Провадження № 11-сс/803/916/25 Справа № 210/6467/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 травня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представників власників майна адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , діючої в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 в рамках кримінального провадження № 42024040000000459 від 09.10.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна, -
ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2025 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 в рамках кримінального провадження № 42024040000000459 від 09.10.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна.
Накладено арешт на корпоративні права, які належать ОСОБА_10 , ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-КР" (ЄДРПОУ 38334911) в розмірі частки 25 %, ПП «НІОЛА» (ЄДРПОУ 13452413), ТОВ "ПРОМОУШН ІНДАСТРІЗ" (ЄДРПОУ 38789381) в розмірі частки 40 %, ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-М" (ЄДРПОУ 40794998) в розмірі частки 80 %, ТОВ "ЕКО-ПАРК КР" (ЄДРПОУ 40876263) в розмірі частки 50 %, ТОВ "ЕКА СТОРІ" (ЄДРПОУ 43519946) в розмірі частки 50 %, ТОВ "ТОП-СОФТ" (ЄДРПОУ 38788304), ТОВ "УЮТ-2017" (ЄДРПОУ 40792744) в розмірі частки 80 %, ТОВ "УПРАВИТЕЛЬ-М" (ЄДРПОУ 40795483) в розмірі частки 80 %, ТОВ "СІТІСЕРВІС-М" (ЄДРПОУ 40795499) в розмірі частки 80 %, ТОВ "ТВО "КРИВБАСФІЛЬМ" (ЄДРПОУ 41775395), ТОВ "ЛяСтройСуміш" (ЄДРПОУ 45780199), заборонивши засновникам, працівникам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства (у тому числі за довіреністю), іншим особам, у володінні, користуванні яких перебувають зазначені корпоративні права, розпоряджатися ними будь-яким чином.
Вказаною ухвалою слідчого судді заборонено будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на корпоративні права які належать ОСОБА_10 , ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-КР" (ЄДРПОУ 38334911) в розмірі частки 25 %, ПП «НІОЛА» (ЄДРПОУ 13452413), ТОВ "ПРОМОУШН ІНДАСТРІЗ" (ЄДРПОУ 38789381) в розмірі частки 40 %, ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-М" (ЄДРПОУ 40794998) в розмірі частки 80 %, ТОВ "ЕКО-ПАРК КР" (ЄДРПОУ 40876263) в розмірі частки 50 %, ТОВ "ЕКА СТОРІ" (ЄДРПОУ 43519946) в розмірі частки 50 %, ТОВ "ТОП-СОФТ" (ЄДРПОУ 38788304), ТОВ "УЮТ-2017" (ЄДРПОУ 40792744) в розмірі частки 80 %, ТОВ "УПРАВИТЕЛЬ-М" (ЄДРПОУ 40795483) в розмірі частки 80 %, ТОВ "СІТІСЕРВІС-М" (ЄДРПОУ 40795499) в розмірі частки 80 %, ТОВ "ТВО "КРИВБАСФІЛЬМ" (ЄДРПОУ 41775395), ТОВ "ЛяСтройСуміш" (ЄДРПОУ 45780199), у тому числі вносити зміни, пов'язані зі зміною засновників (учасників, кінцевих беніфіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій, щодо ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-КР" (ЄДРПОУ 38334911), ПП «НІОЛА» (ЄДРПОУ 13452413), ТОВ "ПРОМОУШН ІНДАСТРІЗ" (ЄДРПОУ 38789381), ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-М" (ЄДРПОУ 40794998), ТОВ "ЕКО-ПАРК КР" (ЄДРПОУ 40876263), ТОВ "ЕКА СТОРІ" (ЄДРПОУ 43519946), ТОВ "ТОП-СОФТ" (ЄДРПОУ 38788304), ТОВ "УЮТ-2017" (ЄДРПОУ 40792744), ТОВ "УПРАВИТЕЛЬ-М" (ЄДРПОУ 40795483), ТОВ "СІТІСЕРВІС-М" (ЄДРПОУ 40795499), ТОВ "ТВО "КРИВБАСФІЛЬМ" (ЄДРПОУ 41775395), ТОВ "ЛяСтройСуміш" (ЄДРПОУ 45780199) відносно ОСОБА_10 .
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що в ході розгляду клопотання встановлено низку підприємств, корпоративними правами яких володіє підозрюваний ОСОБА_10 та доведено необхідність накладення арешту на корпоративні права, які належать ОСОБА_10 , зважаючи на вказані факти, та на те, що вказана особа, маючи відповідні повноваження, може розпорядитись коштами підприємства на власний розсуд, суд вважає, що накладення арешту на корпоративні права, які належать ОСОБА_10 , є необхідним для виконання цілей кримінального провадження.
Із вказаним рішенням слідчого судді не погодилась представник власника майна адвокат ОСОБА_7 , діюча в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , та подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі остання просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області провадження № 1- кс/210/226/25 про накладення арешту на майно, а саме корпоративні права, що належать ОСОБА_9 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК КР» (код ЄДРПОУ 40876263) в розмірі 50% та скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації права власності на корпоративні права, у тому числі вносити зміни, пов'язані зі зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи ТОВ «ЕКО-ПАРК КР», а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій, щодо ТОВ «ЕКО-ПАРК КР» та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого в цій частині.
Крім того, просить скасувати наведену ухвалу слідчого судді в частині арешту корпоративних прав, що належать ОСОБА_10 , та скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації права власності, у тому числі вносити зміни, пов'язані зі зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи юридичних осіб та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Крім того, просить скасувати наведену ухвалу слідчого судді в частині арешту корпоративних прав, що належать ОСОБА_11 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» (код ЄДРПОУ 38334911) в розмірі 75%(225 000 грн. 00 коп. статутного капіталу) та скасувати заборону будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації права власності, у тому числі вносити зміни, пов'язані зі зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР».
На обґрунтування своїх вимог, що стосується інтересів ОСОБА_9 , вказує, що питання про накладення арешту на майно вирішено без участі власників майна, 03.04.2025 р. директором Товариства «ЕКО-ПАРК КР» отримано рішення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, у зв'язку із судовим рішенням, у відповідності до якого заборонено проведення реєстраційних дій. 16.04.2025 р. На запит адвоката надійшла відповідь від Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо накладенні арешту на корпоративні права.
Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПАРК КР» є юридичною особою, що засноване 05.10.2016 р. При цьому, в оскаржуваній ухвалі не зазначений взаємозв'язком вказаного товариства та власника корпоративних прав ОСОБА_9 з даним кримінальним провадженням. Не вказано, з яких підстав на корпоративні права особи накладається арешт, який по суті паралізує законну діяльність господарського товариства.
Наголошує, що арештоване майно не використовувалося з метою вчинення злочину та не містить на собі його слідів. Матеріали справи не містять обґрунтування того, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів.
Звертає увагу, що наявність постанов про визнання речовим доказом не призводить до автоматичного визнання корпоративних прав, про які в них йдеться речовими доказами, оскільки є речовими доказами лише тоді, коли відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК. У постановах про визнання корпоративних прав речовими доказами від не зазначено, яким конкретно ознакам речового доказу відповідають корпоративні права. Матеріали провадження та клопотання не містять жодних доводів про те, яким чином вищезгадані корпоративні права були використані під час вчинення кримінальних правопорушень, розслідування яких здійснюється не містять. Як і не містять посилань на те, які сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містять такі корпоративні права. Водночас, відомостей про те, що корпоративні права (акції) були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять та слідчий на такі обставини не покликався.
Зауважує, що відсутні підстави вважати, що арештоване майно підлягатиме спеціальній конфіскації; провадження відносно ОСОБА_9 у будь-якому статусі не ведеться. Досудове розслідування відносно будь-яких юридичних осіб за даним провадженням не ведеться. ОСОБА_9 не є учасником кримінального провадження у будь-якому статусі. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Потерпіла сторона у кримінальному провадженні не встановлена.
Наголошує, що слідчим не доведено, що вилучене майно може бути відчужене, передане чи знищене. Доказів того, що хоча б якісь з вищевказаних дій вчинялася ОСОБА_9 , що б могло виправдати накладення арешту, матеріали клопотання і провадження не містять.
Вказує, що щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Стверджує, що вказана ухвала блокує законну господарську діяльність Товариства, завдає економічних та репутаційних збитків, оскільки нею накладений арешт не тільки на корпоративні права, а й заборонено здійснювати реєстраційні дії, при цьому не наведено, яким чином реєстраційні дії, що не пов'язані із відчуженням корпоративного права можуть негативно вплинути на хід кримінального провадження.
На обґрунтування своїх вимог, що стосується інтересів ОСОБА_10 , вказує, що питання про накладення арешту на майно вирішено без участі власників майна, оскаржувана ухвала отримана адвокатом ОСОБА_7 в канцелярії Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 22.04.2025 р., заява про отримання даної ухвала була скерована до суду 17.04.2025 р.
Звертає увагу, що наявність постанов про визнання речовим доказом не призводить до автоматичного визнання корпоративних прав, про які в них йдеться речовими доказами, оскільки є речовими доказами лише тоді, коли відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК. У постановах про визнання корпоративних прав речовими доказами від не зазначено, яким конкретно ознакам речового доказу відповідають корпоративні права. Матеріали провадження та клопотання не містять жодних доводів про те, яким чином вищезгадані корпоративні права були використані під час вчинення кримінальних правопорушень, розслідування яких здійснюється не містять. Як і не містять посилань на те, які сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містять такі корпоративні права. Водночас, відомостей про те, що корпоративні права (акції) були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять та слідчий на такі обставини не покликався.
Вказує, що відсутні підстави вважати, що арештоване майно підлягатиме спеціальній конфіскації. Досудове розслідування відносно будь-яких юридичних осіб за даним провадженням не ведеться. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Потерпіла сторона у кримінальному провадженні не встановлена.
Наголошує, що прокурором не доведено, що вилучене майно може бути відчужене, передане чи знищене. Доказів того, що хоча б якісь з вищевказаних дій вчинялися Апелянтом, що б могло виправдати накладення арешту, матеріали клопотання і провадження не містять.
Стверджує, що вказана ухвала блокує законну господарську діяльність Товариства, завдає економічних та репутаційних збитків, оскільки нею накладений арешт не тільки на корпоративні права, а й заборонено здійснювати реєстраційні дії, при цьому не наведено, яким чином реєстраційні дії, що не пов'язані із відчуженням корпоративного права можуть негативно вплинути на хід кримінального провадження.
На обґрунтування своїх вимог, що стосується інтересів ОСОБА_11 , вказує, що питання про накладення арешту на майно вирішено без участі власників майна, оскаржувана ухвала отримана адвокатом ОСОБА_7 на електронну пошту 29.04.2025р. у відповідь на адвокатський запит від 24.04.2025р.
Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» є юридичною особо., що було засноване 28.01.2013 р. Зі змісту ухвали не вбачається взаємозв'язок частки в статутному капіталі ОСОБА_11 та саме Товариства із даним кримінальним провадженням. Жодних доказів відношення ОСОБА_11 та Товариства до подій, що викладені в клопотанні слідчого та ухвалі не представлено.
Звертає увагу, що наявність постанов про визнання речовим доказом не призводить до автоматичного визнання корпоративних прав, про які в них йдеться речовими доказами, оскільки є речовими доказами лише тоді, коли відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК. У постановах про визнання корпоративних прав речовими доказами від не зазначено, яким конкретно ознакам речового доказу відповідають корпоративні права. Матеріали провадження та клопотання не містять жодних доводів про те, яким чином вищезгадані корпоративні права були використані під час вчинення кримінальних правопорушень, розслідування яких здійснюється не містять. Як і не містять посилань на те, які сліди кримінального правопорушення або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містять такі корпоративні права. Водночас, відомостей про те, що корпоративні права (акції) були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали кримінального провадження не містять та слідчий на такі обставини не покликався.
Наголошує, що відсутні підстави вважати, що арештоване майно підлягатиме спеціальній конфіскації, провадження щодо ОСОБА_11 у будь-якому статусі не ведеться. Досудове розслідування стосовно будь-яких юридичних осіб за даним провадженням не ведеться. ОСОБА_11 не є учасниками кримінального провадження у будь-якому статусі. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Потерпіла сторона у кримінальному провадженні не встановлена
Вказує, що прокурором не доведено, що вилучене майно може бути відчужене, передане чи знищене. Доказів того, що хоча б якісь з вищевказаних дій вчинялися ОСОБА_11 , що б могло виправдати накладення арешту, матеріали клопотання і провадження не містять.
Вказує, що щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Стверджує, що вказана ухвала блокує законну господарську діяльність Товариства, завдає економічних та репутаційних збитків, оскільки нею накладений арешт не тільки на корпоративні права, а й заборонено здійснювати реєстраційні дії, при цьому не наведено, яким чином реєстраційні дії, що не пов'язані із відчуженням корпоративного права можуть негативно вплинути на хід кримінального провадження.
Колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала про арешт, постановлена 07 лютого 2025 року, без виклику власників майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Отже, строк на оскарження даної ухвали обчислюється з дня отримання копії, представником власника майна ОСОБА_7 , діючої в інтересах ОСОБА_9 оскаржувана ухвала отримана 16.04.2025 року, діючої в інтересах ОСОБА_10 оскаржувана ухвала отримана 22.04.2025 року, діючої в інтересах ОСОБА_11 оскаржувана ухвала отримана 29.04.2025 року, при цьому апеляційні скарги, щодо кожного власника майна окремо подано 21.04.2025 року, 28.04.2025 року та 05.05.2025 року відповідно, через систему «Електронний суд», тобто без порушення строку на апеляційне оскарження.
Заслухавши суддю-доповідача, представників власника майна адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 діючих в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яка просила ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в задоволені клопотання про арешт майна, прокурора ОСОБА_6 , який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, спеціальної конфіскації та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.1-2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст.170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Перевіряючи рішення слідчого судді та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з того, що у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону, арешт майна це один із заходів забезпечення кримінального провадження, який є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення.
Як встановлено колегією суддів, групою слідчих СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області та Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024040000000459 від 09.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
07.02.2025 ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ., ОСОБА_19 . повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному проваджені внесеному в ЄРДР за № 42024040000000459 від 09.10.2024 року.
Разом з цим, колегією суддів встановлено, що підозрюваний ОСОБА_10 володіє корпоративними правами певних юридичних осіб ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-КР"; ПП «НІОЛА»; ТОВ "ПРОМОУШН ІНДАСТРІЗ"; ТОВ "ЖИТЛОСЕРВІС-М"; ТОВ "ЕКО-ПАРК КР";, ТОВ "ЕКА СТОРІ"; ТОВ "ТОП-СОФТ", ТОВ "УЮТ-2017", ТОВ "УПРАВИТЕЛЬ-М", ТОВ "СІТІСЕРВІС-М", ТОВ "ТВО "КРИВБАСФІЛЬМ", ТОВ "ЛяСтройСуміш", в зв'язку з чим отримує дохід.
Апеляційний суд наголошує, що є підстави вважати, що особи, які є засновниками та керівниками підприємств та іншим особам, які мають відношення до підприємств відомо про наявність кримінального провадження, що може призвести до відчуження корпоративних прав, на користь інших осіб, у тому числі добросовісним набувачам, що зашкодить досудовому розслідуванню, оскільки законність набуття такого права на даний час не перевірена, досудове розслідування триває, усі учасники, які буд-яким чином можуть бути причетні до даного кримінального правопорушення, не встановлені.
Отже, належність корпоративних прав встановлених підприємств до окремих осіб, може містити на собі будь-які відомості, які є важливими для кримінального провадження № 42024040000000459 від 09.10.2024 року, що є безумовною підставою для накладення арешту як на корпоративні права, так і на заборону вносити реєстраційні зміни, задля досягнення дієвості кримінального провадження,забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, можливого відшкодування завданої шкоди,оскільки незастосування такого важеля забезпечення кримінального провадження, може призвести до відчуження вказаних корпоративних прав на користь інших осіб, що унеможливить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи представника власника майна, що ОСОБА_9 та ОСОБА_11 не пред'явлено про підозру у цьому кримінальному провадженні та вони не фігурують будь-яким іншим чином, не заслуговують на увагу, оскільки в оскаржувані ухвалі накладений арешт виключно на корпоративні права, які належить підозрюваного ОСОБА_10 та заборонено вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на корпоративні права, які належать ОСОБА_10 , а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій, щодо низки підприємств безпосереднього стосовного підозрюваного ОСОБА_10 .
Також судовим розглядом вказаного клопотання, слідчим суддею встановлено власність відсотків корпоративних прав саме підозрюваного ОСОБА_10 , встановлення відсотків корпоративних прав інших осіб, не було предметом дослідження у вказаному провадженні.
Обмеження прав ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ухвалою слідчого судді від 07.02.2025 року про накладення арешту на майно не здійснено. Більш того, представником ОСОБА_7 не надано жодних доказів на підтвердження, як прав власності ОСОБА_9 та ОСОБА_11 корпоративними правами відповідних підприємств, так і доказів обмеження їх прав, у зв'язку із накладенням арешту на корпоративні права саме підозрюваного ОСОБА_10 .
Колегія суддів наголошує, що заборона внесення змін пов'язаних зі зміною засновників (учасників, кінцевих беніфіціарів), зміною директора, місця знаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариств, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій та відповідно накладення арешту на корпоративні права підозрюваного ОСОБА_10 , може містити на собі інформацію, яка стосуються даного кримінального провадження та може вплинути на подальше досудове розслідування, а тому реєстраційні документи підприємств та їх діяльності, потребують дослідження, в тому виді, який діяв на час вчинення даного кримінального правопорушення, а тому неможливо допустити зміну будь-яких даних, шляхом внесення змін в реєстраційні дані, на час проведення досудового розслідування.
На цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, як арешт майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що цілком вірогідно, що вилучені документи та предмети можуть містити на собі докази у кримінальному провадженні, зазначеного є достатнім для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що володіння майном повинно бути законним. Зокрема, у рішенні «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року ЄСПЛ зазначив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свободмістить три окремі норми: 1) проголошує принцип мирного володіння майном; 2) стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам; 3) визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна відповідно до загальних інтересів шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети.
Для з'ясування наявності порушення вказаної норми щодо позбавлення майна необхідно встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції. Таке втручання повинно бути законним і не свавільним (рішення у справах «Фрізен проти Російської Федерації» від 24 березня 2005 року, «Бакланов проти Російської Федерації» від 09 червня 2005 року, «Коновалов проти Російської Федерації» від 24 травня 2007 року).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
В даному випадку слідчий суддя дотримався наведених вимог Закону, оскільки арешт корпоративних прав підозрюваного ОСОБА_10 та заборона вносити зміни в реєстраційні документи, необхідний для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні, досягнення дієвості кримінального провадження, відшкодування завданої шкоди.
Разом з цим, під час подальшого проведення досудового розслідування, власник майна не позбавлений можливості, відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, звернутись із клопотанням про скасування арешту на майно, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
З врахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не встановлено, у зв'язку з чим ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власників майна - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , діючої в інтересах ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 лютого 2025 року якою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 в рамках кримінального провадження № 42024040000000459 від 09.10.2024 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, про арешт майна, а саме корпоративних прав ОСОБА_10 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді