Справа № 182/4466/24
Провадження № 2-о/0182/13/2025
Іменем України
13.05.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Рунчевої О.В.,
секретаря Паламарчук П.Ю.,
за участю заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, -
Заявниця 07.08.2024 року звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту родинних відносин, яку згодом уточнила.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 приходиться двоюрідним братом батькові заявниці ОСОБА_2 та відповідно їй двоюрідним дядьком. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцеві на праві приватної власності.
14.02.2024 року заявниця звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Апалькова Є.В. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з чим в нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу № 43/2024. За життя ОСОБА_4 не склав заповіту. Заявниця, будучи двоюрідною племінницею ОСОБА_4 , відноситься до спадкоємців п'ятої черги спадкування за законом після його смерті. Дружина спадкодавця ОСОБА_5 померла раніше свого чоловіка, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 . До спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 відноситься його син ОСОБА_3 , який заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька в передбачений законом 6-и місячний строк не подавав, не був зареєстрований та спільно не проживав разом з батьком на час відкриття спадщини, тож є таким, що спадщину не прийняв. ОСОБА_3 не був присутній на похоронах свого батька, жодної участі в організації та фінансуванні поховання не прийняв. Організацією похованням ОСОБА_4 займалася заявниця разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 , на яку й було оформлено свідоцтво про поховання. Останній раз заявниця бачила ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_5 в січні 2022 року. Його місцезнаходження на даний час ОСОБА_1 невідоме. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 які б претендували на зазначену спадщину немає.
У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 всіх документів які підтверджують її родинний зв'язок зі спадкодавцем ОСОБА_4 , приватний нотаріус Апальков Є.В. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 квітня 2024 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті ОСОБА_4 .
Встановлення факту родинних відносин необхідно ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
У зв'язку з цим, просить суд встановити факт родинних відносин між нею - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши, що ОСОБА_4 приходиться їй двоюрідним дядьком.
Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 року вказану заяву прийнято до розгляду в порядку окремого провадження, відкрито провадження по даній справі (а.с. 31).
Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 зобов'язано приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Апалькова Євгена Вікторовича надати належним чином завірену копію спадкової справи № 43/2024 після смерті ОСОБА_4 (а.с. 32-33).
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні на заявлених вимогах наполягала, просила їх задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечував (а.с. 40).
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки, ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на адресу його реєстрації, про що свідчить конверт (а.с.82), який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Судом було зроблено запит до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо перевірки можливого факту смерті ОСОБА_3 , на який було отримано відповідь № 38/31.16-30 від 09.01.2024 року, в якій зазначено, що відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та в книгах державної реєстрації актів цивільного стану відомості стосовно реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дані відсутні (а.с. 77).
Вислухавши заявника, допитавши свідка ОСОБА_7 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 4). Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцеві на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Апальковим Є.В. від 10 лютого 2015 року за реєстровим № 3-137 (а.с. 8).
За життя ОСОБА_4 , згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру за № 75822111, заповіту не залишив (а.с. 53).
Заявниця звернулась в передбачений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Апалькова Є.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , на підставі її заяви було заведено спадкову справу 43/2024 (а.с.43-65). Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.04.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що нею не надано документів, що підтверджують її родинний зв'язок зі спадкодавцем (а.с. 6-7).
В обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що її батьком є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , згідно якого вона має дівоче прізвище « ОСОБА_8 » (а.с. 14).
Її дівоче прізвище « ОСОБА_8 » після укладення шлюбу 23.11.1991 року з ОСОБА_9 було змінено на прізвище « ОСОБА_10 » (а.с. 15). Шлюб з ОСОБА_9 було розірвано на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.11.2013 року (а.с. 16-17). Після укладення шлюбу 04.04.2023 року з ОСОБА_11 заявник змінила прізвище « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_12 » (а.с. 18).
Батько заявниці ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Макіївка Донецької області, його батьками є ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 (а.с. 13).
Двоюрідний дядько заявниці (двоюрідний брат її батька) ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Нікополь Дніпропетровської області. Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (а.с. 12).
Батько ОСОБА_4 - ОСОБА_15 та мати ОСОБА_2 - ОСОБА_14 є рідними братом та сестрою. Вони мають спільних батьків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
У ОСОБА_1 збереглося свідоцтво про народження її бабусі ОСОБА_19 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , але в даному свідоцтві її батька було записано як « ОСОБА_20 », а її по-батькові « ОСОБА_20 », що є помилкою при перекладі з української на російську мову (а.с. 9).
З ланцюжка документів, які підтверджують родинний зв'язок ОСОБА_1 з ОСОБА_4 випадають свідоцтво про народження рідного брата її бабусі ОСОБА_15 та свідоцтво про укладення шлюбу бабусі з дідом ОСОБА_13 , після чого її прізвище було змінено з « ОСОБА_21 » на « ОСОБА_8 ». Отримати дублікати зазначених свідоцтв чи витяги з реєстрів актових записів неможливо, оскільки місцем народження ОСОБА_15 та місцем укладення шлюбу між ОСОБА_13 і ОСОБА_19 є м. Макіївка Донецької області, яке на даний час є окупованою територією, крім того ОСОБА_15 народився до Другої світової війни, тож актовий запис про його народження з великою ймовірністю відсутній і в архівах Донецького обласного архіву.
ОСОБА_15 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується його санітарною книжкою заведеною на Південно-трубному заводі від 15.08.1973 року (а.с. 19).
ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується її повторним свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_4 (а.с. 10).
ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , що підтверджується його свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_5 (а.с. 11).
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_7 , який пояснив суду, що знає заявницю ОСОБА_1 , з дитинства знайомий та товаришує з її батьком ОСОБА_2 , добре знав бабусю заявниці по батькові ОСОБА_14 , був знайомий зі спадкодавцем ОСОБА_4 , його батьком ОСОБА_15 , підтвердив, що ОСОБА_15 є рідним братом ОСОБА_14 , певний час проживав разом з нею в одному житловому приміщенні, а ОСОБА_4 є двоюрідним братом ОСОБА_2 та відповідно приходиться двоюрідним дядьком ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, надані заявником на підтвердження обставин, викладених в заяві, в тому числі фото таблицю з сімейними фотографіями (а.с. 27-29), схему родинних відносин (а.с. 20), суд приходить до висновку, що заявником безперечно доведено, що спадкодавець ОСОБА_4 приходиться двоюрідним братом її батькові ОСОБА_2 та відповідно їй двоюрідним дядьком.
Частина 2 ст. 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, що визначено п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним ч. 2 ст. 315 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Предметом розгляду вказаної заяви є встановлення факту родинних відносин між заявницею та ОСОБА_4 , який доводиться їй двоюрідним дядьком. Встановлення даного факту необхідно заявниці для можливості реалізації її особистих спадкових прав.
Під родинними відносинами слід розуміти, насамперед, кровний зв'язок між людьми, за наявністю якого у людини виникають відповідні юридичні наслідки, тобто, виникнення, зміна чи припинення прав та обов'язків, зокрема право на спадщину.
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Таким чином суд вважає, що в матеріалах справи наявні всі докази, що підтверджують юридичний факт, в судовому засіданні з досліджуваних письмових документів, показів свідка встановлено родинний зв'язок між спадкодавцем ОСОБА_4 та заявником ОСОБА_1 , а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.ст.ст. 12,13,76-78,81,89,259,263-265,268,315-319 ЦПК, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши, що ОСОБА_4 приходиться ОСОБА_1 двоюрідним дядьком.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О. В. Рунчева