Справа № 539/3443/24 Номер провадження 33/814/291/25Головуючий у 1-й інстанції Гуменюк Г. М. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.
16 травня 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Захожай О.І.
при секретарі - Лисенко О.Ю.
за участю:
адвоката -Тарасенка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Тарасенка І.В., поданої в інтересах особи, відносно якої складено протокол- ОСОБА_1 на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2024 року,-
встановив:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.
Судом встановлено, що 17 серпня 2024 року близько о 17 год 30 хв на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 192 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та проходження такого огляду в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
З вказаним рішенням не погодився захисник-адвокат Тарасенко І.В. та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28.10.2024 та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Вказує, що докази отримані з істотним порушенням, а саме: відеозаписом не зафіксовано причину зупинки транспортного засобу, водієві не роз'яснено його права, в тому числі право на захист, нагрудна камера поліцейського перебувала у несправному вигляді, а у направленні на огляд відсутній підпис ОСОБА_1 .
Разом з цим, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки на адресу ОСОБА_1 поштові відправлення та електронні листи з Лубенського міськрайонного суду Полтавської області не надходили та не була надіслана копія оскаржуваної постанови.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційному суду не повідомив.
Вислухавши думку захисника ОСОБА_2 - адвоката Сірого О.В. та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов наступного висновку,
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно вимог ст.289 КУпАП в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи конкретні обставини справи, відсутність у матеріалах справи доказів своєчасного вручення ОСОБА_1 як судових повісток про судові засідання, так і копії постанови, а також з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до суду, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №713432 від 17 серпня 2024 року, водій ОСОБА_1 17 серпня 2024 року близько о 17 год 30 хв на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський 192 км. керував транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова. Від проходження огляду у встановленому законом порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та проходження такого огляду в медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків.
З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без страхового полісу, в зв'язку з чим відносно останнього було складено протокол серії БАД №536928 від 17.08.2024 року. При цьому, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер чи в медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків.При цьому працівниками поліції ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КпАП України, що спростовує доводи захисника. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, поставив підпис та виклав свої зауваження.
Таким чином, доводи захисника в повній мірі спростовуються матеріалами справи, а отже мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення.
Правилами дорожнього руху України встановлені обов'язки і права водіїв транспортних засобів.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду» огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Водій ОСОБА_1 передбачений пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України обов'язок не виконав.
Обставин, які б перешкоджали, унеможливлювали, тощо проходження огляду на стан сп'яніння, не встановлено.
У поліцейських були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння: був присутній запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, що також в повній мірі підтверджується і відеозаписом.
Порушень порядку складання протоколу, незаконності дій працівників патрульної поліції тощо, які б виключали подію чи впливали на кваліфікацію дій водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, не встановлено.
Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, та дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно визначених статтею 24 КУпАП видів адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватися такі адміністративні стягнення як, зокрема, штраф (п.2 ч.1 ст.24); позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) (п.5 ч.1 ст.24).
Санкція частини 1статті 130 КУпАП передбачає накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено в межах санкції частини 1статті 130 КУпАП.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.
Будь-які докази, які б спростовували висновок судді першої інстанції в матеріалах справи відсутні та правопорушником або його захисником суду апеляційної інстанції не надані.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановив:
Клопотання про поновлення строку адвоката Тарасенка І.В. задовольнити.
Апеляційну скаргу адвоката Тарасенка І.В., подану в інтересах особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Захожай О.І.