Справа №: 343/751/25
Провадження №: 2/343/463/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2025 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
ТзОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь борг за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року та договором про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року в загальному розмірі 90 880,14 грн., а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивували тим, що 23.09.2021 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено договір позики № 77768169, що підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто було укладено договір позики у вигляді електронного документа згідно вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор. Відповідно до умов договору позики, ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит в сумі 14 000,00 грн. на строк 64 дні з базовою фіксованою процентною ставкою 1,6 %, яка нараховується за кожен день користування позикою. Крім того, 23.09.2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 через особистий кабінет позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системи кредитодавця, було укладено договір про споживчий кредит № 4108618, що також підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», тобто було укладено кредитний договір у вигляді електронного документа згідно вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор. Відповідно до умов кредитного договору, ТзОВ «Мілоан» взяло на себе зобов'язання надати відповідачу кредит в сумі 10 200,00 грн. на строк 30 днів з пролонгацією за ставкою 0,88 %, що нараховується від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування ним та стандартною (базовою) ставкою 5 %, яка нараховується від фактичного залишку кредиту за кожен день користування позикою. Кредитодавці виконали взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладених договорів шляхом перерахування цих коштів на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 22 лютого 2022 року між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022, у відповідності до якого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» належне йому право вимагати повернення коштів, зокрема, за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року. 13 січня 2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, у відповідності до якого ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» належне йому право вимагати повернення коштів, зокрема, за договором про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року. В подальшому, ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «Коллект Центр» на підставі договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 року належне йому право вимагати повернення коштів за вищевказаними договорами № 77768169 та № 4108618. Відповідач кредитні кошти не повернув у повному обсязі та не виконав інші грошові зобов'язання, тому станом на день формування позовної заяви у нього наявна заборгованість за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року в розмірі 25 253,34 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 14 000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами на день відступлення прав вимоги - 11 251,04 грн. та нараховані 3 % річних - 2,30 грн., а також за договором про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року в розмірі 65 626,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 10 200,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами на день відступлення прав вимоги - 54 712,80 грн. та заборгованість за комісіями - 714,00 грн. Вказані дії відповідача свідчать про відмову від добровільного повернення боргу, в зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Відповідачем на електронну адресу суду подано відзив на позовну заяву (а.с. 87-88), в якому він просив в задоволенні позову відмовити в частині стягнення відсотків за договорами, 3 % річних, комісій, витрат на правничу допомогу та витрат на оплату судового збору з тих підстав, що відсотки в розмірі 11 251,04 грн. за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року та 54 712,80 за договором про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року нараховані поза межами строку дії цих договорів. Дійсно ним було укладено вказані кредитні договори, однак, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували укладення додаткових угод про продовження строку користування кредитом чи вчинення інших дій, спрямованих на пролонгацію договорів. Тому вважає, що строк дії обох договорів становить 30 днів і саме за цей період слід стягувати відсотки за ставкою, визначеною в цих договорах. Що стосується витрат на правничу допомогу, то вони є непропорційними предмету позову, їх вартість є завищеною та недоведеною належними доказами.
Представником позивача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 98) ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив (а.с. 93-97), в якій вона вказала, що відповідно до умов договору № 77768169, знижена процентна ставка становить 0,72 %, а процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день складає 2,70 %. Підписавши договір позики, відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив його та правила надання грошових коштів, їх зміст, суть, об'єм, зобов'язання сторін та йому зрозумілі наслідки укладення цього договору. Пунктом 6.7 Правил надання грошових коштів у позику передбачено, що у разі невнесення чергового ануїтетного платежу, до складу якого входить частина позики, позичальнику на таку частину позики нараховується процентна ставка у розмірі, передбаченому договором позики за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем сплати такого ануїтетного платежу, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Таким чином, умовами договору позики та Правилами передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами 30-денного (пільгового) строку користування позикою. До матеріалів справи додано Правила № 12/08/2021 в редакції від 12.08.2021 року і доказів того, що на дату укладення договору були наявні Правила в іншій редакції, які мають відмінні умови, матеріали справи не містять. Що стосується договору № 4108618, то сторонами було погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості й таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій, що передбачено Розділом 2.3 Договору. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, відповідачем було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Крім того, умови договору про автоматичну пролонгацію строку кредитування жодним чином не завдають шкоди інтересам позичальника, оскільки поряд із обов'язком сплачувати відсотки в період автоматичного продовження строку кредитування, позичальник набуває і право користуватися кредитом та правомірно не повертати його протягом такого строку. Щодо витрат на правничу допомогу, то заявлена до стягнення сума є обгрунтованою, відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт і є пропорційною обсягу витраченого часу, а договірні відносини між позивачем та адвокатом є виключно цивільно-правовими відносинами між цими сторонами і не впливають на жодні права відповідача.
В судове засідання представник позивача Ткаченко М.М. не з'явилася, в позовній заяві зазначила клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника позивача на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення йому судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Той факт, що відповідач знав про час та місце розгляду справи, підтверджується також поданням ним відзиву на позов (а.с. 87-88).
За таких обставин суд 15.05.2025 року постановив ухвалу про проведення розгляду даної справи за відсутності сторін.
Дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Судом встановлено, що 23.09.2021 року що між ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 14 000,00 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок, строком на 64 дні (до 25.11.2021 року), що підтверджується договором позики (ануїтет) № 77768169 та додатком № 1 до цього договору - таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписаними ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором (а.с. 9). Даний факт також визнається відповідачем.
Пунктом 2.3 договору позики передбачено, що знижена процентна ставка, яка застосовується відповідно до умов Програми лояльності становить 0,72 % в день, а процентна ставка за понадстрокове користування позикою складає 2,70 % в день.
Згідно довідки № КД-000001102/ТНПП від 14.10.2024 року, що видана ТзОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» (а.с. 29), ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 23.09.2021 року перерахувало ОСОБА_3 кредитні кошти на суму 14 000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 23.09.2021 року відповідач підписав електронний договір позики № 77768169 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримав від ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» кредитні кошти в сумі 14 000,00 грн. на свій банківський рахунок.
ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримався своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань.
З наданого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку суми заборгованості за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року (а.с. 32-33) та розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 38) вбачається, що борг ОСОБА_1 по даному договору станом на 22.02.2022 року становить 25 251,04 грн. з яких: 14 000,00 грн. - заборгованість за тілом позики та 11 251,04 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.
Цей розрахунок підтверджує, що відповідач жодних коштів на погашення позики не вносив, внаслідок чого за ним правомірно числиться заборгованість в розмірі 14 000,00 грн. за основною сумою боргу (тілом кредиту), яка визнається відповідачем та з якою суд погоджується.
Що стосується стягнення з відповідача 11 251,04 грн. нарахованої позивачем заборгованості за відсотками, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Згідно умов договору позики (ануїтет) № 77768169 від 23.09.2021 року, строк дії даного договору становить 64 дні, датою повернення позики (останній день) є 25.11.2021 року. Таким чином, строк кредитування сплив 25 листопада 2021 року.
Відповідно до п 5.2 Договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Дійсно, розділ 6 Правил надання грошових коштів у позику, затверджених наказом директора ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 12/08/2021 від 12.08.2021 року (а.с. 10-15), передбачає умови продовження строку користування позикою.
Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору відповідачу, який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.
Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання фінансовою установою додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Враховуючи, що відповідач за допомогою одноразового ідентифікатора підписував тільки сам договір позики та додаток № 1 до нього, а не Правила надання грошових коштів у позику, затверджені наказом директора ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 12/08/2021 від 12.08.2021 року, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.
Аналогічний правовий висновок містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.
Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування позикою у будь-який спосіб.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування умов, наведених у Правилах, щодо пролонгації строку договору позики на 90 днів, а отже, у позикодавця виникло право нарахування процентів за цим договором тільки у межах строку його дії - до 25 листопада 2021 року.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
За таких обставин, відсутні підстави для нарахування відповідачу відсотків за користування позикою за період з 26.11.2021 року по 22.02.2022 року.
Враховуючи наведене та виходячи з наданого ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку суми заборгованості за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року (а.с. 32-33), судом встановлено, що розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті відсотків по даному договору за період з 23.09.2021 року по 25.11.2021 року становить 9 140,24 грн. (11 251,04 грн. - 2 110,80 грн.), які підлягають стягненню з останнього.
Згідно з розрахунком заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 38), заборгованість відповідача по сплаті 3 % річних від простроченої суми на підставі ст. 625 ЦК України за вищевказаним договором позики за період з 22.02.2022 року по 23.02.2022 року (за 2 дні) становить 2,30 грн.
Суд приймає до уваги цей розрахунок та вважає його обґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Як встановлено з договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року, акту приймання-передавання Реєстру боржників за даним договором, платіжного доручення № 333740001 від 23.02.2022 року на суму 6 382 999,39 грн. та Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022 року (а.с. 41-47), право вимоги до ОСОБА_1 по договору позики № 77768169 від 23.09.2021 року ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал».
В подальшому, ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ОСОБА_1 по вказаному договору позики ТзОВ «Коллект Центр», що підтверджується договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, актом прийому-передачі Реєстру боржників за даним договором та Реєстром боржників до договору 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 (а.с. 55-64).
Крім того, судом встановлено, що згідно умов договору про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року, паспорта споживчого кредиту № 4108618 від 23.09.2021 року та анкети-заяви на кредит № 4108618 від 23.09.2021 року (а.с. 16-22), ТзОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 200,00 грн. для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом перерахування цих коштів на вказаний ним картковий рахунок строком на 30 днів, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та комісію у порядку, передбаченому цим договором.
Відповідно до п.п. 1.5.2, 1.6, 1.7 кредитного договору, проценти за користування кредитом становлять 2 692,80 грн., які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором є фіксованим.
Згідно п. 1.5.1 цього ж договору, комісія за надання кредиту становить 714,00 грн., яка нараховується за ставкою 7 % від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 4.2 даного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України.
Відповідно довідки про ідентифікацію, виданої ТзОВ «Мілоан» (а.с. 28), для підписання договору про споживчий кредит № 4108618 ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор V75707.
З квитанції № 1771946690 (а.с. 34) вбачається, що ТзОВ «Мілоан» 23.09.2021 року перераховано ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 кошти в сумі 10 200,00 грн. згідно договору № 4108618.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що 23.09.2021 року відповідач уклав з ТзОВ «Мілоан» електронний договір про споживчий кредит шляхом підписання його з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором V75707 та отримав від ТзОВ «Мілоан» кредитні кошти в сумі 10 200,00 грн. на свій картковий рахунок, чого останній не заперечує.
ТзОВ «Мілоан» надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримався своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань.
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення, виданої ТзОВ «Мілоан», а також розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТзОВ «Вердикт Капітал» за договором № 4108618, виданого цим товариством (а.с. 35-37), у відповідача станом на 10.01.2023 року наявна заборгованість за вказаним договором про споживчий кредит в розмірі 65 626,80 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 10 200,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 54 712,80 грн. та прострочена заборгованість за комісіями - 714,00 грн. При цьому, вказані розрахунки підтверджують, що ОСОБА_1 не здійснив жодної сплати за весь час дії договору з метою погашення заборгованості по тілу кредиту та на погашення процентів.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність доказів, які б підтверджували укладення ним додаткових угод про продовження строку користування кредитом чи вчинення інших дій, спрямованих на пролонгацію договорів, оскільки безпосередньо в самому договорі про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року (розділ 2.3) передбачено умови пролонгації цього договору. Оскільки відповідач добровільно підписав даний договір, то він погодився із зазначеними умовами.
Що стосується заперечень відповідача щодо стягнення з нього заборгованості по сплаті комісії за вказаним договором, то суд також не приймає їх до уваги, оскільки згідно з умовами договору про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року (п. 1.5.1) відповідачу було встановлено комісію саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, яка є разовою і незмінною, тому вказана сума заборгованості в розмірі 714,00 грн. підлягає стягненню з останнього.
З договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 року, акту приймання-передавання Реєстру боржників до вказаного договору, платіжного доручення № 321170001 від 14.01.2022 року на суму 3 686 675,52 грн. та витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 року (а.с. 48-54) встановлено, що право вимоги до ОСОБА_1 по договору про споживчий кредит № 4108618 ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал».
Як вже зазначалося вище, 10.01.2023 року ТзОВ «Вердикт Капітал» згідно договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с. 55-58) відступило ТзОВ «Коллект Центр» право вимоги до ОСОБА_1 також і договору про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 істотно порушив умови укладених кредитних договорів, своєчасно кредити не погашав та не повернув позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення і з нього на користь ТзОВ «Коллект Центр» слід стягнути 23 142,54 грн. заборгованості за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 14 000,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 9 140,24 грн. та нараховані 3 % річних - 2,30 грн., а також 65 626,80 грн. заборгованості за договором про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 10 200,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 54 712,80 грн. та заборгованість за комісією - 714,00 грн.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, в ч. 1 якої зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 97,67 % сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що був сплачений згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0514600019 від 16.04.2025 року в розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 8), який становитиме 2 365,96 грн.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між ТзОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів від 01.11.2023 року, заявку на надання юридичної допомоги № 195 від 01.03.2025 року, витяг з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року, з якого вбачається, що вартість наданої адвокатом послуги в даній справі становить 25 000,00 грн. (а.с. 69-73).
Однак, вказаний розмір вартості послуг адвокатського об'єднання суд вважає таким, що є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для позивача.
Так, згідно витягу з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 року (а.с. 73), адвокатським об'єднанням витрачено 2 години на усну консультацію з вивченням документів (4 000,00 грн.), 1 годину на надання письмової консультації (3 000,00 грн.) та 6 годин на складання позовної заяви (18 000,00 грн.).
Суд вважає, що вартість усної та письмової консультації, написання позовної заяви не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
Проаналізувавши вищенаведені докази, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого на це часу, суд дійшов висновку, що вартість цих послуг становить 6 000,00 грн., що є співмірним з обсягом наданих правових послуг, категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об'ємом наданих послуг та значенням справи для сторін, враховуючи, що дана справа є малозначною, не високої складності та не вимагає великих навичок, вмінь та часу адвоката, а сам позов є шаблонним і не складним в написанні.
На підставі викладеного, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 207,526,530,536,610,611,626,638,1048-1050,1054,1055,1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором позики № 77768169 від 23.09.2021 року в розмірі 23 142,54 грн. (двадцять три тисячі сто сорок дві гривні та 54 копійки), 65 626,80 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот двадцять шість гривень і 80 копійок) заборгованості за договором про споживчий кредит № 4108618 від 23.09.2021 року, а також 2 365,96 грн. (дві тисячі триста шістдесят п'ять гривень та 96 копійок) відшкодування сплаченого судового збору та 6 000,00 грн. (шість тисяч гривень) витрат за надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» професійної правової допомоги адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», що знаходиться за адресою: 01133, м.Київ вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 .
Суддя: