Справа № 344/20380/24
Провадження № 22-з/4808/50/25
Головуючий у 1 інстанції Татарінова О.А.
Суддя-доповідач Максюта
08 травня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
Головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Баркова В.М., Василишин Л.В.,
секретаря Петріва Д.Б.,
з участю позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд», в інтересах якого діє адвокат Дмитрук Олег Іванович, про ухвалення дотаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго», товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» про зобов'язання розірвати договір, визнання договору недійсним,
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міськогосуду Івано-Франківської області від 11 лютого 2025 року без змін.
Від товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд», в інтересах якої діє адвокат Дмитрук О.І., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заяву обґрунтовує тим, що за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 суд ухвалив рішення, яким відмовлено у задоволенні апеляційної скарги. У відзиві на апеляційну скаргу Товариством надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесено Товариством та які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» понесені в апеляційній інстанції витрати на професійну допомогу у розмірі 6 000,00 гривень (а.с.205).
ОСОБА_1 подано заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу. Зазначає, що у судовому засіданні апеляційного суду до закінчення судових дебатів представником товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» адвокатом Дмитруком О.І. не була озвучена заява про відшкодування судових витрат та їх розмір. В судовому засіданні вона озвучувала питання щодо судових витрат, наголошуючи на тому, що підстав для розгляду питання щодо розподілу судових витрат у суду немає, оскільки стороною відповідача не була зроблена відповідна заява. І суд звернув увагу, що розподіл судових витрат залежить від бажання відповідача. Разом з тим, після проголошення судового рішення представником відповідача подано заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу із відповідними доказами. Так, терміни на подання доказів ним не пропущено, однак, такі докази про розмір судових витрат у такі строки подаються за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила відповідну заяву. Зважаючи на викладені аргументи вважає, що підстав для задоволення такої заяви немає. Просить відмовити у її задоволенні.
В судове засідання не з'явився представник заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» адвокат Дмитрук О.І., від якого надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справ і, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за їх відсутності.
Вислухавши пояснення позивачки Ковальчук М.І., доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 суд зазначив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
Таким чином, необхідною обставиною для ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат є неможливість подання стороною доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Як встановлено ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Подання попереднього розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Аналогічне наведено у постановах Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міськогосуду Івано-Франківської області від 11 лютого 2025 року без змін(а.с.199-204).
У відзиві на апеляційну скаргу представником товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» адвокатом Дмитруком О.І. зазначено, що орієнтовний розмір понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 10 000,00 грн (а.с.156-158, 163-165).
14.04.2025 року представником відповідача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення направлено до суду через підсистему «Електронний суд» документи, що підтверджують розмір витрат на правничу допомогу адвоката (а.с.205-211).
Зокрема, у матеріалах справи наявні: довіреність №56 від 03.06.2024 року, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» довіряє адвокату Дмитруку О.І. представляти інтереси Товариства, зокрема, у судових органах, зі всіма правами, передбаченими діючим законодавством (а.с.206; Договір про надання професійної правничої допомоги №2025/20 від 03.01.2025 року, укладений між адвокатом Дмитруком О.І. та товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» (клієнт) (а.с.208-209).
Відповідно до п.п.1.2.1 Договору, адвокат Дмитрук О.І. надає клієнту послуги адвоката за видами правової допомоги: представництво інтересів клієнта в усіх підприємствах, установах, організаціях, судах всіх інстанцій з усіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, тощо.
Пунктом 4 Договору визначено порядок оплати послуг адвоката.
Зокрема, відповідно до п.п.4.1 надання правової допомоги, відповідно до даного Договору, здійснюється на платній основі.
Винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг (п.п 4.2).
Згідно Акту приймання-передачі послуг від 11 квітня 2025 року за Договором про надання професійної правничої допомоги №2025/20 від 03.01.2025 року, адвокат надав, а клієнт отримав професійну правничу допомогу по здійсненню захисту, представництва, інших видів допомоги у справ за апеляційною скаргою Ковальчук М.І. на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.02.2025 року у справі №344/20380/24 за такі послуги: підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5 000,00 грн; участь у судовому засіданні 11.04.2025 року - 1 000,00 грн. Разом - 6 000,00 гривень (а.с.210).
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №159683 від 14.04.2025 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» сплачено адвокату Дмитруку О.І. за надання правничої допомоги (справа №344/20380/24 по Ковальчук М.І.) за договором №2025/20 від 03.01.2025 року) 6 000,00 гривень (а.с.211).
Процесуальний строк на подання відповідної заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем не пропущено, що відповідає положеннями частини 3 статті 124 ЦПК України.
У судовому засіданні 10.04.2025 представник відповідача у судових дебатах також зазначив про подання доказів про понесення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16 зазначено, що «надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, а отже укладення договору про надання правової допомоги слід вважати професійним обов'язком, передбаченим законом».
У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21 зазначено, що «згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару; Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково».
У довіреності №56 від 03.06.2024 року, згідно якої адвокат Дмитрук О.І. вступив у справу в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд» як представник не зазначено жодної інформації про укладений договір про надання правничої допомоги, як і умови договору не пов'язані із наданням послуг адвоката з визначеною справою. Крім того, у будь-якому випадку видача довіреності не могла передувати укладенню договору, який датований 03 січня 2025 року.
Таким чином, поданий договір про надання професійної правничої допомоги № 2025/20 від 03 січня 2025 року не підтверджує обставин надання правничої допомоги у цій справі.
Інформація, яка міститься в описі наданих послуг та в Акті приймання-передачі наданих послуг суперечить матеріалам справи, оскільки останнє судове засіданні у справі відбулося 10 квітня 2025 року, а в акті зазначено прот участь у судовому засіданні 11.04.2025р.
Ураховуючи те, що заява про ухвалення додаткового рішення не обґрунтована підставами надання правничої допомоги (не поданий договір, на підставі якого представнику відповідача видана довіреність від 25.11.2024р.), це унеможливлює компенсацію витрат на правничу допомогу.
За приписами статті 270 ЦПК України суд, який ухвалив судове рішення, за наслідками розгляду заяви може постановити ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення.
Керуючись статтями 137, 141, 270, 368, 381-384 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатенерготрейд», в інтересах якого діє адвокат Дмитрук Олег Іванович, про відшкодування судових витрат на правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: В.М. Барков
Л.В. Василишин
Повний текст ухвали складено 16 травня 2025 року.