Провадження № 11-сс/821/222/25 Справа № 712/5627/25 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
14 травня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2025 року, якою відмовлено у накладенні арешту на майно,
Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42024252010000100 від 03.09.2024 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191 КК України, мотивуючи тим, що здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, у ході якого встановлено, що службові особи комунального підприємства «Черкаське експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (КП ЧЕЛУАШ) Черкаської міської ради, зловживаючи службовим становищем, завдали збитків бюджету Черкаської територіальної громади на суму близько 500 тис. грн, здійснивши за завищеними цінами придбання товарів за договорами від 02.05.2023 № 81 та від 22.04.2024 №54, що укладені за результатами закупівель № UA-2023-04-07-001702-a та №UA-2024-03-25-010878-a.
На підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 від 23.04.2025, 28.04.2025 було проведено обшук в квартирі за місцем проживання ОСОБА_8 (начальник відділу матеріально-технічного постачання КП «ЧЕЛУАШ» Черкаської міської ради), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Redmi Note 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 та з сім карткою НОМЕР_4 . Вказував, що даний мобільний телефон може містити інформацію, яка може бути використана як доказ в кримінальному провадженні під час доказування можливих злочинних дій ОСОБА_8 та інших осіб, а також встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого від 28.04.2025 вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки може містити інформацію, яка може бути використана при доказуванні злочинних дій ОСОБА_8 та інших осіб.
В обгрунтування накладення арешту на телефон, прокурор вказував необхідність заборони розпорядження та використання телефоном з метою збереження речового доказу, для детального огляду у ході проведення досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що під час розгляду клопотання не було встановлено, що вилучене під час обшуку майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та є речовим доказом, який може містити у собі інформацію щодо обставин, які встановлюються у даному кримінальному провадженні, може бути знаряддям вчинення злочину та містити на собі сліди вчиненого злочину, не доведено зв'язок речей, про арешт яких порушується питання, з обставинами злочину. Тому слідчий суддя виснував, що задоволення клопотання та накладення арешту на мобільний телефон не забезпечить справедливого балансу між завданням кримінального провадження і дотриманням прав власника майна.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку. Просить ухвалу скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, та постановити нову, якою клопотання прокурора задовольнити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що слідчим суддею не взято до уваги доводи прокурора, що телефон може містити інформацію, яка в подальшому може використовуватись як доказ в кримінальному провадженні під час доведення можливих злочинних дій ОСОБА_8 та інших осіб. Також, прокурором наголошувалось на необхідності проведення з телефоном слідчих дій, а саме, огляду та призначення ряду експертиз.
Крім того, апелянт звертає увагу, що слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання, зазначив про недоведеність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні за наведених у ній підстав, міркування власника майна ОСОБА_8 , який просив залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Згідно з положенням п.1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Судове рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора, відповідає вказаним вимогам кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що Слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024252010000100 від 03.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 в справі № 712/5356/25 від 23.04.2025 надано дозвіл на відшукання та вилучення документів, які стосуються укладання договорів від 02.05.2023 № 81 та від 22.04.2024 № 54, інших документів щодо укладення вказаних договорів на купівлю шин; чорнових записів; електронних носіїв зберігання інформації (флеш-носіїв); комп'ютерної техніки.
Між тим, відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали, слідчим суддею відмовлено у наданні дозволу на проведення обшуку з метою відшукання мобільного телефону з сім картками, оскільки таке обмеження є непропорційним втручанням в особисте життя особи, щодо якої подане клопотання.
28.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси було проведено обшук в квартирі за місцем проживання ОСОБА_8 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «Redmi Note 12» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім карткою НОМЕР_3 та сім карткою НОМЕР_4 .
Постановою слідчого у даному кримінальному провадженні від 28.04.2025, мобільний телефон з сім картками, який вилучено в ході проведення обшуку, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Частиною 1 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно з ч. 6 ст. 236 КПК України, якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп'ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.
Оскільки ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.04.2025, на підставі якої проведено обшук помешкання ОСОБА_8 , не надавався дозвіл на вилучення мобільного телефону останнього з сім картками, то вилучене в ході проведення обшуку майно вважається тимчасово вилученим.
Положенням ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, яке майно може бути тимчасово вилученим та підстави його вилучення:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон з сім картками, прокурор мотивував необхідністю забезпечення збереження речових доказів.
Натомість, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, відмовивши у задоволенні клопотання, оскільки прокурором не доведено, що вилучений мобільний телефон може бути засобом вчинення кримінального правопорушення або містить інформацію, яка є необхідною для проведення певного експертного дослідження, тобто прокурором в клопотанні, як і в апеляційній скарзі, не доведено обставин, передбачених ст. 167 КПК України, які були підставою для тимчасового вилучення майна.
Доказів, окрім постанови від 28.04.2025 про визнання речовими доказами, що вилучені мобільний телефон з сім картками відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.
Не заслуговують на увагу твердження апелянта щодо мотивування слідчим суддею відмови у задоволенні клопотання з підстав недоведеності ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, оскільки таких висновків оскаржувана ухвала не містить.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що таке обмеження, як накладення арешту на мобільний телефон, є невиправданим втручанням у права власника майна, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, як не доведено і правових підстав для його вилучення.
Згідно з ч. 3 ст. 169 КПК України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги за наведених у ній мотивів, а тому ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована, постановлена з урахуванням матеріалів досудового розслідування.
Керуючись статтями 170, 171, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 травня 2025 року, якою відмовлено у накладенні арешту на майно - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді