Провадження № 11-кп/821/414/25 Справа № 712/1787/25 Категорія: ч. 1 ст. 309 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
12 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12025255330000102 від 23.01.2025 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2025 року, ухвалений за результатами спрощеного провадження, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси Черкаської області, українця, громадянина України, працюючого на посаді монтажника в ТОВ «Солар енерджи», одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого,
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком в 1 (один) рік та покладено обов'язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Прийнято рішення про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта у сумі 1591 грн 80 коп.
У порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речового доказу.
За цим вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 23.01.2025 близько 10 год 30 хв, перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. В. Галви, на узбіччі дороги, незаконно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, незаконно придбав, шляхом знахідки, один поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, яку залишив зберігати при собі без мети збуту.
23.01.2025 близько 10 год 54 хв, перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. В. Галви, 26, маючи умисел на зберігання психотропної речовини без мети збуту, ОСОБА_7 зупинений працівниками поліції, яким, під час перевірки документів повідомив, що має в нагрудній сумці один поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження та цього ж дня, у період часу з 13 год 27 хв до 13 год 40 хв, під час затримання в порядку ст. 298-2 КПК України, ОСОБА_7 добровільно видав один поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, яка, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-25/1575-НЗПРАП від 29.01.2025, є наркотичним засобом обіг якого обмежено - канабіс, масою 5.85 г.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , яка діє на підставі ордеру від 11.03.2025, порушує питання про зміну вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.02.2025 через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості та призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин провадження, доведеності винуватості ОСОБА_7 та правильності кваліфікації його дій, сторона захисту зазначає, що призначене обвинуваченому покарання не відповідає принципам достатності та меті виправлення у зв'язку із суворістю.
Вказує, що під час судового розгляду встановлено обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , а саме: щире каяття та визнання вини в повному обсязі, активне сприяння слідству у розкритті кримінального правопорушення, наявність яких, з урахуванням даних, що характеризують особу останнього, давала підстави для призначення мінімального за видом покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України.
Стверджує, що за час досудового слідства обвинувачений багато разів пожалкував про скоєне ним, навчений та покараний наріканням оточуючих людей, а також близьких родичів. Звертає увагу на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, у 2022 закінчив Черкаський державний технологічний університет за освітньою програмою «електротехнічні системи електроспоживання» та має вищу освіту, офіційно працює у ТОВ «Солар ІНДАСТРІ» на посаді монтажник, за місцем проживання характеризується позитивно, є членом ВГО «СГОУ «Народна Рада» і від такої організації має подяку, має стійкі та міцні соціальні зв'язки, зокрема має дружину та трьох малолітніх дітей, яких треба утримувати та здійснювати догляд. Також зазначає, що дитина ОСОБА_9 має складний діагноз, потребує лікування, а сама мати ОСОБА_10 не може забезпечувати повноцінно і лікування, і виховувати інших малолітніх дітей, крім того батьки обвинуваченого є особами з інвалідністю 2 групи, які також потребують догляду.
Узагальнюючи викладене пропонує призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатнім та необхідним для досягнення основної мети покарання - кара, виправлення засудженого та попередження скоєння нових злочинів.
Заслухавши суддю-доповідача, думки обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі з наведених в ній мотивів, прокурора ОСОБА_6 , яка заперечила проти задоволення апеляційних вимог сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і ґрунтуватись на всебічному, повному, об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального, кримінального процесуального закону.
На думку колегії суддів, наведені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Розгляд обвинувального акта щодо ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального проступку, здійснений без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження та відповідає положенням ст. 381, 382 КПК України.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, відповідає фактичним обставинам провадження, що встановлені в межах розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні та учасниками судового провадження не заперечується.
Кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту, колегія суддів визнає правильною, такою, що узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону щодо меж судового розгляду, передбачених ст. 337 КПК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про невідповідність призначеного судом ОСОБА_7 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі останнього внаслідок надмірної суворості, колегія суддів визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
За змістом ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують, та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, яке, згідно ч. 2 ст. 50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
У цьому кримінальному провадженні, як видно з його матеріалів, не вбачається обставин, які б давали підстави вважати, що покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено з порушеннями визначених законом загальних засад.
Встановлено, що обгрунтовуючи висновок щодо виду і розміру покарання ОСОБА_7 , місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є проступком, обставини його вчинення, дані про особу винуватого, який раніше не судимий, характеризується посередньо, на спеціалізованих обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, на утриманні має трьох малолітніх дітей, визнавши обставиною, що пом'якшує його покарання - щире каяття, при відсутності обставин, що його обтяжує.
На переконання суду апеляційної інстанції, за наведених вище обставин, призначене ОСОБА_7 покарання в межах передбачених санкціями ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі в наближених до мінімальних межах, із подальшим звільненням від його відбування з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із встановленням мінімального іспитового строку, є справедливим, таким, що відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сприятиме виправленню обвинуваченого, попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 іншого за видом покарання, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, зокрема у виді штрафу, на чому наполягає сторона захисту, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про призначення покарання у виді штрафу та визначенні його розміру, окрім іншого, має враховуватися майновий стан винного. З довідки ТОВ «СОЛАР ІНДАСТРІ», долученої стороною захисту до апеляційної скарги, слідує, що за період з 09.12.2024 по 31.01.2025 сукупний дохід ОСОБА_7 склав 22821,13 грн. За санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, яка охоплює альтернативні види покарань, передбачено покарання у виді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 17000 грн до 51000 грн. З огляду на майновий стан ОСОБА_7 та з урахуванням наявності на його утриманні трьох малолітніх дітей, серед яких дитина з особливими потребами та дружини, колегія суддів не вбачає за можливе призначити останньому навіть мінімального розміру покарання у виді штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
При цьому колегією суддів не приймаються до уваги пояснення сторони захисту про те, що ОСОБА_7 має більший неофіційний дохід, оскільки наведене не підтверджене будь-якими належними та допустимими даними.
З огляду на невстановлення двох і більше обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутні підстави для призначення ОСОБА_7 покарання у виді штрафу із меншим розміром, передбаченим ч. 1 ст. 309 КК України.
Визнання ОСОБА_7 винуватості у пред'явленому обвинуваченні є складовою поняття щире каяття, яке судом при призначенні покарання враховане як обставина, що його пом'якшує, а посилання захисника про протилежне, є передчасним.
Щодо наявності активного сприяння ОСОБА_7 слідству у розкритті кримінального правопорушення, колегія суддів наголошує, що під активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення розуміється активна, ініціативна та добровільна допомога слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.
Те, що обвинувачений ОСОБА_7 брав активну участь у слідчих діях і будь якими діями не заважав проведенню досудового розслідування, не охоплюється поняттям «активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення», а надання показань та визнання вини під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, яка вже встановлена компетентними органами з інших джерел, не утворює наявності такої пом'якшуючої обставини. На її відсутність також вказує і зміст обвинувального акта в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , де не міститься посилання органу досудового розслідування на активне сприяння останнім розкриттю кримінального правопорушення.
Наявність у ОСОБА_7 сталих та міцних соціальні зв'язки, зокрема дружини та трьох малолітніх дітей, та офіційного місця роботи було предметом перевірки та оцінки судом першої інстанції і враховано судом при призначенні покарання, яке визнається достатнім.
Колегія суддів звертає увагу на те, що хоча ОСОБА_7 і призначено не мінімальне за видом покарання у виді обмеження волі, однак у наближеному до мінімального розміру, із звільненням від його відбування з випробуванням, тому відсутні підстави стверджувати, що він буде позбавлений можливості утримувати та виховувати малолітніх дітей або надавати допомогу батькам, які є особами з інвалідністю, на що міститься посилання в апеляційній скарзі.
Те, що з наданих захисником даних вбачається, що за місцем роботи та проживання ОСОБА_7 характеризується позитивно, має вищу освіту та нагороджений від ВГО «СГОУ «Народна Рада» за особистий значний внесок у розвиток волонтерського руху, не спростовує наведених вище висновків та не вказує на істотну диспропорцію або неадекватність призначеного покарання.
З огляду на наведене колегія суддів уважає, що подальше пом'якшення призначеного ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України не відповідатиме загальними засадами призначення покарання, його меті, справедливому балансу між загальними інтересами суспільства, та вимогами захисту основоположних прав особи.
Істотних порушень вимог процесуального законодавства, допущених судом першої інстанції, які перешкодили чи могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в ході апеляційного перегляду не встановлено.
Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог колегія суддів вважає, що вирок є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування чи зміни - відсутні.
Розглянувши кримінальне провадження в межах заявлених апеляційних вимог, колегія суддів вважає, що вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.02.2025 щодо ОСОБА_7 є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування чи зміни відсутні, у зв'язку із чим залишає без задоволення апеляційну скаргу захисника.
Керуючись ст. 404, п. 1 ч. 1 ст. 407, ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України.
Головуючий
Судді