Справа № 199/5572/25
(3/199/3060/25)
іменем України
16.05.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
за участі: особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Садиленка О.Л.,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 291262 від 05.04.2025 водій ОСОБА_1 05.04.2025 о 09:30 годині за адресою: Донецька область, Покровський район, м.Білозерське, автодорога 24 км, керував транспортним засобом «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор співробітника поліції № 2, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . 05.04.2025 він змінився після добового наряду, в ході якого здійснював нагляд за територією за допомогою системою відеонагляду. До того як заступити в наряд, він знаходився на полігоні, де проходив навчання. За три доби до 05.04.2025 йому вдалось поспати лише 2-3 години у зв'язку з чим він перебував в дуже втомленому стані. 05.04.2025 о 09:30 годині він разом з іншим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 на виконання наказу командира поїхали на автомобілі «Форд Фієста» завозити воду для хлопців, які приїхали з поля бою. Вказаний автомобіль належить матері одного з військовослужбовців військової частини в якій він проходить службу. За кермом вказаного автомобіля перебував ОСОБА_2 , оскільки він проходив навчання в автошколі та йому було необхідно здобувати практичні навички керування. Він сидів на передньому пасажирському сидінні. По дорозі їх зупинили працівники поліції. Оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортного заобу перебувало у нього, а також враховуючи, що ОСОБА_2 не мав водійського посвідчення, працівники поліції спілкувались з ним. В ході спілкування працівники поліції встановили у нього ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: червоні очі, на що він звернув увагу працівників поліції на те, що цілу ніч був в наряді, сидів перед монітором. Однак працівники поліції почали пропонувати йому проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, на що він відмовився, пояснивши, що поспішає, так як вони повинні забезпечити водою хлопців, які повернулись з передової. На що працівники поліції повідомили, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Коли він спілкувався з працівниками поліції ОСОБА_2 перебував рядом.. Також ОСОБА_1 зауважив, що працівниками поліції в ході проведення огляду на стан сп'яніння порушені вимоги ст. 266-1 КУпАП, оскільки враховуючи, що він є військовослужбовцем, на місце не були запрошені працівники ВСП, які уповноважені проводити огляд на стан сп'яніння осіб, які є військовослужбовцями. Зі складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення не згоден, оскільки наркотичні засоби він не вживає та ніколи не вживав.
12.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання захисника Садиленка О.Л. від 12.05.2025 про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування вказаного клопотання з посиланням на положення КУпАП, Інструкцій, адвокат вказує, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних сил України щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів, що свідчить про те, що вимога працівника поліції до ОСОБА_1 про необхідність проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння є безпідставною, незаконною та необґрунтованою, а також не відповідає положенням ч. 3 ст. 266-1 КУпАП.
Крім того, адвокат Садиленко О.Л. зазначив, що наявна в матеріалах справи відеофіксація здійснена працівником поліції на нагрудну бодікамеру, не відображає повну хорологію подій, яка мала місце 29.03.2025, зокрема факту керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_2 , а також факту зупинки вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що є порушенням положень КУпАП та п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши клопотання сторони захисту, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що звертав свою увагу Пленум Верховного Суду України в п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».
Відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З приводу доводів сторони захисту щодо закриття провадження з наведених вище підстав відповідно до клопотання від 12.05.2025, суд зауважує, що вони є слушними та заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Як слідує з протоколу серії ЕПР1 № 291262 від 05.04.2025 водій ОСОБА_1 05.04.2025 о 09:30 годині за адресою: Донецька область, Покровський район, м.Білозерське, автодорога 24 км, керував транспортним засобом «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор співробітника поліції № 2, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом було відтворено відеозапис, долучений до адміністративного протоколу, згідно якого убачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, перебував на військовій службі станом на 05.04.2025, коли відбулася подія, яка зафіксована у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291262 від 05.04.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
З огляду на вищевказане до військовослужбовців Збройних Сил України діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП.
Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на вулиці, де знаходився автомобіль на якому вони разом з іншим військовослужбовцем ОСОБА_2 їхали в населений пункт Білозерське, з ознаками алкогольного сп'яніння і тому міг бути підданий огляду посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.ч. 2-7 ст. 266-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 9 ст.266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд констатує, що цей установлений законом порядок працівниками поліції не був дотриманий, оскільки вони діяли в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП. Тому вся процедура огляду, яку застосували до водія ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом.
Також слід зазначити, що згода чи незгода військовослужбовця пройти огляд чи його фактичне проходження значення не має, оскільки норма ст. 266-1 КУпАП має імперативний характер, описує випадки і процедуру огляду військовослужбовців (якщо є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (за кермом, зокрема) і адресована службовим особам, які повинні провести такий огляд з дотриманням визначеної процесуальної форми.
Щодо доводів сторони захисту про порушення працівниками поліції порядку відео фіксації, з огляду на те, що наявна в матеріалах справи відеофіксація не відображає повну хорологію подій, яка мала місце 05.04.2025, що є порушенням положень КУпАП та п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, слід зазначити наступне.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні тощо.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 №28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Як убачається зі змісту підпунктів 1) та 2) п. 1 розділу VII вказаної вище Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу та примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
З дослідженого в судовому засіданні за участі учасників судового провадження відеозапису вбачається, що наявний в матеріалах справи відеозапис є неповним, оскільки не містить відомостей про факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_2 , а також факту зупинки вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , враховуючи, що під час спілкування працівниками поліції зі ОСОБА_1 на місці також перебував інший військовослужбовець ОСОБА_2 , який зі слів ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом.
Крім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису не вбачається проведення процедури виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а розпочинається тільки під час встановлення працівником поліції особи ОСОБА_1 , констатації наявності у останнього ознак наркотичного сп'яніння та пропозиції останньому пройти огляд на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку без роз'яснення порядку проходження такого огляду, що свідчить про порушення положень КУпАП та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.
Таким чином відеозапис не відображає повну хорологію подій, яка мала місце 05.04.2025, що свідчить про недотримання вимог законодавства щодо фіксування правопорушення.
У зв'язку з тим, що протокол про адміністративне правопорушення поліцейським складений в порушення вимог законодавства щодо фіксування правопорушення та без присутності двох свідків, то дані, які містяться у ньому, не можуть бути визнані допустимими доказами.
Із зазначених підстав не можуть бути визнані допустимими доказами вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного із безпекою дорожнього руху, відеозаписи з нагрудної боді-камери поліцейського.
З огляду на відсутність повної відеофіксації події, не залучення свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, слід визнати, що належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять, тому доводи захисника в даній частині також є слушними.
Направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я, складене поліцейським, не містить підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та не несе інформації, яка б могла підтвердити чи спростувати факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку.
Суд приходить до висновку, що підстав застосування до водія ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху до обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 291262 від 05.04.2025 не убачається, оскільки працівниками поліції не проводився візуальний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, процедура відеофіксації правопорушення проведена з численними порушеннями Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, оскільки долучений до матеріалів справи відеозапис не відображає повну хорологію подій, яка мала місце 05.04.2025 за участі водія ОСОБА_1 , у зв'язку з чим зібрані докази по справі є недопустимими.
Судом встановлено, що відеозаписи з бодікамер поліцейських не містять фіксації про факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_2 , а також факту зупинки вказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , враховуючи, що під час спілкування працівниками поліції зі ОСОБА_1 на місці також перебував інший військовослужбовець ОСОБА_2 , який зі слів ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом. Під час перегляду вказаного відеозапису встановити «поза розумним» сумнівом, що за кермом перебував саме ОСОБА_1 не вбачається можливим.
Допитати в судовому засіданні у якості свідка військовослужбовця ОСОБА_2 , який зі слів ОСОБА_1 05.04.2025 о 09:30 годині за адресою: Донецька область, Покровський район, м.Білозерське, автодорога 24 км, керував транспортним засобом «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_2 , не надалось можливим, оскільки відповідно до наданої стороною захисту інформації ОСОБА_2 перебуває у розшуку як особа, яка самовільно залишила розташування військової частини.
Суд констатує, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Враховуючи вищезазначене приходжу до висновку, що суд позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, беручи до уваги й те, що суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд не убачає належним чином доведеної вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950, рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко