Провадження № 11-кп/803/1512/25 Справа № 235/2513/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 травня 2025 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024052410000017 від 02.01.2024 року відносно:
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в смт Савинці, Балаклійського району, Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, військовослужбовця військової служби за призовом, водія 2 кулеметного відділення 1 кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання у виді дев'яти років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з моменту його затримання, тобто з 03.01.2024 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_9 строк попереднього ув'язнення в період з 03.01.2024 року по день набуття даним вироком законної сили із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_9 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 .
Задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Вирішено питання щодо долі речових доказів.
Судом 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_9 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді водія 2 кулеметного відділення 1 кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, приблизно о 15 годині 00 хвилин 02 січня 2024 року, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , разом з військовослужбовцями тієї ж військової частини солдатами ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вживали алкогольні напої, при цьому обговорювали ситуацію, яка склалася на передодні під час виконання бойового завдання, при якій ОСОБА_12 , на думку інших, неякісно виконував певні дії, за що ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 виказали своє невдоволення ОСОБА_12 , та останній, будучі в стані алкогольного сп?яніння, зухвало поставився до зауважень співслужбовців, особливо до ОСОБА_10 , почавши з ним сварку, яка переросла обопільну штовханину.
Присутній при цьому солдат ОСОБА_9 втрутився в конфлікт між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , намагаючись відтягнути один від одного, але зрозумівши, що ОСОБА_12 має фізичну перевагу, направився в спальну кімнату, де взяв ввірений йому для службового користування 5,45мм. Автомат АК-74 N? НОМЕР_2 , 1989 року випуску із приєднаним до нього магазином з набоями, перевів перемикач вогню в положення автоматичної стрільби, дослав патрон в патронник та здійснив 30 пострілів в напрямку стін та стелі з метою залякати ОСОБА_12 та примусити припинити конфлікт. Після зазначених дій ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_12 залишив солдата ОСОБА_10 , і вийшов в загальний коридор між квартирами N?10 та N?11.
В цей час у солдата ОСОБА_9 , який будучи вкрай обуреним образливими висловлюваннями та діями солдата ОСОБА_12 , побоюючись, що останній може повідомити про безпідставну стрільбу в приміщенні житла керівництву військової частини, виник умисел на протиправне заподіяння смерті солдату ОСОБА_12 . Реалізуючи свій злочинний умисел, проявляючи агресію посилену станом алкогольного сп?яніння, діючи з прямим умислом, з мотивів образи та страху можливого покарання з боку керівництва за вчинену ним безпідставну стрільбу в приміщенні житла, в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 13, 14, 16, 30, 127, 128 Статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4. Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, приєднав до ввіреного йому для службового користування 5,45 мм. автомату АК-74 N? НОМЕР_2 , 1989 року випуску інший магазин з набоями, залишаючи перемикач вогню в положення автоматичної стрільби, дослав патрон в патронник та направився в коридор, в якому вже перебував ОСОБА_13 , де наблизився до солдата ОСОБА_14 , який в цей час стояв обличчям до нього, та з відстані близько двох метрів здійснив в його напрямку не менше 10 пострілів, від чого солдат ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних вогнепальних кульових поранень тулуба та кінцівок та впав на підлогу, після чого з метою закінчення свого злочинного умислу, солдат ОСОБА_9 підійшов до солдата ОСОБА_12 , який в цей час перебував в положенні лежачі на спині та здійснив не менше 8 пострілів в область голови та тулуба останнього, спричинивши солдату ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді:
- одного вогнепального кульового наскрізного поранення голови та грудної клітини зліва з переривчастим рановим каналом, вхідною раною в тім?яно-скроневій області голови справа та вихідними ранами в області лівої пахви з напрямком ранового каналу справа-наліво зверху-вниз, з дірчастим переломом правої скроневої кістки, розтрощенням твердої мозкової оболонки, правої скроневої долі та стовбурового відділу головного мозку, лівої долі мозочка, дірчастим переломом кам?янистої частини лівої скроневої кістки, багато-уламковим переломома кроміальногокінцялівої ключиці, акроміального відростку та суглобової поверхні лівої лопатки, пошкодженням м?яких тканин в області лівої пахви;
- одного вогнепального кульового наскрізного поранення голови та грудної клітини справа з переривчастим рановим каналом, з його напрямком зліва-направо зверху-вниз, з вхідною раною в області гілки нижньої щелепи та вихідною раною на задній поверхні грудної клітини справа по задній паховій лінії на рівні 5-6 ребер з багато-уламковим переломом кістки нижньої щелепи, розтрощенням язика, під?язикової кістки, пошкодженням м?яких тканин шиї справа, багато-уламковим переломом акроміального кінця правої ключиці, пошкодженням м?яких тканин задньої поверхні грудної клітини справа;
- шість вогнепальних кульових наскрізних поранень лівого плеча, грудної клітини, живота, правої сідниці з переривчастими рановими каналами з їх напрямками зліва-направо зверху-вниз, з вхідними ранами на зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на заднє-зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на задній поверхні грудної клітини зліва по лопатковій лінії на рівні 7-8 ребер, в області попереку в центрі на рівні 1 поперекового хребця, на передній поверхні грудної клітини зліва по середній ключичній лінії на рівні 4 ребра, на передній поверхні грудної клітини зліва по середній ключичній лінії на рівні 2 ребра та вихідними ранами на передній поверхні грудної клітини справа по середній ключичній лінії на рівні 7-8 ребер, на правій боковій поверхні грудної клітини по передній пахвовій лінії на рівні 9 ребра, на правій боковій поверхні грудної клітини по середній пахвовій лінії на рівні 10-11 ребер, в області попереку справа, в верхньому зовнішньому квадранті правої сідниці, на передній поверхні грудної клітини справа від біля-грудинної до середне-ключичної лінії на рівні 5-6 ребер з пошкодженням м?яких тканин лівого плеча, відкритим багато-уламковим переломом лівої плечової кістки, вогнепальними багато-уламковими переломами 4-8 ребер справа від біля-грудинної до середньої пахвової лінії, 8 ребра справа по середній пахвовій лінії, 4 ребра зліва по передній пахвовій лінії, 7 ребра зліва по лопатковій лінії, 2-4 ребер зліва по середній ключичній лінії з ушкодженням лівої та правої легені, розтрощенням серцевої сорочки, правих відділів серця з кровотечою в плевральні порожнини (по 200мл крові), пошкодженням правого купола діафрагми, розтрощенням печінки, багато-уламковим переломом задньої ості правого крила тазу, пошкодженням м?яких тканин правої сідниці;
- одного вогнепального кульового наскрізного поранення лівої бокової поверхні грудної клітини зліва по задній паховій лінії з розташованими поруч вхідною та вихідною ранами з ушкодженням м?яких тканин;
- одного вогнепального наскрізного поранення лівої кисті з вхідною раною на тильній поверхні лівої кисті в проекції 5 п?ясної кістки з її багато-уламковим переломом та вихідною раною на долонній поверхні лівої кисті в проекції 5 п?ясної кістки;
- одного вогнепального дотичного поранення внутрішньої поверхні лівого передпліччя з розтрощенням м?яких тканин та ліктьової кістки; одного вогнепального кульового наскрізного поранення внутрішньої поверхні правого плеча з вхідною раною в середній третині та вихідною раною в нижній третині з ушкодженням м?яких тканин;
- одного вогнепального сліпого поранення на переднє-внутрішній поверхні правого стегна з ушкодженням м'яких тканин; одного вогнепального кульового наскрізного поранення правої гомілки вверхній третині з коротким рановим каналом та ушкодженням м?яких тканин;
- одного вогнепального кульового дотичного поранення кінцевої фаланги 3 пальця лівої кисті, які утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті, в короткий проміжок часу, від пробивної дії компактних снарядів (куль), в результаті не менш чим від 13 пострілів з ручної вогнепальної зброї, автоматичними чергами та поодинокими пострілами, які, згідно пункту 2.1.3 (а, б, в, й, к, м) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом N?6 МОЗ України від 17.01.95р., мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та знаходяться в прямому причинному зв?язку з настанням смерті, від яких він помер на місці.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 судом кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України за ознаками: умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Доводи апеляційної скарги:
Не оспорюючи висновки суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23.01.2025 року змінити в частині призначення покарання ОСОБА_9 , пом'якшити призначене йому покарання.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що призначене ОСОБА_9 судом покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років невідповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке хоч і не виходить за межі, встановлені ч. 1 ст. 115 КК України, але за своїм розміром є явно несправедливим через його суворість.
Просить врахувати, що обвинувачений сприяв слідству в розкритті злочину, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному, вибачився перед потерпілою, позовні вимоги визнав у повному обсязі зазначивши, що не зміг відшкодувати матеріальну і моральну шкоду в добровільному порядку, так як перебуває під вартою.
Зазначає, що суд не врахував конкретних обставин справи, даних про особу винного, а саме, що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, має стійкі соціальні зв'язки, одружений, має постійне місце проживання. Обвинувачений ОСОБА_9 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно вказував обставини вчинення злочину, допомагаючи встановити їх та приймаючи участь у всіх слідчих діях, вину визнав в повному обсязі, окрім того він щиро розкаявся, що є обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Іншими учасниками судового розгляду вирок в апеляційному порядку не оскаржено.
Позиції сторін в суді :
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала свою апеляційну скаргу, подану в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , просила її задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених в ній.
Прокурор та потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу захисника обвинуваченого залишити без задоволення, вирок суду 1-ї інстанції - без змін як законний та обґрунтований.
Обвинувачений ОСОБА_9 про час та місце розгляду апеляційної скарги його захисника повідомлений належним чином, клопотання про бажання приймати участь у судовому засіданні від нього не надходило, тому колегія суддів, в порядку ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги захисника обвинуваченого за його відсутності.
Висновки суду:
Заслухавши суддю доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Встановлені судом 1-ї інстанції фактичні обставини та кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 115 КК України в апеляційному порядку не оскаржуються.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
До того ж покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності, суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Разом з тим, з огляду на дискреційні повноваження суд також вправі обрати покарання в межах санкції відповідної частини статті Особової частини Кримінального кодексу України.
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 безальтернативно передбачене санкцією ч.1ст.115 КК України покарання у виді позбавлення волі. Міра цього покарання обрано в межах санкції цієї норми і не є максимальною, а навпаки, приближена до мінімальної межі. При цьому суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до особливо тяжких злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали - не виправима шкода у виді смерті людини. Також враховані дані про особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 раніше не судимий, одружений, військовослужбовець, на утриманні неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проходження служби характеризується задовільно.
Обставиною згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом'якшує покарання, є щире каяття.
Обставиною, яка згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжує покарання, суд визнав вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд 1-ї інстанції обгрунтовано визнав необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується, і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин. При цьому суд врахував позицію потерпілої, яка втратила брата, та просила суворо покарати обвинуваченого, позицию прокурора який просив призначити покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що вчинений ОСОБА_9 злочин належить до кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, яке було вчинено ОСОБА_9 умисно та заподіяло смерть іншій людині.
Що ж стосується тих обставин, що обвинувачений визнав вину, щиро покаявся, сприяв слідству, раніше не судимий, про які наголошує сторона захисту у своїй апеляційній скарзі,то такі обставини були враховані місцевим судом при визначенні ОСОБА_9 міри покарання.
На переконання колегії суддів, не впливають на обґрунтованість призначеної обвинуваченому міри покарання й наведені апелянтом обставини, як то відсутність судимостей, наявність місця проживання, відсутність даних про його перебуванняна обліку у лікаря психіатра та нарколога, наявність стійких соціальних зв'язків та дружини.
Враховуючи вказані обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому ОСОБА_9 покарання відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення нових злочинів, справедливим і таким, що не суперечить ст. 65 КК.
Отже, призначене обвинуваченому ОСОБА_9 місцевим судом покарання з огляду на вимоги ст. 50 КК узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність, відповідає основній його меті як заходу примусу, а тому підстави для його пом'якшення колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404-419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року, яким ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та засуджено до дев'яти років позбавлення волі, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4