Ухвала від 15.05.2025 по справі 210/6467/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/968/25 Справа № 210/6467/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Кривий Ріг

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представників власника майна адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

власника майна ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі апеляційні скарги представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , діючої в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року, якою задоволено клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42024040000000459 від 09.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42024040000000459 від 09.10.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України про арешт.

Накладено арешт на майно (шляхом накладення заборони відчуження, користування та розпорядження майном), виявлене та вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:

блокнот з чорновими записами «Кредобанк»;журнал реєстрації ФОП ОСОБА_11 ;

квитанція №2;

записка отримання вкладу;

наказ 2-К;

заява ОСОБА_12 ;

трудовий договір від 12.09.2024;

копія паспорту ОСОБА_13 ;копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_13 ;

договір 25/03/24;спец. товару;

рахунок №0645;

рахунок № 0611;

платіжна інструкція №2;

квитанція №1544298016208;

платіжна інструкція № 1;

накладна №0003;

договір № 26/03/24;

спец. товару;

рахунок № 0003;

заява ОСОБА_13 ;

наказ № 4-К;

заява ОСОБА_13 ;

банківська виписка ФОП ОСОБА_14 ;

повідомлення про прийняття працівника на роботу;

квитанція;

наказ № 3-К;

штатний розпис на 2024 рік;

наказ №1-К;

заява;

трудовий договір від 12.09.2024;

копія паспорта та ідентифікаційний договір;

копія довідки за реквізитами;

договір №19;

акти наданих послуг;

платіжна інструкція №2;

спец. товару до договору № 26/03/24;

рахунок №0003;

накладна №0003;

наказ №6-К;

копія заяви ОСОБА_13 ;

наказ 5-К;

заява;

ноутбук «Асус» з зарядним пристроєм;

грошові кошти у сумі 1200 доларів,

2400 доларів США,

50 євро,

2660 євро,

300 євро,

100 доларів,

300 доларів,

11500 форінтів,

200 доларів США,

100 євро,

2800 доларів США,

2 квитанції А-Банку;

мобільний телефон «Iphone 11 ProMax» IMEI: НОМЕР_1 , з номером НОМЕР_2 ;

15 банківських карток різних банків,

з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що зазначено майно є тимчасово вилученим, зберігає на собі сліди та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що встановлюється в ході досудового розслідування, що безумовно відповідає критеріям у ст. 98 КПК України, тому являється речовим доказом та мають доказову базу по кримінальному провадженні№42024040000000459 від 09.10.2024 р.

Із вказаним рішенням слідчого судді не погодилась представник власника майна адвокат ОСОБА_7 , діюча в інтересах ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , та подала апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі остання просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, в частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 1200 доларів США, 50 євро; грошові кошти перемотані резинкою та з аркушем паперу з написом «Мама … 2660 євро»; грошові кошти у сумі 100 доларів США; грошові кошти у сумі 300 доларів США; грошові кошти у сумі 200 доларів США; 100 євро; грошові кошти у сумі 2800 доларів США та 2 квитанції з Абанку про отримання валюти, власником яких є ОСОБА_10 та в цій частині відмовити у задоволені клопотання про арешт майна.

Крім того, просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно, вилучене 07 лютого 2025 року, а саме грошові кошти у сумі 2400 доларів США, 300 євро, 11500 форінті, власником яких є ОСОБА_9 , та в цій частині відмовити у задоволені клопотання прокурора.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що питання про накладення арешту на вилучене майно було вирішено в судовому засіданні без участі власника майна та без повідомлення про розгляд вказаного питання слідчим суддею, оскаржувана ухвала отримана адвокатом ОСОБА_7 на електронну пошту 23.04.2025р. у відповідь на адвокатський 22.04.2025р.

Вказує, що матеріали справи не містять обґрунтування того, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів. Вилучені грошові кошти жодного відношення до кримінального провадження не мають, це особиста власність ОСОБА_10 , її особисті заощадження. Даний факт підтверджується тим, що грошові кошти відображені у щорічних деклараціях особи, що уповноважена на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, оскільки ОСОБА_10 працює у виконавчому комітету Криворізької міської ради за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. З даних декларацій вбачається, що ОСОБА_10 мала власні заощадження задовго до відкриття кримінального провадження та дані грошові кошти жодного відношення до даного КП не мають.

Також зазначає, що вилучені грошові кошти це особиста власність ОСОБА_9 та її неповнолітньої доньки ОСОБА_15 , 2022 року народження. Даний факт підтверджується тим, що грошові кошти відображені у щорічних 5 деклараціях особи, що уповноважена на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, оскільки ОСОБА_9 працювала до декретної відпустки в Закарпатській обласній державній адміністрації за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки. З даних декларацій вбачається, що ОСОБА_9 мала власні заощадження задовго до відкриття кримінального провадження та дані грошові кошти жодного відношення до даного кримінального провадження не мають.

Наголошує, що в ухвалі слідчого судді не зазначено, які саме ознаки речових доказів носить на собі вилучене майно (критерії ст. 98 КПК), що воно доводить або підтверджує у кримінальному провадженні, та якими чином це доведено заявником клопотання.

Звертає увагу, що відсутні підстави вважати, що арештоване майно підлягатиме спеціальній конфіскації; провадження щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у будь-якому статусі не ведеться. Досудове розслідування відносно будь-яких юридичних осіб за даним провадженням не ведеться. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Потерпіла сторона у кримінальному провадженні не встановлена. Прокурором не доведено, що вилучене майно може бути відчужене, передане чи знищене. Доказів того, що хоча б якісь з вищевказаних дій вчинялися ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , щоб могло виправдати накладення арешту, матеріали клопотання і провадження не містять.

Вказує, що щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Оскільки особі-власнику не повідомлялося про підозру, арешт майна ОСОБА_10 та ОСОБА_9 є недопустимим. Крім того, особу навіть не викликали на жодні слідчі дії, як то допит, статус особи у кримінальному провадженні не відомий.

Стверджує, що матеріалами справи не підтверджено своєчасність подання слідчим (прокурором) клопотання про арешт майна, враховуючи його вилучення 07.02.25р.

Таким чином, в силу наведених вище норм законодавства, вилучене майно не може бути арештовано, а підлягає негайному поверненню власнику.

Наголошує, що згідно ухвали слідчого судді від 07.02.25р., право на здійснення обшуку у домоволодінні надано слідчим та прокурорам відповідних груп у кримінальному провадженні. Натомість під час проведення обшуку підполковником поліції ОСОБА_16 не пред'явлено документів про його включення до групи слідчих, що визначає нікчемними результати подібного обшуку.

Зазначає, що при здійсненні слідчих дій з обшуку домоволодіння та автомобілів, були присутніми оперативні співробітники, у яких відсутні повноваження на проведення слідчих дій у формі обшуку. Якщо обшук проводять інші особи, окрім слідчого чи прокурора, то це слід вважати суттєвим порушенням умов обшуку, результати такого обшуку відповідно до вимог ст. ст. 86, 87 КПК України не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень і суд не може посилатися на них як на доказ при ухваленні обвинувального вироку.

Колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала про арешт, постановлена 13 лютого 2025 року, без виклику власників майна.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Отже, строк на оскарження даної ухвали обчислюється з дня отримання копії, представником власника майна оскаржувана ухвала отримана 23.04.2025 року, при цьому апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_10 та апеляційна скарга в інтересах ОСОБА_9 , кожна окремо подані 28.04.2025 року через систему «Електронний суд», тобто без порушення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, представників власника майна адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та власника майна ОСОБА_9 , які просили ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволені клопотання про арешт майна, прокурора ОСОБА_6 , який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.1-2 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, який є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.

Як встановлено колегією суддів, 07.02.2025 ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному проваджені, внесеному в ЄРДР за № 42024040000000459 від 09.10.2024 року.

07.02.2025 слідчим проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено:блокнот з чорновими записами «Кредобанк»; журнал реєстрації ФОП ОСОБА_11 ; квитанція №2;записка отримання вкладу;наказ 2-К; заява ОСОБА_12 ;трудовий договір від 12.09.2024; копія паспорту ОСОБА_13 ; копія довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_13 ; договір 25/03/24;спец. товару; рахунок №0645; рахунок № 0611; платіжна інструкція №2; квитанція №1544298016208; платіжна інструкція № 1; накладна №0003;договір № 26/03/24; спец. товару; рахунок № 0003; заява ОСОБА_13 ; наказ № 4-К; заява ОСОБА_13 ; банківська виписка ФОП ОСОБА_14 ; повідомлення про прийняття працівника на роботу; квитанція; наказ № 3-К; штатний розпис на 2024 рік; наказ №1-К; заява; трудовий договір від 12.09.2024; копія паспорта та ідентифікаційний договір; копія довідки за реквізитами; договір №19; акти наданих послуг; платіжна інструкція №2; спец. товару до договору № 26/03/24; рахунок №0003; накладна №0003; наказ №6-К; копія заяви ОСОБА_13 ; наказ 5-К; заява; ноутбук «Асус» з зарядним пристроєм; грошові кошти у сумі 1200 доларів, 2400 доларів США, 50 євро, 2660 євро, 300 євро, 100 доларів, 300 доларів, 11500 форінтів, 200 доларів США, 100 євро, 2800 доларів США, 2 квитанції А-Банку; мобільний телефон «Iphone 11 ProMax» IMEI: НОМЕР_1 , з номером НОМЕР_2 ; 15 банківських карток різних банків.

Постановою слідчого від 07.02.2025 вилучені речі визнано речовими доказами на підставі ст. 98 КПК України.

Вилучені в ході обшуку речі та документи в розумінні ч. 2 ст. 167 КПК України, є тимчасово вилученим майном.

Колегією суддів задля перевірки встановлення законності проведення обшуку за вказаною адресою, встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.02.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання адвоката ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення речових доказів та оригіналів документів, які пов'язані із виконанням та підготовкою до укладання договорів укладених у 2023 та 2024 рока між ТОВ «Житлосервіс-КР», ТОВ «Уют-2011», ТОВ «Сітісервіс-КР», відділом освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради та ТОВ «Реммашсервіс», ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_19 , ТОВ «Кривбасукрбуд» та інші речі і документи господарської діяльності, зокрема: чорнові записи та нотатки; банківські картки, чеки, квитанції; грошові кошти, інші цінності, здобуті злочинним шляхом, а також грошові кошти та цінності, які можуть бути використанні для забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову, провадженні.

Під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук приміщення за місцем мешкання адвоката ОСОБА_21 за адресою: АДРЕСА_1 , слідчим суддею встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником нерухомого майна зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 є 2/3 ОСОБА_10 та 1/6 ОСОБА_9 .

Разом з цим, встановлено, що адвокат ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривого Рогу, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , безпосередньо свою адвокатську діяльність здійснює за адресою;; АДРЕСА_2 , користується автомобілем марки SKODA OCTAVIA A5, р.н. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 .

Колегія суддів, зауважує, що метою забезпечення кримінального провадження було проведення обшуку та накладення арешту на майно за місцем мешкання ОСОБА_21 , який є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а тому виявлені та вилучені речі і документи можуть безпосередньо стосуватись даного кримінального провадження, що буде встановлено під час проведення досудового розслідування.

Більш того, представник власників майна адвокат ОСОБА_7 не надала жодних доказів, що вилучені грошові кошти в різних валютах належать безпосередньо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Декларування певної суми коштів, яка є власністю особи, не може свідчити, що саме вилучені грошові купюри, за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_21 -є саме тією задекларованою власністю ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Отже, вилучені речі, документи та грошові кошти, можуть містити на собі будь-які відомості, які є важливими для кримінального провадження № 42024040000000459 від 09.10.2024 року, що є підставою для накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, перетворення.

За цих підстав доводи представника власника майна, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не пред'явлено про підозру у цьому кримінальному провадженні та вони не фігурують будь-яким іншим чином, не заслуговують на увагу, оскільки вилучені грошові кошти, можуть містити інформацію, яка стосуються даного кримінального провадження або бути предметом кримінального провадження та може вплинути на подальше досудове розслідування, а тому вилучені речі та грошові кошти безсумнівно потребують дослідження та відповідно неможливості їх відчуження, пошкодження, псування або знищення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що володіння майном повинно бути законним. Зокрема, у рішенні «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року ЄСПЛ зазначив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить три окремі норми: 1) проголошує принцип мирного володіння майном; 2) стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам; 3) визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна відповідно до загальних інтересів шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети.

Для з'ясування наявності порушення вказаної норми щодо позбавлення майна необхідно встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції. Таке втручання повинно бути законним і не свавільним (рішення у справах «Фрізен проти Російської Федерації» від 24 березня 2005 року, «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 2005 року, «Коновалов проти Російської Федерації» від 24 травня 2007 року).

Так, з врахуванням доданих до клопотання доказів, слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності. Не застосування цих заходів забезпечення кримінального провадження не дають змоги досягти дієвості цього кримінального провадження, з метою забезпечення збереження майна на якому можуть містись відомості, що безпосередньо пов'язані з даним кримінальним провадженням.

Разом з цим, під час подальшого проведення досудового розслідування, власник майна не позбавлений можливості, відповідно до вимог ч.2 ст.174 КПК України, звернутись із клопотанням про скасування арешту на майно, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Питання про порушення порядку проведення обшуку, а відповідно допустимості доказу, не є предметом даного апеляційного перегляду. Разом з цим, дія або бездіяльність працівників органу досудового розслідування, можуть бути оскаржені відповідно до вимог КПК України.

Порушення строку звернення прокурора із клопотанням, колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів вважає, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, як арешт майна з метою забезпечення речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що цілком вірогідно, що вилучені документи та предмети можуть містити на собі докази у кримінальному провадженні, зазначеного є достатнім для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв'язку з чим ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційні скарги представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , діючої в інтересах ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2025 року якою задоволено клопотання прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №42024040000000459 від 09.10.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна, а саме поміж іншого на грошові кошти у сумі 1200 доларів, 2400 доларів США, 50 євро, 2660 євро, 300 євро, 100 доларів, 300 доларів, 11500 форінтів, 200 доларів США, 100 євро, 2800 доларів США, 2 квитанції А-Банку,- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді