Справа № 296/2283/24
2-о/296/53/25
14 лютого 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Шалоти К. В.,
за участю секретаря судового засідання Прохорчук Д. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомира у порядку окремого провадження заяву Житомирської міської ради про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа: виконавчого комітету Житомирської міської ради,
І. ЗМІСТ ЗАЯВИ
1. 13.03.2024 Житомирська міська рада звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із заявою про визнання квартири АДРЕСА_1 та коштів, які належали ОСОБА_1 - відумерлою спадщиною та передання її в комунальну власність Житомирської міської територіальної громади.
2. Заява мотивована тим, що 18.12.2023 на адресу Житомирської міської ради надійшов лист від Житомирського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Житомирської міської ради (далі - Територіальний центр), в якому повідомлялося про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , з 01.04.2010 був підопічним Центру. Похованням займався Територіальний центр спільно з Житомирською міською радою. Додатково повідомляють, що рідних і близьких покійний ОСОБА_2 не мав, у зв"язку з цим, звертаються з проханням передати вказану квартиру в комунальну власність міста. Право власності за вище вказаною адресою зареєстроване за ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За усною інформацією Територіального центру, покійна ОСОБА_1 була матір'ю покійного ОСОБА_2 . Згідно інформації про осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 до складу зареєстрованих входить ОСОБА_2 станом на 21.02.2021. Вказується, що згідно інформації зі Спадкового реєстру спадкова справа щодо майна ОСОБА_1 не заводилась та наявний спадковий договір, складений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , за яким останній зобов"язується виконувати передбачені в ньому розпорядження і в разі смерті ОСОБА_1 набуває право власності на належне майно. Також вказується про наявність заяви про приєднання №571183307/100920 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) на ім'я ОСОБА_2 . Згідно усної інформації від працівників Територіального центру ОСОБА_1 мала значні грошові кошти на своєму банківському рахунку, конкретна сума невідома.
3. Посилаючись на те, що за життя ОСОБА_2 спадщину у встановленому законом порядку після смерті матері ОСОБА_1 не прийняв, Житомирська міська рада в порядку статті 1277 ЦК України просила суду визнати відмерлою спадщину після смерті ОСОБА_1 .
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
4. 18.03.2024 ухвалою суду відкрито окреме провадження у справі № 296/2283/24, залучено до розгляду справи як заінтересовану особу - виконкому Житомирської міської ради, задоволено клопотання представника заявника та витребувано у Житомирського обласного управління АТ "Ощадбанк" інформацію щодо наявності, розміру грошових коштів на банківських рахунках та номерів банківських рахунків ОСОБА_1 ; призначено заяву до розгляду по суті.
5. Представник заявника - ОСОБА_4 надіслала через електронний кабінет заяву від 16.01.2025, в якій просила розгляд справи здійснювати без участі представника міської ради.
6. Представник заінтересованої особи у судове засідання не прибув, повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання судових повісток в електронний кабінет заінтересованої особи.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
7. За життя ОСОБА_1 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 05.05.1999, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду виконкому Житомирської міської ради народних депутатів та договору дарування частки квартири від 24.03.2004, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Рогальською Р.І. зареєстрованого в реєстрі за №701, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №366796358 від 21.02.2024 (а.с. 55).
8. 05.04.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали спадковий договір, за умовами якого ОСОБА_2 як набувач зобов'язався виконати передбачені розпорядження ОСОБА_1 як відчужувача і в разі її смерті набуває право власності на належне відчужувачу майно - квартиру АДРЕСА_1 , що стверджується копією спадкового договору від 05.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Клименко Н.Б., зареєстрованого в реєстрі №314, із накладенням заборони відчуження зазначеного в договорі майна, зареєстрованого в реєстрі №315 (а.с. 37-40).
9. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_1 та спадкова справа до майна померлої ОСОБА_1 не заводилась, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.03.2021, витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 75370589 від 10.01.2024 (а.с. 44, 51).
10. Відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 30.04.2024 на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2024 повідомив, що в установах АТ «Ощадбанк» на ім'я ОСОБА_1 13.05.2019 відкрито рахунок НОМЕР_3 , фактичний залишок: 0,00 UAH (а.с. 73).
11. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 21.03.2021 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується листом Управлінням ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради (а.с. 114).
12. Відповідно до листа Територіального центру від 18.12.2023 вбачається, що з 01.04.2010 ОСОБА_2 обслуговувався в Житомирському міському територіальному центрі соціального обслуговування та 04.12.2023 потрапив до Житомирської обласної психіатричної лікарні (а.с. 20).
13. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 21.12.2023 (а.с. 22).
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
14. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
15. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
16. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
17. Право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1270 ЦК України).
18. Згідно із частиною 1, 3, 5 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
19. За правилами частини 1, 2 статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
20. Відповідно до статей 1302, 1304 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
21. Набувач у спадковому договорі може бути зобов'язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття (ст. 1305 ЦК України).
22. За правилами частини 1, 2 статті 1307 ЦК України на майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
V. МОТИВИ СУДУ
23. Встановлено, що Житомирська міська рада звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із заявою про визнання квартири АДРЕСА_1 та коштів, які належали ОСОБА_1 - відумерлою спадщиною та передання її в комунальну власність Житомирської міської територіальної громади.
24. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , за якою зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25. Також встановлено, що за життя ОСОБА_1 склала нотаріально посвідчений спадковий договір 05.04.2017, за умовами якого у разі її смерті ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 набуває ОСОБА_2 , який зобов'язався виконати передбачені договором розпорядження ОСОБА_1 .
26. Системний аналіз статей 1302, 1303 ЦК України дає підстави вважає, що право власності на майно за спадковим договором виникає в момент смерті відчужувача, якщо набувач виконав умови спадкового договору незалежно від його державної реєстрації, оскільки державна реєстрація права на майно - лише підтвердження цього права, а не умова його виникнення; непереоформлення права на майно за спадковим договором не означає, що це право не виникло.
27. Ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б спростовували презумпцію виконання ОСОБА_2 обов'язків за спадковим договором від 05.04.2017, суд вважає, що останній після смерті ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , хоча формально й не зареєстрував це право в Державному реєстрі речових прав.
28. У постановах Верховного Суду: від 26.03.2018 у справі № 648/3671/16-ц (провадження № 61-451св18), від 11.11.2020 у справі № 612/765/18 (провадження № 61-22104св19) висловлена позиція, що спадковий договір не є договором про спадкування, а норми, що регулюють цей договір, утворюють інститут зобов'язального, а не спадкового права. Перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування.
29. Отже, після смерті ОСОБА_1 спірна квартира не підлягає спадкуванню, оскільки ця квартира є предметом спадкового договору від 05.04.2017, а не звичайного заповіту чи закону (ст. 1301 ЦК України); спірна квартира не включається до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 , оскільки перехід права власності на спірну квартиру від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відбувся за зобов'язанням (спадкового договору від 05.04.2017), а не в порядку спадкування.
30. Розглядаючи питання про визнання спадщини відумерлою з точки зору процедур розгляду таких справ та способу захисту інтересу територіальної громади на спадкове майно, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі № 461/12525/15 (провадження № 14-190цс20) вказала, що інтерес територіальної громади в отриманні спадкового майна у власність громади в разі відсутності спадкоємців є наслідком неотримання спадщини будь-ким зі спадкоємців або наслідком їх відсутності взагалі. За таких обставин слід дійти висновку, що такі правовідносини є подібними до спадкових, хоч до них у цілому не відносяться.
31. За правилами статті 1277 ЦК України відумерлою може бути визнана спадщина, якщо встановлено, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття.
32. Натомість, у справі, що розглядається спірна квартира не входить до спадщини після смерті ОСОБА_1 , бо є предметом спадкового договору від 05.04.2017 та після смерті останньої право власності на спірну квартиру набув ОСОБА_2 .
33. За вказаних обставин, ураховуючи, що після смерті ОСОБА_1 набувачем спірної квартири за спадковим договором від 05.04.2017 є ОСОБА_2 , та остання не може бути предметом спадкування, а також те, що будь-яких коштів на рахунках ОСОБА_1 судом не виявлено, суд дійшов висновку, що підстави для визнання спірної квартири та коштів, які належали ОСОБА_1 - відумерлою спадщиною, відсутні.
Керуючись статтями 19, 30, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 334, 337, 338 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира
1. У задоволенні заяви Житомирської міської ради, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник:
Житомирська міська рада,
місцезнаходження за адресою:
10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2
код ЄДРПОУ 13576954
Заінтересована особа:
Виконавчий комітет Житомирської міської ради,
місцезнаходження за адресою:
10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, 4/2
код ЄДРПОУ 04053625
Головуючий суддя Костянтин ШАЛОТА