Провадження № 11-сс/821/225/25 Справа № 712/5703/25 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_1 Категорія: ст. 183 КПК України
14 травня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_1
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря учасники справи: прокурор підозрюваний захисникОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, пенсіонер, неодруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Слідчий слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 звернулася до суду з клопотання, в якому просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням останнього у державній установі «Черкаській слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.
У разі обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, просила визначити її в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн. з покладенням на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2025 року та ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2025 року про виправлення описки, клопотання слідчого - задоволено.
Застосовано щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025250310001534 від 30.04.2025 року ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Строк тримання під вартою рахується з дня затримання з 28 квітня 2025 року по 26 червня 2025 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 121680 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (застоводавцем), та у разі внесення якої покладено на нього зобов'язання:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду по кожному виклику;
-не відлучатися за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання та мінімізації ризиків, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати щодо ОСОБА_6 на даному початковому етапі досудового розслідування, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим КПК України.
Також, слідчий суддя, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному розмір застави - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зможе дисциплінувати останнього, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його фактичного проживання в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначила, що слідчий суддя обираючи винятковий запобіжний захід послався на те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Проте, заявлені органом досудового розслідування ризики не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а слідчий суддя прийшов до хибних висновків про їх існування.
Слідчий суддя не взяв до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_6 не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку, вину в скоєному злочині визнав повністю, добровільно видав працівнику поліції грошові кошти.
Вказує, що визначений слідчим суддею розмір застави 121 120, 00 грн. є непомірним тягарем для ОСОБА_6 , так як всі зароблені кошти витрачалися ним на утримання себе та колишньої дружини.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків..
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, його висновки про те, що слідчий та прокурор при розгляді справи довели, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого, а також, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного можуть служити виключними підставами для його ув'язнення, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2025 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 4 ст. 185 КК України. відповідно до яких до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області 28.04.2025 року надійшло повідомлення від ОСОБА_9 , про те, що невстановлена особа, таємно, в умовах воєнного стану здійснила крадіжку грошових коштів, які зберігалися у пристройці домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 29.04.2025 року, ОСОБА_6 затриманий в порядку ст. 205 КПК України 28 квітня 2025 року о 19 год. 20 хв. (а.с. 12-17).
29 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене у великих розмірах в умовах воєнного стану.
Згідно ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
З ухвали слідчого судді вбачається, що на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього обмежувального заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідністю обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.
Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 , згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчините нове кримінальне правопорушення.
Щодо наявності ризиків, на які послався слідчий у клопотанні, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 розлучений, не має власного житла, мешкає з дозволу потерпілої у прибудові, що належить їй на праві власності, тісних соціальних зв'язків за місцем проживання не має, скоїв корисливий злочин, тому в разі необрання йому запобіжного заходу, останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінити місце проживання.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведений, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 має вік 66 років, не підлягає мобілізації в умовах воєнного стану, який на даний час введений в Україні, а тому може безперешкодно змінювати місце проживання в тому числі виїхати за кордон.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний може чинити тиск на потерпілу, з якою з його слів перебував у шлюбі та проживав за однією адресою. Також є вірогідність чинити тиск на свідків, які давали викривальні покази проти підозрюваного.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 не працює, тому не має джерела доходу для забезпечення своєї життєдіяльності у зв'язку з чим він може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді проіснування достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, при цьому визначивши підозрюваному, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави саме в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в межах, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи захисника стосовно незаконності оскарженої ухвали є безпідставними, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Водночас апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу слідчого судді на допущену арифметичну помилку у визначенні розміру застави в грошовому еквіваленті.
Слідчим суддею застосовано до ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121680,00 грн.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на кожний рік встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів звертає увагу, що сума застави, визначена слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає 121120,00 грн., тому зазначена арифметична помилка має бути виправлена слідчим суддею в порядку визначеному законом.
Керуючись ст.ст. 183, 309, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: