Провадження № 11-кп/803/1042/25 Справа № 216/8649/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
15 травня 2025 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року у кримінальному провадженні № 12024046230000479 від 07.12.2024 р. відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 18 жовтня 2005 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 307 ч. 2, 69, 363 ч. 2, 70 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 11 жовтня 2007 року умовно-достроково на невідбутий термін покарання 10 місяців 20 днів;
- 21 квітня 2008 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заст. 185 ч. З КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до визначеного строку покарання приєднано частину невідбутого покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2005 року та визначено остаточний строк покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 22 березня 2011 року по відбуттю строку покарання;
- 15 березня 2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 395 КК України до покарання у вигляді 2 місяців арешту. Звільнився 15 травня 2012 року по відбуттю строку покарання;
- 17 жовтня 2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч.ч. 2, 3, 263 ч. 1,309ч. 2, 70 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Звільнився 06 травня 2015 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 2 місяці 11 днів;
- 07 вересня 2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано частину не відбутого покарання за вироком суду від 17 жовтня 2012 року та визначено остаточне покарання у вигляді 2 років 3 місяців позбавлення волі;
- 08 грудня 2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 185 ч. З, 309 ч. 2, 70 ч. 1 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складення покарань визначено остаточний строк покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2016 року вирок від 08 грудня 2015 року скасовано в частині призначеного покарання. Вважається засудженим за ст.ст. 185 ч. З, 70 ч. 4 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, за ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 2,70 ч. 1, 71 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільнився 22 червня 2018 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий термін покарання 1 місяць 3 дні;
- 25 червня 2019 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 263 ч. 1, 358 ч. 1, 358 ч. 4, 70 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 04 грудня 2019 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 190 ч. 2,309 ч. 2,358 ч. 1, 358 ч. 4,70 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі;
- 05 серпня 2020 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 15 ч. З ст. 185 ч. 2, 70 ч. 1,70ч. 4 КК України до покарання у вигляді 3 років 8 місяців позбавлення волі. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року вирок від 05 серпня 2020 року змінено в частині призначеного покарання. Вважається засудженим за ст. 15 ч. З ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4 КК України до покарання у вигляді З років 8 місяців позбавлення волі;
- 04 листопада 2020 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 15 ч. З ст. 185 ч. З ст. 185 ч. 3,309 ч. 1,70ч. 1,70ч. 4 КК України до покарання у вигляді 4 років 8 місяців позбавлення волі;
- 19 січня 2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст. 190 ч. 2, 70 ч. 4 КК України, до покарання у вигляді 04 років 10 місяців позбавлення волі. Звільнився 27 грудня 2023 року з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
- 29 квітня 2024 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 126 ч. 1 до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.;
- 13 червня 2024 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 357 ч. 1, ст. 185 ч. 4, 70 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 ч. 1, п. 2, 3 ч. 2 ст. 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки,
обвинуваченого за ст. 395 КК України, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції:
Вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 395 КК України (в редакції Закону України №3342-ХІ від 23.08.2023р., який набрав чинності 28.03.2024), та призначено йому покарання у вигляді штрафу, у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вказаним вироком суду 1-ї інстанції встановлено, що 19 січня 2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України було засуджено до покарання у вигляді 4 років 10 місяців позбавлення волі.
21 грудня 2023 року ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області за поданням начальника Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 75)» відносно ОСОБА_8 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік із застосуванням щодо нього наступних обмежень:
-заборонити вихід з будинку (квартири) з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин;
-заборонити виїзд за межі району (міста) по особистим справам без дозволу органів поліції;
- реєстрація у ВП ГУ Національної поліції кожного 4-го та 19-го числа місяця.
27.12.2023 ОСОБА_10 був звільнений з Державної установи «Софіївська виправна колонія» (№ 75) у зв'язку з відбуттям строку покарання, та 16.01.2023 останнього було поставлено на облік Криворізьким РУП ГУНП в Дніпропетровській області, та заведено контрольно-наглядову справу № 1/24.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» визначено обов'язки піднаглядного, зокрема:
Особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, зобов'язанні вести законопослушний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержуватись таких правил:
а) прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі Національної поліції;
б) з'являтися за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;
в) повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;
г) в разі від'їзду в особистих справах з дозволу поліцейського в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися у відповідному органі Національної поліції.
Однак, ОСОБА_10 , достовірно знаючи про встановлення щодо нього адміністративного нагляду та обов'язки піднаглядного, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 395 КК України, діючи умисно, усвідомлено, з метою ухилення від адміністративного нагляду, не повідомляючи працівників Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, самовільно залишив місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 та починаючи з 04 листопада 2024 року і по даний час жодного разу не з'явився на реєстрацію до Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області та був відсутній 11.11.2024, 20.11.2024, 01.12.2024, 02.12.2024, 04.12.2024 в період часу з 22:00 години до 06:00 години за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому не повідомивши працівників поліції про своє місце перебування, чим порушив вимоги, передбачені пунктом «в» ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та обмеження встановлені ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікації його дій за ст. 395 КК України та обраного за цією нормою покарання, просить вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року в частині призначеного покарання скасувати через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність та ухвалити апеляційним судом в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним за ст. 395 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу, у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст.ст.71,72 КК України до покарання, призначеного цим вироком, повністю приєднати не відбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року та остаточно за сукупністю вироків обрати ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який виконувати самостійно.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що при призначенні обвинуваченому покарання судом 1-ї інстанції не враховано, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 КК України, ОСОБА_8 вчинено до відбуття ним покарання за попереднім вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року. Тобто судом не було застосовано вимоги ст.71 КК України, які підлягали застосуванню.
Позиції сторін в суді :
Прокурор під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначення покарання обвинуваченому та ухвалити новий, яким призначити покарання ОСОБА_8 за ст. 395 КК України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ст.ст.71,72 КК України до покарання, призначеного цим вироком, повністю приєднати не відбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року та остаточно за сукупністю вироків обрати ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі та штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який виконувати самостійно.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Висновки суду:
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів провадження, воно було розглянуто в суді 1-ї інстанції у спрощеному порядку, передбаченому § 1 Глави 30 КПК України (ст.381,382).
За приписами ч.1ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Прокурор в апеляційній скарзі не оспорює встановлені судом 1-ї інстанції фактичні обставини, кваліфікацію дій обвинуваченого та обране судом за ст.395 КК України покарання. А ставить питання про незаконне не застосування судом правил ст.71 КК України, оскільки нове кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинено до відбуття ним покарання за попереднім вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року. Тобто судом не було застосовано вимоги ст.71 КК України, які підлягали застосуванню.
Таким чином, з огляду на приписи ч.1ст.394 КПК України, прокурор вправі оспорювати в апеляційному порядку вирок суду 1-ї інстанції, що переглядається, з підстав, зазначених у апеляційній скарзі.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Однією з підстав скасування вироку суду 1-ї інстанції відповідно до ст.ст. 409, 413 КПК України є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема у виді незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
За матеріалами провадження вбачається, що ОСОБА_8 вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року було засуджено за ст. 357 ч. 1, ст. 185 ч. 4, 70 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 ч. 1, п. 2, 3 ч. 2 ст. 76 КК України його було звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Проте, оскарженим вироком суду 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_10 вчинив нове кримінальне правопорушення 04 листопада 2024 року, тобто під час іспитового строку, встановленого попереднім вироком.
Згідно ч.3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Проте, вказані положення ст.71, 78 КК України, які підлягали застосуванню, не було застосовано судом 1-ї інстанції при ухваленні оскарженого вироку. У зв'язку із чим, оскаржений вирок в частині призначення покарання підлягає скасуванню у зв'язку із незастосування судом закону про кримінальну відповідальність, який підлягав застосуванню.
За приписами ч.3ст.72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.
Оскільки, застосування положень ст.71 КК України тягне за собою необхідність застосування більш суворого покарання, то відповідно до вимог ст. 420 КПК України скасовуючи оскаржений вирок суду 1-ї інстанції в частині призначення покарання, апеляційний суд вважає за необхідне в цій частині ухвали свій вирок.
Таким чином, відповідно до приписів ст.ст.71, 72, 78 КК України до призначеного покарання у виді штрафу підлягає приєднанню невідбуте покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року у виді 5 років позбавлення волі.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає слушними доводи прокурора, тому його апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404-409, 414, 418-420 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року відносно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання скасувати.
ОСОБА_8 призначити за ст.395 КК України покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. На підставі ст.ст.71,72 КК України до призначеного цим вироком покарання повністю приєднати не відбуте покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року та остаточно за сукупністю вироків обрати ОСОБА_8 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі та штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, який виконувати самостійно.
В решті вирок Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 грудня 2024 року відносно ОСОБА_8 залишити без змін.
Строк покарання у виді позбавлення волі обчислювати зі дня звернення цього вироку до виконання.
Копії вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4