Справа №760/7792/14-ц 6/760/97/25
08 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Костенка Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Кампсіс Лігал»,
У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» звернулось до Солом'янського районного суду м. Києва із заявою про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Майстренка О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником прийнято до провадження та відкладено призначення дати судового розгляду до повернення матеріалів справи №760/7792/14-ц з Київського апеляційного суду до Солом'янського районного суду м. Києва.
Після надходження справи №760/7792/14-ц з Київського апеляційного суду до Солом'янського районного суду м. Києва, судом призначено розгляд поданої заяви на 16.45 год. 08.05.2025.
08 травня 2025 року, до початку розгляду справи, надійшла заява представника заявника, Бурдюг Т.В. про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником у виконавчому листі № 760/7792/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1037-Ф від 22.11.2007 у розмірі 21 964 462 гривні 96 копійок.
Відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких підстав суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Беручи до уваги подану представником позивача заяву та відповідні положення цивільного процесуального законодавства, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст.257, ст. ст.258-260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника заявника, ОСОБА_2 - задовольнити.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС», про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Вердикт Капітал», ТОВ «Кампсіс Лігал» - залишити без розгляду за заявою представника заявника.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Майстренко