Справа № 194/605/25
Провадження № 1-кп/0198/109/25
16.05.2025
16 травня 2025 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в умовах дії воєнного стану в залі суду в с-щі Юріївка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041400000112 від 11 березня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернівка, Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
?29.11.2024 року вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області за ч.1 ст.357, ст.59-1 КК України до 1 року пробаційного нагляду;
?09.04.2025 року вироком Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч.1 ст.122, ст.71, ст.72 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі (набрав законної сили 10.05.2025 року)
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.122 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 08.03.2025 року приблизно о 08:00 год., знаходячись за місцем свого проживання, а саме адресою: АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , з якою спільно проживали за вищевказаною адресою. В ході конфлікту на грунті раптово виниклих неприязних відносин обвинувачений, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, з метою заподіяння своїй співмешканці ОСОБА_6 , тілесних ушкоджень стягнув потерпілу з дивану на підлогу та умисно наніс не менше п'яти ударів ногами по задній частині тулубу, після чого піднявши її з підлоги та стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_6 наніс чотири удари кулаками обох рук в область грудної клітини та чотири удари кулаками обох рук в область обличчя.
Внаслідок чого ОСОБА_3 , спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер зліва 7 ребра по лопаточній лінії, 8,9 ребер по задньо-пахвовій лінії, 3 ребра переднього відрізка зі зміщенням за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я понад три тижня ( більш як 21 день). Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців обох очей за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я впродовж більше шести днів.
Згідно зі cт. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству № 2229-V111 під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім і теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (СЕТS № 210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст. 3 встановлює, що "домашнє насильство" означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Умисні дії ОСОБА_3 згідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству визнаються домашнім насильством у формі фізичного насильства, наслідком якого є спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості своїй співмешканці ОСОБА_6 .
Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду показав, що 08 березня 2025 року у ранковий час він перебував вдома разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 . Між ними виник конфлікт, як наслідок він завдав потерпілій ряд ударів (у т.ч. ногами).
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, про час та місце була повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
За згодою учасників кримінального провадження, суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції нема.
Враховуючи показання обвинуваченого та його бажання не досліджувати інші докази по справі, суд вину обвинуваченого у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення вважає доведеною повністю.
Дії обвинуваченого суд вважає правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання. Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах.
За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
На підставі ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, визнав вину повністю, розкаявся у вчиненому, раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді обмеження волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення та остаточне покарання йому слід призначити за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на1(один) рік 5 (п'ять) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.04.2025 року і за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на1(один) рік 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч. 2 ст.394КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1