 року у справі №943/1631/24 відмовити.
Вважає, що ухвала винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам і покликання заявника, безпідставно врахував нововиявленими обставинами, оскільки такі відомі були боржнику задовго до подання заяви, не врахував факту батьківства боржника, а тому ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню. Зазначає, що оскільки боржник тривалий час перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_1 , вони перебували в церковному шлюбі, діти народилися під час їх спільного проживання, він займався утриманням дітей, їх вихованням, як і фактичної дружини, він не оспорював факту батьківства, аж доти, доки не виник фактичний спір про кошти. Аліменти стягувались з боржника ще з серпня 2015 року, спочатку на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 29.09.2015 року у справі №440/1208/15-ц, а згодом на підставі заочного рішення Буського районного суду Львівської області від 01.02.2022 року у справі №943/1993/21 за позовом заявниці про збільшення розміру аліментів. Заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 01.02.2022 року у справі №943/1993/21 за позовом заявниці про збільшення розміру аліментів скасовувалось за заявою представника боржника ОСОБА_8 , поданою 31.01.2024 року, ухвалою від 26.03.2024 року. Під час перегляду заочного рішення ОСОБА_1 просила суд прийняти її відмову від позову, оскільки ОСОБА_9 погоджувався добровільно сплачувати аліменти. Через недотримання обіцянки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 вкотре вимушена була звернутися в суд за видачею судового наказу про стягнення аліментів. Крім того, ОСОБА_3 скеровував заяву до Служби у справах дітей Буської міської ради про перевірку цільового використання аліментів ОСОБА_1 , під час перевірки цільове використання аліментів було підтверджене.
В судове засідання в зал суду окрім представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та в режимі відео конференції представниці заявника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянтки - на підтримання апеляційної скарги, представниці заявника - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви осіб, що беруть участь у справі в межах доводів заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 12, 13, 81, 161, 170, 258, 260, 353, 423-429 ЦПК України, ст.ст. 122, 125, 126, 135, 150 СК України, та задовольняючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу,- виходив з того, що відповідно до свідоцтва про народження виданого Сколівською сільською радою Буського району Львівської області 10.07.2009 року батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . Відповідно до свідоцтва про народження виданого Сколівською сільською радою Буського району Львівської області 06.12.2010 року батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . На запит суду, Буським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області ЗМУ МЮ надано копії актових записів про народження дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з яких убачається, що батько дітей записаний на підставі заяви матері ОСОБА_1 - ОСОБА_10 . Суд, встановив, що батько дітей записаний за вказівкою матері, при цьому аліментні зобов'язання засновані на факті батьківства, за відсутності належних доказів батьківства заявника ОСОБА_3 , в останнього відсутній обов'язок щодо сплати аліментів на утримання двох дітей. Вказані обставини стягувачем не спростовані, факт батьківства боржника в судовому засіданні не доведений. Наявність попередніх рішень суду, щодо стягнення аліментів з боржника, які в подальшому були скасовані, не доводять факту виникнення обов'язків у заявника ОСОБА_3 щодо сплати аліментів, оскільки жодним чином не підтверджують батьківства останнього. В судовому засіданні встановлено, що обставини, що досліджувались судом при розгляді вказаної справи, дійсно не були відомі суду при розгляді заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу, оскільки судовий наказ виносився суддею одноособово, без виклику стягувача і боржника, що відповідає приписам цивільного законодавства. За таких обставин суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_3 про перегляд судового наказу Буського районного суду Львівської області від 05.08.2024 року у справі №943/1631/24 у зв'язку з нововиявленими обставинами обґрунтована та підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими не доведені, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
У липні 2024 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, в якій просив:
-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі на двох дітей - однієї третини доходу платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду та на досягнення старшою дитиною повноліття.
- допустити негайне виконання судового наказу щодо стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що з 2008 року заявниця та боржник проживали у цивільному шлюбі, а 2009 року зареєстрували церковний шлюб. Від спільного подружнього життя у сторін народилось двоє синів - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які на даний час проживають разом із матір'ю. заявниця стверджує, що боржник не виконує свого батьківського обов'язку з питань утримання дітей, матеріально нічим не допомагає, вихованням синів не займається, також не навідується до дітей. Додає, що на підставі заочного рішення Буського районного суду Львівської області від 01.02.2022 року з боржника стягувались аліменти, однак він 31.01.2024 року звернувся в суд із заявою про скасування заочного рішення суду, оскільки таке приймалося у його відсутності. Ухвалою Буського районного суду Львівської області від 26.03.2024 року заочне рішення Буського районного суду Львівської області від 01.02.2022 року у цивільній справі №943/1993/21 було скасоване, а справу призначено до розгляду. За домовленістю між сторонами ОСОБА_1 подала суду заяву про залишення без розгляду її позовної заяви про стягнення аліментів з ОСОБА_8 , а натомість боржник обіцяв добровільно сплачувати аліменти на утримання своїх синів. Станом на сьогоднішній день, починаючи з дня домовленості між сторонами, тобто з 26.03.2024 року, боржник жодних коштів на утримання своїх дітей не надав, зв?язку з дітьми не підтримує, контакти із заявницею ігнорує, аліменти на утримання дітей не сплачує і такі не стягуються. В силу своїх можливостей, ОСОБА_1 самостійно несе витрати пов?язані зі забезпеченням належних умов проживання та всебічного розвитку синів, однак, на теперішній час їй складно самостійно утримувати синів, позаяк її коштів в повній мірі не вистачає на забезпечення всіх потреб дітей, необхідних для повного та повноцінного їх фізичного та духовного розвитку, а боржник добровільно матеріальної допомоги не надає. Інших осіб на утриманні у ОСОБА_3 не має, хоча він намагається довести, що утримує дітей своєї теперішньої дружини.
У серпні 2024 року ОСОБА_3 подав в суд заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив:
- скасувати судовий наказ виданий Буським районним судом Львівської області від 05.08.2024 року у справі №943/1631/24 за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму дитину відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 25 липня 2024 року.
На обґрунтування заяви зазначав, що він не перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Батько дітей в актовому записі про їх народження записаний зі слів матері ОСОБА_11 . Заявник за життя прізвище не змінював, та прізвищем « ОСОБА_12 » ніколи не іменувався. Заяви про визнання себе батьком дітей не подавав, оскільки заперечує факт батьківства. Зазначив, що заявницею не надано суду достатніх доказів, які би підтверджували факт його батьківства та відповідно підставність вимог щодо стягнення з нього аліментів. Судовий наказ був виданий за відсутності боржника, без врахування його позиції та аргументів, без надання можливості подати суду докази на підтвердження своїх заперечень. Зазначив, що під час перегляду зазначеного судового наказу за нововиявленими обставинами, мають бути враховані усі доводи і аргументи боржника які мають суттєве значення для справи, оскільки боржник позбавлений права оскаржити судовий наказ у будь-який інший спосіб. Дана обставина є нововиявленою, яка на час розгляду справи була невідома та яка не могла бути встановлена судом, з цих підстав заяву просить задовольнити, судовий наказ скасувати.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до п.п. 3, 4, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» (що регулює схожі за своїм змістом правовідносини), нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК. Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Також, із практики ЄСПЛ вбачається таке:
«42. Суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
43. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
44. Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), №. 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), № 19960/04, п. 46). Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.» (вказане є цитатою рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» (заява №4994/04) від 9.06.2011 року)».
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювались судом у процесі розгляду справи (пункт 2 частини четвертої статті 423 ЦПК України).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідно до свідоцтва про народження виданого Сколівською сільською радою, Буського району, Львівської області ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .
Відповідно до свідоцтва про народження виданого Сколівською сільською радою, Буського району, Львівської області 06.12.2010 року, батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року (у справі №440/1208/15-ц) позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні матері - задоволено.
Вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 21 серпня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття.
Вказане рішення є чинним, не оскаржувалося та не скасоване.
Окрім цього заочним рішенням Буського районного суду Львівської області від 01 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задоволено частково. Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на підставі рішення Буського районного суду від 29 вересня 2015 року (справа № 440/1208/15-ц), та стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що зареєстрований в с. Вербляни Золочівського району Львівської області в користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жительки с. Соколівка Золочівського району Львівської області аліменти на утримання неповнолітніх синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 жовтня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Таке рішення скасоване ухвалою Буського районного суду Львівської області від 26 березня 2024 року та ухвалою Буського районного суду Львівської області від 26 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів - залишено без розгляду.
05.08.2024 року Буським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму дитину відповідного віку щомісячно, з дня подачі заяви та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 25 липня 2024 року.
Звертаючись до суду з даною заявою та обґрунтовуючи її, заявник фактично не погоджується із фактом стягнення з нього аліментів на користь стягувачки на утримання неповнолітніх дітей, з тих підстав, що він не визнає себе батьком дітей та заяви про визнання батьківства не подавав. Зазначає, що батьком дітей записаний ОСОБА_11 тоді коли він ОСОБА_13 , відповідно при видачі судового наказу про стягнення аліментів існували істотні обставини, що не були відомі суду в зв'язку з відсутністю повної інформації про стан вказаної справи, і відповідно не були встановлені судом.
Обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки ці обставини були відомі на час розгляду справи, вони не підлягають дослідженню під час вирішення питання стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому не можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що за положеннями ст.197 ч.2 СК України повне або часткове звільнення платника аліментів від обов'язку сплати аліментів можливе лише при розгляді справи за окремо поданим особою позовом, а не шляхом скасування раніше постановленого судового рішення про стягнення аліментів.
Навіть якщо припустити, що вказані обставини дійсно стосуються справи, що розглянута та не були встановлені судом під час її розгляду, то заявником не наведено жодних мотивів чому такі не могли бути відомі на час розгляду справи.
Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення заяви.
Зважаючи на вказане, обставини, які заявник вважав нововиявленими не слід вважати такими і відповідно судом першої інстанції помилково задоволено таку заяву.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути підставою для скасування судового наказу у порядку його перегляду за нововиявленими обставинами.
Тому, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без врахування обставин, що мають значення та вимогам закону не відповідає, а тому підлягає скасуванню.
Вказане, також, відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі № 439/1155/18.
Окрім цього, додатково слід вказати, що рішенням Буського районного суду Львівської області від 29 вересня 2015 року (у справі №440/1208/15-ц) було вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів і таке рішення заявником чи будь-ким іншим не оскаржувалося та є чинним, що у свою чергу свідчить, також, і про встановлення преюдиційних обставин про батьківство заявника ОСОБА_3 стосовно дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Вказаним доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими та таку слід задовольнити, оскаржувану ж ухвалу слід скасувати з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 11 листопада 2024 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу Буського районного суду Львівської області від 05 серпня 2024 року у справі №943/1631/24 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 16 травня 2025 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді : Н.П. Крайник
М.М. Шандра