15 травня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 702/679/24
Провадження № 22-ц/821/806/25
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Кофанової А.О.
учасники справи:
позивач за первісним позовом: Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» м. Монастирище,
відповідач за первісним позовом: ОСОБА_1 ,
представник ОСОБА_1 : адвокат Кулинич Олексій Іванович,
позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,
відповідачі за зустрічним позовом: Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» м. Монастирище, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім 130», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_28 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулинича Олексія Івановича на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13 березня 2025 року (постановлену під головуванням судді Барської Т.М. в приміщенні Монастирищенського районного суду Черкаської області) про відмову у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплокомуненерго» м. Монастирище, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наш Дім 130», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_28 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 про захист прав споживача у справі за позовом Комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги, -
09 липня 2024 року КП «Теплокомуненерго» звернулось до Монастирищенського районного суду Черкаської області з вимогою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги.
Ухвалою суду від 10.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження (справа № 702/679/24, провадження № 2/702/25/25).
02.09.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до КП «Теплокомуненерго», ОСББ «Наш Дім 130», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_28 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 про захист прав споживача.
У поданій зустрічній позовній вимозі відповідач просить поновити йому строк позовної давності для захисту прав споживача та ухвалити рішення, яким визнати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , що оформлене датованим 25 вересня 2020 року протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , незаконним та недійсним; визнати борг з надання послуг з постачання теплової енергії за період з 12.07.2021 по 31.05.2024 по квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 31 033,14 безпідставним та відмовити КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище в позові; зобов'язати КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище списати з особового рахунку ОСОБА_1 17064-6 борг за надання послуг з постачання теплової енергії в розмірі 31 033,14 грн.; стягнути з КП «Теплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правничої допомоги; стягнути з КП «Теплокомуненерго» на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн моральної шкоди.
Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13 березня 2025 року клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кулинича О.І. про поновлення строку для подання зустрічного позову задоволено.
Поновлено відповідачу ОСОБА_1 строк для подачі зустрічного позову.
Відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до КП «Теплокомуненерго», ОСББ «Наш Дім 130», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_28 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 про захист прав споживача.
Роз'яснено позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернуто відповідачу ОСОБА_1 , копію зустрічної позовної заяви - долучено до матеріалів справи.
Ухвала суду мотивована, зокрема тим, що враховуючи похилий вік позивача за зустрічним позовом, поданий його адвокатом відзив на позов суд прийняв, врахувавши при цьому, що позовну заяву з додатками фактично отримав представник відповідача 27.08.2024 . а також постанову Черкаського апеляційного суду від 29.01.2025 , дійшов до переконання про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на подання зустрічного позову.
Відмовляючи у прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що розгляд первісного позову не є взаємопов'язаним із розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення юридичного спору між КП «Черкасиобленерго» та ОСОБА_1 , тому об'єднання позовів в одне провадження є недоцільним.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кулинич О.І. оскаржив її в апеляційному порядку, подавши 22 березня 2025 року через засоби поштового зв'язку апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі скаржник, вважаючи ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13 березня 2025 року незаконною , прийнятою з порушенням норм процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи, просив вказану ухвалу скасувати, об'єднати зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про захист прав споживача з первісним позовом КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги в одне провадження та визначити проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Кулинич О.І., зокрема вказує, що суд першої інстанції невірно застосував ст. 193 ЦПК України, зробив помилковий висновок, що позови містять різний зміст вимог і обставини, які підлягають доказуванню, оскільки і первісний і зустрічний позови виникли з одних правовідносин: з надання послуг КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище споживачу ОСОБА_1 .
Задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 означає виключення можливості задоволення первісного позову.
Позивач КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище у позовній заяві зазначив, що договір з надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 «Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах».
Отже, юридично первісний позовом взагалі безпідставний, позивач за первісним позовом мав налагодити договірні відносини з надання послуг з ОСОБА_1 , однак позивач покладається не на закон, а на суд, якому був заявлений обгрунтований відвід.
Крім того, в обгрунтування первісного позову, КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище посилається на Протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку від 25.09.2020, АДРЕСА_1 , згідно якого співвласники обрали індивідуальну модель договорів про надання послуги з постачання теплової енергії із здійсненням обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру оплати за обслуговування внутрішньобудинкових систем такого будинку, а одна із вимог зустрічного позову є визнання рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , що оформлене датованим 25 вересня 2020 року протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , незаконним та недійсним.
Вважає, що вказані позови є взаємопов'язані між собою.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. З рештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Ухвала суду першої інстанції в частині поновлення строку для подання зустрічного позову не оскаржується, тому в цій частині ухвала суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.
Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСББ «Над Дім 130», ОСОБА_2 та інших осіб, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд первісного позову не є взаємопов'язаним із розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд може ускладнити вирішення юридичного спору між КП «Черкасиобленерго» та ОСОБА_1 , тому об'єднання позовів в одне провадження є недоцільним.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції по наступних підставах.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.
Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
При поданні зустрічного позову позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом, а відповідач займає процесуальне становище позивача. При цьому, пред'являючи зустрічний позов, відповідач завжди має переслідувати одночасно дві цілі: захистити своє порушене чи оспорене право та захиститися проти вимог позивача.
Умовами пред'явлення зустрічного позову є: взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.
Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред'явлення зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним; взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі №910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Враховуючи вищевикладене, взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Подання такого зустрічного позову має на меті не лише довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом, а й захистити права відповідача в обраний ним спосіб. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.
Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/14499/21 (провадження № 61-10754св22).
Із матеріалів справи вбачається, що КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, при цьому, у розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги покладено розмір та плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання на підставі укладеного між КП «Теплокомуненерго» та співвласниками багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання у такому будинку затверджено рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку, яке оформлене протоколом зборів від 25.09.2020.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище, ОСББ «Над дім 130», ОСОБА_2 та інших осіб про захист прав споживача, в якому просив визнати рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , що оформлене датованим 25 вересня 2020 року протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , незаконним та недійсним; визнати борг з надання послуг з постачання теплової енергії за період з 12.07.2021 по 31.05.2024 по квартирі АДРЕСА_2 в розмірі 31 033,14 безпідставним та відмовити КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище в позові; зобов'язати КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище списати з особового рахунку ОСОБА_1 17064-6 борг за надання послуг з постачання теплової енергії в розмірі 31 033,14 грн.
Правовий аналіз первісного позову КП «Теплокомуненерго» м. Монастирище про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та зустрічного позову ОСОБА_1 про захист прав споживачів, свідчить про те, що обидва позови взаємопов'язані, виникають з одних правовідносин, а отже спільний їх розгляд є доцільним, сприятиме об'єктивному вирішенню спору.
Крім того, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Проте, суд першої інстанції на наведене не звернув належної уваги, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову.
За наведених обставин, судом першої інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що, відповідно до п .4 ч.1 ст. 379 ЦПК України, є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулинича Олексія Івановича - задовольнити.
Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 13 березня 2025 року про відмову у прийнятті зустрічного позову - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова