Справа № 442/2291/25
Провадження № 1-кс/442/644/2025
16 травня 2025 року слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання дізнавача СД Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна, -
Дізнавач СД Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду у межах кримінального провадження №42025142190000020 від 05.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, з клопотанням про арешт майна.
Вказане клопотання обгрунтовує тим, що 20.02.2025 в Дрогобицький РВП ГУ НП у Львівській області надійшли матеріали з управління протидії кіберзлочинам у Львівській області ДКП НП України за зверненням ОСОБА_5 про те, що невідома особа незаконно, шляхом обману та зловживання довірою з 04.11.2024 по 10.0.2025 заволоділа її грошовими коштами в сумі 2100 доларів США, які вони з сином переказали через « ОСОБА_6 ». Вказаними діями заподіяно їй майнову шкоду на загальну суму - 2100 доларів США.
14.05.2025 дізнавачем сектору дізнання Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено:
- мобільний телефон марки "OppoA16" (IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ) чорного кольору із абонентським номером телефону НОМЕР_3 ;
- частину чеку про відправлення посилки через ТОВ "Нова пошта" вагою до 3 кг. (Відправник ОСОБА_7 - одержувач ОСОБА_8 ) від 27.04.2025 о 11:54:11;
- чек переказу коштів ТОВ "Нова пошта" в сумі 145 грн. від 07.05.2025 о 12:05:42 АТ 402015478.
З метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вилучене майно, яке є доказом кримінального правопорушення, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, проведення комп'ютерно-технічної експертизи та детального огляду вилученого майна, виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно.
Дізнавач у судове засідання не з'явився, просив розглянути клопотання без його та прокурора участі.
Неприбуття учасників провадження в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу наступного висновку.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, 05.03.2025 зареєстровано кримінальне провадження №42025142190000020, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст.190 КК України, слідчі/дізнавачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво - ОСОБА_4 , ОСОБА_15 .
Відповідно до протоколу обшуку від 14.05.2025 вбачається, що під час такого за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено вищезазначені речі.
14.05.2025 постановою слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області всі вилучені речі визнано речовими доказами.
Згідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
У ч. 2 ст. 168 КПК зазначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Положеннями статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно п. 1, 2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи вищенаведене, вважаю, що дізнавачем доведено правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а також те, що накладення арешту на зазначене у клопотанні майно буде мати вагоме значення для швидкого, повного та неупередженого розслідування вказаного кримінального правопорушення. Відтак, з метою попередження негативних наслідків, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання дізнавача СД Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна задоволити.
Накласти арешт на майно, а саме:
- мобільний телефон марки "OppoA16" (IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 ) чорного кольору із абонентським номером телефону НОМЕР_3 , що упаковано у спецпакет WAR 0123792;
- частину чеку про відправлення посилки через ТОВ "Нова пошта" вагою до 3 кг. (Відправник ОСОБА_7 - одержувач ОСОБА_8 ) від 27.04.2025 о 11:54:11, який упаковано у спецпакет WAR 0123791;
- чек переказу коштів ТОВ "Нова пошта" в сумі 145 грн. від 07.05.2025 о 12:05:42 АТ 402015478, який упаковано у спец пакет WAR 0123790.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Копію ухвали надіслати, у відповідності до ч. 7 ст. 173 КПК України, дізнавачу, прокурору не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1