Справа № 187/2299/24
2/0187/323/25
"15" травня 2025 р.
Петриківський райсуд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., при секретарі судового засідання Єрмолаєвої О.В.,
без участі сторон, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
19.12.2024 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник ТОВ «Фінпром Маркет» Ткаченко Ю.О. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що 20.04.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 1369241 на суму в розмірі 5000 грн, строком на 21 день, з процентною ставкою 1,99 % річних. Договір підписано електронним підписом позичальника Теодорович В.В., відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» - k5pX2V6UMf, 20.04.2021 року о 17:15:48 год.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання п.1 договору позики № 1369241 від 20.04.2021 року, виконав свої зобов'язання, передавши ОСОБА_1 у власність грошові кошти в розмірі 5000 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий, що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 8751dfcb-3adc-484a-b4f2-97c3936a9ef6 від 20.04.2021 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
Згідно з довідкою № КД-000002657/ТНПП від 20.11.2024 року ТОВ «ФК Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією/ТОВ «ФК Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 20.04.2021 року на суму 5000 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 ,
номер платежу 8751dfcb-3adc-484a-b4f2-97c3936a9ef6, оскільки компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються.
26.10.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610 про відступлення прав вимог до боржників у тому числі за договором позики № 1369241 від 20.04.2021 року.
03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК про відступлення прав вимог до боржників у тому числі за договором позики № 1369241 від 20.04.2021 року.
Відповідно до реєстру прав вимог від 03.04.2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Через невиконання умов кредиту за ОСОБА_1 мається заборгованість, яка становить 15723,61 грн, та складається з: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10723,61 грн - сума заборгованості за відсотками. Вказану заборгованість, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн позивач просить стягнути зі боржника ОСОБА_1 на свою користь.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 01.01.2025 року відкрито провадження по вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с. 31).
Заочним рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2025 року, у відсутність відповідачки ОСОБА_1 , позовом ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики було задоволено (а.с. 62-65).
Копію заочного рішення від 23.01.2025 року було направлено відповідачці ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання в АДРЕСА_1 , яке повернулося до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 74).
25.03.2025 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, яке ухвалою суду від 29.04.2025 року було скасовано та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15.05.2025 року (а.с. 80-81).
Представник ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не з'явиdcz, про час та місце розгляду справи буd повідомленbq належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 85).
У судове засідання представник відповідачки адвокат Лагода О.А. надіслала відзив на позов, в якому зазначила, що позивачем не надано підтвердження перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідачки, тому відсутні докази укладення кредитного договору між сторонами. Крім цього, сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Також, кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору не повідомив споживача про передачу персональних даних та не надав інформацію про нового кредитора. У зв'язку з чим, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінпром Маркет» та розглядати справу у її відсутності (а.с. 87-88).
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики № 1369241 від 20.04.2021 року відповідачка отримала кредит в розмірі 5000 грн, строком на 21 день, з процентною ставкою 1,99 % річних, що підтверджується копією договору. (а.с. 11).
Грошові кошти у сумі 5000 грн в безготівкової формі було перераховано на рахунок ОСОБА_1 по № замовлення 13515647 від 20.04.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» на виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про позику, що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с.23, 24).
Витягом з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності за надання фінансових послуг підтверджується, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків (а.с. 24 на звороті).
Платіжною інструкцією № 8751dfcb-3adc-484a-b4f2-97c3936a9ef6 від 20.04.2021 року підтверджується переказ кредитних коштів відповідачці у розмірі 5000 грн (а.с. 24).
Укладений договір складається з договору позики № 1369241 від 20.04.2021 року та Правил надання коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с. 11-21).
За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору, який ОСОБА_1 підписаний 20.04.2021 року о 17:15:48 год. електронним підписом - одноразовим ідентифікатором k5pX2V6UMf, що був направлений відповідачці на її електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією довідки про ідентифікацію (а.с. 22).
26 жовтня 2021року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу № 2610, за яким останнє набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, згідно якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право вимоги до боржників згідно реєстру прав вимоги № 2 від 26.10.2021 року, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 26.10.2021 року (а.с. 25-34).
Актом прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року підтверджується, що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прийняло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» реєстр заборгованостей від 26 жовтня 2021 року (а.с. 32 на звороті).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 26 жовтня 2021 року до договору факторингу № 2610 від 26 жовтня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 15723,61 грн (а.с. 33-34).
03 квітня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром маркет» укладено договір факторингу № 030423-ФК, за яким останнє набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передало ТОВ «Фінпром маркет» право вимоги до боржників згідно реєстру заборгованості від 03.04.2023 року (а.с. 35-39), що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 03.04.2023 року (а.с. 44 на звороті).
Актом прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року підтверджується, що позивач прийняв від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» реєстр заборгованостей від 03 квітня 2023 року (а.с. 42 на звороті), відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 15723,61 грн (а.с. 43-44).
Згідно розрахунку, наданого позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 1369241 від 20 квітня 2021 року станом на 17.12.2024 року становить 15723,61 грн, та складається з: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10723,61 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 8-10).
Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на основі кредитного договору, що врегульовано статтями 1046, 1054 Цивільного кодексу України.
Вище зазначений договір підписаний за допомогою електронного підпису, що відповідає положенням статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.
Необхідність виконання зобов'язання належним чином та обов'язковість виконання договору закріплені в статях 525-526, 530, 629 ЦК України.
В даних правовідносинах у порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
В силу статей 512, 1077, 1078 ЦК України позивач в законному порядку набув право вимоги до відповідача.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
В свою чергу відповідачем не надано в судове засідання доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Посилання представника заявника Лагоди О.А. про те, що відсутні докази про перерахування коштів на рахунок відповідача та незгода із сумою комісії та інших нарахувань, судом до уваги не приймається, так як в суді було встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 отримала без готівкою грошові кошти в розмірі 5000 грн 20.04.2021 року, що підтверджується копією платіжної інструкції ( а.с.23,23) відповідно до договору позики на умовах повернення позики в кінці строку позики за № 1369241 від 20.04.2021 року
( а.с.11), умови договору не виконала, а тому були їй нараховані яз сумма заборгованості в розмірі 5000 грн так і сумо заборгованості по відсоткам в розмірі 10 723,61 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходив з наступного.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2024 року між адвокатом Ткаченко Б.О. та ТОВ «Фінпром маркет» укладено договір № 01-11/24 про надання правничої допомоги (а.с. 56).
Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що загальний розмір оплати по даному договору за фактично надану правову допомогу на стадії досудової підготовки матеріалів та пред'явлення позову у суд.
Матеріали справи містять детальний опис наданих послуг, згідно якого адвокат вивчила письмові документи та підготувала позовну заяву з додатками.
Згідно акту № 1-П приймання передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року позивач сплатив за надану професійну правничу допомогу 3500 грн (а.с. 57).
Ураховуючи викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 2422,40 грн судового збору та 3500 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді першої інстанції (а.с. 4, 57).
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики № 1369241 від 20 квітня 2021 року за основною сумою боргу в розмірі 5000 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 10723, 61 грн, за сплату судового збору 2422,40 грн та 3500 грн за надання правничої допомоги, а всього
21 646 ( двадцять одна тисяча шістсот сорок шість) грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, 9-А, м. Ірпінь, 08200)
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги сторонами до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. М. Іщенко