Справа № 203/3006/25
1-кс/0203/1867/2025
15 травня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю представника скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу представника Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена скарга, подана в порядку ст.303 КПК України. В останній зазначено, що 07.03.2025 року Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до ГУНП в Дніпропетровській області із заявою в порядку ст.214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України, за фактом умисного невиконання судових рішень, які набрали законної сили. 06.05.2025 року представником товариства від ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області отримано листа від 16.04.2025 року, в якому повідомлено, що заяву від 07.03.2025 року розглянуто в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», оскільки остання не містить даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення. Посилаючись на вказані обставини та невиконання вимог ст.214 КПК України, скаржник просив зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування внести до ЄРДР відомості за заявою товариства від 07.03.2025 року.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.
Слідчий або інша уповноважена особа ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили, що в силу ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши представника та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Під час розгляду скарги встановлено, що 07.03.2025 року Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» звернулось до ГУНП в Дніпропетровській області із заявою в порядку ст.214 КПК України про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України.
Листом ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області від 16.04.2025 року заявника повідомлено, що заяву від 07.03.2025 року розглянуто в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», оскільки остання не містить даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 5 ст.214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Положення ст.214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд у своїй постанові від 30.09.2021 року по справі №556/450/18, провадження №51-4229км20, вказав, що: «…слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».
В постанові від 16.05.2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18) Верховний Суд наголосив: «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає та є очевидним, що обставини, викладені в них, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР, що слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Згідно ч.ч.1-3 ст.382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою; дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Предметом злочину за частинами 1-3 ст.382 КК України є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений: а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої); б) судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної); в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і г) набрав законної сили.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст.382 КК України полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.
З суб'єктивної сторони злочину за умови, якщо він не спричиняє наслідків, зазначених у ч.3 ст.382 КК, характеризується лише прямим умислом.
Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов'язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання (умисно не розпечатує пошту, не приймає державного виконавця, направляє документ не за адресою тощо).
Перешкоджання виконанню судового акта - це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання, наприклад, підкуп або обман державного виконавця, погрози або насильство щодо нього тощо. Якщо перешкоджання виконанню судового акта пов'язане із вчиненням інших злочинів (наприклад, даванням хабара, застосуванням насильства, знищенням документів), дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів.
Зі змісту заяви від 07.03.2025 року вбачається, що в останній ставилось питання про внесення до ЄРДР відомостей за ст.382 КК України за фактом невиконання посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України судових рішень, які набрали законної сили, невиконання яких полягало у відмові повернення на поточний рахунок товариства сум бюджетного відшкодування ПДВ.
Поряд з тим, з долучених копій судових рішень вбачається, що останні було винесено у справах за позовами Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно резолютивної частини судових рішень вбачається, що судами було задоволено позовні вимоги визнано протиправними та скасовано відповідні повідомлення-рішення податкового органу, а також стягнуто понесені позивачем судові витрати.
Будь-яких рішень зобов'язального характеру, у т.ч. щодо подальшого зобов'язання податкового органу повернути на поточний рахунок товариства суми бюджетного відшкодування ПДВ, судами не ухвалювалось.
Таким чином, така відмова податкового органу в поверненні коштів, не могла бути та небула предметом розгляду по справам, зазначеним в заяві про вчинення кримінального правопорушення, рішень в цій частині судами не ухвалювалось.
З урахуванням цього, слідчий суддя вважає, що подана Акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат» заява від 07.03.2025 року та додатки до неї не містили відомостей, які об'єктивно могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України, а тому не внесення по цій заяві відомостей до ЄРДР не є бездіяльністю, про яку зазначає скаржник.
В зв'язку з цим, в задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214,303,307,369-372 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги представника Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня його оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1