Справа № 182/1071/25
Провадження № 2/0182/1459/2025
Іменем УКРАЇНИ
16.05.2025 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -
25.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Свої вимоги мотивує тим, що 16.02.2011 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу у подружжя народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сторони припинили шлюбні стосунки, шлюб між ними розірвано рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.10.2024 року. Діти залишились проживати з матір'ю та перебувають на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання синів не надає, не зважаючи на те, що є працездатним, офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, інших утриманців не має.
Враховуючи викладене вище, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 50% від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дітей.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та роз'яснено відповідачеві його право подати відзив на позов (а.с.16-17).
Позивачка повідомлялись про розгляд справи належним чином, шляхом направлення на електронну адресу, зазначену в позові, копії ухвали про відкриття провадження. Додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направила.
Відповідач про розгляд справи в суді повідомлявся, шляхом направлення на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштовий конверт (а.с.21), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи проводився без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
16.02.2011 року позивач уклала шлюб з відповідачем, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 16.02.2011 року (а.с.7-8). Від даного шлюбу у подружжя народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5). Шлюбні стосунки сторони припинили, мешкають окремо, спільне господарство не ведуть. Діти після розірвання шлюбу залишились проживати з матір'ю. Позивач стверджує, що відповідач ухиляється від утримання своїх синів, та в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Судовий захист майнових прав дитини передбачає звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання її майнових прав, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються.
На підставі ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини відповідно до ст. 179 СК України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Із наведеної норми слідує, що аліменти підлягають стягненню з на користь того з батьків, з ким проживає дитина. При цьому спосіб стягнення аліментів (частина від доходу чи тверда грошова сума) обирається саме стягувачем аліментів. У даному випадку спосіб стягнення аліментів визначається позивачкою.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача аліменти у частині від його заробітку у розмірі 1/2 частин всіх видів заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про розмір аліментів суд має виходити із приписів статті 182 ЦПК України
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною першою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до частини другої статті 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Виходячи із змісту частини п'ятої статті 183 Сімейного кодексу України розмір аліментів на утримання двох дітей має становити 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів.
З огляду на викладене вище, суд не погоджується із заявленим позивачкою розміром аліментів та приходить до висновку, що існують правові підстави для часткового задоволення позову та стягненні з відповідача аліментів в розмірі 1/3 частини від його доходів. Крім того, обставин, які б вказували на неможливість відповідача надавати матеріальну допомогу судом не встановлено, ним самим не зазначено. Додатково суд зазначає, що визначення такого розміру аліментів передбачене вимогами чинного законодавства для забезпечення поліпшення майнового становища дітей, а законні права та інтереси відповідача не порушуються та не погіршують його матеріальне становище.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти стягуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 179, 181, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 10-13,76-81,141,258,263,265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину певного віку, починаючи з 25.02.2025 року і до досягнення синами повноліття.
В іншому відмовити.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) , на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева