Справа № 932/4608/25
Провадження № 6/932/98/25
13 травня 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Петунін І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвої Євгенії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Ідея Банк», -
До Шевченківського районного суду міста Дніпра з поданням звернулася приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєва Є. О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
В судове засідання державний виконавець не з'явилась, в поданні додатково просила провести судове засідання у її відсутність.
На підставі ч. 4 ст. 441 ЦПК України, боржник та заінтересована особа у судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду зазначеного подання, суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документи, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій цієї статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.
Згідно з п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Розглянувши матеріали справи судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Дніпропетровської області Афанасьєвої Є. О. перебуває виконавче провадження ВП № 76843337 з примусового виконання виконавчого листа №461/2256/24 виданого 25.11.2024 року Галицьким районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за угодою № С01.215.71988 від 16.08.2016 року в сумі 186289,69 грн та судового збору у сумі 3028 грн.
В обґрунтування зазначеного подання приватний виконавець зазначила, що 21.01.2025 року нею було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якої було направлено боржнику за адресою зазначеної у виконавчому документі - АДРЕСА_1 . рекомендованим поштовим відправленням. Даною постановою зобов'язано боржника виконати рішення суду та в п'ятиденний термін подати декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи.
21.01.2025 року приватним виконавцем направлено виклик на адресу боржника з вимогою: з'явитись до виконавця та надати інформацію щодо сплати боргу або надати підвереджуючи документи про сплату, одночасно зобов'язано надати: пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання; достовірні відомості про доходи та місце роботи на підтвердження чого надати довідку з місця робот; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами; достовірні відомості про майно, що перебуває у спільній власності з наданням копій підтверджуючих документів; достовірні відомості по майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб; достовірні відомості про майнові права на які може бути звернуто стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина для виїзду за кордон; довідку про склад сім'ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності.
Однак станом на 02.05.2025 року боржник взагалі не виходить на зв'язок з приватним виконавцем, не з'являється на виклики, не виконує виконавчого документа. Приватним виконавцем вжито заходів щодо доведення боржнику інформації про відкриття виконавчого провадження за даним виконавчим документом. В ході виконання даного виконавчого провадження приватним виконавцем постійно вживаються дії направлені на розшук та арешт майна, що належить боржнику.
Постановою, 21.01.2025 року приватним виконавцем арештовано все майно, що належить боржнику в межах суми заборгованості, постановою від 21.01.2025 року приватним виконавцем накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках відкритих боржником в банківських установах України. Поставною від 21.01.2025 року приватним виконавцем відкрито постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Згідно інформації Пенсійного фонду України в порядку електронного обміну, встановлено, що останнє місце роботи боржника станом на 01.08.2022 року ТОВ «УКРПРОМІНВЕСТ-ТРЕЙД». За даними Державної прикордонної служби України відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону з дати відкриття виконавчого провадження. Згідно інформації Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, за боржником вони не зареєстровані. Згідно інформації Державної фіскальної служби України, боржник в органах ДФС не перебуває. Згідно інформації Державної податкової служби України, дані в реєстрі щодо боржника відсутні. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у боржника відсутнє нерухоме майно.
Крім того від боржника не надходило жодних повідомлень щодо врегулювання умов та порядку погашення наявного боргу та виконання рішення суду. Додатково зазначає, що на момент складання даного подання, боржником борг по рішенню суду не сплачено, не заходило жодних платежів від боржника, також відсутні кошти на рахунках боржника.
У зв'язку із вищезазначеним вважає, що наявність у боржника невиконаних зобов'язань покладених на нього та наявне ухилення боржника від виконаних таких зобов'язань є підставою для обмеження у праві виїзду за межі України.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Державним виконавцем вжито усіх можливих заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», однак рішення суду боржником до даного часу не виконується, що підтверджується матеріалами доданими до подання.
Судом встановлено, що обмеження у праві виїзду за кордон, за вищенаведених обставин є справедливим обмеженням, воно носить тимчасовий характер та є дієвою юридичною санкцією, яка зумовить припинення нехтування своїми обов'язками та змусить боржника віднайти способи для, принаймні, часткового виконання рішення суду.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити боржнику ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення подання.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 260-261, 441 ЦПК України, суд, -
Подання приватного виконавця Дніпропетровської області Афанасьєвої Євгенії Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Ідея Банк» - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, громадянці України фізичній особі боржнику - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту повного виконання рішення Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/2256/24 (виконавче провадження № 76843337).
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Афанасьєвій Є. О., для подальшої організації її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя І. В. Петунін