Справа № 212/4356/25
2-н/212/1050/25
16 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Швець М. В., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
встановила таке.
Заявник, ПАТ «ВФ Україна» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВФ Україна» заборгованість за надані телекомунікаційні послуги в сумі 1 833,80 грн та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Розглянувши матеріали заяви, суддя дійшла висновку, що у видачі судового наказу треба відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
У відповідності до роз'яснень викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви, перевіряється, чи не пропущений заявником строк позовної даності.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦПК України).
Перебіг позовної давності про стягнення боргу за вимогою про стягнення боргу в зобов'язанні з визначеним строком виконання починається зі спливом цього строку.
Як вбачається з матеріалів заяви, ПАТ «ВФ Україна» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка почала формуватися з 31 березня 2022 року, що підтверджується, зокрема, даними розрахунку заборгованості, яка додана до заяви.
При цьому, заявник звернувся до суду 23 квітня 2025 року, тобто більш ніж через 3 роки з моменту виникнення права вимоги, а тому з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Зазначені обставини свідчать про те, що заявником заяву про видачу судового наказу подано з вимогами, які перевищують строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України.
Таким чином, перевіривши та ознайомившись з матеріалами справи, враховуючи, що з моменту виникнення у заявника права вимоги минув строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, тому суддя відмовляє Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані електронні комунікаційні послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу, з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя
постановила таке.
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Ухвала складена та підписана 16 травня 2025 року.
Суддя М. В. Швець