Справа №295/17049/24
Категорія 67
2/295/890/25
13.05.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого судді - Зосименка О.М.
за участі секретаря - Стелюти М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
установив:
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 28.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб та під час шлюбу ними придбано квартиру АДРЕСА_1 , як є спільною сумісною власністю. Просила суд визнати вищевказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя, здійснити її поділ, визнавши за позивачем право власності на частину вказаної квартири.
Сторони в судове засідання не з'явилися, представник позивача надала заяву в якій просить справу розглядати розглянути без її участі, щодо заочного рішення не заперечує. Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, тому суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 28.09.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, актовий запис № 1917.
24.02.2015 р. під час шлюбу придбано квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1280646 від 10.04.2025 року.
Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).
Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).
Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.
Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.
За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов'язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.
Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Статтями 70, 71 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Отже встановивши, що спірне нерухоме майно придбане подружжям під час перебування у шлюбі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог і наявність підстав для поділу квартири між позивачем і відповідачем в рівних частинах.
Також із відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 5 941,70 грн., що відповідає правилам розподілу судових втрат, визначеним ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 60, 61, 69-71 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 158, 169, 212-215 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 5 941,70 грн.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочногорішення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя О.М. Зосименко