Справа №461/3560/25
16 травня 2025 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючої судді - Павлюк О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Гнаткович В. С.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки - Сторонського І. О.,
представниці відповідача - Шпакової Т. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Позивачка, в інтересах якої діє представник - адвокат Сторонський І. О., 07.05.2025 звернулася до суду зі вказаним позовом, у якому просить: скасувати Постанову серії ЛВ № 00841949 від 29.04.2025, винесену інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, Бойком Петром Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити, а також стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у розмірі 2'718 грн. 40 коп. та моральну шкоду у розмірі 20'000,00 грн.
В обґрунтування заявленого адміністративного позову покликається на те, що 14.04.2025 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 у м. Львові та здійснила паркування транспортного засобу по вул. М. Костомарова При цьому, Позивачка не замітила, що здійснює паркування транспортного засобу в місці де зупинку заборонено (поряд із початком жовтої розмітки на верху бордюру), оскільки велика кількість автомобілів були запарковані аналогічним чином однак поза межами жовтої розмітки. Повернувшись по свій автомобіль, ОСОБА_1 виявила, що її транспортного засобу немає по місцю паркування. Згодом з'ясувала, що такий був евакуйований на спеціальний майданчик у м. Львові по вул. Кривоноса, 6, хоча припаркований транспортний засіб жодним чином не перешкоджав дорожньому руху, у т.ч. іншим автомобілям та пішоходам. Прибувши на спеціальний майданчик у м. Львові по вул. Кривоноса, 6, Позивачу повідомили, що автомобіль можна забрати оплативши три квитанції, а саме: - штраф за неправильне паркування; - послуги за зберігання транспортного засобу; - послуги за транспортування транспортного засобу. Оплативши вказані послуги, ОСОБА_1 віддали автомобіль вручивши їй: - повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ № 00841949 від 14.04.2025; - акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.04.2025. Зауважує, що Позивачці не вручалася та не направлялась поштою Постанова серії ЛВ № 00841949 від 14.04.2025, про яку зазначено у повідомленні про притягнення до адміністративної відповідальності. У подальшому її представник - адвокат Сторонський І.О. витребував на адвокатський запит у Відповідача вищевказану Постанову серії ЛВ № 00841949 однак дата її складення, оформлення та підпису відповідальною особою є 29.04.2025. У постанові про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЛВ № 00841949 від 29.04.2025 зазначено, що «інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, ОСОБА_2 в режимі фото/відеозйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу (ПДР України) VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 , та встановлено, що 14.04.2025 о 12:10 год. водієм транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 ,здійснено зупинку в місцях виїзду з прилеглих територій за адресою м. Львів вул. М. Костомарова, 1-3 чим порушено вимоги п.15.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. Згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 14.04.2025 року, то з такого вбачається що інспектор з паркування Олійник Володимир Михайлович відповідно до положень ст. 265-4 КУпАП, здійснив огляд та тимчасове затримання транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 шляхом його доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Кривоноса, 6. Також вказано, що огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв'язку з порушенням ч.3 ст. 122 КУпАП, ч. 3 ст. 265-4, а саме зупинка в місцях виїзду з прилеглої території. Ознайомившись із вищевказаними документами, постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, Позивачка із такими не згідна, у частині того, що її транспортний засіб не створював жодної перешкоди дорожньому руху, а відтак не було і підстав евакуйовувати транспортний засіб. А тому дії Позивачки були не вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 122 КУпАП, хоча в дійсності Позивач підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а тому Постанова серії ЛВ № 00841949 від 29.04.2025 є незаконною та підлягає скасуванню. В обґрунтування моральної та зазначає, що внаслідок незаконних дій Відповідача, ОСОБА_1 понесла матеріальну шкоду у загальному розмірі 2718 грн. 40 коп., з яких: 2234,40 грн. оплата за транспортування авто VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 , 144,00 грн. оплата за зберігання транспортного засобу, 340,00 грн. оплата адміністративного штрафу. Позивачка ОСОБА_1 є особою із інвалідністю II групи загального захворювання довічно та має вкрай незадовільний стан здоров'я. Внаслідок незаконних дій відповідача остання пережила великий стрес, душевні хвилювання, внаслідок чого погіршилося її самопочуття, підвищився артеріальний тиск, погіршився сон, порушився та змінився її звичайний ритм життя у зв'язку із необхідністю вжиття дій, щодо оскарження накладеного адміністративного штрафу та подальшого стягнення компенсації, адже для цього їй довелося звертатись за правовою допомогою, збирати документи, витрачати час на спілкування із адвокатом, тощо, що в сукупності призвело до значної втрати часу. Окрім цього виявивши відсутність свого автомобіля 14.04.2025 по місцю паркування після того як евакуатор відвіз його на платний майданчик ОСОБА_1 певний час думала, що її автомобіль був викрадений, її психологічний та фізичний стан був вкрай незадовільний. Також станом на сьогодні постійні нагадування про дану ситуацію спричиняють їй значні душевні страждання, адже законні права її як людини з особливими потребами інваліда II групи були порушені, ніхто з службових осіб органу місцевого самоврядування не розібрався належним чином в ситуації внаслідок чого ОСОБА_1 втратила віру у справедливість. Таким чином, Позивачці з боку Відповідача у справі була завдана моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 20'000,00 грн.
Ухвалою від 08.05.2025 суд прийняв до розгляду адміністративний позов, відкрив провадження та призначив судовий розгляд справи.
Від представника Відповідача - Шпакової Т. М. 14.05.2025 надійшов відзив на адміністративний позов, у якому остання просить відмовити у його задоволенні з таких підстав. В обґрунтування відзиву зазначає, що у діях ОСОБА_1 наявні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки на транспортному засобі VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_2 , який на дату встановлення відповідальної особи, визначеної ст. 14-2 КУпАП, згідно з Єдиним держаним реєстром транспортних засобів зареєстровано за Позивачкою, - було здійснено зупинку за адресою: м. Львів, вул. М. Костомарова, 1-3. Даний транспортний засіб знаходився в межах виїзду з прилеглої території, що не відповідає вимогам п.15.9 «и» розділу 15 ПДР та пп. «з» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП. Вважає, що Позивачка не довела вмотивованості та підставності заявлення вимоги про стягнення моральної шкоди, не доведено, як самого факту спричинення моральної шкоди та не обґрунтувала її належними доказами, а також не довела мотивованості заявлення розміру такої, так само як і всупереч вимогам ст. 77 КАС України не надала достатніх належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП, ст. 72, 73 КАС України доказів, які б підтверджували незаконність винесення постанови. Окрім цього, вказує, що транспортний засіб із державним номерним знаком НОМЕР_2 , зважаючи на його розміщення, підлягав тимчасовому затриманню. Стверджує, що інспектор з паркування було належним чином розглянув справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Від представника Позивачки - адвоката Сторонського І. О. 15.05.2025 надійшла відповідь на відзив, у якому останній зазначив, що з огляду фото автомобіля VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 , яке зроблене інспекторами із паркування, то з такого вбачається, що транспортний засіб Позивача не створює перешкоди для дорожнього руху, виключні випадки яких передбачені в ч.3 ст. 265-4 КУпАП, адже і транспортні засоби спокійно проїжджають даний відрізок дороги, а також пішоходи тим більше, що на вулиці де припаркований автомобіль є односторонній рух. Таким чином, доцільності евакуйовувати автомобіль Лях О.І., на думку представника Позивачки, взагалі не було. Відповідач не вказує у відзиві, у чому саме полягала перешкода дорожньому руху внаслідок неправильного паркування транспортного засобу, кому саме автомобіль перешкоджав яку саме загрозу небезпеки дорожнього руху створив такий автомобіль. Відповідач у відзиві не надає суду жодних доказів, які свідчать про правомірність його дій щодо складення постанови про адміністративне правопорушення і спростування доводів позивача щодо відсутності створення перешкод для безпеки дорожнього руху автомобілем VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 . Враховуючи вищевказане повторно наголошує, що Постанова серії ЛВ № 00841949 від 29.04.2025 року за ч.3 ст. 122 КУпАП є незаконною та протиправною та такою яка підлягає скасуванню у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП оскільки не має такої кваліфікуючої ознаки як перешкода дорожньому руху, а дії позивача слід вірно кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Сторонський І. О. у судовому засіданні позов підтримали з підстав, що наведені у адміністративному позові, просили позов задовольнити.
Представниця відповідача Шпакова Т.М. у судовому засіданні заперечила щодо задоволення адміністративного позову, просила відмовити у задоволенні такого, надала пояснення, які відповідають змісту поданого нею відзиву.
Заслухавши пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до такого висновку.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14.04.2025 о 12:10 год. водієм транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено зупинку в місцях виїзду з прилеглих територій за адресою м. Львів вул. М. Костомарова, 1-3, чим порушено вимоги п.15.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП. Вказане підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення ЛВ00841949 від 29.04.2025, складеною інспектором з паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Бойком П. П., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.
За правилами ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
У частині 3 статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У статті 14 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як передбачено п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У розділі 15 ПДР передбачені правила зупинки та стоянки транспортних засобів.
Згідно із п. 15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
У випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху), що передбачено п.15.2.
Згідно з п.15.9 «и» ПДР зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Окрім цього, відповідно до п.15.10 «а» стоянка забороняється в місцях, де заборонена зупинка.
Відповідно до п.1.10 ПДР, прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
Відповідно до пп. «з» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП: «Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: з) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
Тобто сам факт знаходження транспортного засобу безпосередньо в межах виїзду з прилеглої території є суттєвим перешкоджанням дорожньому руху.
Оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, Позивачка вказує на те, що її транспортний засіб не створював жодної перешкоди дорожньому руху, а відтак не було і підстав евакуйовувати транспортний засіб.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а саме фотофіксацію вчиненого правопорушення, встановлено, що транспортний засіб VOLKSWAGEN з державним номерним знаком НОМЕР_2 здійснив зупинку за адресою: м. Львів, вул. М. Костомарова, 1-3 та знаходився у межах виїзду з прилеглої території, оскільки позаду автомобіля видно розгалуження вулиць, що не відповідає вимогам п.15.9 «и» розділу 15 ПДР та пп. «з» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.
Отже, доводи Позивачки щодо протиправності постанови у зв'язку з відсутністю доказів того, що її автомобіль створював перешкоду дорожньому руху, не заслуговують на увагу, оскільки надані фотодокази дозволяють в повній мірі ідентифікувати транспортний засіб та визначити факт зупинки транспортного засобу Позивачки безпосередньо в межах виїзду з прилеглої території.
Щодо позовної вимоги у частині стягнення понесених витрат, пов'язаних із тимчасовим затримання транспортного засобу, суд зазначає таке.
Відповідно до п.2 Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 990 (далі - Порядок), тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється інспектором з паркування в разі вчинення водієм порушення, передбаченого частиною третьою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у випадках, коли розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ст. 265-4 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу інспектором з паркування здійснюється шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора і дозволяється виключно у випадках, встановлених цією статтею. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання відбувається без присутності понятих. Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.
Як було зазначено вище, згідно пп. «з» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП: «Для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: з) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху.
Доводи Позивачки щодо відсутності доказів того, що його автомобіль суттєво перешкоджав дорожньому руху чи створював загрозу безпеці руху, що слугувало підставою для евакуації такого, не узгоджуються з матеріалами справи та спростовуються наявними у такій доказами.
Так, із фотофіксації адміністративного правопорушення, розміщеної на веб-сайті, та долученої до матеріалів справи, вбачається, що автомобіль Позивачки марки VOLKSWAGEN з державним номерним знаком НОМЕР_2 , здійснив зупинку за адресою: м. Львів, вул. М. Костомарова, 1-3, та знаходився у межах виїзду з прилеглої території, що саме по собі суттєво перешкоджає дорожньому руху, шляхом звуження проїзної частини дороги, а відтак зменшення її пропускної здатності, а також обмеження оглядовості при здійсненні ними маневрування.
У пункті 3 Порядку визначено, що зберігання тимчасового затриманих транспортних засобів здійснюється на спеціальних майданчиках чи стоянках Національної поліції її територіальних (у тому числі міжрегіональний) органів, а також підприємств, установ та організацій, з якими територіальними органами Національної поліції укладено договору про надання послуг із зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Згідно з пунктом 12 Порядку визначено, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент учинення правопорушення. Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуг з доставлення та/або зберігання транспортного засобу та сплата штрафу за вчинене правопорушення.
Відповідно до ст. 265-4 КУпАП, повернення транспортного засобу, затриманого шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особі, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, відбувається невідкладно за зверненням такої особи після сплати штрафу за вчинене правопорушення та оплати вартості послуг із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.
Таким чином, враховуючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, щодо порушення правил зупинки, а також розміщення його транспортного засобу таким чином, що перешкоджає дорожньому руху, в інспектора з паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради були наявні підстави для тимчасового затримання транспортного засобу. Відповідно, інспектор під час складання 14.04.2025 акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, який було доставлено для зберігання на спеціальний майданчик, діяв на підставі та у спосіб встановлений чинним законодавством.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов до висновку, що Позивачка порушила ПДР, зокрема щодо правил зупинки, відтак Відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув Позивачку до адміністративної відповідальності. Окрім цього, суд не встановив протиправності дій і щодо порядку тимчасового затримання транспортного засобу марки VOLKSWAGEN з державним номерним знаком НОМЕР_2 . У той же час, Позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода Позивачки щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, звільнення від адміністративної відповідальності, а також відшкодування витрат, пов'язаних із евакуацією його транспортного засобу.
У частині 3 статті 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз зазначених норм та встановлені в ході розгляду справи обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної Відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому таку слід залишити без змін, а адміністративний позов в цій частині залишити без задоволення. Не підлягає задоволенню і позовна вимога щодо стягнення витрат, пов'язаних із евакуацією транспортного засобу, оскільки Позивачка не довела протиправності тимчасового затримання його автомобіля, а також безпідставною є і вимога про відшкодування моральної шкоди, яка є похідною від позовних вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та стягнення матеріальної шкоди.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись ч. 3 ст.243, ст. 286 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлений 16.05.2025.
Суддя Ольга ПАВЛЮК