Справа № 554/3663/25 Номер провадження 11-сс/814/330/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 травня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 21 березня 2025 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за повідомленням від 04.03.2025 за вих. №2523С.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вказав, що суду не надано жодного доказу, який би достовірно та безсумнівно підтверджував факт отримання ТУ ДБР у м. Полтаві повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 за вих. №2523С від 04.03.2025 року (щодо військовослужбовця ОСОБА_8 ), враховуючи твердження заступника керівника Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м. Полтаві про те, що останнє на адресу ТУ ДБР у м. Полтаві не надходило.
Не погодившись з вказаним рішенням слідчого судді, представник скаржника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого у м.Полтава, внести до ЄРДР відомості про вчинення старшим солдатом ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що рішення слідчого судді незаконне та необґрунтоване, не відповідає вимогам КПК України, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що до скарги було долучено фіскальний чек АТ «Укрпошта» про направлення кореспонденції на адресу ТУ ДБР у м.Полтаві.
Разом з цим представник ОСОБА_6 просив проводити судовий розгляд без його участі.
Положеннями ч. 4 ст.405 КПК України передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження, які судом були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали скарги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Пунктом 1 частини 1статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджененаказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4,5 ч.5ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч.1ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, 18 березня 2025 року до провадження слідчого судді надійшла вищезазначена скарга, у якій представник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 просить зобов'язати уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава, внести до ЄРДР відомості про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 старшим солдатом ОСОБА_8 кримінального правопорушення, відомості про яке викладені у повідомленні військової частини НОМЕР_1 від 04 березня 2025 року за вих. №2523С.
Скарга мотивована тим, що до ТУ ДБР у м. Полтаві надійшло повідомлення військової частини НОМЕР_1 від 04 березня 2025 року за вих. №2523С щодо вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.407 КК України (самовільного залишення військової частини) військовослужбовцем ОСОБА_8 , однак, всупереч приписів ст.214 КПК України, ТУ ДБР у м. Полтаві відомості про кримінальне правопорушення за цим повідомленням до ЄРДР не внесені.
21.03.2025 слідчий суддя відмовив в задоволенні вказаної скарги та в обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що слідчому судді не надано жодного доказу на підтвердження факту отримання ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, повідомлення командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_9 за вих.№2523С від 04.03.2025.
З матеріалів справи вбачається, що до скарги представником ОСОБА_6 не долучено жодного доказу на підтвердження факту направлення та отримання повідомлення про злочин адресатом.
Водночас з листа заступника керівника ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_10 (а.с.10) вбачається, що повідомлення ВЧ НОМЕР_1 від 04.03.2025 за вих.№2523С (щодо військовослужбовця ОСОБА_8 ) на розгляд уповноважених осіб ТУ ДБР у м.Полтаві не надходило, що в свою чергу в повній мірі спростовує доводи поданої апеляційної скарги, до якої також не було долучено доказів на відправлення повідомлення про злочин до ТУ ДБР.
Враховуючи наведене, посилання з цього приводу апелянта на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді про відмову в задоволенні скарги представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_6 є законним, обґрунтованим та належним чином мотивованим.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді апеляційним переглядом не встановлено, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.376,404,405,409,422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21 березня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4