Іменем України
14 травня 2025 року
м. Харків
справа № 642/4296/24
провадження №22-з/818/73/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Сізонової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення частин у спільній сумісній власності на земельну ділянку та визнання права власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення частин у спільній сумісній власності на земельну ділянку та визнання права власності на 46/100 частин земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказане рішення суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - задоволено. Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2024 року -скасовано та ухвалено нове. Позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 46/100 частин земельної ділянки загальною площею 0,0878 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6310137200:04:023:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - Шипенко Анастасія Сергіївна про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судового збору за звернення до суду із позовом та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Обговоривши доводи заяви, судова колегія вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, наявні підстави для ухвалення додаткової постанови, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Матеріали справи свідчать про те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1 937,92 грн( за дві майнові вимоги)(а.с.1,2); при подачі апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 2 325,51 грн (а.с.131). Таким чином при зверненні до суду із позовом та апеляційною скаргою відповідачем сплачено судовий збір на загальну суму 4 263,43 грн.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Судом встановлено, що при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 просив визначити частину у спільній сумісній власності на земельну ділянку та визнати право власності на частину земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, позивачембуло сплачено судовий збір у розмірі 1 937,92 грн (а.с.1,2); при подачі апеляційної скарги апелянтом сплачено судовий збір у розмірі 2 325,51 грн (а.с.131). Однак при розгляді справи по суті та постановлені судового рішення питання щодо судових витрат вирішено не було.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року визнано за ОСОБА_1 право власності на 46/100 частин земельної ділянки загальною площею 0,0878 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6310137200:04:023:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином стягненню на користь позивача підлягає судовий збір, який відповідає розміру пропорційно задоволеним позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії посвідчення Серія НОМЕР_1 від 06 червня 2019 року ОСОБА_3 є особою, яка віднесена до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, без строку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону).
Статтею 5 Закону встановлено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, згідно з п. 10 ч. 1 даної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).
Виходячи з вищевикладеного судова колегія доходить висновку, щоОСОБА_1 належить компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені судові витрати за розгляд справи у розмірі 2 131,64 грн.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 131,64 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина
Повний текст судового рішення виготовлено 16 травня 2025 року