Справа № 191/2009/18
Провадження № 1-в/191/24/25
іменем України
15 травня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про звільнення засудженого ОСОБА_5 від покарання, за Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, в порядку ст. 537 КПК України,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання ОСОБА_5 про приведення вироку у відповідність з вимогами Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., в порядку ст.ст. 537-539 КПК України.
Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України судом здійснено розгляд подання у відсутність належним чином повідомлених осіб та відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, прийшов до наступних висновків.
09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-ІХ від 18.07.2024 відповідно до якого, стаття 51 КУпАП була викладена в новій редакції. Статтею 51 КУпАП визначено, що викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, є дрібним якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ПК України для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, визначених ст.51 КУпАП дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 1600 грн. станом на 01.01.2017 року) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05.09.2017 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні 02.02.2017 року кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК УкраїниКК України (вартість викраденого майна могла становити 4384,48 грн.) за яке було призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі з випробуванням 2 роки.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_5 вчинив 02.02.2017 року міг вчинити крадіжку на суму 4384,48 грн., яка перевищує два неоподаткованих мінімуми доходів громадян (1600 грн. станом на 01.01.2017 року) то він не підлягає звільненню від призначеного судом покарання за вищевказаним вироком.
Також, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.187, ч.2 ст.121, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до 8 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна у власність держави.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2017 року, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком 9 років з конфіскацією всього належного йому майна у власність держави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.05.2020 року, вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.11.2019 року, скасовано в частині виправдання по епізоду обвинувачення за ч.4 ст. 187 КК України та призначити новий розгляд у суді першої інстанції за обвинуваченням за ч.4 ст. 187 КК України. В решті вирок щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України, залишити без змін.
Кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України, за якими ОСОБА_5 засуджений тим же вироком Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 27.11.2019 року, на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12.05.2020 року не підпадають під дію Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р.
Також, за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років 1 (один) місяць.
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 27.04.2022 року, вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2022 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України скасовано в частині призначення покарання.
Ухвалено в частині призначення покарання новий вирок, яким ОСОБА_5 , призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до вказаного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду від 27 листопада 2019 року, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років 1 (один) місяць з конфіскацією всього належного йому майна.
Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
Так, за вищевказаним вироком ОСОБА_5 засуджено за вчинення 31.03.2018 року крадіжки на суму 434,98 грн., тому у зв'язку з усуненням караності такого діяння, суд звільняє ОСОБА_5 від покарання передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та як наслідок виключивши з призначення ОСОБА_5 покарання посилання на ч.4 ст.70 КК України.
У зв'язку із зазначеним, заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню, оскільки засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 27.04.2022 рокуза ч.2 ст.185 КК України та призначене покарання за ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України,підлягає продовженню виконання.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд
Клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» ОСОБА_4 про звільнення засудженого ОСОБА_5 від покарання, за Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, в порядку ст. 537 КПК України, задовольнити частково.
Привести вирок Дніпровського апеляційного суду від 27.04.2022 рокуу відповідність з вимогами Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 27.04.2022 рокупокарання за ч.2 ст.185 КК України, виключивши з призначення ОСОБА_5 покарання шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком з покаранням, призначеним вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2019 року, а саме посилання на ч. 4 ст. 70 КК України.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засудженим за вироком Дніпровського апеляційного суду від 27.04.2022 року зач. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 289 КК України до 9 (дев'ять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк покарання рахувати з моменту затримання - з 24.04.2018 року.
Зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 24.04.2018 року по 27.11.2019 року включно.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
В іншій частині клопотання, відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1