15 травня 2025 року
м. Чернівці
справа №727/9897/24
провадження 22-ц/822/480/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіної Н.Ю.
суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 березня 2025 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 березня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» 3 % річних в розмірі 222157,79 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» 2720,68 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 28 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 березня 2025 року залишено без руху, надано строк десять днів з моменту отримання ухвали для виправлення недоліків, подавши до суду оригінал відповідної квитанції або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин такого пропуску.
09 травня 2025 року до Чернівецького апеляційного суду надійшла заява про про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
У п.8 ч.2 ст.129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, подання апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має відбуватись з дотриманням певних умов.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (ч.1 ст.352 ЦПК України).
Згідно зі ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, приписами ч.5 ст.272 ЦПК України обумовлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частина 6 вказаної статті передбачає, що днем вручення судового рішення, крім іншого, є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно п.1 та п.2 розділу XI «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України» вбачається, що копії судових рішень видаються особам, які відповідно до чинного законодавства мають право на їх одержання. Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення, засвідчена відповідно до вимог Інструкції, надсилається у порядку, визначеному законом.
Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалене 12 березня 2025 року, повний текст рішення виготовлено 14 березня 2025 року та отримано апелянтом 25 березня 2025 року. Апеляційну скаргу направлено 16 квітня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Чернівців засобами поштового зв'язку.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Суд, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Враховуючи, що повний текст оскаржуваного рішення отримано апелянтом 25 березня 2025 року, апеляційну скаргу подано 16 квітня 2025 року з метою забезпечення особі права на апеляційне оскарження, суд доходить висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ'я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Таким чином для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Надані заявником відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору свідчать, що за період з січня 2024 року по березень 2025 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.
Однак апеляційна скарга та додані докази у їх сукупності не містять даних про реальний дохід заявника, оскільки не надано суду даних що ОСОБА_1 є непрацездатною особою чи має незадовільний стан здоров'я. Водночас заявник не надав суду доказів про наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків у банківських установах, тощо.
За таких обставин наведені заявником доводи та надані у їх підтвердження докази не можна визнати такими, що свідчать про відсутність можливості для сплати судового збору, тому не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Водночас заявник не позбавлений права заявити клопотання про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру, або додати докази скрутного майнового стану, який перешкоджає виконати вимоги закону щодо оплати апеляціійної скарги судовим збором.
Отже, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 слід відмовити. Судовий збір визначений в ухвалі Чернівецького апеляційного суду від 28 квітня 2025 року у розмірі 5100 грн. 71 коп. підлягає оплаті.
Керуючись ст.127,354 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 12 березня 2025 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2025 року в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Чернівецького апеляційного суду від 28 квітня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Половінкіна
Н. К. Височанська
О. О. Одинак