08.05.2025 Єдиний унікальний номер 205/8594/24
Провадження № 2/205/778/25
08 травня 2025 рік м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Бізяєвої Н.О.
за участю секретаря судового засідання Михайленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника: адвоката Гайтан Катерини Анатоліївни, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 , в особі свого представника: адвоката Гайтан К.А., звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , просила суд визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_1 від 23.02.1994 року, загальною площею 17,4 м.кв., за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в місті Маріуполі ІНФОРМАЦІЯ_3 . Піся смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складалась із квартири АДРЕСА_1 . Спадкова справа була відкрита приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Скоробогатько О.В. Відповідно до листа № 25250/23815-23-24/15.1 від 08.05.2024 року наказом східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.05.2022 № 50/В «Про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріального Маріупольського районного нотаріального округу Скоробогатька Олександра» діяльність приватного нотаріуса ОСОБА_5 по Маріупольському районному нотаріального округу Донецької області припинена з 30.05.2022 року. При житті був складений заповіт, відповідно до якого спадкове майно після смерті ОСОБА_4 успадковувала ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 була одружена за ОСОБА_2 24.01.1992 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний. Однак, фактично ОСОБА_4 мешкала разом із ОСОБА_1 , яка фактично і здійснювала не тільки догляд, а й утримувала квартиру. У ОСОБА_4 було два племінника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2024 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
05.08.2024 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
05.08.2024 року позивачем ОСОБА_1 подана до суду заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в понвному обсязі.
05.08.2024 року відповідачем ОСОБА_6 подано до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує. Підтверджує, що при житті був складений заповіт, відповідно якого спадкове майно після смерті ОСОБА_4 успадкувала ОСОБА_1 . Позивач дійсно здійснювала догляд за ОСОБА_4 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року, витребувано у приватного нотаріуса Киїівського міського нотаріального округу Саханової М.А.: інформаційну довідку із Спадкового реєстру та належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4
19.12.2024 року до суду на виконання ухвали суду. надійшов Лист приватного нотаріуса Киїівського міського нотаріального округу Саханової М.А. №292/01-16 від 30.11.2024 року про надання відомостей, що не. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 не відкривалась. Відповідно спадкового реєстру, вказана спадкова справа була відкрита до початку воєнного стану Скоробогатько О.В., приватним нотаріусом Маріупольського районного нотаріального округу, 10.11.2021 року за №84/2021, номер у спадковому реєстрі: 68625524.
19.02.2025 року судом було зроблено запит Другій Дніпровській державній нотаріальній конторі, про надання Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру про Заповіт складений ОСОБА_4
10.03.2025 року на адресу суду надійшла витребувана інформація.
26.03.2025 року судом було зроблено запит до Приватного нотаріуса Киїівського міського округу Скоробогатько О.В., про надання завіреної належним чином копії Заповіту, номером у спадковому реєстрі 62097586 складеного ОСОБА_4
07.05.2025 року на адресу суду надійшов Лист Приватного нотаріуса Киїівського міського округу Скоробогатько О.В. №23/01-16 від 06.05.2025, про неможливість надання належним чином завіреної копії Заповіту (номер у спадковому реєстрі 62097586). Всі документи нотарілнього діловодства та архіву не збереглися внаслідок бойових дій, які відбулися на території міста Маріуполя.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи містяться заяви, про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Лівобережним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Харків), після смерті якої відкрилась спадщина. (а.с. 30)
Відповідно до Витягу МБТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно, № витягу 5813422 від 13.12.2004 року, на підставі свідоцтва про право власності, ОСОБА_4 належить право власності на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 45)
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Приватним нотаріусом Скоробогатько О.В. 10.11.2021 року заведено спадкову справу за №84/2021 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 180)
Згідно з Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), Приватним нотаріусом Скоробогатько О.В. 10.11.2021 року зареєстровано Заповіт (номер у спадковому реєстрі 62097586, бланк НМХ 420468, номер в реєстрі: 247;248) (а.с. 200)
Водночас, листом приватного нотаріуса Киїівського міського нотаріального округу Скоробогатько О.В. №23/01-16 від 06.05.2025 року суд інформовано про те, що надати копію Заповіту складеного від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не можливо, у зв'язку що всі документи нотаріального діловодства та архіву не збереглися внаслідок бойових дій, які відбулися на території міста Маріуполя.
Також судом встановлено, що згідно Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , 24.01.1992 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. (а.с. 27)
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (див. постанову Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 602/1455/20).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є місто Маріуполь, Донецької області, а шестимісячний строк для її прийняття складає період з 06.11.2021 (день смерті спадкодавця) до 06.04.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 05 год. 3О хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Маріупольського району Донецької області з 05.03.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою територією України.
Пунктом 21 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершенн бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини подається нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: видають свідоцтва про право на спадщину.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Порядок видачі свідоцтва про право на спадщину за законом врегульовано ст. 68 Закону України "Про нотаріат" та п. 4 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5)
У п. 1 гл. 13 розд. 1 Порядку № 296/5 визначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії визначено у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат".
Так, відповідно п. 2 до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Так, у ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" закріплено, що на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Аналогічні положення закріплені також у п. 3 глави 13 розділу І Порядку № 296/5, де визначено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно із п. 23 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Отже, передумовою звернення до суду з позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини. Про це неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.01.2019 року в справі № 2-390/2006.
У постанові Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі № 702/61/20 зазначено, що зверненню до суду з указаним позовом (про визнання права власності на майно в порядку спадкування) має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що він у період з 06.11.2021 до 05.03.2022 (день тимчасової окупації території міста Маріуполя Донецької області) звертався до нотаріуса про її прийняття, про відмову нотаріуса у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, а також про те, що позивач звертався до суду про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини як такого, що пропущено з поважних причин.
Також, не містять матеріали цивільної справи і доказів того, що позивач у період з 05.03.2022 (день тимчасової окупації території міста Маріуполя Донецької області) до 28.06.2024 (день звернення до суду з позовом про визнання пава власності на спадкове майно) звертався до будь якого нотаріуса на території України про прийняття ним спадщини, про відмову останнього у зв'язку з пропуском строку для її прийняття, або зі зверненням до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини як такого, що пропущено з поважних причин.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13, складений за результатами узагальнення судової практики з розгляду цивільних справ про спадкування).
Однак, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно відсутня, тому позивач немає права ставити перед судом вимоги про визнання за нею у судовому порядку права власності на спадкове майно.
До того ж, в матеріалах справи відсутній заповіт ОСОБА_4 від 03.03.2018 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд позбавлений можливості з'ясувати коло спадкоємців, які прийняли спадщину, дійсну форму спадкування ОСОБА_1 і порядок закликання позивача до спадкування, що також не дозволяє визначити й правове регулювання спірних спадкових правовідносин.
При цьому, на недопустимості застосування судами концепції негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності, оскільки допускає можливість вважати доведеним твердження позивача через відсутність спростування цього твердження відповідачем, неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, в своїх постановах від 23.10.2019 року в справі № 917/1307/18 та від 27.05.2020 року в справі № 2-879/13.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 13, 18, 258, 260, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в особі представника: адвоката Гайтан Катерини Анатоліївни, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне текст рішення складено 16 травня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_4 .
Суддя: Н.О. Бізяєва