Єдиний унікальний номер 205/7452/25
Номер провадження 1-кс/205/475/25
16 травня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025042120000202 від 12.02.2025 року, відносно :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, із середньо технічною освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваного на військову службу під час мобілізації, на даний час проходить службу в військовій частині НОМЕР_1 , раніше не судимого, не зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
15 травня 2025 року слідчий СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням яке погоджено прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному 14 травня 2025 року.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у невстановлений під час досудового розслідування час та місці у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою подальшого її збуту. В подальшому ОСОБА_5 не маючи передбаченого законом дозволу на проведення законних дій з психотропними речовинами, всупереч ст. 4 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863 від 08.07.1999, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб придбав особливо небезпечну психотропну речовину, яку в подальшому незаконно зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , до 28.03.2025 з метою подальшого збуту цієї особливо небезпечної психотропної речовини.
Після того, 28.03.2025 року близько 17:30 год., ОСОБА_5 , з метою реалізації раніше виниклого умислу, направленого на збут особливо небезпечної психотропної речовини, діючи з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, яка виражалась у власному збагаченні незаконним шляхом, тобто в отримані прибутку від продажу психотропних речовин, зустрівся біля воріт домоволодіння АДРЕСА_2 з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який діяв на той час з відома та під контролем правоохоронних органів з метою викриття незаконної діяльності ОСОБА_5 .
Надалі, перебуваючи у вищевказаному місці та час, ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 , тим самим збув, прозорий сліп пакет, всередині якого знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина PVP. У відповідь на це ОСОБА_8 , передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 500 гривень, як оплату за особливо небезпечну психотропну речовину.
Того ж дня, тобто 28.03.2025 року, ОСОБА_8 , в період часу з 17 години 48 хвилин до 18 години 10 хвилин, знаходячись поблизу буд. №1 по провулку Квітковому в м. Дніпро, в ході огляду місця події видав слідчому СВ відділу поліції № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області придбаний у ОСОБА_5 , прозорий сліп-пакет, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.
14 травня 2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 України.
В порядку ст.. 208 КПК України, підозрюваний ОСОБА_5 не затримувався.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, , протоколами огляду місця події, протоколами допитів свідків, протоколом проведення аудіо-, відео контролю особи..
Вказані здобуті під час досудового розслідування докази є вагомими та свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
У клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризику,що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, отже він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, у тому числі ще не допитаних, у цьому ж кримінальному провадженні. Тим самим, підозрюваний може створити перешкоди для проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування, а в подальшому судовому розгляду обвинувального акту у судових інстанціях, офіційно не одружений, до призову 03.04.2025 на військову службу був не працевлаштований, зареєстрований в іншій області України, отже вважає, що наявні в нього соціальні зв'язки є недостатніми для утримання його від спроб переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слідчий вважає, що через наведені обставини більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну поведінку останнього.
В судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні поданого клопотання, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні слідчого. При цьому прокурор вважає що більш м'які запобіжні заходи аніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні вину у пред'явленій підозрі визнав. Просить суд обрати відносно нього більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, зобов'язується виконувати всі покладені на нього обов'язки.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає його необґрунтованим, оскільки ризики заявлені в клопотанні нічим не підтвердженні. Просив звернути увагу , що його підзахисний є військовослужбовцем, у зв'язку з чим, вважає за доцільне визначити місце тримання під вартою - гауптвахту ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також просить обрати альтернативний запобіжний захід у виді залога в мінімальному розмірі.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши сторони кримінального провадження дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025042120000202 від 12 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
14 травня 2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині його обґрунтування, свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
При цьому вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальне правопорушення за викладених обставин.
Висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Адже факти, які є підставою для підозри ще не досягли рівня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
Таким чином, слід визнати підозру щодо ОСОБА_5 обґрунтованою та достатньою для того, щоб прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про обрання певного виду запобіжного заходу для підозрюваного ОСОБА_5 .
Разом з тим, за положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно з ч.1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, підозрюваної у вчинені злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, отже з метою уникнення відповідальності підозрюваний може вчинити спроби переховування від слідства та суду. Сталих соціальних зв'язків які можуть стримувати поведінку підозрюваного, не має. Слідчий суддя також критично ставиться до посилань сторони захисту на наявність у підозрюваного цивільної дружини та малолітньої дитини, що на думку захисту свідчить про сталі соціальні стосунки, оскільки зазначені обставини, не стали стримуючим чинником та не забезпечили підозрюваному правослухняної поведінки.
Наведені обставини дають суду підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України аніж тримання під вартою, не зможуть запобігти визначеним ризикам.
Відповідно до вимог ст. 197 ч.1 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, що дорівнює 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на думку слідчого судді, саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків і не є завідомо непомірним для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Оскільки підозрюваний є діючим військовослужбовцем, слідчий суддя вважає за доцільне визначити місце перебування підозрюваного під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 120250421200002025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з 16 травня 2025 року, тобто з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
Строк дії ухвали спливає 14 липня 2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 105 980 (сто п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень) 00 копійок, що дорівнює 35 прожитковим мінімумам для працездатних осіб.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
4) не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1