Провадження № 33/803/1390/25 Справа № 235/5762/24 Суддя у 1-й інстанції - Гречана В. Г. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
08 травня 2025 року Кривий Ріг
08.05.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.04.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який проживає в АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.04.2025р. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі:
- вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального права, оскільки він не керував транспортним засобом, вказаний факт категорично заперечує, перебував поруч із припаркованим автомобілем, факт руху не підтверджений доказами;
- зазначає, що до матеріалів справи доданий акт огляду на стан сп'яніння, який не складався під час складання протоколу, що є порушенням наказу № 1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» № 1103 (далі - Порядок 1103);
- вважає, що огляд на стан сп'яніння проведений у порушення вимог ст. 266 КУпАП, інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 та відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсним;
- вважає, формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає диспозиції вказаної статті, оскільки не містить такого правопорушення, як керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду учасники провадження у справі про адміністративне правопорушення повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подали, в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохав проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 18.07.2024р. о 21:05год. в м. Покровськ, вул. Свободи, буд. 244 Донецької області керував транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спецпристрою 0134 Drager, а також проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився. Водій ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 821326 від 18.07.2024р. щодо ОСОБА_1 , який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою особою та в порядку, передбаченому чинним законодавством України;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Покровського наркологічного диспансеру Донецької області, складеному 18.07.2024р. о 21:00год.
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому відображено як ОСОБА_1 підтверджує факт керування ним транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв, відмовивсявід проходження огляду на місці зупинки т/з та відмовивсяпроїхати в медичний заклад для проходження огляду. На відео явно видно, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Також з відео встановлено, що ОСОБА_1 було роз'яснено, що щодонього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП та направлено до суду для подальшого розгляду. Окрім того роз'яснено його права та обов'язки, які, йому зрозумілі. Від керування транспортним засобом він відсторонений працівником поліції, оскільки в нього виявленні ознаки алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення також дослідив письмові заперечення сторони захисту на протокол щодо незгоди із фактичними обставинами справи, наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 та його винуватості у його чиненні, та не прийняв їх як неналежні.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції безпосередньо дослідив та оцінив пояснення ОСОБА_1 , а саме, що з вказаним протоколом він не згодний оскільки не керував транспортним засобом, а разом зі своїм другом ОСОБА_2 та його дружиною перебували поруч з машиною, яка стояла на узбіччі. Коли біля них зупинився автомобіль патрульної поліції, то один із працівників поліції, який представився як старший сержант ОСОБА_3 , запитав в них чий це автомобіль, на що ОСОБА_1 відповів, що цей автомобіль належить йому. Після чого працівник поліції почав стверджувати, що саме ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і у зв'язку з чим він змушений буде скласти протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 відразу зауважив поліцейському, що він не керував транспортним засобом, з ним був його друг ОСОБА_2 , який також має водійське посвідчення. Однак працівник поліції повідомив, що протоколом про адміністративне правопорушення буде складено саме на ОСОБА_1 і якщо він в машині поліцейського не підтвердить, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння та не відмовиться від проходження медичного огляду, оскільки жодних пристроїв для перевірки ознак алкогольного сп'яніння у поліцейського на місці не було, то його автомобіль заберуть на штраф майданчик. Тобто старший сержант ОСОБА_3 своїми діями намагався змусити ОСОБА_1 , сказати на камеру те, що на його думку, підтверджує адміністративне правопорушення. Окрім того, на відеозаписі, який долучений працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Просить суд звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 рухався на автомобілі, табув за кермом, тому в його діях відсутнійсклад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а відтак справа підлягає закриттю.
Суд першої інстанції зазначенні заперечення сторони захисту не прийняв, та дійшов висновку, що склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 утворила саме його відмова від виконання законної вимоги працівника поліції щодо огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також судом першої інстанції було встановлено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи, яким підтверджується, що ОСОБА_1 особисто не заперечував факту керування транспортним засобом.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а мотиви прийняття доказів, які містять матеріали справи про адміністративні правопорушення, та відкидання доводів сторони захисту такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що доводи сторони захисту, які наведені в апеляційній скарзі, є аналогічними тим, які були наведені захисником у запереченнях, поданих суду першої інстанції 27.12.2024р. та на переконання суду апеляційної інстанції суд першої інстанції в оскаржуваній постанові навів вмотивовані висновки щодо їх неприйняття.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 18.07.2024р. о 21:05год. у м. Покровськ по вул. Свободи, 244 Донецької області. Факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом, не викликає сумніву у суду апеляційної інстанції, та відповідно до матеріалів відеозапису не заперечувався і самим ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції.
Склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП утворила саме його відмова від законної вимоги працівника поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що також підтверджується відеозаписом.
Враховуючи наведене вище є безпідставними доводи, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального права, оскільки він не керував транспортним засобом, вказаний факт категорично заперечує, перебував поруч із припаркованим автомобілем, факт руху не підтверджений доказами.
Доводи апеляційної скарги, що огляд на стан сп'яніння проведений у порушення вимог ст. 266 КУпАП, що до матеріалів справи доданий акт огляду на стан сп'яніння, який не складався під час складання протоколу, що є порушенням наказу № 1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» № 1103 (далі - Порядок 1103), є також неспроможними, оскільки наявність чи відсутність акту огляду на стан сп'яніння у матеріалах справи не впливають на склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який утворила відмова особи від огляду на стан сп'яніння на законну вимогу працівник поліції.
Таким чином доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постанови, та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є неспроможними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене вище постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.04.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.04.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя