Справа № 183/11983/24
№ 2/183/2030/25
14 квітня 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Фролової В.О.,
за участю секретаря судового засідання Сторожик А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини, -
У листопаді 2024 року позивач звернулась до з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в сумі 89647,78 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що на підставі судового наказу виданого 13 січня 2020 року Покровським районним судом Дніпропетровської області у справі №189/2022/19 з відповідача на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти у розмірі частки заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний судовий наказ перебуває на виконанні у Новомосковському відділі державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) і оскільки боржник ухиляється від сплати аліментів, має заборгованість по сплаті аліментів станом на 01 жовтня 2024 року у розмірі 114869,28 грн. За підрахунком позивача, на підставі розрахунку заборгованості здійсненого державним виконавцем, сумі пені за період з грудня 2019 року по грудень 2023 року становить 963398,50 грн., але з урахуванням обмежень встановлених Сімейним кодексом України, пеня за вказаний період дорівнює розміру заборгованості по аліментах за відповідний період і дорівнює 89647,78 грн., які позивач і просить стягнути на її користь з відповідача.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) учасників справи, призначено судове засідання.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Як вбачається зі змісту судового наказу виданого Покровським районним судом Дніпропетровської області у справі № 189/2022/19 від 13 січня 2020 року у справі, який перебуває у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.12.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах за судовим наказом № 189/2022/19 від 13.01.2020 здійсненого державним виконавцем Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) О.В. Качур станом на 01 жовтня 2024 року заборгованість складає 114869,28 грн.
Загальна сума пені за прострочення сплати аліментів за період з грудня 2019 року по вересень 2024 року включно складає 1000126,70 грн.
Сума заборгованості по аліментах за період заявлений у позовних вимогах складає 89647,78 грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі №6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19), на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Суд враховує, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.
При цьому, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 196 СК України щодо обмеження стягнення суми неустойки (пені), яка не може бути більшою 100 відсотків заборгованості.
В свою чергу, відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позов та доказів на яких він ґрунтується, не надав суду доказів сплати аліментів, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів.
Суд погоджується з виконаним позивачем розрахунком.
Так, по виконавчому провадженню сума заборгованості по сплаті аліментів за період з грудня 2019 року по вересень 2024 року складає 89647,78 грн. Згідно з проведеним розрахунком, пеня за вказаний період становить 1000126,70 грн. (грудень 2019 року складає 15991,16 грн., з січня 2020 року по грудень 2020 року - 355121,64 грн., з січня 2021 року по грудень 2021 року - 257685,35 грн., з січня року 2022 по грудень 2022 року - 210688,88 грн., з січня 2023 року по грудень 2023 року - 123911,50 грн., з січня 2024 року по вересень 2024 року - 36728,25 грн.).
Отже, з урахуванням обмежень, визначених ч. 1 ст. 196 СК України, по вказаному виконавчому провадженню підлягає стягненню пеня в розмірі 114869,28 грн., а з урахуванням періоду заявленого у позовних вимогах - до стягнення з відповідача підлягає 89647,78 грн.
В свою чергу, відповідач не скористався своїм правом на подання суду заперечень проти позову та доказів на яких вони ґрунтуються, як і не надав суду доказів відсутності своєї вини в несплаті аліментів, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у заявленому розмірі.
Приймаючи до уваги, що згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, тому судовий збір в розмірі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 89647 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок сім) гривень 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Повне судове рішення складено і підписано 14 квітня 2025 року.
Суддя В.О.Фролова